Справа № 932/7077/25
Провадження по справі №1-кс/932/2523/25
м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57
веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua
телефон приймальні судді 099 520 65 95
Іменем України
19 червня 2025 року м. Дніпро
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Дніпра ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
слідчого ОСОБА_3
розглянувши клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 та подане у кримінальному провадженні № 62025050010020334 від 06.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України,
про арешт майна -
установила:
До Шевченківського районного суду м. Дніпра 16.06.2025 надійшло вказане вище клопотання старшого слідчого про накладення арешту на майно.
У клопотанні старший слідчий прохав із подальшої можливої конфіскації накласти арешт на майно, що належить підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 1/2 частку квартири, двокімнатної за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що слідчими ТУ ДБР розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025050010020334 від 06.06.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 10.04.2008 за № 216-VI ОСОБА_5 призначено на посаду судді Ленінського районного суду міста Донецька безстроково.
У подальшому, 16 липня 2015 року, на підставі Постанови Верховної Ради України №788-VIII, ОСОБА_5 було звільнено з посади судді Ленінського районного суду міста Донецька у зв'язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням.
Водночас громадянка України ОСОБА_5 , будучи колишньою суддею Ленінського районного суду міста Донецька, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 17, 65, 124-129-1, 132, 133 Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» своїми умисними діями, які виразились в державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці України, що виразилось в наданні іноземній державі - Російській Федерації та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинила злочин проти основ національної безпеки України.
У невстановлений досудовим розслідуванням період часу, але не пізніше 05.04.2019, колишня суддя Ленінського районного суду міста Донецька, громадянка України ОСОБА_5 , знаходячись на тимчасово окупованій території Донецької області (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), умисно, з власної ініціативи, керуючись злочинною метою, надала згоду представникам РФ та представникам так званої «ДНР» на перехід на їх бік шляхом добровільного зайняття посади у структурному підрозділі окупаційної адміністрації РФ - незаконно створеному судовому органі «ДНР» - «Верховном Суде Донецкой Народной Республики», зокрема посади «судья Верховного суда Донецкой Народной Республики», на яку і була призначена «Постановлением Народного Совета Донецкой Народной Республики» №II-111П-НС від 05.04.2019.
В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на надання допомоги іноземній державі - Російській Федерації та її представникам в проведенні підривної діяльності проти України, ОСОБА_5 , приблизно 14.11.2019 (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у приміщенні так званого «Верховного суда Донецкой Народной Республики», за адресою: м. Донецьк, вулиця Челюскінців, 163, з метою укріплення незаконної влади «ДНР», підконтрольній РФ, та переконання місцевого населення у легітимності злочинної діяльності окупаційної адміністрації, приймала участь у публічних заходах, які проводились представниками окупаційних засобів масової інформації щодо встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави агресора, про що 14.11.2019 викладено пост у мережі Інтернет на сайті «Донецькое агенство новостей» під назвою «Пушилин вручил судьям Верховного суда Республики первые бессрочные удостоверения».
Крім того, продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, спрямований на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці України, надання допомоги іноземній державі - Російській Федерації та її представникам в проведенні підривної діяльності проти України, ОСОБА_5 на підставі «Указа Президента Российской Федерации» №607 від 14.08.2023 обійняла посаду «судьи Верховного суда Донецкой Народной Республики», та продовжила здійснювати правосуддя від імені «ДНР» протиправно приймати судові рішення, тим самим сприяти представникам РФ у проведенні підривної діяльності проти України, що полягало у створенні умов для функціонування на території України судового органу окупаційної адміністрації «ДНР», що в свою чергу призводить до зміцнення окупаційної влади та недопущенню контролю державної влади Україні на частині території Донецької області.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні державної зради, а саме у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці України, що виразилось в наданні іноземній державі - Російській Федерації та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону України № 1689-VII від 07.10.2014).
06.06.2025 повідомлення про підозру та повістки про виклик на 10, 11, та 12 червня 2025 року ОСОБА_5 вручено в порядку, передбаченому ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, а саме шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також шляхом вручення її копії захиснику підозрюваного.
Так, 06.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, в порядку, передбаченому ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, а саме шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також шляхом вручення її копії захиснику підозрюваного.
Санкція ч. 1 ст. 111 КК передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією або без такої.
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження майна, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно у тому числі підлягає для забезпечення цивільного позову, можливої конфіскації майна. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підозрюваній ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності належить 1/2 частка квартири, двокімнатної за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене, з метою виконання завдань кримінального провадження, забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, прохав задовольнити клопотання та накласти арешт на вказане вище майно, що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .
Старший слідчий у судовому засідання прохав клопотання задовольнити.
Надавши оцінку доводам клопотання, наявним у клопотанні матеріалам та доказам, суд дійшов наступного висновку.
Розглядом клопотання встановлено, що слідчими ТУ ДБР розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025050010020334 від 06.06.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України (а.с.9).
06 червня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у державній зраді.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 111 КК України, державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Тобто суб'єктом вказаного кримінального правопорушення є виключно громадян України, у той же час, матеріали клопотання не містять жодного документу, що посвідчує ОСОБА_5 у т.ч., що вона є громадянкою України.
До матеріалів клопотання долучена постанова від 06.06.2025 року про виділення матеріалів досудового розслідування у окреме кримінальне провадження, а саме із кримінального провадження №42023050000000187 від 19.04.2023 за ознаками ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 111 КК України виділені матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 у кримінальне провадження №62025050010020334 від 06.06.2025.
Однак у резолютивній частині постанові містяться суперечливі відомості стосовно особи, що якої виділені матеріали. Так, зокрема, у п.1 постанови зазначено « ОСОБА_6 »
Клопотання про арешт майна подано стосовно особи, яка підозрюється у державній зраді і, на думку, органів досудового розслідування остання переховується.
У силу приписів ст. 171 КПК України, до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, матеріали клопотання не містять жодного доказу того, що ОСОБА_5 займала посаду судді, призначена на посаду судді указом президента рф, що вона переховується, не долучено жодного допиту свідка, які б упізнавали ОСОБА_5 .
За таких обставин, клопотання старшого слідчого про розгляд клопотання за відсутності підозрюваної є необґрунтованим та безпідставним, за недоведеністю обставин викладених у клопотанні.
До матеріалів клопотання не долучено і постанову про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Отже, накладення арешту на майно можливе лише щодо особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, однак, слідчому судді не надано жодного доказу, які б переконали слідчу суддю в обґрунтованості підозри, слідчим суддею рішення про спеціальне досудове розслідування не приймалося, ухвал про застосування запобіжних заходів стосовно ОСОБА_5 не постановлено.
Стороною обвинувачення не доведено наявність достатніх доказів, які б свідчили про вчинення особою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 КК України, що унеможливлює застосування заходу у вигляді арешту майна як процесуального інструменту
За викладених обставин, клопотання старшого слідчого не є обґрунтованим, слідча суддя позбавлена можливості перевірити реальність повідомленої підозри, а втручання у приватне володіння майно особи, яку навіть не ідентифіковано офіційними документами (паспорт, присвоєння РНОКПП, інформацією з Державної міграційної служби тощо) є недопустимим, оскільки будь-яка кримінальна відповідальність є персональною.
Таким чином, слідча суддя дійшла до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 131, 170-173, 309, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя, -
У задоволенні клопотання - відмовити.
Копію ухвали направити прокурору, слідчому та власнику майна/захиснику підозрюваної.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали постановлено та проголошено 19.06.2025 о 16 год 21 хв.
Слідча суддя ОСОБА_7