Дата документу 16.06.2025
Справа № 334/4507/25
Провадження № 3/334/1665/25
16 червня 2025 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Філіпова І.М. розглянувши матеріали, що надійшли з національної поліції України Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Запорізьке районне управління поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за ч.1 ст.89 КУпАП,
07.05.2025 року о 22 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , вчинив жорстке поводження з твариною, а саме: викинув з вікна третього поверху кота, чим завдав фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, чим порушив ст.22 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та вчинив правопорушення, передбачене ч.1ст.89 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляд справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи від нього не поступало.
Крім того, вся інформація щодо ходу даного судового провадження міститься на сайті «Судова влада України»
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Такі дії ОСОБА_1 суд розцінює як ухилення від явки до суду з метою затягування розгляду справи та неможливості прийняти рішення у строк, встановлений ст.38 КУпАП, а тому суд не вбачає підстав відкладати розгляд справи, оскільки правопорушник за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 89 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частина 2 ст.251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило мучення, завдало їм фізичного страждання, тілесні ушкодження, каліцтво або призвело до загибелі, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення домашніх та сільськогосподарських тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин.
Відповідно до ст.22 вказаного Закону забороняється бити, вбивати, отруювати чи калічити домашніх тварин; дарувати домашніх тварин як призи, нагороди чи премії; завдавати домашнім тваринам болю, страждання або пригнічення; дресирувати тварин у спосіб, що завдає шкоди здоров'ю тварини та її загальному стану; умертвляти тварин шляхом утоплення, задушення, використання електричного струму та речовин, що призводять до отруєння.
Частиною першою статті 89 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, завдання побоїв або вчинення інших насильницьких дій, що завдали тварині фізичного болю, страждань і не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин.
Вина ОСОБА_1 повністю і об'єктивно доведена зібраними по справі доказами, а саме: обставинами викладеними у протоколі ВАД № 681748 від 30.05.2025, фото таблицею до протоколу огляду місця події, поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Таким чином дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1ст.89 КУпАП, як жорстоке поводження з твариною.
Пом'якшуючих чи обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення на правопорушника, враховується характер вчиненого правопорушення, матеріальний стан правопорушника та дані про його особу.
Оцінюючи обставини справи, суд вважає за доцільне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Крім того, суд покладає на ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп., який згідно ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню в дохід держави.
Керуючись ст.33, ч.1 ст.89, ст. 40-1, ст.ст.221, 280, 283 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.89 КУпАП і призначити покарання у виді штрафу в розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст.307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст.308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: Філіпова І. М.