Справа № 752/25873/24
Провадження №: 2-а/752/141/25
Іменем України
18.06.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Кирильчук І. А.,
за участю секретаря - Замай А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови № 569 від 17 жовтня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Просив скасувати вказану постанову про адміністративне правопорушення, провадження у справі закрити.
Позовна заява обґрунтована тим, що під час спілкування з службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 йому в усній формі запропоновано проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_9 для уточнення даних. По прибуттю до ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу запропонували пройти медичний огляд військово- лікарської комісії (далі - ВЛК), на що він впродовж тривалого часу проходить медичні обстеження та йому необхідно надати свою медичну карту хвороб та інші медичні документи щодо стану його здоровя. Вказує, що просив дозволу на проходження ВЛК в інший день, незважаючи на це головний спеціаліст командування ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_2 склала протокол б/н від 16 жовтня 2024 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статтею 210-1 КУпАП. Розгляд справи признаено на 17 жовтня 2024 року на 15: 30 год.
Позивач вказує, що не відмовлявся проходити ВЛК, а лише намагався пояснити, що має певні захворювання та хоче надати певну медичну документацію. Вважає, що відповідачем його було позбавлено права на законне проходження ВЛК, згідно з наказом МОЗ № 402 від 14 серпня 2008 року.
Також зазначає, що відповідачем при винесені постанови неправильно зазначено його прізвище замість « ОСОБА_3 » зазначено « ОСОБА_4 » та паспортні дані.
Позивач вважає, що в його діях відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьоюстатті 210-1 КУпАП, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'ять днів з дня отримання ухвали.
Згідно розписки 06 січня 2025 року ОСОБА_1 отримав копію ухвали від 10 грудня 2024 року.
06 січня 2025 року до суду надійшли матеріали на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08 січня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № 569 від 17 жовтня 2024 року. Прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву.
Відповідач 20 січня 2025 року отримав ухвалу про відкриття провадження від 08 січня 2025 року та примірник позову, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Однак, в установлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог статті 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Судом установлено, що 16 жовтня 2024 року головний спеціаліст командування (юрист) ІНФОРМАЦІЯ_4 складено протокол б/н про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, тим самим порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 15 год 30 хв. 17 жовтня 2024 року, що не заперечується позивачем у позовній заяві, хоч у протоколі відсутній підпис ОСОБА_1 у відповідній графі про повідомлення про час та місце розгляду протоколу.
У протоколі позивачем надано пояснення, що він відмовляється від проходження ВЛК у зв'язку з відсутністю із собою медичних документів, які підтверджують стан його здоров'я. Також зазначив, що він загалом не відмовляється від проходження ВЛК, а відмовляється від його проведення в даний момент, оскільки не має фізичної можливості надати медичну документацію, що свідчить про його стан здоров'я. Просив забезпечити можливість проходження ВЛК в інший день та час, що дозволить йому зібрати на надати для лікарів ВЛК щодо стану здоров'я.
17 жовтня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_5 за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 винесено постанову № 569, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Як зазначено в постанові, громадянин ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, чим порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію». Копія постанови, містить підпис начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 та печатку, підпис адвоката про отримання її копії 20 листопада 2024 року.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності з прийняттям постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.
Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено частиною другою статті 55 Конституції України та статтею 6 КАС України.
Згідно статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Положеннями частини дев'ятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
У відповідності до статті 21 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаний та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року (далі - Порядок), взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Згідно статті 3 зазначеного Порядку, для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Виходячи з матеріалів справи та враховуючи викладене, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є військовозобов'язаним.
Частиною третьою статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.
Відповідно до вимог частини третьої статті 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24 лютого 2022 року, оголошується та проводиться загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували 17 жовтня 2025 року, тобто станом на дату винесення оскаржуваної постанови).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (частина друга статті 235 КУпАП).
Таким чином, з 24 лютого 2022 року в Україні діє особливий період.
Згідно з пунктом 3 частиною першою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно із частиною п'ятою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення).
Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Обов'язок проходити медичний огляд підтверджений абзацом 4 частиною десятою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Аналізуючи вищенаведені норми, встановлено, що відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, адже Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14 серпня 2008 року чітко регламентований прямий обов'язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК.
Проходження ВЛК є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Разом з тим, діючим законодавством визначено процедуру направлення військовозобов'язаного на проходження ВЛК, яка повинна бути дотримана уповноваженими органами та посадовими особами.
Згідно з пунктом 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Відповідно до положень пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу не вручались ні повістка для виклику на медичний огляд, ні направлення у затвердженій формі на медичний огляд ВЛК (додаток 14 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України).
Вказана обставина відповідачем не спростована, а саме, не надано доказів того, що позивачу взагалі надавалось направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, як і немає витягу з журналу реєстрації таких направлень, а також відсутній відповідний акт про відмову позивача від проходження ВЛК.
Не містять також і матеріали справи і повістки врученої ОСОБА_1 для виклику на медичний огляд.
Суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статтею 210-1 КУпАП, інкримінованого йому протоколом № б/д про вчинення адміністративного правопорушення від 16 жовтня 2024 року, відсутній.
Посилання позивача, як підставу скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності на ту обставину, що відповідачем при складанні постанови неправильно зазначено його прізвище замість « ОСОБА_3 » - « ОСОБА_4 » та неправильно вказані паспортні дані, безпідставні з огляду на теке.
Невірне зазначення відповідачем під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення прізвища позивача не має істотного значення при наданні правової оцінки оскарженому рішенню відповідача.
Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві не заперечує, що оскаржувана постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 № 569 від 17 жовтня 2024 року - винесена відносно нього.
Факт допущення відповідачем технічної помилки у спірній постанові в частині зазначення його прізвища та паспортних даних не може слугувати підставою для її скасування.
Вказаний висновок узгоджується з висновком викладеним у постанові Верховного Суду у справі № 161/13433/16.
Відповідно до вимог статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 609,80 грн.
Керуючись статтями 7, 251, 276, 283 КУпАП, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, статями 5, 19, 20, 72, 77, 90, 134, 241, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Постанову № 569 від 17 жовтня 2024 року винесену ІНФОРМАЦІЯ_6 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 609,80 грн ( шістсот дев'ять гривень вісімдесят копійок).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повне рішення суду виготовлено 18 червня 2025 року.
Суддя І. А.Кирильчук