Справа № 645/2915/25
Провадження № 3/645/766/25
18 червня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Мартинової О.М.,
секретар судових засідань - Кривченко Т.В.,
розглянувши матеріали, що надійшли з Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП
06.05.2025 року в провадження Немишлянського районного суду м. Харкова надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 035237 від 24.04.2025 року, ОСОБА_1 19.04.2025 року, о 21-00 год. за адресою АДРЕСА_1 , ухилялася від виконання передбачених ст. 150 СК України та ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній вживав алкогольні напої, а саме горілку та не повернувся додому у визначений термін, в наслідок чого була викликана поліція.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, викликалася неодноразово, шляхом направлення судової повістки, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В ст. 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
Будучи обізнаним про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності судом, про що ОСОБА_1 було роз'яснено під час складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, про рух справи повідомлено шляхом направлення судової повістки про виклик до суду, ОСОБА_1 жодних доказів та заперечень для спростування складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення суду не надала, а тому розгляд справи здійснений судом на підставі наявних доказів, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши протоколи у справі про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали, проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №035237 від 24.04.2025 року;
- свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , від 24.04.2025 року;
- протоколами допиту свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 21.04.2025 року;
- рапортом за фактом прийняття заяви про зникнення особи від 19.04.2025 року.
Дані докази узгоджуються між собою, є логічними, послідовними, тому суддя визнає їх належними, допустимими, достатніми та кладе в основу даної постанови.
За таких обставин, на підставі викладеного, суд відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, а її вина у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень повністю доведена.
При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, приймаючи до уваги обставини вчинення правопорушення, особу винної, суд вважає, що до неї слід застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти (50) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено справляння судового збору в разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що становить - 605,60 грн.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 184, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п'ятдесяти (50) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. в дохід держави.
Роз'яснити, що згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Також роз'яснюємо що згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О. М. Мартинова