Постанова від 17.06.2025 по справі 924/684/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 924/684/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,

представників учасників справи:

позивача-1 - ОСОБА_1 (особисто),

позивача-2 - ОСОБА_2 (особисто),

позивача-3 - не з'явився,

відповідача - Олійник В.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго"

на рішення Господарського суду Хмельницької області

у складі судді Яроцького А.М.

від 10.10.2024 та

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Олексюк Г.Є., Гудак А.В., Мельник О.В.

від 16.01.2025

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго"

про визнання укладеними договорів купівлі-продажу цінних паперів.

1. Історія справи

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", в якому просили:

- визнати недійсним з моменту прийняття рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", оформлене протоколом № 5 від 10.10.2023 "Про затвердження ринкової вартості та ціни викупу емісійних цінних паперів Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про підсумки заочного голосування засідання наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго";

- визнати укладеними договори купівлі - продажу цінних паперів, зокрема, договори про обов'язковий викуп Акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" належних акціонеру простих іменних акцій Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" від 25.12.2023: між громадянами України ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з Акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" згідно з наведеним у позові змістом.

29 серпня 2024 року ОСОБА_1 подав спільну заяву-клопотання позивачів про залишення без розгляду позовної вимоги про визнання недійсним з моменту прийняття рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", оформлене протоколом від 10.10.2023 № 5 "Про затвердження ринкової вартості та ціни викупу емісійних цінних паперів Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про підсумки заочного голосування засідання наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго".

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.08.2024 у справі № 924/684/24 позов в частині вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним з моменту прийняття рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", оформлене протоколом № 5 від 10.10.2023 "Про затвердження ринкової вартості та ціни викупу емісійних цінних паперів Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про підсумки заочного голосування засідання наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", залишено без розгляду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі зазначали, що:

- у зв'язку з тим, що 17.11.2023 позачерговими загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" було прийняте рішення про зміну типу Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" з публічного на приватне, на яких позивачі голосували проти прийняття такого рішення, у останніх виникло право вимоги обов'язкового викупу належних їм акцій;

- позивачі переконані, що запропонована відповідачем ціна викупу 8,70 грн за 1 акцію є заниженою, натомість справедливою визначають ціну 31,95 грн, яка була встановлена обраним відповідачем суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРТНЕ БЮРО" у звіті про оцінку ринкової вартості корпоративних прав станом на 09.10.2023 з застосуванням майнового підходу методом накопичення активів. Однак, 10.10.2023 Наглядова рада Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" затвердила ринкову вартість та ціну викупу 1 (однієї) акції Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" станом на 09.10.2023 в розмірі 8,70 грн, яка є нижчою мінімально можливої в розмірі 28,73 грн (3 866 048 тис. грн власний капітал /134 551 360 акцій = 28,73 грн вартість 1 акції). Позивачі звертають увагу на те, що ринкова вартість чистих активів відповідача становить 4 298 667,2 тис. грн, що визначено Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРТНЕ БЮРО" у звіті про оцінку ринкової вартості корпоративних прав станом на 09.10.2023;

- дати укладення 25.12.2023 (29.12.2023 для ОСОБА_3 ) договорів про обов'язковий викуп Акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" належних акціонерам простих іменних акцій Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" позивачі обґрунтовують як дати отримання вимог позивачів про обов'язковий викуп акцій емітентом з врахуванням набуття чинності 01.01.2023 нової редакції Закону України "Про акціонерні товариства";

- у зв'язку з тим, що податковими агентами щодо інвестиційного прибутку позивачів вже є обрані ними товариства, прохання відповідача стати податковим агентом останніх протирічить пункту 170.2.9 Податкового кодексу України, з огляду на що до змісту спірних договорів додано пункт 3.7 "Покупець не є податковим агентом Продавця";

- з посиланням на практику Верховного Суду, позивачі вказують на правомірність обраного способу захисту (про визнання договору укладеним), який забезпечить поновлення порушеного права останніх на справедливе визначення вартості їх акцій Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", про обов'язковий викуп яких заявлено вимоги;

- враховуючи відмову відповідача від обов'язкового викупу акцій позивачів по справедливій ціні (ринковій) вказаній у спірних договорах, з метою відновлення порушених прав позивачів на обов'язковий викуп відповідачем належних їм простих акцій за справедливою ціною викупу акцій, яка не може бути нижчою за ринкову вартість, визначеною відповідно до статті 9 Закону України "Про акціонерні товариства", позивачі звернулись з даним позовом.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3-1.5 статуту Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", затвердженого позачерговими загальними зборами Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" від 29.12.2021, Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" (надалі - "Товариство") є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до статуту Публічного акціонерного товариства "ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО" відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року №514-VI. Засновником Товариства є держава в особі Міністерства енергетики та електрифікації України. Товариство є юридичною особою приватного права. Тип Товариства - публічне акціонерне товариство.

У пунктах 1.3, 1.4 статуту Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" від 17.11.2023 (розміщено на офіційному сайті Товариства), визначено, що Товариство є юридичною особою приватного права. Тип Товариства - приватне акціонерне товариство.

У пунктах 6.1, 6.2 статуту Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в редакціях 2021 та 2023 років визначено, що статутний капітал Товариства становить 33 637 840,00 грн. Статутний капітал Товариства поділено на 134 551 360 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 гривень кожна акція. Кількість привілейованих акцій - 0.

Згідно з пунктом 7.1 статуту Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в редакціях 2021 та 2023 років акція Товариства - це випущений Товариством цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує корпоративні права акціонера щодо Товариства.

Підпунктом 12 пункту 8.2 статуту Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в редакції 2021 року передбачено право акціонера Товариства вимагати здійснення обов'язкового викупу Товариством належних йому голосуючих акцій у встановлених цим статутом та чинним законодавством випадках.

За змістом довідки з бази даних SMIDA станом на 1 квартал 2024 року Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (22767506) власниками цінних паперів - акцій простих бездокументарних іменних номінальною вартістю 0,25, з кількістю, що перевищує 5% від їх загальної кількості визначено: АТ "Українські розподільні мережі" у кількості 94 197 953, що становить 70,0089% від загальної кількості; ДТЕК ГРІДС Б.В. (Нідерланди) у кількості 9 076 476, що становить 6,7457% від загальної кількості; ПрАТ "РІВНЕОБЛЕНЕРГО" у кількості 15 427 277, що становить 11,4657% від загальної кількості.

За змістом протоколу позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" від 27.07.2023 прийнято рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради Товариства, повноваження яких чинні станом на дату прийняття рішення, а також обрано членів до складу Наглядової ради.

Відповідно до змісту протоколу про підсумки заочного голосування Наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" № 3 від 27.09.2023 обрано Товариство з обмеженою відповідальністю "Експертне бюро" незалежним оцінювачем майна, яке надає Товариству послуги з визначення ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" для цілей реалізації обов'язку Товариства з обов'язкового викупу Товариством акцій на вимогу акціонерів в порядку, передбаченому статтею 103 Закону України "Про акціонерні товариства". Крім того, затверджено умови договору на проведення оцінки, що укладається з Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертне бюро" та встановлено розмір оплати послуг - 40 000,00 грн без ПДВ.

У пункті 1.2 звіту про оцінку ринкової вартості корпоративних прав - 1 акції Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" станом на 09.10.2023, сформованому Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертне бюро" (надалі - Звіт), зазначено, що в процесі проведення оцінки оцінювачем використано методи дохідного та майнового підходів з визначенням ринкової вартості корпоративних прав - 1 акції Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" у розмірі 8 гривень 70 копійок. Окремо зазначено, що здійснювалась оцінка об'єктів, купівля-продаж яких на відкритому ринку України обмежена та не є точною. Результат збору та аналізу необхідної для застосування порівняльного підходу інформації не дозволив оцінювачу отримати в своє розпорядження достатню кількість достовірної інформації для визначення вартості корпоративних прав із застосуванням порівняльного підходу.

У розділі "Розрахунок вартості в рамках майнового підходу" Звіту відзначено, що проводиться оцінка ринкової вартості кожного активу балансу окремо та з отриманої суми віднімають ринкову вартість зобов'язань підприємства, а підсумкова величина, отримана таким чином, відображає ринкову вартість власного капіталу (власний капітал = активи - зобов'язання). В рамках підходу на основі активів існують два методи: метод накопичення активів і метод ліквідаційної вартості. Метод ліквідаційної вартості використовується для підприємств, які підлягають ліквідації. Оцінюване підприємство до таких не належить. Таким чином, розрахунок вартості власного капіталу в рамках підходу на основі активів здійснювався методом накопичення активів.

Оцінювач прийшов до висновку, що балансова вартість необоротних активів компанії, зазначена у фінансовій звітності не потребує коригування та об'єктивно відображає їх ринкову вартість. Ринкова вартість поточної дебіторської заборгованості підприємства приймається рівною їх балансової вартості станом на дату оцінки. Ринкова вартість матеріальних активів підприємства (запасів), інших оборотних активів визначається еквівалентною вартості, відображеною в бухгалтерському балансі станом на дату оцінки. Коригування статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" в силу високої ліквідності даного активу не проводилось і її прийнято до ваги за балансовою вартістю. За результатами проведеного аналізу довгострокових та поточних зобов'язань підприємства, їх ринкова вартість визнана еквівалентною вартості, відображеної в бухгалтерському балансі.

У пункті 2.2 Звіту відзначено датою реєстрації випуску акцій простих, іменних - 16.07.2010 у загальній кількості ЦП - 134 551 360, з визначенням частки статутного капіталу, яка належить юридичним особам: АТ "Українські розподільні мережі" у кількості 94 197 953, частка у статутному капіталі - 70,0089%; ДТЕК ГРІДС Б.В. (Нідерланди) у кількості 9 076 476, частка у статутному капіталі - 6,7457% та ПрАТ "РІВНЕОБЛЕНЕРГО" у кількості - 15 427 277, частка у статутному капіталі - 11,4657%.

Відповідно до пункту 3.4 Звіту станом на дату оцінки балансова вартість активів підприємства становить 5 167 748 тис. грн, яка сформована переважно за рахунок необоротних активів.

У пункті 8.3 Звіту відображено вартість 1 акції - 31,95 грн, визначену із застосуванням параметрів: активи - 5 167 748, зобов'язання - 869 081, власний капітал - 4 298 667 та кількість акцій - 134 551 360.

У розділі 9 Звіту суб'єктом оціночної діяльності відображено результати визначення вартості 1 акції Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", яка за результатами використання дохідного підходу становить 8,70 грн, а за результатами використання майнового підходу становить 31,95 грн. Зазначено, що на думку останнього, результат, отриманий в результаті аналізу вартості в рамках майнового підходу, не дає об'єктивного уявлення про вартість корпоративних прав компанії, оскільки при його застосуванні не враховується інвестиційний потенціал компанії, її поточна та прогнозна прибутковість. Також не враховується вплив факторів та наслідків, спричинених військовою агресією з боку РФ проти держави Україна, через які з достатньою об'єктивністю зробити висновки щодо справедливості вартості активів та зобов'язань компанії станом на дату оцінки, що припадає на час дії військового стану, не є можливим. Зазначено, що результат, отриманий після застосування методу дисконтування грошових потоків в рамках дохідного підходу, найкраще відповідає меті оцінки, якою є визначення ринкової вартості акцій, адже дозволяє врахувати інвестиційний потенціал компанії, специфіку динаміки продажів, її поточну та прогнозну прибутковість. Тому суб'єктом оціночної діяльності віддано перевагу вартості, отриманій із застосуванням даного методу дохідного підходу. Таким чином, ґрунтуючись на аналізі ринкової інформації, проведених розрахунках і наданих замовником документах, Товариство з обмеженою відповідальністю "Експертне бюро" дійшло висновку, що результати застосування дохідного підходу мають бути прийняті в якості основних.

За змістом протоколу про підсумки заочного головування засідання Наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" №4 від 09.10.2023 прийнято рішення про проведення 17.11.2013 дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів товариства та затверджено порядок денний, а також повідомлення про їх проведення, визначено перелік акціонерів, які мають право на участь у останніх. Призначено реєстраційну та лічильну комісії, обрано головуючого та секретаря дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів товариства, які відбудуться 17.11.2023. Прийнято рішення про обрання ПАТ "Національний депозитарій України" депозитарною установою для надання послуг з проведення зборів акціонерів товариства.

Відповідно до змісту протоколу про підсумки заочного головування засідання Наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" № 5 від 10.10.2023 одноголосно (7 голосів) прийнято рішення про затвердження ринкової вартості 1 (однієї) акції Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" відповідно до висновку незалежного оцінювача Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертне Бюро" станом на 09.10.2023, що становить 8,70 грн. Крім того, затверджено ціну викупу 1 (однієї) акції Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" у розмірі 8,70 грн для цілей реалізації обов'язку Товариства з обов'язкового викупу Товариством акцій на вимогу акціонерів в порядку, передбаченому статтею 103 Закону України "Про акціонерні товариства".

У розробленій Асоціацією незалежних оцінювачів Рецензії №1/26-2023 від 26.10.2023 на Звіт про оцінку ринкової вартості корпоративних прав - 1 акції №1/26-2023 від 26.10.2023 станом на 09.10.2023 відзначено, що реалізована в Звіті концепція ринкової вартості відповідає вимогам нормативних-правових документів, які діяли на дату оцінки, а також меті, з якою проводилась оцінка. Застосовані оцінювачем підходи та методи оцінки відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна. Застосовані припущення та обмежувальні умови є обґрунтованими. Асоціація незалежних оцінювачів дійшла загального висновку про те, що вищевказаний Звіт класифікується як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

17 листопада 2023 року на проведених дистанційних позачергових загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" прийнято рішення про зміну типу Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" з публічного на приватне з внесенням змін до статуту Товариства шляхом викладення його у новій редакції. Кількість голосів акціонерів "За" - 97,44401708%, "Проти" - 2,55598292%. Прийнято рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради у повному складі з подальшим обранням членів Наглядової ради у новому складі. Вказане підтверджується протоколом дистанційних позачергових загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" №35 від 28.11.2023.

06 грудня 2023 року Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" надіслало ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повідомлення про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонерам Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", у якому вказано про рішення, прийняті на позачергових загальних зборах акціонерів Товариства (протокол № 35 від 28.11.2023) та Наглядовою радою Товариства (протокол № 5 від 10.10.2023) та відповідно до частини 2 статті 103 Закону України "Про акціонерні товариства" повідомлено про право вимоги обов'язкового викупу Товариством акцій з визначеною ціною викупу акцій - 8,70 грн.

21 грудня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" з письмовими вимогами акціонерів про обов'язковий викуп акцій простих іменних акцій Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" по ціні, яка не може бути меншою за ринкову вартість акцій станом на 09.10.2023 - 32,00 грн, з наведеною судовою практикою Верховного Суду. До вимог додано описи вкладення у цінні листи від 21.12.2023.

У відповідь на вимоги, 29.12.2023 та 04.01.2024 Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" надіслало ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 листи, в яких зазначило, що заявлена у вимогах ціна 32,00 грн обов'язкового викупу акцій Товариством протирічить законодавству про оцінку майнових прав та порушує вимоги статті 103 Закону України "Про акціонерні товариства", а тому не підлягає задоволенню. Натомість, додано 4 примірники проектів договорів купівлі-продажу (викупу) цінних паперів з визначеною ціною продажу однієї акції - 8,70 грн, однак без підписів з боку Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", які запропоновано підписати зазначеним акціонерам у разі згоди з умовами Товариства. У відповідях на вимоги зазначено про отримання письмових вимог від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 25.12.2023, від ОСОБА_3 - 29.12.2023.

На вимогу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" надіслало останнім з листами від 08.01.2024 та від 18.01.2024 копії документів, які стосуються діяльності товариства.

До матеріалів справи додано баланс (звіт про фінансовий стан) Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" складений станом на 30.09.2023, за змістом якого на кінець звітного періоду баланс Товариства склав 5 308 947 тис. грн.

20 січня 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надіслали Акціонерному товариству "Хмельницькобленерго" письмові вимоги акціонерів підписати договори обов'язкового викупу акцій з зазначеною ціною викупу акцій в розмірі 31,95 грн. До вимог додано 4 підписані примірники договорів з проханням повернути їм 2 підписані примірники. На підтвердження надіслання документів надано описи вкладення у листи від 20.01.2024.

До матеріалів справи додано копії розпорядження на проведення облікової операції (фізична особа) №1 від 22.01.2024 ТОВ "ІНВІНТУМ" та Депозитарної установи ТОВ "ІК "Світінвест" за підписами позивачів з визначенням сум правочинів (26 775 857,25 грн, 16 483 963,50 грн та 474 361,65 грн).

Згідно зі змістом доданих листів від 26.01.2024 Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" повідомило ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відсутність можливості акцептувати договори у редакції акціонерів, оскільки останні містять порушення норм Закону України «Про акціонерні товариства» стосовно визначення ринкової вартості викупу акцій та суперечать інтересам акціонерів товариства, акції яких викуплені.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.10.2024 у справі № 924/684/24, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2025, позов задоволено. Визнано укладеними договори купівлі-продажу цінних паперів, зокрема, договори про обов'язковий викуп Акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" належних акціонерам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 простих іменних акцій Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" від 25.12.2023 у редакціях, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що:

- позивачі у даній справі є акціонерами Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", на проведених 17.11.2023 дистанційних позачергових загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" було проголосовано рішення про зміну типу Товариства з публічного на приватне із внесенням змін до статуту Товариства шляхом викладення його у новій редакції, що підтверджується протоколом дистанційних позачергових загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" № 35 від 28.11.2023. Водночас, встановити поіменне голосування щодо прийняття або незгоди з прийняттям вищевказаного рішення позивачами, з доданих матеріалів не вбачається можливим;

- в подальшому, Акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" конклюдентними діями щодо надіслання позивачам 06.12.2023 повідомлень про їх право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонерам Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", підтверджено право ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до частини 2 статті 103 Закону України "Про акціонерні товариства" вимагати обов'язкового викупу Товариством акцій. Зазначене не заперечується відповідачем у заявах по суті та у судових засіданнях, а тому вказана обставина визнається учасниками справи та не підлягає доказуванню відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України;

- дослідивши звіт суб'єкта оціночної діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертне бюро" станом на 09.10.2023, судами встановлено необґрунтованість Звіту в частині визначення ринкової вартості 1 акції Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" із застосуванням дохідного підходу, оскільки, за висновками судів для оцінки ринкової (справедливої) вартості акцій як фінансових інтересів, майновий підхід є пріоритетним, так як він відповідає принципу найбільш ефективного використання майна, в результаті якого вартість об'єкта оцінки є максимальною;

- суди виснували, що наведений суб'єктом оціночної діяльності у пункті 8.3 розділу "Розрахунок вартості в рамках майнового підходу" Звіту розрахунок ринкової вартості 1 акції Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" у розмірі 31,95 грн за одну акцію у пакеті акцій 100% є справедливою вартістю, яка відповідає принципу найбільш ефективного використання майна та має виступати ціною обов'язкового викупу акцій позивачів та проведений арифметично вірно;

- враховуючи, що сформульовані у спільній позовній заяві умови договорів про обов'язковий викуп Акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" належних акціонеру простих іменних акцій відповідача відповідають вимогам чинного законодавства України, позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі із визначенням у пунктах 7.1 договорів як день укладення останніх - у день набрання чинності рішенням суду.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.10.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 у даній справі, та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- суди застосували частину 1 статті 9, пункт 8 частини 2 статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06.02.2020 у справі № 912/712/19;

- суди не врахували вимоги частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України, про які йдеться у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20;

- суди неправильно застосували норми матеріального права щодо єдиного механізму затвердження ринкової вартості та ціни викупу 1 акції, визначеного статтями 9 та 103 Закону України "Про акціонерні товариства", постанов Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, від 29.11.2006 № 1655, та без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 912/712/19, який передбачає, що рішення органів управління господарського товариства дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше;

- суди неправильно застосували статті 48, 103 Закону України "Про акціонерні товариства", статтю 180 Господарського кодексу України, статті 627, 628, 638 Цивільного кодексу України стосовно здійснення правової оцінки договорів та визначення істотних умов договору купівлі-продажу цінних паперів в межах процедури обов'язкового викупу товариством акцій за вимогою акціонера, та без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 926/324/20;

- суди неправильно застосували статтю 187 Господарського кодексу України, статті 253, 254, 631 Цивільного кодексу України стосовно термінів виконання умов договорів, визнаними укладеними за рішенням суду, та без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20;

- суди порушили статті 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, та без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 927/718/17 та від 06.02.2025 у справі № 910/13331/23;

- суди неправильно застосували статтю 103 Закону України "Про акціонерні товариства" стосовно змісту вимоги акціонера про викуп товариством належних йому акцій, оскільки позивачами надіслано вимоги із зазначенням відомостей, які не відповідають вказаній статті, та відповідно не можуть вважатись вимогами, що відповідають законодавству України, на підставі якої товариство зобов'язується здійснити викуп акцій, та за відсутністю висновку Верховного Суду;

- скаржник вважає за необхідне сформулювати правовий висновок Верховного Суду про застосування частини 3 статті 103 Закону України "Про акціонерні товариства", з наведенням змісту відповідного висновку.

04 квітня 2025 року до Суду від відповідача надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яке обґрунтовано необхідністю відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 та від 28.11.2023 у справі № 922/1307/22.

Позивачі подали відзив на касаційну скаргу, в якому просили клопотання про передачу справи на Палату та касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

28 квітня 2025 року до Суду від відповідача надійшли заперечення на відзив на касаційну скаргу, в яких скаржник просить передати справу на розгляд Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та задовольнити касаційну скаргу.

12 червня 2025 року до Суду від ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення. У судовому засіданні 17.06.2025 протокольною ухвалою Суду зазначені додаткові пояснення залишено без розгляду.

5. Позиція Верховного Суду

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Здійснюючи касаційне провадження Суд зазначає таке.

За чинним конституційним правопорядком, що його визначено приписами пункту 14 частини першої статті 92, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, на рівні закону забезпечується право на апеляційний перегляд кожної справи, а право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується лише в тих випадках, що їх визначив законодавець.

У постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя (пункти 5.10, 5.16, 5.21 постанови).

У статті 287 Господарського процесуального кодексу України, якою регламентоване право касаційного оскарження, визначено перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню у господарському процесі, а також визначені підстави та випадки, коли касаційне оскарження допускається.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовуються правила статті 300 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1).

Касаційне провадження у справі відкрито, у тому числі, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Наведене узгоджується із частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) відсутня постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку; (3) висновок Верховного Суду стосується правовідносин, які є подібними.

При цьому, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду.

Так, у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства:

- термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші (пункт 24 постанови);

- для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями (пункт 25 постанови);

- подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб'єкти, однаковий вид об'єкта й однакові права та обов'язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. З огляду на значення слова "подібний" не завжди означає тотожність (пункт 28 постанови);

- у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин (пункт 31 постанови).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини) (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

Здійснена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови).

Суд відхиляє доводи скаржника про те, що суди першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.02.2020 у справі № 912/712/19, від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 11.08.2021 у справі № 926/324/20, від 19.09.2019 у справі № 927/718/17, від 06.02.2025 у справі № 910/13331/23, з огляду на таке.

Так, у справі № 912/712/19, яка переглядалася Верховним Судом, предметом спору були вимоги акціонера до акціонерного товариства про визнання недійсними з моменту прийняття усіх рішень загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Весна" від 07.12.2018, оформлених протоколом позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Весна" від 07.12.2018. Верховний Суд, постановою від 06.02.2020, залишив без змін рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову. При цьому у справі № 912/712/19 господарськими судами були встановлені численні конкретні факти порушення прав позивача-акціонера, наявність яких ним обґрунтовувалися. Зокрема, господарські суди у справі № 912/712/19 встановили, що позивач був позбавлений можливості ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного; були безпідставно скасовані попередні рішення загальних зборів та наглядової ради товариства за відсутності судових рішень про таке скасування, що суперечить презумпцii легітимності рішень органів управління юридичної особи; винесення на розгляд загальних зборів товариства питання про схвалення значних правочинів за наявності судових справ про визнання таких правочинів недійсними; позивач не був повідомлений про ринкову ціну акцій, за якою би він міг реалізувати своє право вимоги та не було надано на ознайомлення проект договору про продаж акцій. Натомість у цій справі № 924/684/24, що переглядається, такі обставини відсутні.

Наведене не дає підстави вважати правовідносини у цих справах № 912/712/19 та № 924/684/24 подібними.

У справі № 908/2637/20, яка переглядалася Верховним Судом, предметом первісних позовних вимог було спонукання відповідачів укласти договір про зміни до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а зазначені вимоги обґрунтовувались тим, що у зв'язку з неотриманням орендарем у визначений договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, місячний строк заяви орендодавця про припинення цього договору або зміну його умов, вказаний договір оренди є продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, а зустрічні вимоги були про виселення, та обґрунтовувались тим, що договір оренди від 20.07.2017 припинився 18.07.2020 внаслідок закінчення строку його дії, відмови орендодавця від продовження цього договору, оформленої листом від 17.08.2020 № 11/1-30-03310, у зв'язку з необхідністю використання об'єкта оренди Балансоутримувачем для власних потреб, однак займані приміщення Товариство не звільнило та акт приймання-передачі не підписало. У постанові від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20 Верховний Суд зазначив: «Виходячи з системного аналізу змісту положень статей 204, 251-254, 631 ЦК України, враховуючи одночасне визначення позивачем і відповідачем-1 у пункті 10.1 договору оренди від 20.07.2017 узгоджених строку дії вказаного договору (2 роки 364 дні) та терміну його дії (з 20.07.2017 по 18.07.2020 включно), та обґрунтованість посилання суду першої інстанції на презумпцію правомірності зазначеного правочину в частині визначення строку його дії, Верховний Суд вважає, що у контексті спірних орендних правовідносин норми статей 251- 254 ЦК України необхідно застосовувати таким чином: "На підставі частини 3 статті 251 ЦК України сторони договору оренди державного нерухомого майна (нежитлової будівлі, споруди, приміщення) мають право зазначати в договорі про конкретні момент початку перебігу та момент припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачено загальними нормами цивільного законодавства. Разом з тим якщо сторони не визначили термін (календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди, то в такому разі діють загальні правила визначення та обчислення строків, передбачені частиною 1 статті 251 ЦК України, частиною 1 статті 252 і статтями 253, 254 ЦК України". Схожий висновок щодо застосування норм статей 251- 254 ЦК України в правовідносинах оренди земельної ділянки та газопроводу (в аспекті перебігу строку дії договору) викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 918/762/18.».

Тобто, Верховний Суд у вказаній постанові наводив висновок щодо питання застосування норм права про перебіг строку у відносинах оренди нерухомого майна. Натомість у цій справі № 924/684/24, що переглядається, правовідносини сторін інші.

Наведене не дає підстави вважати правовідносини у цих справах № 908/2637/20 та № 924/684/24 подібними.

У справі № 926/324/20, яка переглядалася Верховним Судом, предметом спору були вимоги про визнання незаконним та скасування пункту 8.1 договору оренди нежитлове приміщення, яким встановлено обов'язок орендаря впродовж 12 місяців з дати укладання договору сплатити борг по орендній платі попереднього орендаря. Вказані вимоги обґрунтовувались тим, що вказана умова договору суперечить законодавству, адже: внесена до договору без волевиявлення попереднього орендаря (боржника); погоджена у ній сума боргу не відповідає тій, яку дійсно має попередній орендар; укладена під впливом тяжкої обставини. Приймаючи постанову від 11.08.2021 у справі № 926/324/20 Верховний Суд зазначив, що: «разом з істотними умовами договору оренди, які вимагаються Законом України "Про оренду державного та комунального майна", сторони цієї справи при укладенні правочину погодили ще одну додаткову істотну умову договору, позаяк погоджено таку умову на вимогу навіть не однієї сторони (орендодавця), а обох учасників правочину і без включення цієї умови до тексту договору, договір оренди не був би укладений. Нормами Господарського кодексу України визначено, що господарський договір не може існувати без істотних умов (частина 8 статті 181), позаяк недосягнення згоди з усіх істотних умов договору свідчить про його неукладеність. Оскільки пункт договору оренди, який оспорює Позивач у даній справі є істотною умовою цього договору, то такий договір не може бути визнаний недійсним в цій частині, а лише в цілому. Проте, така позовна вимога, як визнання договору недійсним в цілому, заявлена не була. Таким чином у даному провадженні позивачу мало бути відмовлено у задоволенні позовних вимог саме з викладених вище підстав.».

Наведене не дає підстави вважати правовідносини у цих справах № 926/324/20 та № 924/684/24 подібними.

Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України (у контексті недопустимості використання судом концепції негативного доказу), без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 927/718/17 та від 06.02.2025 у справі № 910/13331/23, визнаються Судом неспроможними, оскільки, як зазначає сам скаржник відповідні доводи, які судами не були враховані, були викладені відповідачем у письмовій промові від 09.10.2024. Водночас, як зазначено судом першої інстанції такі доводи не приймаються та не підлягають оцінці, оскільки вони не містяться у заявах по суті (у відзиві на позов відповідач не наводив відповідних доводів), строк для надання яких було надано судом, а також визначене у статті 218 Господарського процесуального кодексу України право посилатись у останній виключно на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

З викладеного вбачається, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження у даній справі.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд зазначає таке.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, спір у даній справі виник при укладенні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим в силу приписів статей 26, 102, 103 Закону України "Про акціонерні товариства", та внаслідок того, що сторони не погодили істотні умови відповідних договорів, оскільки відповідач не акцептував пропозиції позивачів укласти договори, на запропонованих позивачами умовах, а позивачі не прийняли пропозицій відповідача укласти договори, на запропонованих відповідачем умовах.

Відповідно до пунктів 3, 15 частини 1 статті 2 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства» викуп акцій - це придбання акціонерним товариством розміщених ним акцій за плату; обов'язковий викуп акцій - це обов'язкове придбання акціонерним товариством за плату розміщених таким товариством акцій на вимогу акціонера у випадках, визначених законом.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства» акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Тип акціонерного товариства визначається у статуті акціонерного товариства.

Частиною 1 статті 22 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства» передбачено, що акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо відповідного акціонерного товариства.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства» кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність товариства. Одна проста голосуюча акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені законодавством та статутом акціонерного товариства.

Відповідно до частини 1 статті 102 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства» кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про: 1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства; 2) вчинення товариством значних правочинів; 3) надання попередньої згоди на вчинення приватним акціонерним товариством значних правочинів; 4) вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість; 5) зміну розміру статутного капіталу; 6) відмову від використання переважного права акціонера на придбання акцій додаткової емісії у процесі їх розміщення; 7) емісію конвертованих облігацій; 8) внесення змін до статуту акціонерного товариства у випадках, передбачених статтею 99 цього Закону.

Частиною 3 статті 102 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства» визначено, що акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, зобов'язано викупити належні акціонерові акції.

У частині 4 статті 102 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства» передбачено, що перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов'язкового викупу належних їм акцій відповідно до частин першої і другої цієї статті, складається на підставі переліку акціонерів, зареєстрованих для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачі у даній справі є акціонерами Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", на проведених 17.11.2023 дистанційних позачергових загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" було проголосовано рішення про зміну типу Товариства з публічного на приватне із внесенням змін до статуту Товариства шляхом викладення його у новій редакції, що підтверджується протоколом дистанційних позачергових загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" № 35 від 28.11.2023. Водночас, встановити поіменне голосування щодо прийняття або незгоди з прийняттям вищевказаного рішення позивачами, з доданих матеріалів не вбачається можливим.

Однак, у подальшому, Акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" конклюдентними діями щодо надіслання позивачам 06.12.2023 повідомлень про їх право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонерам Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", підтверджено право ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до частини 2 статті 102 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства» вимагати обов'язкового викупу товариством акцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вказані обставини не заперечувались відповідачем у заявах по суті та у судових засіданнях, а тому, як вірно зазначено судами, вказані обставини визнаються учасниками справи та не підлягають доказуванню відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 113 Цивільного кодексу України передбачено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом. Договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі.

У пункті 4 частини 3 статті 961 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об'єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства» правочини щодо акцій вчиняються в письмовій формі.

Статтею 103 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства» визначено порядок реалізації акціонерами права вимоги обов'язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій, зокрема:

- ціна викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 9 цього Закону. Ціна викупу акцій затверджується акціонерним товариством не пізніше дня розміщення в установленому порядку повідомлення про проведення загальних зборів, до порядку денного яких включено питання, прийняття рішення щодо якого стане підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій. Ринкова вартість акцій визначається станом на останній робочий день, що передує дню розміщення у встановленому порядку повідомлення про проведення загальних зборів, на яких прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій. Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов'язковий викуп товариством належних йому акцій є укладеним з моменту отримання вимоги акціонера (частина 1);

- акціонерне товариство протягом п'яти робочих днів з дати оприлюднення протоколу загальних зборів, на яких прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, у порядку, встановленому наглядовою радою або радою директорів, надсилає акціонерам, які мають право вимагати обов'язкового викупу акцій, повідомлення про право вимоги обов'язкового викупу акцій, в якому зазначаються: 1) ціна викупу акцій; 2) кількість акцій, викупу яких має право вимагати акціонер; 3) загальна вартість акцій у разі викупу акцій товариством; 4) строк укладення товариством договору та здійснення оплати вартості акцій (у разі отримання вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій) (частина 2);

- протягом 30 днів з дати оприлюднення протоколу загальних зборів, на яких прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає до товариства письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов'язковий викуп акцій зазначаються прізвище (найменування) акціонера, його місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов'язкового викупу яких він вимагає. До письмової вимоги акціонером додається виписка з рахунку у цінних паперах, що підтверджує його право власності на акції товариства станом на дату не пізніше дати оформлення вимоги. Акціонер не може здійснювати оформлення обов'язкового викупу акцій до дати оприлюднення протоколу загальних зборів на веб-сайті товариства (частина 3);

- протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити всі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов'язкового викупу яких він вимагає. Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, передбачених цією статтею, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати (частина 4).

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій вірно зазначили, що відповідно до приписів статей 961, 116 Цивільного кодексу України та статей 26, 102, 103 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства» позивачі набули право вимагати від відповідача здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій за вартістю не меншою за ринкову, визначеною відповідно до статті 9 названого Закону, і те, що укладення спірних договорів у цьому випадку є обов'язковим.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства» ринкова вартість майна (включно з цінними паперами) та цінних паперів, емісію яких здійснено акціонерним товариством, визначається відповідно до вимог цього Закону та затверджується наглядовою радою або радою директорів такого товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами). Ринкова вартість майна (крім цінних паперів та інших фінансових інструментів) у разі здійснення його оцінки відповідно до вимог цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на основі результатів незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства» ринкова вартість емісійних цінних паперів, у тому числі акцій товариства, та інших фінансових інструментів визначається як: 1) середній курс за результатами торгів таких цінних паперів або інших фінансових інструментів на відповідному організованому ринку, розрахований оператором такого організованого ринку капіталу за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів. Ринкова вартість цінних паперів або інших фінансових інструментів, допущених до торгів на двох і більше організованих ринках капіталу, визначається в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; 2) вартість цінних паперів та інших фінансових інструментів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, за умови відсутності середнього курсу за результатами торгів, визначеного відповідно до пункту 1 цієї частини. Вимоги пункту 1 цієї частини не застосовуються, якщо ситуація на організованому ринку капіталу, на якому відповідні фінансові інструменти допущені до торгів, відповідає критеріям, визначеним Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, зокрема у разі встановлення факту маніпулювання, що має вплив на ціну відповідного фінансового інструменту.

Частиною 4 статті 9 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства» передбачено, що вимоги цієї статті також застосовуються у разі визначення ринкової вартості акцій для цілей статей 93-96 цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених зазначеними статтями.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 було затверджено Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (надалі - Національний стандарт № 1), який є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Відповідно до пункту 3 Національного стандарту № 1 частки (паї, акції) належать до об'єктів оцінки у нематеріальній формі (фінансовий інтересів).

Пунктом 4 Національного стандарту № 1 передбачено, що оцінка майна проводиться з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання.

Відповідно до пункту 10 Національного стандарту № 1 принцип найбільш ефективного використання полягає в урахуванні залежності ринкової вартості об'єкта оцінки від його найбільш ефективного використання. Під найбільш ефективним використанням розуміється використання майна, в результаті якого вартість об'єкта оцінки є максимальною. При цьому розглядаються тільки ті варіанти використання майна, які є технічно можливими, дозволеними та економічно доцільними.

Для визначення ринкової вартості враховується найбільш ефективне використання об'єкта оцінки (пункт 13 Національного стандарту № 1).

Пунктом 38 Національного стандарту № 1 передбачено, що для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об'єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.

Особливості застосування майнового підходу встановлюються відповідними національними стандартами щодо оцінки об'єктів у формі цілісних майнових комплексів та у формі фінансових інтересів (підпункт 6 пункту 40 Національного стандарту № 1).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2006 № 1655 затверджено Національний стандарт № 3 "Оцінка цілісних майнових комплексів" (надалі - Національний стандарт № 3), який є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки цілісного майнового комплексу суб'єкта господарювання (далі - цілісний майновий комплекс) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку цілісного майнового комплексу.

Згідно з пунктом 8 Національного стандарту № 3 майновий підхід застосовується для визначення ринкової вартості цілісного майнового комплексу у разі, коли саме зазначений підхід відбиває типову логіку потенційних покупців, яка ґрунтується на усталеній практиці, зокрема під час оцінки цілісного майнового комплексу, ринкова вартість якого визначається поточною вартістю ймовірного результату ліквідації зазначеного майнового комплексу.

Відповідно до пунктів 9, 10 Національного стандарту № 3 основним методом майнового підходу до оцінки цілісного майнового комплексу є метод накопичення активів. Оцінювачами може застосовуватися метод поточної вартості ймовірного результату ліквідації цілісного майнового комплексу, а також інші методи майнового підходу, доцільність застосування яких у конкретній ситуації необхідно обґрунтувати. Метод накопичення активів полягає у визначенні чистої вартості активів цілісного майнового комплексу. Чиста вартість активів цілісного майнового комплексу визначається як різниця між вартістю активів та вартістю його зобов'язань, визначених на дату оцінки відповідно до вимог пункту 11 цього Стандарту.

Пунктом 11 Національного стандарту № 3 передбачено, що оцінка активів та зобов'язань на дату оцінки проводиться з урахуванням таких особливостей: необоротні активи в частині основних засобів, нематеріальних активів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових вкладень оцінюються з використанням бази оцінки, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості, вибір та визначення яких здійснюються відповідно до вимог національних стандартів; необоротні активи в частині довгострокової дебіторської заборгованості та відстрочених податкових активів оцінюються з урахуванням строку їх повернення (погашення, відшкодування) та ймовірності такого повернення (погашення, відшкодування); поточна дебіторська заборгованість оцінюється з урахуванням строку її повернення (погашення, відшкодування) та ймовірності такого повернення (погашення, відшкодування); матеріальні оборотні активи (запаси, товари) у разі, коли їх поточна вартість еквівалентна вартості, що відображена у бухгалтерському обліку, оцінюються виходячи з вартості таких активів, що відображена в бухгалтерському обліку, в інших випадках - виходячи з їх ринкової вартості або вартості ліквідації, якщо ринкова вартість не перевищує вартість ліквідації; довгострокові та поточні фінансові інвестиції оцінюються виходячи з їх ринкової вартості; векселі одержані оцінюються виходячи з їх ринкової вартості з урахуванням строку та ймовірності їх погашення; поточна вартість довгострокових та поточних зобов'язань залежно від їх виду визнається такою, що дорівнює вартості, відображеній у бухгалтерському обліку, або розраховується шляхом дисконтування сум (основний борг, відсотки), що підлягають погашенню у відповідних періодах, за обґрунтованою для кожного із зобов'язань ставкою дисконту.

Принцип найбільш ефективного використання втілюється під час проведення оцінки цілісних майнових комплексів шляхом здійснення під час прогнозування грошових потоків цілісного майнового комплексу припущення про раціональне розпорядження майном, що включає оцінюваний цілісний майновий комплекс. Раціональним вважається розпорядження майном цілісного майнового комплексу, що спрямоване на максимізацію поточної вартості очікуваних чистих грошових потоків такого цілісного майнового комплексу і отже - на максимізацію його ринкової вартості (пункт 20 Національного стандарту № 3).

За змістом п. п. 2, 3 розділу ІІІ Порядку визначення оціночної вартості пакетів акцій акціонерних товариств, що пропонуються для продажу на аукціоні, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.12.2019 № 1456, застосування майнового підходу до оцінки Пакета акцій передбачає визначення чистої вартості активів Акціонерного товариства, яка обчислюється як різниця між вартістю його активів та вартістю його зобов'язань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у складеному Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертне бюро" Звіті про оцінку ринкової вартості корпоративних прав - 1 акції Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" станом на 09.10.2023 зазначено, що в процесі проведення оцінки оцінювачем використано методи дохідного та майнового підходів для визначення ринкової вартості корпоративних прав - 1 акції Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго". При цьому, результат збору та аналізу необхідної для застосування порівняльного підходу інформації не дозволив оцінювачу отримати в своє розпорядження достатню кількість достовірної інформації для визначення вартості корпоративних прав із застосуванням порівняльного підходу.

В якості основного підходу для визначення ринкової вартості корпоративних прав - 1 акції Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертне бюро" застосовано дохідний підхід, за результатом якого вартість 1 акції Товариства визначено у розмірі 8,70 грн. У звіті відзначено, що при здійсненні оцінки була використана нормативна база згідно з переліку, в тому числі Національні стандарти № 1 від 10.09.2003 № 1440 та № 3 від 29.11.2006 № 1655.

У пункті 8.3 у розділі "Розрахунок вартості в рамках майнового підходу" Звіту відображено вартість 1 акції - 31,95 грн визначену із застосуванням параметрів: активи - 5 167 748, зобов'язання - 869 081, власний капітал - 4 298 667 та кількості акцій - 134 551 360.

У розділі 9 Звіту використання дохідного підходу як основного, оцінювач обґрунтовує тим, що на думку останнього, результат, отриманий в результаті аналізу вартості в рамках майнового підходу, не дає об'єктивного уявлення про вартість корпоративних прав компанії, оскільки при його застосуванні не враховується інвестиційний потенціал компанії, її поточна та прогнозна прибутковість. Також не враховується вплив факторів та наслідків, спричинених військовою агресією з боку РФ проти держави Україна, через які з достатньою об'єктивністю зробити висновки щодо справедливості вартості активів та зобов'язань компанії станом на дату оцінки, що припадає на час дії військового стану, не є можливим.

Однак, суди встановили, що відповідне твердження оцінювача суперечить положенням абзацу 2 пункту 37 Національного стандарту № 1, в якому закріплено, що неможливість або недоцільність застосування певного методичного підходу може бути лише пов'язана з повною відсутністю чи недостовірністю необхідних для цього вихідних даних про об'єкт оцінки та іншої інформації.

Отже, дослідивши звіт суб'єкта оціночної діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертне бюро" станом на 09.10.2023, судами встановлено необґрунтованість Звіту в частині визначення ринкової вартості 1 акції Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" із застосуванням дохідного підходу, оскільки, як вірно зазначено судами, для оцінки ринкової (справедливої) вартості акцій як фінансових інтересів, майновий підхід є пріоритетним, так як він відповідає принципу найбільш ефективного використання майна, в результаті якого вартість об'єкта оцінки є максимальною.

При цьому, як встановили суди попередніх інстанцій, наведений суб'єктом оціночної діяльності у пункті 8.3 розділу "Розрахунок вартості в рамках майнового підходу" Звіту розрахунок ринкової вартості 1 акції Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" у розмірі 31,95 грн за одну акцію у пакеті акцій 100% є ринковою (справедливою) вартістю, яка відповідає принципу найбільш ефективного використання майна та має виступати ціною обов'язкового викупу акцій позивачів та проведений арифметично вірно.

До того ж Суд зазначає про обґрунтованість врахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування статті 8 Закону України від 17.09.2008 № 514-VI «Про акціонерні товариства» при визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій, викладених у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19.

При цьому положення статті 8 Закону України від 17.09.2008 № 514-VI «Про акціонерні товариства» кореспондуються з положеннями статті 9 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства».

Так, Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, усуваючи розбіжності в судовій практиці уточнив правові висновки щодо застосування, зокрема, статті 8 Закону України від 17.09.2008 № 514-VI «Про акціонерні товариства» наступним чином:

"- при визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій оцінці підлягає 1 акція у 100% пакеті акцій (оцінка цілісного майнового комплексу товариства), а не у міноритарному пакеті;

- у зв'язку з цим має бути обов'язково застосований Національний стандарт № 3, який передбачає застосування трьох методів оцінки, включно з майновим, а також Методика комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016 відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2008 №1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.10.2008 за № 924/15615 (реєстраційний номер Методики № 0.1.18);

- майновий метод оцінки має бути обов'язково застосований поряд з іншими методами оцінки;

- не підлягає застосуванню контрольна знижка, передбачена Національним стандартом № 1.".

Зазначений висновок Верховного Суду є загальним щодо застосування статті 8 Закону України від 17.09.2008 № 514-VI «Про акціонерні товариства», яка кореспондується зі статтею 9 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства», при визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій.

При цьому, Суд зауважує про необхідність врахування не тільки самого висновку Верховного Суду, а й мотивів відповідного висновку.

Так, Суд враховує, що мотивами прийняття відповідного висновку Верховного Суду у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 було наступне: «Директива ЄС про поглинання, яка визначала як справедливу саме ціну, яка склалася на фондовому ринку, була розрахована на застосування до публічних компаній (товариств), акції яких знаходяться в обігу на організованих ринках. У країнах ЄС визначення ринкової ціни відбувається за умови розвиненого фондового ринку та наявності у таких товариствах значної кількості незалежних директорів у складі наглядової ради (що є вимогою всіх організованих ринків), що виступає запорукою забезпечення справедливої ціни. В Україні фактично відсутній класичний фондовий ринок, на якому активно торгуються акції публічних компаній з розпорошеним корпоративним контролем. Акції міноритарних акціонерів часто не мають високої ціни саме на українському фондовому ринку через те, що міноритарні акціонери фактично відсторонені від ухвалення будь-яких управлінських рішень (не мають контролю), роками не отримують дивідендів, але змушені нести витрати, повязані із депозитарним обліком своїх акцій. Отже, вартість акцій міноритарних акціонерів на фондовому ринку може наближатися до нуля (бути мінімальною). Такі акції не купують портфельні інвестори, але вони є надзвичайно цікавими як предмет купівлі для контролюючого акціонера для зниження витрат товариства, зменшення ризиків, а також отримання повного контролю над товариством. Саме через те, що ціна акцій міноритарних акціонерів на фондовому ринку є зазвичай дуже низькою, особливого значення для визначення справедливої вартості набуває проведення оцінки вартості акцій незалежним оцінювачем відповідно до вимог статей 8, 65-2 Закону "Про акціонерні товариства" або шляхом проведення судової експертизи (якщо така вартість визначається судом).».

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій правильно врахували відповідні висновки, викладені у вказаній постанові.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частині 1 статті 640 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до частини 1 статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно з частинами 1, 2 статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Як зазначалось вище, спір у даній справі виник при укладенні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим в силу приписів статей 961, 116 Цивільного кодексу України та статей 26, 102, 103 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства», та внаслідок того, що сторони не погодили істотні умови відповідних договорів, оскільки відповідач не акцептував пропозиції позивачів укласти договори, на запропонованих позивачами умовах, а позивачі не прийняли пропозицій відповідача укласти договори, на запропонованих відповідачем умовах.

Позови про спонукання до укладення договору і позови про врегулювання розбіжностей за договором є різними способами захисту, однак вони можуть мати спільний характер у тому числі, коли відповідач під час судового розгляду позову про спонукання до укладення договору, відмовляючись від підписання такого договору на запропонованих позивачем умовах, наведе ґрунтовні заперечення щодо цих умов.

В такому випадку, на суд покладається обов'язок оцінити умови договору на предмет наявності в ньому всіх істотних умов та всіх доводів сторін, а також вирішити по суті наявні розбіжності сторін і сформулювати умови договору відповідно до вимог законодавства.

Отже, якщо особа, яка зобов'язана укласти договір, ухиляючись від підписання договору, який є для неї обов'язковим, під час розгляду справи зазначила про розбіжності з умовами запропонованого проекту, то суд, зобов'язаний їх розглянути. Фактично вирішення судом спору про спонукання до укладення договору як при ухиленні від укладення договору, так і при виникненні розбіжностей щодо його умов, зводиться по суті до внесення визначеності в правовідносини сторін і встановлення судом умов, що не врегульовані сторонами в досудовому порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.12.2023 Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" надіслало ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повідомлення про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонерам Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" з визначеною ціною викупу акцій - 8,70 грн.

В той же час, 21.12.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а 26.12.2024 ОСОБА_3 звернулись до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" із письмовими вимогами акціонерів про обов'язковий викуп акцій простих іменних акцій Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" по ціні 32 грн.

Разом з тим, у відповідь на зазначені вимоги позивачів, які отримано відповідачем 25.12.2023 та 29.12.2023, останній надіслав 29.12.2023 та 04.01.2024 листи ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в яких зазначив, що заявлена у вимогах ціна 32 грн обов'язкового викупу акцій товариством протирічить законодавству про оцінку майнових прав та порушує вимоги статті 103 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства», а тому не підлягає задоволенню.

До листів додано проекти договорів купівлі-продажу (викупу) цінних паперів з визначеною ціною продажу однієї акції - 8,70 грн, однак без підписів з боку Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", які запропоновано підписати позивачам у разі згоди з умовами товариства.

Також 20.01.2024 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надіслали відповідачу письмові вимоги акціонерів підписати договори обов'язкового викупу акцій із зазначеною ціною викупу акцій в розмірі 31,95 грн, та додали 4 підписані з їх сторони примірники договорів з вимогами підписати Акціонерному товариству "Хмельницькобленерго" і 2 підписані примірники повернути.

Однак, відповідач у листах від 26.01.2024 не погодився із запропонованою позивачами ціною викупу акцій Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго".

Як встановлено судами попередніх інстанцій, під час розгляду даного спору відповідачем заперечувались умови спірних договорів, запропонованих позивачами, щодо визначення ціни вартості акції Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго".

Натомість, як зазначалось вище, суди попередніх інстанцій встановили, що обґрунтованою ринковою вартістю 1 акції Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" належить вважати 31,95 грн із застосуванням майнового підходу визначення вартості для цілей реалізації обов'язку товариства з обов'язкового викупу відповідачем акцій на вимогу акціонерів в порядку, передбаченому статтею 103 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства».

Таким чином, враховуючи, що сформульовані у спільній позовній заяві умови договорів про обов'язковий викуп Акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" належних акціонеру простих іменних акцій відповідача відповідають вимогам чинного законодавства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову із визначенням у пунктах 7.1 договорів як день укладення останніх - у день набрання чинності рішенням суду.

З урахуванням мотивів, наведених у цій постанові, Суд відхиляє клопотання відповідача про передачу справи на розгляд Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Щодо доводів скаржника про заперечення ним інших умов спірних договорів та не надання судами попередніх інстанцій обґрунтувань таких доводів, Судом відхиляються як необґрунтовані, з огляду на те, що відповідні доводи відповідача не містились у відзиві на позов, а тому в силу приписів частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відповідач позбавляється права заперечувати проти відповідних обставин під час розгляду справи по суті.

Доводи скаржника про необов'язковість укладення письмового договору у спірних правовідносинах спростовується положеннями статей 961, 116 Цивільного кодексу України та статей 26, 102, 103 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства». До того ж такі доводи скаржника свідчать про недобросовісну поведінку, у розумінні статті 3 Цивільного кодексу України, адже, такі твердження не відповідають попередній позиції відповідача, який сам направляв позивачам проекти відповідних договорів.

Також є необґрунтованими посилання скаржника про те, що направлені позивачами вимоги не відповідають вимогам, визначеним у частині 3 статті 103 від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства», адже, наслідком направлення позивачами відповідних вимог стало саме необґрунтоване визначення товариством ринкової вартості 1 акції Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго". До того, вказаною нормою не заборонено акціонеру, окрім визначених у вказаній статті умов, зазначати інші умови вимоги.

Посилання скаржника на те, що позивачами не оскаржувалося та не оспорюється рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про затвердження ринкової вартості і ціни викупу 1 акції, Судом відхиляється, оскільки, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, чинність даного рішення наглядової ради відповідача, при вирішення даного спору, не є визначальним, оскільки спірним у даній справі є питання відповідності затвердженої наглядовою радою відповідача ціни викупу акцій їх ринковій (справедливій) вартості. До того ж за умови, коли спірним є лише питання про вартість акцій, щодо визначення якої наявні різні позиції в акціонера та акціонерного товариства, і немає спору щодо наявності волевиявлення акціонера продати належні йому акції в процедурі обов'язкового викупу, вирішення спору про скасування рішень наглядової ради та загальних зборів товариства не поновить порушеного права акціонера на викуп належних йому акцій акціонерного товариства за запропонованою ним ціною, оскільки в разі скасування рішень наглядової ради та загальних зборів процедура викупу акцій не може бути реалізована взагалі (див. постанови Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 904/1147/23, від 02.04.2025 у справі № 916/2608/23).

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 924/684/24 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.10.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та залишення касаційної скарги в частині оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.10.2024 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 у справі № 924/684/24 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції без змін.

7. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про передачу справи 924/684/24 на розгляд Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відмовити.

2. Касаційне провадження у справі № 924/684/24 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.10.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

3. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в частині оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.10.2024 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 у справі № 924/684/24 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

4. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.10.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 у справі № 924/684/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.М. Баранець

І.Д. Кондратова

Попередній документ

128240329

Наступний документ

128240331

Інформація про рішення:

№ рішення:	128240330
№ справи:	924/684/24
Дата рішення:	17.06.2025
Дата публікації:	20.06.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Касаційний господарський суд Верховного Суду
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них; пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (17.06.2025)
Дата надходження:	24.01.2025
Предмет позову:	про визнання укладеними договорів купівлі-продажу цінних паперів

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

29.08.2024 11:00	Господарський суд Хмельницької області
19.09.2024 10:30	Господарський суд Хмельницької області
10.10.2024 11:00	Господарський суд Хмельницької області
18.12.2024 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
16.01.2025 16:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
29.04.2025 11:30	Касаційний господарський суд
27.05.2025 12:30	Касаційний господарський суд
17.06.2025 12:50	Касаційний господарський суд