Справа № 632/611/25
провадження № 1-кп/632/145/25
19 червня 2025 року м. Златопіль
Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221120000023 від 10 березня 2025 року щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, який має професійно- технічну освіту, одружений, не працює, який має на утриманні неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою із інвалідністю III групи, не має судимості, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
якому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення- проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 , -
І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів без мети збуту за таких обставин.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 10 березня 2025 року близько 10:00 перебував удома за місцем проживання, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 . У цей час, достовірно знаючи, що таблетки метадону містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, у нього раптово виник умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту - для власного вживання.
Реалізуючи свій раптово виниклий умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, обвинувачений ОСОБА_3 через мобільний застосунок «Telegram» замовив у невстановленої особи 2 таблетки метадону. Після цього, за допомогою мережі Інтернет, перерахував грошові кошти в сумі 200 гривень на рахунок, зазначений невстановленою особою, через платіжну систему «GlobalMoney». Згодом отримав повідомлення у застосунку «Telegram» із локацією місця знаходження «закладки» з наркотичним засобом, обіг якого обмежено.
Продовжуючи реалізацію свого умислу, спрямованого на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу - метадон, обіг якого обмежено, без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, обвинувачений ОСОБА_3 10 березня 2025 року близько 14:00 прибув за вказаною локацією, яку йому надіслала у застосунку «Telegram» невстановлена особа. Обвинувачений ОСОБА_3 підійшов до дерева, що розташоване у лісосмузі поряд із територією КНП «Первомайська ЦРЛ» за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Златопіль, вул. Світанкова, будинок 3, де на землі знайшов «закладку» - фрагмент блістера, у якому містилися 2 таблетки метадону, що містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено.
Переконавшись, що за його діями ніхто сторонній не спостерігає, достовірно усвідомлюючи, що у таблетках вказаному фрагменті блістера міститься наркотичний засіб - метадон, обіг якого обмежено, обвинувачений ОСОБА_3 взяв зазначений фрагмент блістера. Після цього обвинувачений ОСОБА_3 поклав його до лівої кишені своїх штанів, розпочавши незаконне зберігання при собі 2 таблетки метадону, що містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, без мети збуту, до моменту його виявлення та вилучення працівниками поліції.
10 березня 2025 року в проміжок часу з 16:31 до 17:20 обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості поблизу будинку, розташованого за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Златопіль, 3 мікрорайон, будинок 21, добровільно видав працівникам ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, що було зафіксовано під час огляду місця події, фрагмент блістера з двома таблетками, який знайшов у місці «закладки». У складі зазначених таблеток міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (список № 1, таблиця № 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770), маса якого у складі таблеток становить 0,0458 г., який обвинувачений ОСОБА_3 незаконно придбав і зберігав при собі без мети збуту.
Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_3 , скоїв кримінальне правопорушення - проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
ІІ. Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 щодо пред'явленого обвинувачення та висновки суду (щодо дослідження доказів).
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 не оспорював фактичні обставини кримінального правопорушення (дата, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), які викладені в обвинувальному акті. При цьому зазначив, що не оспорює правову кваліфікацію кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 309 КК України, свої інтереси вважав необхідними захищати самостійно, повністю визнає свою провину.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що 10 березня 2025 року близько 10:00 перебував удома за місцем проживання, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 . У нього виникло бажання придбати дві таблетки метадону, що містять у складі наркотичний засіб- для власного вживання, оскільки в нього сильно боліли ноги. При цьому йому було відомо, що обіг цієї речовини обмежено. Зазначений засіб він придбав у невстановленої особи через мережу Інтернет, сплативши 200 грн. Після цього отримав повідомлення із зазначенням місця розташування так званої «закладки». Цього ж дня, близько 14:00, він прибув за вказаною у повідомленні з додатка «Телеграм» адресою, яку йому надіслала у застосунку «Telegram» невстановлена особа. Підійшовши до дерева, розташованого в лісосмузі поблизу території КНП «Первомайська ЦРЛ» за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Златопіль, вул. Світанкова, будинок 3, він на землі знайшов «закладку» - фрагмент блістера, у якому містилися дві таблетки метадону, які містять у своєму складі наркотичний засіб - обіг якого обмежено. У подальшому, цього ж дня, близько 16:30 його зупинили працівники поліції, і він добровільно видав дві таблетки, що містять наркотичний засіб - метадон. Обвинувачений висловив щире каяття, заявив, що шкодує про вчинене, засуджує свої дії, зробив відповідні висновки й запевняє, що ніколи не повторить подібного. З розміром судових витрат у сумі 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) гривень 70 (сімдесят) коп. згоден.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 не оспорював фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, а також не оспорював кваліфікацію злочину за ч. 1 ст. 309 КК України, вислухавши думку прокурора та обвинуваченого, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження без дослідження доказів у повному обсязі, обмежившись допитом обвинуваченого, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому, судом з'ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Отже, у межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за згодою учасників судового провадження, суд, визнав доцільним розгляд кримінального провадження здійснити в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
ІІІ. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений та висновки суду.
Визнавши покази обвинуваченого ОСОБА_3 належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні, приймаючи до уваги, що останній не піддає сумніву фактичні обставини справи, правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у висунутому йому обвинуваченні доведеною повністю.
Отже, суд доходить до переконання про правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України - придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
ІV. Мотиви суду при призначенні покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно із ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан обвинуваченого, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо. Виправні роботи призначаються тільки працюючим і відбуваються за місцем роботи засуджених.
Верховним Судом неодноразово зазначалось, що заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).
Відтак, призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, зокрема, що обвинувачений ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 12 КК України вчинив кримінальний проступок, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він має професійно-технічну освіту, одружений, не працює, має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Є особою з інвалідністю ІІІ групи, отримує пенсію за інвалідністю в розмірі 2300 грн. Відповідно до статті 89 КК України - не судимий. На обліку в лікаря-психіатра та нарколога не перебуває. Має постійне місце проживання, за місцем якого характеризується задовільно.
Згідно із ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжує покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом'якшують покарання, суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, яке на думку суду є достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Суд вважає, що таке покарання в умовах передбаченого законом контролю за поведінкою обвинуваченого відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Призначення покарання обвинуваченому у виді штрафу, на думку суду, є неможливим, враховуючи, його майновий стан, зокрема, що обвинувачений офіційно не працює, має лише пенсію по інвалідності , яку отримує у мінімальному розмірі, інших джерел для існування не має, водночас утримує неповнолітню дитину, а санкція частини 1 статті 309 КК України передбачає покарання у виді штрафу в розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17000 до 51000 грн, який є непомірним для обвинуваченого. Призначення покарання обвинуваченому у виді виправних робіт є неможливим, оскільки останній не працює.
Водночас, призначаючи покарання у вигляді пробаційного нагляду, суд, відповідно до вимог статті 59-? Кримінального кодексу України, вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого наглядові та соціально-виховні заходи, а саме такі обов'язки : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерту, в сумі 2387,70 грн., відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути на користь держави з ОСОБА_3 .
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні не обирався, за відсутністю клопотань сторони обвинувачення, суд не вбачає підстав для обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні.
Строк пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 366-368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-? КК України, зобов'язати ОСОБА_3 протягом строку пробаційного нагляду, виконувати такі обов'язки:
(1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
(2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та роботи;
(3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
(4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в загальному розмірі 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) гривень 70 (сімдесят) коп.
Речові докази по кримінальному провадженню:
1)дві таблетки містять метадон, маса якого у складі таблеток становить 0,0458 г, - які поміщено у полімерний сейф-пакет №6064689 із пояснювальним написом: «Україна МВС ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА Підрозділ Харківський НДЕКЦ МВС Номер, дата висновку (фабула): Висновок експерта №СЕ- 19/121-25/6196-НЗПРАП від 18.03.2025 - знищити;
2) «DVD» диск - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Златопільський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: ОСОБА_1