Справа № 199/8375/25
(3/199/4537/25)
іменем України
19 червня 2025 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, не працюючого, який зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП,
- за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
Відповідно до протоколу серії ВАВ № 350470 від 06.06.2025 слідує, що 06.06.2025 о 15:10 годині, за адресою: м. Дніпро, пров. полковника Лазуренка, біля будинку № 59-А, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, а саме: виражався нецензурною лайкою, на неодноразові зауваження не реагував.
Дії ОСОБА_1 , який злісно чинив непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, кваліфіковані працівниками поліції за ст.185 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що у вказану дату та час між ним та його співмешканкою виник конфлікт, в ході якого останньою було викликано наряд поліції та відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП. Конфлікт мав місце у в приміщенні вказаного будинку. По приїзду працівників поліції до нього було застосовано фізичну силу, у зв'язку з чим, відчуваючи сильний біль в руці, він кричав. Можливо, для зв'язки слів, виражався нецензурною лайкою.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 251 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими/ в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вимогою ст. 252 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ст. 185 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Відтак, відповідно до ст. 185 Кодексу про адміністративні правопорушення, злісна непокора повинна проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Разом з цим, зміст статті 185 КУпАП обов'язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського. Вимоги поліцейського та їх розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, - мають бути законодавчо обґрунтовані.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 350470 від 06.06.2025 слідує, що 06.06.2025 о 15:10 годині, за адресою: м. Дніпро, пров. полковника Лазуренка, біля будинку № 59-А, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, а саме: виражався нецензурною лайкою, на неодноразові зауваження не реагував.
На підтвердження доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, до матеріалів справи додано рапорт працівника поліції, який на переконання суду не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення особою адміністративного правопорушення. Вказане узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду (постанова від 20.05.2020; справа № 524/5741/16-а).
На переконання суду, в матеріалах справи відсутні будь-які інші об'єктивні докази, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема відсутні свідки по справі, а також відеозаписи з нагрудних камер відеоспостереження, якими штатно укомплектовані працівники поліції.
Крім того суд звертає увагу й на те, що за вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно своєї співмешканки, працівниками поліції у той же день, а саме 06.06.2025 було складено протокол за ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати додаткові докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи.
У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність доказів, які б з достовірністю свідчили про те, що ОСОБА_1 06.06.2025 о 15:10 годині, за адресою: м. Дніпро, пров. полковника Лазуренка, біля будинку № 59-А вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, а саме: виражався нецензурною лайкою, на неодноразові зауваження не реагував, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи мають бути витлумачені на користь останнього.
Суд констатує, що у даній справі працівником поліції не доведено «поза будь-яким розумним сумнівом», що ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законному розпорядженню поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про відсутність поставленого у вину працівником поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1) ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
На підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП - закрити, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: І.В. Дяченко
19.06.2025