Справа № 199/8381/25
(3/199/4543/25)
іменем України
19 червня 2025 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
за участі: потерпілої - ОСОБА_2 , особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
06.06.2025 приблизно о 12:00 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психічного характеру відносно своєї співмешканки - ОСОБА_2 , а саме: висловлювався в її бік нецензурною лайкою, вдарив кулаком по голові та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана фізичному та психічному здоров'ю потерпілої, адміністративне правопорушення скоєно повторно протягом року.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП не визнав, оскільки вказані в ньому обставини зазначені не точно. Так, ОСОБА_1 пояснив, що він є пенсіонером та з ОСОБА_2 він проживав однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 на протязі більше 7 років. Дійсно 06.06.2025 він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 знаходились за місцем мешкання, де вживали спиртні напої. В цей момент між ним та ОСОБА_2 виник конфлікт, оскільки остання без дозволу зняла грошові кошти з його картки, які він намагався повернути. Під час вказаного конфлікту вони один одного ображали нецензурною лайкою. Ніяких ударів кулаком по голові ОСОБА_2 він не наносив, однак допускає, що міг її штовхнути, в тому числі в область голови. В ході вказаного конфлікту ОСОБА_2 викликали наряд поліції. Коли працівники поліції приїхали на місце, до нього було застосовано фізичну силу. Він кричав та звертав увагу працівників поліції, що у нього травмована рука та йому дуже боляче, однак його вони не чули та продовжували його тримати за руку. Дії працівників поліції він не оскаржував. Свої дії відносно співмешканки ОСОБА_2 вважає недопустимими, однак вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП. Винуватою у даному конфлікті вважає саме ОСОБА_2 , оскільки вона без дозволу заволоділа його грошовими коштами.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила викладені в протоколі про адміністративне правопорушення факти та пояснила, що вона проживала разом із своїм співмешканцем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де остання не мала реєстрації. Разом вони проживали більше 7 років. Між нею та ОСОБА_1 постійно виникали сварки і бійки у зв'язку з чим вона вимушена була викликати поліцію. Станом на теперішній час вона не проживає разом з ОСОБА_1 , оскільки повернулась до своєї матері та доньки. Так, 06.06.2025 вони разом з ОСОБА_1 знаходились вдома, де разом вживали спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв ОСОБА_1 надав їй свою банківську картку та попрохав піти в магазин з метою придбання продуктів харчування та ще алкоголю, на що вона погодилась. Після того як вона повернулась з магазину, вони продовжили вживати спиртні напої. Того ж дня, тобто 06.06.2025, приблизно о 12:00 годині ОСОБА_1 , будучі в стані алкогольного сп'яніння, вчинив конфлікту ситуацію в ході якої виражався в її бік нецензурною лайкою та наніс їй легкий удар своєю рукою по голові, у зв'язку з чим вона викликала працівників поліції. По приїзду працівники поліції застосували до ОСОБА_1 фізичну силу з метою перешкоджання діям ОСОБА_1 , а також склали відносного останнього терміновий заборонний припис. Станом на теперішній час вона претензій до ОСОБА_1 не має, тому не наполягає на призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту.
Вислухавши пояснення потерпілої - ОСОБА_2 та особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, повністю підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 350469 від 06.06.2025, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та такий, що складений повноважною особою згідно з вимогами КУпАП, у ньому вказана правова кваліфікація адміністративного правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про адміністративну відповідальність, викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв;
- заявою ОСОБА_2 від 06.06.2025, згідно з якою остання просить органи поліції прийняти заходи до її співмешканця ОСОБА_1 , який вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 06.06.2025 відносно ОСОБА_1 ;
- копією термінового забороненого припису стосовно кривдника ОСОБА_1 від 06.06.2025, серії АА № 169052;
- копією постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.07.2024, роздрукованої з Єдиного державного реєстру судових рішень, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону України № 1604-IX від 01.07.2021).
За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, як такі, що виразилися у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване, законне рішення.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, вчинене 06.06.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, яким стаття 173-2. Вчинення домашнього насильства викладена в новій редакції:
1) вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, за що передбачається можливість накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб;
2) діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, за що передбачається можливість накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб;
3) повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, за що передбачається можливість накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Таким чином, стаття 173-2 КУпАП в редакції Закону України № 3733-IX від 22.05.2024 в санкціях має збільшений мінімальний та максимальний пороги стягнень у виді штрафу, відтепер домашнє насильство є правопорушенням з матеріальним складом, оскільки частина 1 містить обов'язкову умову для настання відповідальності за всіма частинами - завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого та в частині 2 статті з'явився новий склад правопорушення - діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки вони спростовані показами потерпілої ОСОБА_2 , наданими в судовому засіданні, відповідно до яких 06.06.2025 приблизно о 12:00 годині ОСОБА_1 , будучі в стані алкогольного сп'яніння, вчинив конфлікту ситуацію в ході якої виражався в її бік нецензурною лайкою та наніс їй легкий удар своєю рукою по голові, у зв'язку з чим вона викликала працівників поліції
Суд розцінює таку поведінку особи, що притягається до адміністративної відповідальності, як позицію ОСОБА_1 задля уникнення ним від адміністративної відповідальності та не притягнення до такої.
На переконання суду висловлювання нецензурної лайки та вчинення ОСОБА_1 дій насильницького характеру відносно потерпілої ОСОБА_2 також підтверджується і матеріалами справи, які були досліджені судом в ході судового розгляду.
Суд зауважує, що на момент розгляду справи в суді, а саме станом на 19.06.2025 ОСОБА_1 не оскаржував дії працівників поліції після складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та матеріали справи дійсно не містять таких доказів оскарження у встановленому законом порядку дій працівників поліції під час складання останніми протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та відповідно проведеного службового розслідування, висновки якого могли би спростувати факт вчинення останнім домашнього насильства фізичного та психічного характеру щодо потерпілої ОСОБА_2 .
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року за № 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року за № 2229-VIII психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року за № 2229-VIII фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст. 173-2 КУпАП є розповсюдженою формою порушення прав людини. Особливістю такого насильства є те, що воно вчиняється одним з близьких осіб (зокрема співмешканці) та яке має циклічний і наростаючий характер, що може проявитися в інших суспільно небезпечних формах.
Крім того, суд не може залишити без уваги й той факт, що домашнє насильство - це вплив на психіку іншої особи шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та завдається шкода психічному здоров'ю. Життя людини ніхто не має права знецінювати чи контролювати.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Дослідивши наявні докази, суд вважає, що ОСОБА_1 винуватий у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який є пенсіонером, свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення хоча і не визнав, однак вважав свою дії стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 недопустимими, ступінь його вини, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність та наявність обтяжуючої обставини, як повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 (шестидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1020,00 (одна тисяча двадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: І.В. Дяченко
19.06.2025