Ухвала від 16.06.2025 по справі 908/2465/22

УХВАЛА

16 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 908/2465/22 (908/1526/23)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса)

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2025

та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.08.2024

у справі №908/2465/22 (908/1526/23)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

про стягнення заборгованості

в межах справи №908/2465/22

до боржника Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 19.12.2022 у справі № 908/2465/22 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. відкрив провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввів процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича.

В межах справи про банкрутство ПрАТ "ММК імені Ілліча", за правилами ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд розглянув справу №908/2465/22(908/1526/23) за позовом НЕК "Укренерго" - Позивача, до ПрАТ "ММК ім.Ілліча" - Відповідача (Боржника у справі про банкрутство № 908/2465/22) про стягнення заборгованості в сумі 41 986,69 грн, 3% річних в сумі 279,53 грн, втрат від інфляції в сумі 928,12 грн, за наслідками розгляду ухвалив рішення від 26.09.2023 у цій справі, яким позов задовольнив.

06.11.2023 на виконання рішення від 26.09.2023 у справі № 908/2465/22(908/1526/23) видано накази на примусове стягнення.

02.08.2024 до суду від розпорядника майна ПрАТ "ММК ім.Ілліча" - арбітражного керуючого Сокола О.Ю. надійшла скарга на дії заступника начальника Лівобережного відділу державного державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), яка стосується примусового виконання судового рішення у справі № №908/2465/22(908/1526/23) на підставі наказів суду від 06.11.2023 у цій справі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.08.2024 у справі № 908/2465/22 (908/1526/23) скаргу розпорядника майна ПрАТ «ММК ім.Ілліча» арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича на дії заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколенко Світлани Миколаївни задоволено частково.

Визнано неправомірними дії заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Соколенко Світлани Миколаївни щодо примусового стягнення грошових коштів у сумі 46 955,36 грн в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 з рахунку Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (ідентифікаційний код 00191129);

Зобов'язано Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повернути стягнуті грошові кошти у розмірі 46 955 /сорок шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять/ грн 36 коп. на рахунок Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (ідентифікаційний код 00191129).

В іншій частині скаргу розпорядника майна ПрАТ «ММК ім.Ілліча» арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича на дії заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколенко Світлани Миколаївни залишено без задоволення.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2025 апеляційну скаргу Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.08.2024 у справі № 908/2465/22 (908/1526/23) залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.08.2024 у справі № 908/2465/22 (908/1526/23) залишено без змін.

27.05.2025 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції, у якій заявлено вимогу скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2025 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.08.2024 у справі № 908/2465/22 (908/1526/23), прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/2465/22 (908/1526/23) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.05.2025.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає такого підтвердження.

Касаційну скаргу від імені Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції сформувала у підсистемі "Електронний суд" Гринь Я.А.

Згідно із частиною 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України).

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України).

Отже Лівобережний відділ Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції може брати участь у справі у Верховному Суді або в порядку самопредставництва, або через адвоката.

У статті 60 Господарського процесуального кодексу України наведено документи, що підтверджують повноваження представника.

На підтвердження наявності у Гринь Яни Анатоліївни повноважень подавати касаційну скаргу від імені Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції заявник до касаційної скарги додав лише довіреність від 11.01.2024 в порядку передоручення.

Доказів на підтвердження того, що Гринь Яна Анатоліївна представляє інтереси скаржника в цій справі в порядку самопредставництва відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, до касаційної скарги не додано. Докази наявності у Гринь Яни Анатоліївни статусу адвоката також відсутні.

Таким чином, до касаційної скарги не додано належних доказів на підтвердження наявності у Гринь Яни Анатоліївни повноважень на підписання касаційної скарги від імені Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції у справі № 908/2465/22 (908/1526/23).

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України «Про судовий збір».

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, ? у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року встановлений у розмірі 3 028,00 грн.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8) за подання до Верховного Суду касаційної скарги на ухвалу суду.

Проте матеріали касаційної скарги не містять доказів сплати судового збору у встановлених нормами Закону України "Про судовий збір" порядку і розмірі.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

З огляду на приписи п. 5 частини другої статті 290 ГПК України, скаржник повідомляє, що судові рішення прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.

Зміст касаційної скарги, не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Вимогами частини другої статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме ? доплатити судовий збір в розмірі визначеному цією ухвалою.

Суд звертає увагу скаржника на те, що неусунення або неповне (неналежне) усунення зазначених недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, ГПК України, Верховний Суд, ?

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2025 у справі № 908/2465/22 (908/1526/23) залишити без руху.

2. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме - надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн., докази на підтвердження повноважень у представника представляти інтереси скаржника у справі № 908/2465/22 (908/1526/23) (у порядку самопредставництва, або як адвокат), зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

3. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Васьковський