Справа № 233/7868/23
Провадження № 1-кп/932/659/24
19 червня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження №22023020000000173 від 18.08.2023, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,
У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , підтримавши обґрунтування, правові підстави та ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що зазначені у раніше поданому клопотанні про продовження запобіжного заходу.
Обвинувачений у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що обставини та ризики наведені прокурором є необґрунтованими. ОСОБА_7 особисто не знає жодного свідка, тому виплив на їх покази є неможливим. Просить суд визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Захисник підтримала позицію обвинуваченого, просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід на заставу у зв'язку із тим, що ризики прокурором є не підтвердженими, а підозра є необґрунтованою, що суперечить положенням ст. 194 КПК України.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, статтею 2583 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_7 , згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років позбавлення волі, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, спроможний переховуватися від суду. Окрім того, існує ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки такі ще не допитані у судовому засіданні.
Також, суд враховує правовий режим військового стану не як ризик, а як обставину яка вказує на наявність актуальних ризиків, заявлених прокурором.
Крім того, оскільки інкримінований обвинуваченому злочин спрямований проти громадської безпеки у складі терористичної організації, тому перебуваючи на волі, в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України, існує ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Отже, на сьогоднішній день ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені судом раніше не зменшилися, продовжують існувати та необхідні для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
Суд звертає увагу сторони захисту, що істотні підстави для продовження застосування саме такого запобіжного заходу не зменшилися, актуальні та продовжують існувати. Посилання сторони захисту на наявність у обвинуваченого сім'ї, твердження обвинуваченого про його військову службу у Збройних Силах України не можуть бути безумовною та єдиною підставою для зміни запобіжного заходу, з огляду на встановленні ризики.
Так, на даному етапі судового провадження, суд дійшов висновку, що продовження такого запобіжного заходу є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження та таким, що створить умови для належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Щодо доводів захисника про необґрунтованість підозри, суд звертає увагу, що обґрунтованість підозри перевіряється слідчим суддею під час саме обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, далі суд перевіряє чи наявні та існують ризики, підстави та обставини, які дають змогу змінити запобіжний захід на більш м'який або продовжити попередньо обраний.
Як вже зазначалося судом у попередніх ухвалах, стороною захисту не наводиться та не надається суду чітких підстав та причин, які дозволили б констатувати, що такий запобіжний захід як застава спроможний належним чином забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
Окрім того, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, під час дії воєнного стану, при наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, суд може застосувати до обвинуваченого запобіжний захід виключно у вигляді тримання під вартою, враховуючи імперативність норми ч. 6 ст. 176 КПК України.
Відтак, обвинуваченому ОСОБА_7 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, статтею 2583 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 35, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 17 серпня 2025 року включно з утриманням його у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Установити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_7 під вартою є 17 серпня 2025 року включно.
На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України - розмір застави не визначати.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Головуюча Суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3