Справа № 303/4413/25
2/303/1586/25
18 червня 2025 року м.Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Гутій О.В., розглянувши позовну заяву № 303/4413/22 ОСОБА_1 до Комунальної установи «Мукачівський психоневрологічний інтернат» Закарпатської обласної ради про поновлення на роботі, стягнення заборгованості, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
В провадженні Мукачівського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Мукачівський психоневрологічний інтернат» Закарпатської обласної ради про поновлення на роботі, стягнення заборгованості, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Дана позовна заява повинна бути залишена без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до Закону України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звертається до суду із вимогами про поновлення на роботі, стягнення заборгованості, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, тому помилковим є посилання позивача на п.1ч.1 ст. 5 статті 5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу про звільнення від сплати судового збору що стосується всіх позовних вимог, оскільки дана норма стосується щодо вимог про поновлення на роботі та стягнення заборгованості по заробітній платі, отже вимоги позивача про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу не є вимогами про стягнення заробітної плати або про поновлення на роботі, а отже підлягає оплаті судовим збором. Аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 307/3251/16 та в ухвалі Верховного суду України від 24.01.2020 року № 367/682/18.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 15140,00 гривень) .
У зв'язку з цим, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Також згідно п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається - у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.
Однак, в порушення п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 не містить ціну позову, оскільки як вбачається із заяви, позивач просить стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію за час вимушеного прогулу, однак зазначена вимоги не містять обґрунтованого розрахунку сум, які підлягають стягненню з відповідача на день звернення до суду з даним позовом з відповідним зазначенням ціни позову з врахуванням даних сум.
Отже, позов ОСОБА_1 у вказаній частині підлягає грошовій оцінці, в зв'язку з чим позовна заява повинна містити також ціну позову.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави».
Згідно вимог ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст.175, 187 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунальної установи «Мукачівський психоневрологічний інтернат» Закарпатської обласної ради про поновлення на роботі, стягнення заборгованості, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали та одночасно роз'яснити позивачу, що у випадку, якщо у встановлений судом строк не буде усунено ці недоліки, позовна заява буде вважатися не поданою і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Гутій