Справа №333/8421/24
Провадження №2/333/659/25
Іменем України
18 червня 2025 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого - судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/8421/24 за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
24.09.2024 року до Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У позові представник позивача просив розглядати справу за відсутності представника банку.
Ухвалою суду від 18.10.2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження і призначено відкрите судове засідання на 09-30 годину 28 листопада 2024 року.
У судове засідання, призначене на 09-30 годину 28 листопада 2024 року, представник позивача не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином. Судове засідання відкладено на 16-10 годину 30 січня 2025 року.
У судове засідання, призначене на 16-10 годину 30 січня 2025 року, представник позивача не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином. Ухвалою суду від 30.01.2025 року за клопотанням відповідача витребувано належним чином засвідчені копії документів. Оголошено перерву в судовому засіданні до 14-00 годину 27 березня 2025 року.
У судове засідання, призначене на 14-00 годину 27 березня 2025 року, представник позивача не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином.
Ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 27 березня 2025 року відкладено розгляд справи на 09-00 годину 13 травня 2025 року, у зв'язку з невиконанням позивачем ухвали від 30.01.2025 року про витребування доказів, визнано явку представника позивача - Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» у судове засідання, призначене на 09-00 годину 13 травня 2025 року, обов'язковою, а також попереджено, що у випадку не виконання процесуальних обов'язків судом можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, передбачені ст.148 ЦПК України.
Дана ухвала отримана АТ «Перший український міжнародний банк» в електронному кабінеті 27.03.2025 року, а також засобами поштового зв'язку 08.04.2025 року. Ухвала від 30.01.2025 року про витребування доказів отримана АТ «Перший український міжнародний банк» в електронному кабінеті 31.01.2025 року, а також засобами поштового зв'язку 08.04.2025 року.
У судове засідання, призначене на 09-00 годину 13 травня 2025 року, представник позивача, явка якого була визнана судом обов'язковою, не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, будь-яких клопотань на адресу суду не надав, ухвалу суду від 30.01.2025 року про витребування доказів не виконав.
Ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 13 травня 2025 року відкладено розгляд справи на 10-00 годину 18 червня 2025 року, вдруге визнано явку представника позивача - Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» у судове засідання, призначене на 10-00 годину 18 червня 2025 року, обов'язковою, а також попереджено, що у випадку не виконання процесуальних обов'язків судом можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, передбачені ст.148 ЦПК України, а також, що у разі неявки позивача в судове засідання, позовна заява може бути залишена без розгляду.
Також ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 13 травня 2025 року застосовано до позивача Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стягнуто з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» в дохід державного бюджету штраф у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 гривень 40 копійок.
Дані ухвали отримані АТ «Перший український міжнародний банк» в електронному кабінеті 13.05.2025 року, а також засобами поштового зв'язку 20.05.2025 року, однак виконані не були.
У судове засідання, призначене на 10-00 годину 18 червня 2025 року, представник позивача, явка якого вдруге була визнана судом обов'язковою, не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, будь-яких клопотань на адресу суду, зокрема, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, не надав, ухвали суду від 30.01.2025 року про витребування доказів і 13.05.2025 року про застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу не виконав.
Будь-яких клопотань, заяв про відкладення судового засідання, призначеного на 10-00 годину 18 червня 2025 року, від представника позивача до суду не надходило, причини неявки у судове засідання останній суду не повідомив.
Відповідач і його представник, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Представник відповідача надав суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки належним чином повідомлений представник позивача, явка якого була визнана судом обов'язковою, не з'являється в судові засідання без поважних причин і не повідомив про причину неявки.
Вивчивши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
За пунктами 2, 6 ч.2 статті 43, частини першої статті 44 ЦПК України учасники справи та їх представники зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини зазначає, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з нормами ЦПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на них поширюється порядок цивільного судочинства, а також і обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. В прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни протягом всього провадження у справі.
Відповідно до вимог ч.5 ст.223, п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п.3 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Виходячи з системного аналізу норм процесуального права, слід вважати, що повторною неявкою є друга поспіль неявка позивача або його представника, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Крім того, причини повторної неявки значення не мають.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання.
Суд також зазначає, що Верховний Суд в постанові від 22.05.2019 року по справі №310/12817/13, також дійшов висновку, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.
Вищевказані норми процесуального права мають сприяти розглядові цивільних справ у розумні строки, оскільки неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи, а вирішення спору у такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.
Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Суд зазначає, що на протязі тривалого часу здійснює виклики представника позивача у судові засідання, однак останній, явка якого ухвалами суду була визнана обов'язковою, у судові засідання не з'являється, причини неявки у судові засідання не повідомив, ухвали суду не виконує.
Згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.
Частинами 2 і 3 ст.43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Судом враховується, що провадження в цій справі відкрито ще 18.10.2024 року, нез'явлення представника позивача до судових засідань і невиконання ним ухвал суду робить неможливим проведення розгляду справи, що призводить до постійних відкладень засідань, за наслідком чого призводить до порушення судом норм чинного законодавства України щодо розгляду справи в розумні строки, а також прав відповідача.
Отже, представник позивача, будучи ініціатором даного судового провадження, маючи інформацію про дату час і місце судового засідання, в судові засідання не з'являється, у зв'язку з чим, на підставі вище викладеного, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду.
Суд вважає, що залишення позову без розгляду не порушує право позивача на доступ до суду, а є способом вжиття дій направлених на усунення неналежних виконань позивачем своїх процесуальних обов'язків та певною мірою заходом суду для протидіяння здійсненим перепонам для руху справи створюваними недобросовісними учасниками справи, і крім того залишення позову без розгляду не перешкоджає позивачеві для повторного звернення до суду з таким позовом, після усунення умов, що були підставою для залишення його заяви без розгляду.
Керуючись ч.3 ст.131, ст.ст.43, 44, ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України,
Позовну заяву Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з її проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя С.С. Тучков