19 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/2992/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Харківобленерго» (далі - АТ «Харківобленерго», скаржник)
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025
у справі за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго»
до Комунального підприємства «Харківводоканал»
про стягнення 134 071 842,46 грн,
АТ «Харківобленерго» 13.06.2025 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить, зокрема, ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 скасувати, а справу №922/2992/24 передати на розгляд до Східного апеляційного господарського суду. Крім того, в прохальній частині касаційної скарги просить поновити строк на касаційне оскарження ухвали апеляційного господарського суду від 22.05.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2025 для розгляду касаційної скарги у справі №922/2992/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуюча, Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.
Перевіривши матеріали касаційної скарги на предмет прийнятності скарги, відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження або повернення касаційної скарги, суд виходить з наступного.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Предметом касаційного оскарження є ухвала Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 у справі №922/2992/24 якою вирішено:
« 1. Задовольнити клопотання Комунального підприємства «Харківводоканал» про призначення у справі № 922/2992/24 комплексну судово-електротехнічну та судово-економічну експертизи.
2.Призначити у справі №922/2992/24 комплексну судового-електротехнічну та судово-економічну експертизи, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
На вирішення судових експертів поставити такі питання:
1) чи враховані АТ «Харківобленерго» в актах приймання-передачі послуг з розподілу електричної енергії складених за період жовтень 2020-грудень 2020, грудень 2021- березень 2022, грудень 2022-липень 2024 по Договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії № 4 від 01.01.2019, обсяги та вартість технологічних втрат електричної енергії, які відповідно до вимог п. 5.9.1 5.9.2, 5.9.9 Кодексу комерційного обліку електричної енергії не належать до віднесення та сплати КП «Харківводоканал»?
2) чи були відняті та пропорційно розподілені на виконання вимог п. 5.9.1 5.9.2, 5.9.9 Кодексу комерційного обліку електричної енергії оператором системи розподілу АТ «Харківобленерго» обсяги втрат електричної енергії субспоживачів, пов'язані із спільним використанням технологічних електричних мереж КП «Харківводоканал», від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі КП «Харківводоканал», та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживачів, що були приєднані та споживали електричну енергію через технологічні електричні мережі КП «Харківводоканал» у період жовтень 2020- грудень 2020, грудень 2021-березень 2022, грудень 2022-липень 2024?
3) з урахуванням відповідей на вищезазначені питання чи є рахунки на оплату по Договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії № 4 від 01.01.2019 р за період жовтень 2020-грудень 2020, грудень 2021-березень 2022, грудень 2022-липень 2024, що виставлені АТ «Харківобленерго» арифметично вірними?
4) чи враховані АТ «Харківобленерго» при формуванні спірних рахунків на оплату за період червень 2019 - липень 2024 за Договором від 01.01.2019 №4 про надання послуги з розподілу електричної енергії- розрахункові умови Порядку розрахунку за перетікання реактивної електричної енергії на виконання абз 3 п. 6 Постанови від 14.03.2018 №312 НКРЕКП «Про затвердження правил роздрібного ринку електричної енергії», що викладені у Додатку №4а від 01.09.2017 до договору №4 від 07.05.2004?
5) чи враховані АТ «Харківобленерго» при формуванні спірних рахунків та актів приймання-передачі за період червень 2019 - липень 2024 за Договором від 01.01.2019 №4 про надання послуги з розподілу електричної енергії- дійсні фактичні втрати активної електричної енергії при визначені складових економічних еквівалентів реактивної потужності і зокрема розрахункових одиниць D1,D2 з урахуванням режиму перетікань реактивної потужності в електричній мережі за сумарними витратами активної потужності відповідно до вимог Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, що затверджена наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 06.02.2018 №87?
6) з урахуванням відповідей на вищезазначені питання чи арифметично вірно визначено загальну вартість послуг із забезпечення перетікання реактивної енергії у рахунках по Договору про надання послуги з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 №4 за період червень 2019 - липень 2024?
3.Попередити експерта про передбачену кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
4.Оплату витрат на проведення експертизи покласти на КП «Харківводоканал» (код 03361715, 61013, м.Харків, вул. Конторська, 90)
5. Зупинити провадження у справі №922/2992/24 до отримання висновку судової.
Зі змісту касаційної скарги та її прохальної частини вбачається, що АТ «Харківобленерго» не погоджується з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 2.05.2025 у справі №922/2992/24 та зазначає, що підставою звернення з касаційною скаргою є порушення судом норм процесуального права статей 99, 100, пункту 2 частини першої статті 228 ГПК України та не врахування приписів статті 629 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої, другої статті 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази; процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Верховний Суд виходить з того, що як питання призначення або відмови у призначенні судової експертизи вирішується ухвалою суду, так і питання щодо зупинення або відмови у зупиненні провадження у справі також вирішується ухвалою суду.
Норми ГПК України не містять імперативного припису щодо вирішення лише одного процедурного питання в одній певній ухвалі суду.
Щодо оскарження ухвали апеляційного господарського суду в частині призначення у справі судової економічної експертизи, Верховний Суд дійшов висновку про таке.
Згідно з приписами частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
У вичерпному переліку ухвал суду апеляційної інстанції, що підлягають оскарженню в касаційному порядку, наведеному в пункті 3 частини першої статті 287 ГПК України, ухвала суду апеляційної інстанції про призначення експертизи не зазначена, а отже така ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 304 ГПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 17.10.2018 у справі № 750/14127/17 вказала про легітимність встановлення у процесуальному законі переліку деяких ухвал, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду стосовно суті спору. Велика Палата також наголосила, що це є розумним обмеженням, яке має на меті запобігти зловживанням процесуальними правами, які призводять до невиправданих зволікань під час розгляду справи, та забезпечити такий розгляд впродовж розумного строку. Таке обмеження є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись зі скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена, учасник справи може спрогнозувати безперспективність такого оскарження.
Поміж іншим, колегія суддів також вважає за необхідне наголосити, що згідно з практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та має бути досягнута пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Мельник проти України», заява № 23436/03, п. 22).
Таким чином, на цій підставі касаційне оскарження і в цій частині предмету касаційного оскарження, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що у цій справі скаржник не позбавляється права доступу до суду і у разі бажання реалізувати таке право та за умови дотримання порядку строку щодо оскарження передбаченого ГПК України, оскільки матиме можливість оскаржити ухвалене у справі судове рішення по суті спору, виклавши у відповідній скарзі на нього свої аргументи, у тому числі стосовно доводів, які зазначені у касаційній скарзі. Відтак вказане жодним чином не нівелює для учасника судового процесу можливості доступу до суду та не ускладнює йому цей доступ настільки, щоби завдати шкоди самій суті цього права.
Колегія суддів враховує також і те, що перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені окремо до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики та з огляду на те, що в силу статті 304 ГПК України скарги включаються до касаційної скарги на відповідне рішення.
З огляду на викладене, касаційна скарга АТ «Харківобленерго» на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 в частині її оскарження про призначення судової експертизи не приймається до розгляду і підлягає поверненню, оскільки її подано на ухвалу (в частині її оскарження), що не підлягає касаційному оскарженню окремо від постанови суду апеляційної інстанції.
Щодо оскарження ухвали апеляційного господарського суду в частині зупинення провадження у цій справі на час проведення судової експертизи, Суд зазначає таке.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунуто. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 910/9883/17.
Враховуючи те, що ухвалою суду апеляційної інстанції від 22.05.2025 призначено у справі №922/2992/24 комплексну судового-електротехнічну та судово-економічну експертизи, а матеріали справи направляються до судово-експертної установи і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, апеляційний суд у цьому випадку скористався своїм правом, наданим йому процесуальним законом (частиною першою статті 228 ГПК України), що не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою наслідки у вигляді скасування відповідного судового акта.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваної ухвали від 22.05.2024 в частині зупинення апеляційного провадження у цій справі. Питання щодо призначення самої комплексної судової-електротехнічної та судово-економічної експертизи, в силу вище вказаного не може бути предметом касаційного оскарження.
Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Отже, правильне застосування Східним апеляційним господарським судом норм ГПК України під час прийняття оскаржуваної ухвали від 22.05.2025 в частині зупинення провадження у цій справі є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.
Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, колегія суддів визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Харківобленерго» на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 в частини зупинення провадження у справі №922/2992/24 на підставі частини другої статті 293 ГПК України, оскільки у даній справі правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження, клопотання скаржника не розглядається.
Керуючись статтями 233, 234, 235, 287, частиною другою статті 293, статтею 304 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Харківобленерго» на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 у справі №922/2992/24 в частині її оскарження про призначення експертизи повернути.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Харківобленерго» на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 у справі №922/2992/24 в частині її оскарження про зупинення провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов