18 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 907/439/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. О., Губенко Н. М.,
розглянув касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Байрацького Володимира Володимировича
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.12.2022
(суддя Андрейчук Л.В.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Орищин Г. В., судді: Галушко Н. А., Желіка М. Б.)
від 24.04.2025
у справі за позовом Благодійної організації "Благодійний фонд "Волонтерський центр "Схід"
до Фізичної особи-підприємця Байрацького Володимира Володимировича
про стягнення 2 044 607,68 грн.
1. У липні 2022 року Благодійна організація "Благодійний фонд "Волонтерський центр "Схід" (далі - позивач, Благодійна організація) звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Байрацького Володимира Володимировича (далі - відповідач, скаржник, ФОП Байрацький В. В.) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 2 044 607,68 грн.
2. Позов обґрунтовано тим, що за платіжними дорученнями позивачем було перераховано відповідачу кошти, як оплату за запчастини, які останній мав поставити для подальшої передачі Збройним силам України. Оскільки письмового договору купівлі - продажу товару між сторонами не було укладено, товар на суму проведеної оплати відповідачем поставлений не був, позивач від укладеного правочину відмовився, а тому просить стягнути безпідставно збережені кошти у розмірі 2 044 607,68 грн, з яких 2 033 410,00 грн основного боргу та 11 197,68 грн відсотків за користування чужими коштами.
3. 07.12.2022 Господарський суд Закарпатської області ухвалив рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково; стягнув з ФОП Байрацького В. В. на користь Благодійної організації 2 033 410,00 грн основного боргу та 30 501,15 грн судового збору; в іншій частині позову відмовив.
4. Місцевий господарський суд виходив з того, що жодних договорів у формі єдиного письмового документу сторони не укладали, відсутні й окремі листи-домовленості щодо наявності зобов'язань, які б носили цивільно-правовий характер. Наданими позивачем платіжними дорученнями доведено, що ним на рахунок відповідача було перераховано грошові кошти у сумі 2 033 410,00 грн за поставку запчастин для ремонту автомобілів, тому враховуючи відсутність доказів укладання між сторонами договору або надання відповідачем послуг на вказану суму, відповідач зобов'язаний повернути перераховані позивачем грошові кошти на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, як такі, що збережені після припинення існування правової підстави. У частині стягнення 3% річних за період з 23.04.2022 по 28.06.2022 в розмірі 11 197,68 грн суд відмовив, оскільки встановив відсутність між сторонами договірних відносин та відсутність вимоги позивача про повернення відповідачем грошових коштів.
5. 12.09.2023 Західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасував і ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову, здійснив розподіл судових витрат.
6. 27.03.2024 Верховний Суд ухвалив постанову, якою постанову суду апеляційної інстанції скасував, а справу передав на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
7. Під час нового розгляду цієї справи Західний апеляційний господарський суд 08.08.2024 ухвалив постанову, якою скасував рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.12.2022 та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив; здійснив розподіл судових витрат.
8. 12.12.2024 Верховний Суд ухвалив постанову, якою постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 у цій справі скасував, а справу передав на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
9. Під час нового розгляду цієї справи 24.04.2024 Західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.12.2022 у цій справі залишив без змін; судові витрати поклав на відповідача.
10. Суд апеляційної інстанції, приймаючи до уваги вказівки Верховного Суду, наведені у постановах у цій справі, дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене відповідно до норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.
11. 09.06.2025 ФОП Байрацький В. В. подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції від 07.12.2022 та постанову суду апеляційної інстанції від 24.04.2025 скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
12. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає випадки, передбачені пунктами 1 та 4 частини другої статті 287 цього Кодексу.
13. На обґрунтування своєї правової позиції із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що обставини, на які посилається позивач, виключають можливість суду застосовувати як положення статті 1212 Цивільного кодексу України, так і положення статті 693 цього Кодексу; позовна заява є необґрунтованою і не підлягала задоволенню у зв'язку із недоведеністю позовних вимог; суди першої та апеляційної інстанцій не застосували норми статей 509, 627, 638, 1011- 1013 Цивільного кодексу України про зобов'язання, свободу договору, письмову форму (включно з електронною) та договір комісії, і не врахували висновки, викладені у постановах, зокрема:
- Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19 (пункт 81), від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21 (пункт 9.58), від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21, постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 (пункти 41,43), що певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс;
- Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/9055/17, від 16.08.2019 у справі № 916/1701/18, щодо застосування статті 1212 Цивільного кодексу України;
- Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 127/12240/22 (аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.08.2021 у справі № 185/446/18 (провадження № 61-434 св 20) та від 11.01.2023 у справі № 548/741/21 (провадження № 61-1022 св 22), щодо повернення безпідставно набутих грошових коштів;
- Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 (пункт 10.28), Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18(910/4866/21) в пункті 76.1 та від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц, від 04.08.2021 у справі № 185/446/18, щодо добросовісності відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України;
- Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19 та Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц, від 04.08.2021 у справі № 185/446/18, щодо доктрини "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки).
14. В обґрунтування підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди порушили норми процесуального права, зокрема, статті 2, 13, 42, 73 - 77, 80, 86, 202, 236, 269, 273, 315 ГПК України, оскільки не забезпечили змагальність, не дослідили надані відповідачем докази, у т.ч. електронне листування (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України), й необґрунтовано відхилили клопотання відповідача від 02.08.2022, від 03.11.2022,які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України). Скаржник посилається на постанови Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 20.01.2021 у справі № 916/759/20, від 07.06.2023 у справі № 926/848/22, висновки в яких, на його думку, не враховані судом апеляційної інстанції.
15. Скаржник також зазначає, що суд першої інстанції не дотримався вимог господарського процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасника справи - відповідача, не вжив заходів для виконання вимог статей 120, 242 ГПК України щодо повідомлення відповідача про день час та місце слухання справи в суді першої інстанції в альтернативний спосіб на його офіційну електронну адресу або за допомогою смс-повідомлення, не забезпечив можливості реалізувати надані йому законом права, оскільки розглянув справу за його відсутності, без повідомлення належним чином про дату, час і місце судового засідання, чим, окрім іншого, порушив і вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя, та вимоги частини п'ятої статті 13 ГПК України.
16. Скаржник також заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
17. Відповідно до частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
18. Строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 24.04.2025 (дата підписання повного тексту 16.05.2025), встановлений у частині першій статті 288 ГПК України, закінчився 05.06.2025, а касаційну скаргу подано 09.06.2025, тобто з пропуском цього строку.
19. За приписами частини другої статті 288 ГПК України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
20. Повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції представник скаржника отримав 19.05.2025 в електронному кабінеті підсистеми "Електронний Суд", на підтвердження надає відповідний скріншот з кабінету адвоката.
21. Верховний Суд розглянув клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, з огляду на те, що повне судове рішення суду апеляційної інстанції заявник отримав 19.05.2025 і скаргу подав протягом двадцятиденного строку, Суд дійшов висновку, що він має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
22. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
23. Скаржник також заявив клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду Верховним Судом, яке обґрунтовує тим, що виконання цих судових рішень може завдати непоправної шкоди відповідачу, тому з метою забезпечення реальної можливості забезпечення судового захисту просить зупинити їх виконання.
24. Суд касаційної інстанції розглянув заявлене клопотання та виходить з наступного.
25. Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
26. Частиною першою статті 332 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
27. Законом не визначений перелік підстав, за наявності яких суд має право зупинити виконання оскарженого рішення суду або його дію. Свобода суддівського розсуду не є необмеженою, оскільки такі дії суд вчиняє після набрання рішенням законної сили, а однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Тому зупинення виконання (дії) рішення суду допускається лише у виняткових випадках.
28. Заявник має обґрунтувати та довести, що не зупинення виконання рішення або його дії може мати незворотні наслідки.
29. Проста незгода з мотивами ухваленого рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання (дії), оскільки правильність застосування норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи судові рішення по суті, а не на стадії відкриття касаційного провадження.
30. Відповідно до сформованої судової практики суд при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення враховує такі обставини: ймовірності утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду з урахуванням конкретних обставин справи.
31. Зупинення виконання (дії) рішення є винятковим заходом і має застосовуватися лише у випадках, коли це дійсно необхідно для запобігання негативним наслідкам, які не можна буде виправити в майбутньому, або буде неможливим поворот виконання судового рішення у разі його скасування.
32. Зважаючи на те, що у клопотанні відсутні належні доводи та не додані відповідні докази, які б давали підстави для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд відмовляє у задоволенні заявленого клопотання.
Керуючись нормами статей 197, 234, 288, 290, 294, 332, пунктами 1, 4 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд
1. Поновити Фізичній особі-підприємцю Байрацькому Володимиру Володимировичу строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.12.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 у справі № 907/439/22.
2. Відкрити касаційне провадження у справі № 907/439/22 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Байрацького Володимира Володимировича на рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.12.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2025.
3. Призначити до розгляду касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Байрацького Володимира Володимировича у справі № 907/439/22 на 29 липня 2025 року об 11:00 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).
4. Явка учасників справи в судове засідання не є обов'язковою.
5. Установити позивачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів скаржнику з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 15 липня 2025 року.
6. Відмовити Фізичній особі - підприємцю Байрацькому Володимиру Володимировичу у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.12.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 у справі № 907/439/22.
7. Роз'яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
8. Витребувати з Господарського суду Закарпатської області або Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 907/439/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під'їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд