ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
18 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3719/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.,
розглянувши заяву Кредитної спілки "Промислово-фінансова спілка" про відвід суддів Південно-західного апеляційного господарського суду б/н від 18.06.2025 (вх.№1388/25/Д4 від 18.06.2025) в апеляційному провадженні
за апеляційною скаргою Кредитної спілки "Промислово-фінансова спілка"
на рішення Господарського суду Одеської області від 03.03.2025, прийняте суддею Желєзною С.П., м. Одеса, повний текст складено 13.03.2025,
у справі №916/3719/24
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Кредитної спілки "Промислово-фінансова спілка"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2
про визнання недійсним рішення, визнання недійсним та скасування наказу
У провадженні Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г. перебуває апеляційна скарга Кредитної спілки "Промислово-фінансова спілка" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.03.2025 у справі №916/3719/24.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 призначено справу №916/3719/24 для розгляду вищенаведеної апеляційної скарги на 18.06.2025 об 11:30.
У судовому засіданні 18.06.2025, яке проведено в режимі відеоконференції, представником Кредитної спілки "Промислово-фінансова спілка" було заявлено усний відвід суддям Південно-західного апеляційного господарського суду Таран С.В. та Богатирю К.В., у зв'язку з чим відповідачеві було надано додатковий час для викладення заяви про відвід у письмовій формі.
В подальшому після закінчення вищенаведеного засідання до суду апеляційної інстанції надійшла письмова заява Кредитної спілки "Промислово-фінансова спілка" б/н від 18.06.2025 (вх.№1388/25/Д4 від 18.06.2025) про відвід суддів Південно-західного апеляційного господарського суду Таран С.В. та Богатиря К.В. від розгляду справи №916/3719/24.
Дана заява мотивована прийняттям колегією суддів, до складу якої входили судді Таран С.В. та Богатир К.В., постанови від 21.06.2023 у справі №916/1974/22 між тими ж сторонами та з подібним предметом спору, у зв'язку з чим, за твердженням заявника, наявність попереднього розгляду справи №916/1974/22 зі схожими обставинами та висловлення правової позиції щодо дій тих самих осіб свідчить про формування у вказаних суддів упередженого ставлення та наявність вже сформованої позиції як до предмету спору, так і до правової позиції відповідача у справі №916/3719/24.
Обговоривши доводи заяви Кредитної спілки "Промислово-фінансова спілка" про відвід суддів Південно-західного апеляційного господарського суду б/н від 18.06.2025 (вх.№1388/25/Д4 від 18.06.2025), колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частинами першою-третьою статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до приписів статті 36 Господарського процесуального кодексу України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частини перша-третя, сьома, восьма, одинадцята статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, з огляду на те, що усний відвід, який в подальшому оформлено письмовою заявою б/н від 18.06.2025 (вх.№1388/25/Д4 від 18.06.2025), було заявлено представником Кредитної спілки "Промислово-фінансова спілка" безпосередньо у судовому засіданні, останній вирішується судом у складі головуючого судді: Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г. та не підлягає передачі на розгляд іншому судді.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію Суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Доводи, викладені відповідачем у заяві про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність суддів Південно-західного апеляційного господарського суду Таран С.В. та Богатиря К.В., безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність, упереджене ставлення до Кредитної спілки "Промислово-фінансова спілка" чи особисту прихильність до інших учасників процесу.
У даному випадку наведені Кредитною спілкою "Промислово-фінансова спілка" доводи носять виключно суб'єктивний характер та засновані на особистих припущеннях заявника. Водночас саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, у тому числі і прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді.
Посилання заявника на те, що Південно-західним апеляційним господарським судом у складі суддів, до якого входили судді Таран С.В. та Богатир К.В., було прийнято постанову від 21.06.2023 у справі №916/1974/22 між тими ж сторонами та з подібним предметом спору, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки в силу частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. При цьому, Кредитною спілкою "Промислово-фінансова спілка" взагалі не конкретизовано яким чином сам по собі факт наявності іншого судового спору підтверджує недотримання суддями Таран С.В. та Богатирем К.В. об'єктивного та суб'єктивного критеріїв безсторонності суду під час розгляду справи №916/3719/24, тим більше, що предмети спору у справах №916/1974/22 та №916/3719/24 не є тотожними, а вищенаведена постанова від 21.06.2023 у справі №916/1974/22, на яку посилається відповідач, була прийнята за результатами апеляційного перегляду додаткового рішення місцевого господарського суду, яким вирішено виключно питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, у той час як спір по суті апеляційним господарським судом не вирішувався, що, в свою чергу, спростовує твердження заявника про наявність вже сформованої позиції як до предмету спору, так і до правової позиції апелянта у справі №916/3719/24.
За таких обставин, враховуючи те, що ґрунтовних аргументів на доведення наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів Південно-західного апеляційного господарського суду Таран С.В. та Богатиря К.В., заявником у заяві про відвід не наведено, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявленого Кредитною спілкою "Промислово-фінансова спілка" відводу та, як наслідок, необхідність відмови у задоволенні поданої ним заяви б/н від 18.06.2025 (вх.№1388/25/Д4 від 18.06.2025).
Керуючись статтями 35, 38, 39, 232-236, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
У задоволенні заяви Кредитної спілки "Промислово-фінансова спілка" про відвід суддів Південно-західного апеляційного господарського суду б/н від 18.06.2025 (вх.№1388/25/Д4 від 18.06.2025) у справі №916/3719/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя І.Г. Філінюк