Номер провадження 22-ц/821/909/25 Справа № 712/8791/24
19 червня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
розглянувши заяву судді Гончар Надії Іванівни про самовідвід у цивільній справі № 712/8791/24 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гудзя Олександра Сергійовича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2025 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа - Другий відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права власності та скасування арешту майна,
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 712/8791/24 між суддями Черкаського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року для розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Гудзя О.С. на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа - Другий відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права власності та скасування арешту майна, визначено колегію суддів: Гончар Н.І. (суддя-доповідач), Сіренко Ю.В., Фетісова Т.Л.
18 червня 2025 року суддя Гончар Н.І. посилаючись на те, що вона приймала участь в апеляційному розгляді справи № 712/7178/23 (№ апеляційного провадження 22-ц/821/971/24), в якій предмет спірних правовідносин та склад учасників справи є фактично тотожний з тими, що у справі № 712/8791/24 та висловила свою думку з приводу спірних правовідносин, що склалися між сторонами, така позиція закріплена в постанові Черкаського апеляційного суду від 26 червня 2024 року заявила собі самовідвід від розгляду справи № 712/8791/24 для уникнення сумнівів в її неупередженості та об'єктивності.
Розглянувши доводи заяви про самовідвід судді Гончар Н.І., колегія суддів вважає, що дана заява підлягає до задоволення.
У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом.
У світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, параграф 48).
Крім того, пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.
Європейська Хартія про статус суддів передбачає, що закон для суддів повинен гарантувати безсторонність, якої члени суспільства мають право очікувати від суддів (пункт 1.1).
Безсторонність визначається Європейським судом відповідно до суб'єктивного підходу, який бере до уваги особисте переконання або інтереси конкретного судді в певній ситуації, а також, відповідно до об'єктивного підходу, що передбачає надання суддею гарантій, достатніх для усунення будь-якого правомірного сумніву у цьому відношенні. Судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій.
Наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності (рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року, в справі «Фельдман проти України» від 08 квітня 2010 року).
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно частин першої, другої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
З огляду на викладене, враховуючи, що суддя Гончар Н.І. приймала участь в розгляді цивільної справи № 712/7178/23, висловила свою думку у спірних правовідносинах, які виникли між тими самими сторонами щодо зняття арешту з майна, яке є предметом позовних вимог в цивільній справі № 712/8791/24 і її позиція закріплена в постанові Черкаського апеляційного суду від 26 червня 2024 року, для уникнення сумнівів в неупередженості та об'єктивності судді, колегія суддів вважає за можливе застосувати положення п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України та задовольнити заяву про самовідвід судді Гончар Н.І. від розгляду цивільної справи № 712/8791/24.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, колегія суддів, -
Заяву судді Гончар Надії Іванівни про самовідвід задовольнити.
Матеріали цивільної справи № 712/8791/24 передати у відділ забезпечення діяльності судової палати з розгляду цивільних справ Черкаського апеляційного суду для здійснення повторного авторозподілу справи для визначення складу суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді