79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"19" червня 2025 р. Справа №907/971/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Панова І.Ю.,
Суддів Бойко С.М.
Галушко Н.А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег Грін Енерджі» б/н від 14.02.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/403/25 від 17.02.2025)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.01.2025 (повний текст рішення складено 27.01.2025)
у справі №907/971/24 (суддя Пригуза П.Д.)
За позовом: Берегівського міжрайонного управління водного господарства, Закарпатська обл., місто Берегове,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег Грін Енерджі», Закарпатська обл., Берегівський р-н, місто Берегове
про: стягнення коштів
У порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.
Берегівське міжрайонне управління водного господарства (код ЄДРПОУ - 01037063) звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег Грін Енерджі" (код ЄДРПОУ - 45083113) про стягнення з відповідача на свою користь суми основного боргу в розмірі 45 789,67 грн., трьох відсотків річних в розмірі 627,98 грн., інфляційних втрат в розмірі 2587,55 грн. та пені в розмірі 4904,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що орендар не виконав умови договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №29-23, щодо своєчасного проведення орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 45 789.67 грн. Надалі 08.08.2024 у зв'язку із систематичним порушенням умов договору, такий був достроково припинено. Приміщення було повернуто за актом повернення з оренди нерухомого майна від 09 серпня 2024 року.
Господарський суд Закарпатської області рішенням від 27.01.2025 у справі №907/971/24 позов задоволив повністю. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег Грін Енерджі", код ЄДРПОУ - 45083113, Закарпатська обл., Берегівський р-н, місто Берегове, вул. Сечені Іштвана, будинок 52, квартира 2, на користь Берегівського міжрайонного управління водного господарства, код ЄДРПОУ - 01037063, Закарпатська обл., місто Берегове, вул. Мочолівська, будинок 157, суму боргу в розмірі 53 909.39 грн. (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот дев'ять гривень 39 копійок), з яких: 45 789.67 грн. (сорок п'ять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять гривень 67 копійок) - сума основного боргу; 627.98 грн. (шістсот двадцять сім гривень 98 копійок) - три відсотки річних; 2587.55 грн. (дві тисячі п'ятсот вісімдесят сім гривень 55 копійок) - інфляційні втрати та 4904.19 грн. (чотири тисячі дев'ятсот чотири гривень 19 копійок) - пеня. Судові витрати поклав на відповідача. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег Грін Енерджі", код ЄДРПОУ - 45083113, Закарпатська обл., Берегівський р-н, місто Берегове, вул. Сечені Іштвана, будинок 52, квартира 2, на користь Берегівського міжрайонного управління водного господарства, код ЄДРПОУ - 01037063, Закарпатська обл., місто Берегове, вул. Мочолівська, будинок 157, сплачений судовий збір у розмірі 3028.00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Суд першої інстанції виходив з презумпції правомірності правочину на підставі якого виникли правовідносини та обставин, оскільки відповідач, не зважаючи на вимоги господарського суду, без поважних причин відзиву не подав та не заперечив обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Відповідач згідно правил ст. 165 ГПК України позбавляється права заперечувати проти таких обставини під час розгляду справи по суті.
Рішення мотивовано тим, що належними і допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, підтверджується сума основного боргу відповідача перед позивачем у розмірі 45 789.67 грн. Відповідач суду доказів погашення такої заборгованості не надав. Також не було долучено до матеріалів справи і свого контррозрахунку позовних вимог.
Суд перевірив здійснений позивачем розрахунки 3% річних, інфляційних втрат, пені відповідно, суд зазначив, що такі є арифметично правильними.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "Берег Грін Енерджі" оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 17.02.2025. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.01.2025 у справі №907/971/24 повністю та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким у задоволенні позовних вимог Берегівського міжрайонного управління водного господарства (код ЄДРПОУ - 01037063) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег Грін Енерджі» (код ЄДРПОУ - 45083113) про стягнення коштів - відмовити; судові витрати покласти на Берегівське міжрайонне управління водного господарства.
Вважає, що рішення є обґрунтованим та ухвалено без повного з'ясування всіх обставин справи, не відповідає вимогам, зокрема, ч.5 ст.236 ГПК України.
Зазначає, що враховуючи вказані в оголошенні про проведення конкурсу характеристики об'єкта оренди, Договір оренди був укладений внаслідок обману -Орендодавець ввів ТОВ «Берег Грін Енерджі» в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Після підписання Договору оренди, акту прийому- передачі, внесення суми забезпечувального депозиту та отримання ключів від об'єкта оренди відповідач виявив, що об'єкт оренди не відповідає заявленій при проведенні аукціону інформації, знаходиться в стані, що виключає його експлуатацію за цільовим призначенням та для забезпечення здійснення власної господарської діяльності. Указане підтверджується Звітом із технічного обстеження будівлі за результатами обстеження будівельних конструкцій об'єкту: «Комплекс будівель і споруд за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, м. Берегово, вул. Мачолівська, 157», згідно з яким комплекс будівель і споруд не відповідає вимогам міцності, надійності, довговічності та сейсмостійкості. Комплекс потребує капітального ремонту для приведення в задовільний стан. Тому договір оренди було розірвано. За період процедури укладення та дії Договору оренди відповідач сплатив 122 934,24 грн, хоча комплекс не був жодного дня фактично використаний Орендарем за його цільовим призначенням.
Тому відповідач зазнав матеріальної шкоди, а 04 листопада 2024 року ТОВ «Берег Грін Енерджі» звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовної заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про стягнення 245 868, 48 гривень на відшкодування завданої матеріальної шкоди, які ТОВ «Берег Грін Енерджі» понесло внаслідок описаних вище порушень з боку орендодавця (Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) в межах укладеного Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №29-23 від 22.12.2023 року (балансоутримувач - Берегівське міжрайонне управління водного господарства). Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05 грудня 2024 року позовну заяву ТОВ «Берег Грін Енерджі» прийнято до розгляду та відкрито провадження у господарській справі №907/902/24.
Вважає, що позивач намагався уникнути негативних наслідків в результаті можливого задоволення позовних вимог ТОВ «Берег Грін Енерджі» у справі №907/902/24, оскільки позов у справі №907/971/24 Берегівським міжрайонним управлінням водного господарства було подано після подання позовної заяви ТОВ «Берег Грін Енерджі» та приховано від суду першої інстанції про провадження у справі №907/902/24.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. У спростування доводів апеляційної скарги вказує таке:
При підписанні договору та акту прийому передачі відповідачем не було висунуто жодних зауважень до орендованих приміщень, та в ході використання орендованого майна ним не подавались зауваження. Крім цього, відповідачем були проведені проплати за оренду майна.
Відповідач без поважних причин відзиву не подав та не заперечив обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Звіт наданий до апеляційної скарги вважає незаконним та складеним з порушенням процесуального та матеріального права. Про нього позивачу стало відомо тільки з апеляційної скарги, з яким позивач не згідний, оскільки такий він зроблений без його участі та з неправдивими вихідними даними.
Відповідач доказів на спростування боргу судам не надав, не долучив свого контррозрахунку позовних вимог, отже не заперечує та не спростовує заборгованість по орендній платі.
Апелянт у своїй апеляційній скарзі необґрунтовано звинуватив Берегівське міжрайонне управління в прихованні справи № 907/902/24, оскільки про таку справу позивачу стало відомо з апеляційної скарги відповідача. З ухвали про відкриття провадження видно, що позивач не є стороною цієї справи, а тому про таку не могло бути відомо.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 справу№907/971/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Малех І.Б., суддів - Бойко С.М., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04 березня 2025 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді - Бойко С.М., Галушко Н.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег Грін Енерджі", б/н від 14.02.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/403/25 від 17.02.2025) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27 січня 2025 року у справі №907/971/24.
Ухвалою від 19 березня 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег Грін Енерджі", б/н від 14.02.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/403/25 від 17.02.2025) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27 січня 2025 року у справі №907/971/24 призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Бойко С.М. і Галушко Н.А.
Відводів суддям в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України на адресу суду не надходило.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Щодо доданого до апеляційної скарги доказу, який не був предметом дослідження у суді першої інстанції, а саме: копії Звіту із технічного обстеження будівлі за результатами обстеження будівельних конструкцій об'єкту: «Комплекс будівель і споруд за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, м. Берегово, вул. Мачолівська, 157» від 20.02.2024, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частини 1, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Разом з тим, відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку на відповідача).
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що Звіт із технічного обстеження будівлі за результатами обстеження будівельних конструкцій об'єкту: «Комплекс будівель і споруд за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, м. Берегово, вул. Мачолівська, 157» від 20.02.2024 не може бути прийнятий до розгляду судом апеляційної інстанції, оскільки відповідач не обґрунтував неможливість подання звіту у строк визначений законом, з причин, що не залежали від нього.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, видно таке:
22.12.2023 був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №29-23 (далі - договір оренди, договір) між Регіональним відділенням ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (діє, як орендодавець) та ТОВ "Берег Грін Енерджі" (діє, як орендар). Балансоутримувачем за договором виступає - Берегівське міжрайонне управління водного господарства.
Пунктом 2.1. договору передбачено умови передачі орендованого Майна Орендарю: Орендар вступає у строкове платне користування Майном у день підписання та приймання-передачі Майна. Акт приймання-передачі підписується між Орендарем і Балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору. Акт приймання-передачі Майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється а його офіційному веб-сайті.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що об'єктом оренди виступає група інвентарних об'єктів, що складається з нерухомого майна: штаб літ. Т (інвентарний №101310027) загальною площею 221.8 кв. м. та склад літ. К (інвентарний №101310024) загальною площею 1028.5 кв. м., що розташовані за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Мочолівська, 157.
Розділом 5 договору передбачено право орендаря на поліпшення і ремонт орендованого майна та компенсацію таких витрат.
Згідно з п. 9.1. договору, місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону - 18 005.00 грн. без ПДВ.
Строк договору - 5 років з дати набрання чинності цим договором (п. 12.1. договору).
Співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору - балансоутримувачу 50 відсотків орендної плати, а державному бюджету 50 відсотків суми орендної плати (п. 16 договору).
Згідно з приписами п. 3.3. договору, орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п. 16 умов, щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.
Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із ПДВ, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати платежу. Протягом 5 робочих днів після закінчення поточного місяця оренди балансоутримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником ПДВ (п. 3.4. договору).
Приписами п. 3.8. договору передбачено, що на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати.
Припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності) (п. 3.10. договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін.
Також, 22.12.2023 був підписаний акт приймання - передачі нерухомого майна, що належить до державної власності між учасниками договору. За таким актом, на виконання договору оренди, балансоутримувач передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності. Загальна площа - 1250.3 кв. м. Назва об'єкта - штаб літ. Т (інвентарний №101310027) загальною площею 221.8 кв. м. та склад літ. К (інвентарний №101310024) загальною площею 1028.5 кв. м. Місцезнаходження об'єкта - Закарпатська область, м. Берегове, вул. Мочолівська, 157. Судом встановлено, що даний акт підписаний зі сторони уповноважених сторін.
На виконання умов договору, а саме п. п. 3.3. і 3.4. договору, балансоутримувач (діє, як позивач) надавав орендарю (діє, як відповідач) рахунки для сплати орендної плати.
Надалі, 08.08.2024 сторони підписали додатковий договір про дострокове припинення за згодою сторін договору оренди. Згідно з умовами такого додаткового договору, сторони вирішили припинити договір оренди достроково за згодою сторін з дати підписання акта повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності. Було здійснено повернення орендованого майна, а саме: групи інвентарних об'єктів, що складається з нерухомого майна: штаб літ. Т (інвентарний №101310027) загальною площею 221.8 кв. м. та склад літ. К (інвентарний №101310024) загальною площею 1028.5 кв. м., що розташовані за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, м. Берегово, вул. Мочолівська, 157 та обліковується на балансі Берегівського міжрайонного управління водного господарства, на підставі акта повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.
Також, 09.08.2024 сторони підписали акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.
Додатком до такого акта повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності є інформація про стан майна, розрахунків за договором оренди і за договором про відшкодування витрат. Згідно п. 2.2. такої інформації, частина орендної плати, яка підлягає сплаті балансоутримувачу складає - 45 789.67 грн.
Суд першої інстанції встановив, що такий додаток не підписаний зі сторони відповідача. Разом з тим, 09.08.2024 був також підписаний акт про відмову підписання додатку до акту повернення з оренди нерухомого майна, який засвідчує відмову відповідача від підписання додатку до акта повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.
У матеріалах справи наявні виписки з рахунків позивача у справі (а. с. 39 - 41), які підтверджують зарахування орендної плати на користь балансоутримувача не в повному обсязі, зокрема в розмірі 54 418.32 грн., що суперечить п. п. 3.3., 3.4. договору оренди. Такі платежі проведені всупереч отриманим рахункам на оплату, копії яких містяться в матеріалах справи. Додатково, розрахунками по оренді держмайна ТОВ "Берег Грін Енерджі" від 06.11.2024 №01-05/965 (а. с. 43), складеними позивачем у справі, підтверджується наявна непогашена заборгованість відповідача у розмірі 45 789.67 грн. Відповідач суду доказів погашення такої заборгованості не надав; також ним не було долучено до матеріалів справи і свого контррозрахунку позовних вимог.
Розрахунком інфляційних, трьох відсотків річних та пені по договору оренди (а. с. 44) підтверджується нарахування позивачем відповідачу: суми інфляції в розмірі 2587.55 грн., 3% річних в розмірі 627.98 грн. та пені в розмірі 4904.19 грн.
Позивач направляв відповідачу 22.08.2024 претензію №01-05/741, згідно умов якої вимагав погашення заборгованості у розмірі 47 871.85 грн.
Станом на дату винесення рішення спірна заборгованість не сплачена відповідачем.
При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ст. 759 ЦКУ встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦКУ).
Відповідно до ст. 793 Цивільного кодексу України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений на строк більше п'яти років.
Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ст. 795 ЦКУ).
Відповідно до ст. 16 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується: Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності; представницькими органами місцевого самоврядування - щодо майна комунальної власності.
Договір оренди може відрізнятися від примірного договору оренди, якщо об'єкт оренди передається в оренду з додатковими умовами.
Приписами ст. 17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду.
Пунктом 132 Порядку передачі майна в оренду передбачено, що у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, орендна плата спрямовується: за єдині майнові комплекси державних підприємств - до державного бюджету. У разі коли орендодавцем майна є балансоутримувач, крім підприємств, установ та організацій, які перебувають у віданні Національної академії наук та національних галузевих академій наук, а також підприємств, установ та організацій галузі кінематографії, що належать до сфери управління МКІП (на період до 31 грудня 2021 р.), державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, майно якого передається дипломатичним представництвам та консульським установам іноземних держав, представництвам міжнародних міжурядових організацій в Україні, та державних підприємств, організацій, установ та закладів, яким указом Президента України надано статус національних та які провадять діяльність з організації конгресів і торговельних виставок, орендна плата спрямовується: за окреме індивідуально визначене майно підприємства, організації (крім нерухомого) - балансоутримувачу; за єдиний майновий комплекс структурного підрозділу підприємства, організації, нерухоме майно - 70 відсотків орендної плати балансоутримувачу, 30 відсотків - до державного бюджету.
Господарський суд встановив, що 22.12.2023 був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №29-23 (далі - договір оренди, договір) між Регіональним відділенням ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (діє, як орендодавець) та ТОВ "Берег Грін Енерджі" (діє, як орендар). Балансоутримувачем за договором виступає - Берегівське міжрайонне управління водного господарства.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що об'єктом оренди виступає група інвентарних об'єктів, що складається з нерухомого майна: штаб літ. Т (інвентарний №101310027) загальною площею 221.8 кв. м. та склад літ. К (інвентарний №101310024) загальною площею 1028.5 кв. м., що розташовані за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Мочолівська, 157.
Згідно п. 9.1. договору, місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону - 18 005.00 грн. без ПДВ.
Співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору - балансоутримувачу 50 відсотків орендної плати, а державному бюджету 50 відсотків суми орендної плати (п. 16 договору).
Також, 09.08.2024 між сторонами був підписаний акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності. Додатком до такого акта повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності є інформація про стан майна, розрахунків за договором оренди і за договором про відшкодування витрат. Згідно п. 2.2. такої інформації, частина орендної плати, яка підлягає сплаті балансоутримувачу складає - 45 789.67 грн. Суд першої інстанції встановив, що такий додаток не підписаний зі сторони відповідача. Разом з тим, 09.08.2024 був також підписаний акт про відмову підписання додатку до акту повернення з оренди нерухомого майна, який засвідчує відмову відповідача від підписання додатку до акта повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.
Виписками з рахунків позивача у справі (а. с. 39 - 41) підтверджується зарахування орендної плати на користь балансоутримувача не в повному обсязі, зокрема в розмірі 54 418.32 грн., що суперечить п. п. 3.3., 3.4. договору оренди. Такі платежі проведені всупереч отриманим рахункам на оплату, копії яких містяться в матеріалах справи. Додатково, розрахунками по оренді держмайна ТОВ "Берег Грін Енерджі" від 06.11.2024 №01-05/965 (а. с. 43), складеними позивачем у справі, підтверджується наявна непогашена заборгованість відповідача у розмірі 45 789.67 грн. Відповідач суду доказів погашення такої заборгованості не надав; також ним не було долучено до матеріалів справи і свого контррозрахунку позовних вимог.
Розрахунком інфляційних, трьох відсотків річних та пені по договору оренди (а. с. 44) підтверджується нарахування позивачем відповідачу: суми інфляції в розмірі 2587.55 грн., 3 % річних в розмірі 627.98 грн. та пені в розмірі 4904.19 грн.
Суд першої інстанції встановив, що належними і допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, підтверджується сума основного боргу відповідача перед позивачем у розмірі 45 789.67 грн.
У матеріалах справи відсутні докази погашення такої заборгованості та скаржник сплату останньої не надав. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, та не заперечив обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав. Також відповідач не долучив до матеріалів справи і свого контррозрахунку позовних вимог.
Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 45 789.67 грн. повністю.
Натомість, відповідач не погоджується із рішенням суду та стверджує, що Орендодавець ввів ТОВ «Берег Грін Енерджі» в оману щодо характеристики об'єкта оренди. Вказану обставину, підтверджує провадження у справі №907/902/24 та Звітом із технічного обстеження будівлі за результатами обстеження будівельних конструкцій об'єкту: «Комплекс будівель і споруд за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, м. Берегово, вул. Мачолівська, 157».
З Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Берег Грін Енерджі» звернулось з позовом до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про стягнення 245 868,48 грн.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.11.2024 у справі № 907/902/24 вказана позовна заява залишалась без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.01.2025.
Ухвалою 31.03.2025 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Берегівське міжрайонне управління водного господарства.
Востаннє, 29.05.2025 відкладено судове засідання у справі № 907/902/24 на 19.06.2025.
Так, Берегівське міжрайонне управління водного господарства звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег Грін Енерджі" у справі №907/971/24 про стягнення коштів 15.11.2025, тобто після того, як Товариство з обмеженою відповідальністю «Берег Грін Енерджі» звернулось з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях у справі № 907/902/24 про стягнення 245 868,48 грн.
Відповідно до частини третьої статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" №28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).
Однак, у справі № 907/902/24 відсутнє рішення суду, що набрало законної сили.
Колегія суддів констатує, що у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача про істотну невідповідністю об'єкта оренди інформації, зазначеній в оголошенні або інформаційному повідомленні інформації про об'єкт оренди або в Акті приймання-передачі; відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача про дострокове припинення договору у зв'язку з істотною невідповідністю об'єкта оренди. Також, відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача про поліпшення або ремонт орендованого майна. Крім того, відповідач не повідомив суд першої інстанції про такі обставини, не навів поважних причин незвернення до позивача, неподання доказів суду першої інстанції у межах провадження у справі №907/971/24.
Пунктом 2.1. договору передбачено умови передачі орендованого Майна Орендарю: Орендар вступає у строкове платне користування Майном у день підписання та приймання-передачі Майна. Акт приймання-передачі підписується між Орендарем і Балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору. Акт приймання-передачі Майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється а його офіційному веб-сайті.
Розділом 5 договору передбачено право орендаря на поліпшення і ремонт орендованого майна та компенсацію таких витрат.
Згідно з п. 9.1.2. договору балансоутримувач і орендар запевняють орендаря, що інформація про Майно, оприлюднена в оголошенні про передачу в оренду або інформаційному повідомленні/інформації про об'єкт оренди, якщо договір укладено без проведення аукціону (в обсязі, передбаченому пунктом 115 або пунктом 26 Порядку). посилання на яке зазначене у пункті 4.2 Умов, відповідає дійсності, за винятком обставин, зображених в акті приймання-передачі.
Відповідно до п 12.9. цей договір може бути достроково припинений на вимогу Орендаря, якщо:
12.9.1. протягом одного місяця після підписання акта приймання-передачі Орендар отримає докази істотної невідповідності об'єкта оренди інформації про нього, зазначеній в Оголошенні або інформаційному повідомленні/ інформації про об'єкт оренди, договір укладено без проведення аукціону, або в акті приймання-передачі; або
12.9.2. протягом двох місяців після підписання акта приймання-передачі Орендар не матиме можливості використовувати об'єкт або приступити до виконання ремонтних робіт на об'єкті через відсутність на об'єкті можливості підключення до комунальних послуг, або відмови Балансоутримувача укласти із Орендарем договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю, або відмови постачальників відповідних комунальних послуг укласти із Орендарем договори на постачання таких послуг протягом одного місяця з моменту звернення Орендаря (за умови, що Орендар звернувся до таких постачальників послуг не пізніше ніж протягом одного місяця після підписання акта приймання-передачі Майна).
Згідно з п.12.10. договору про виявлення обставин, які дають право Орендарю на припинення договору відповідно до пункту 12.9 цього договору, Орендар повинен повідомити Орендодавцю і Балансоутримувачу із наданням відповідних доказів протягом трьох робочих днів після закінчення строків, передбачених пунктом 12.9 договору. Якщо протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення Орендаря зауваження Орендаря не будуть усунені, Орендар надсилає Орендодавцю і Балансоутримувачу вимогу про дострокове припинення цього договору і вимогу про повернення забезпечувального депозиту і сплачених сум орендної плати. Вимоги Орендаря, заявлені після закінчення строків, встановлених ним пунктом договору, задоволенню не підлягають
Договір вважається припиненим на десятий робочий день після надіслання Орендарем Орендодавцю і Балансоутримувачу вимоги про дострокове припинення цього договору, крім випадків, коли Орендодавець або Балансоутримувач надав Орендарю обґрунтовані зауваження щодо обставин, викладених у повідомленні Орендаря. Спори щодо обґрунтованості цих зауважень вирішуються судом.
За відсутності зауважень Орендодавця та Балансоутримувача, передбачених абзацом другим цього пункту: Балансоутримувач повертає Орендарю відповідну частину орендної плати, сплаченої Орендарем, протягом десяти календарних днів з моменту отримання вимоги Орендаря і підписання Орендарем акта повернення Майна з оренди;
Орендодавець повертає сплачений Орендарем забезпечувальний депозит протягом десяти календарних днів з моменту отримання вимоги Орендаря і підписання Орендарем акта повернення Майна з оренди. Повернення орендної плати, що була надміру сплачена Орендарем до бюджету, здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 12.11. договору передбачено, що у разі припинення договору: поліпшення орендованого Майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів за згодою осіб, визначених у пункті 5.1 цього договору, які можна відокремити від орендованого Майна, не завдаючи йому шкоди, є власністю Орендаря, а поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для майна, власністю держави; поліпшення Майна, зроблені Орендарем без згоди осіб, визначених у пункті 5.1 цього договору, які не можна відокремити без шкоди для Майна, є власністю держави та їх вартість компенсації не підлягає.
12.12. Майно вважається поверненим Орендодавцю Балансоутримувачу з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого Майна.
Відповідно до акту приймання - передачі нерухомого майна від 22.12.2023 зазначено довідково: Відповідно до пункту 12.9 Договору оренди, договір може бути достроково припинений на вимогу Орендаря, якщо протягом одного місяця після підписання Акта приймання-передачі Орендар отримає докази істотної невідповідності об'єкта оренди інформації про нього, зазначеній в оголошенні або інформаційному повідомленні інформації про об'єкт оренди або в Акті приймання-передачі. (а.с.22-23).
Відповідно до п.7 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №29-23 цільове призначення Майна (залишити одне із чотирьох формулювань пункту 7.1): Майно може бути використане Орендарем за будь-яким цільовим призначенням па розсуд Орендаря. (а.с.7).
Доводи апеляційної скарги про невідповідністю об'єкта оренди, що перешкоджали відповідачу здійснювати свою діяльність, та докази вчинення дій, передбачених договором, з боку відповідача на усунення вказаної обставини відсутні у матеріалах справи (при підписанні договору та акту прийому передачі відповідачем не було висунуто жодних зауважень до орендованих приміщень, та в ході використання орендованого майна ним не подавались зауваження), більше того, відповідач сплачував кошти на рахунок позивача, востаннє 16.04.2024 (а.с.41). Також, відповідач не спростував наявність боргу, не надав контррозрахунки.
Згідно з ч. 3,4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у справі №907/971/24 за відповідачем обліковується заборгованість перед позивачем на суму 45 789.67 грн щодо своєчасного проведення орендної плати, а отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача 45 789.67 грн основної заборгованості є правомірними та підлягають задоволенню повністю. Відповідач суду першої інстанції доказів погашення такої заборгованості не надав, також ним не було долучено до матеріалів справи і свого контррозрахунку позовних вимог.
Також, на підставі ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 627.98 грн. - 3 % річних за березень 2024 - листопад 2024 і 2587.55 грн. - інфляційних втрат за березень 2024 - жовтень 2024.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 ЦК України.
Так за ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Отже, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Колегія суддів зазначає, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання. Тому зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що правомірний розмір стягнення 3% річних та інфляційних втрат з відповідача становить 627,98 грн. - 3 % річних і 2587,55 грн. - інфляційних втрат.
Окрім цього, за порушення строків оплати орендної плати на підставі п.3.8 договору оренди позивач нарахував відповідачу 4904,19 грн пені за червень 2024 - листопад 2024.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойка (штраф, пеня) це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення зобов'язання. Пеня є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Приписами п. 3.8. договору передбачено, що на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати.
Перевіривши розрахунок пені, враховуючи встановлені обставини справи, відсутність доказів сплати основного боргу, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що правомірний розмір пені що підлягає стягненню з відповідача за період червень 2024 - листопад 2024 становить 4904,19 грн.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.01.2025 у справі №907/971/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для його скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Отже, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег Грін Енерджі» б/н від 14.02.2025 (вх. №01-05/403/25 від 17.02.2025) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.01.2025 у справі №907/971/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Суддя Бойко С.М.,
Галушко Н.А.