Справа № 752/2950/24
Провадження №: 1-кс/752/5336/25
18.06.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 (в режимі відеоконференцзв'язку),
захисника ОСОБА_4 ,
представників потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання заяву про відвід судді ОСОБА_7 у межах кримінального провадження № 12023100000001306 за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382, ст. 287 КК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 4 ст. 286-1 КК України,
У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває зазначене кримінальне провадження (кримінальна справа № 752/2950/24), в якому захисником обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 16.06.2025 заявлено відвід головуючому одноособово судді ОСОБА_7 .
Під час розгляду заяви про відвід захисник підтримав подану в інтересах обвинуваченої заяву, навів пояснення щодо вирішуваного процесуального питання, визначив, що суддя грубо порушила принципи судочинства, зокрема принцип змагальності сторін, в частині права сторони захисту подавати докази, заявляти клопотання, відмовила у задоволенні клопотання про призначення повторної судової експертизи, вже прийняла для себе рішення до оцінки доказів у нарадчій кімнаті.
Згідно з поданою заявою підставою для відводу є п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України - інші обставини, які викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості судді, яка грубо проігнорувала право сторони захисту, порушила засади змагальності та принцип справедливого судового розгляду, відмовивши у призначенні повторної комісійної транспортно-трасологічної експертизи, за наявності явних розбіжностей у доказах, тоді як у справах, що стосуються дорожньо-транспортних подій експертне дослідження може вплинути на остаточне рішення або позначитися на остаточному рішенні суду, а необґрунтоване відхилення аргументів сторони захисту з питань перевірки у процесуальний спосіб експертного висновку порушує засади змагальності.
Від адвоката ОСОБА_9 , який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_8 та від самого обвинуваченого ОСОБА_8 до суду надійшли заяви про розгляд відводу за їх відсутності, відповідно до яких при вирішенні питання про відвід вони покладаються на розсуд суду.
Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала заявлений відвід.
Представники потерпілих ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_5 та ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_6 категорично заперечили наявність упередженості судді ОСОБА_7 , вказали про необґрунтованість заяви про відвід.
Адвокат ОСОБА_5 подав письмові заперечення, в яких послався на затягування розгляду кримінального провадження стороною захисту, вияв цинізму в частині намагань довести винуватість загиблого ОСОБА_12 у настанні смертельної дорожньо-транспортної пригоди, вказав, що головуючим суддею забезпечено рівність сторін під час судового розгляду, його повнота і всебічність, жодного обмеження прав, проявів упередженого ставлення не допускалося та зауважив, що під час розгляду заяви про відвід, суддя, який уповноважений розглядати заяву про відвід не вправі надавати оцінку доказам, які стосуються суті обвинувачення.
Адвокат ОСОБА_6 зазначив, що судом надано оцінку клопотанням сторони захисту про призначення повторної експертизи та викладено свої доводи у письмовій ухвалі, всім учасникам провадження забезпечено можливість брати участь у дослідженні доказів, реалізації процесуальних прав та обов'язків, судом забезпечується змагальність.
Решта викликаних в судове засідання учасників провадження не прибули та, зважаючи на необов'язковість їх участі, судове засідання проведено за фактичної явки.
Заслухавши доводи сторін, суд зазначає наступне.
Загальні обставини, які виключають участь судді в кримінальному провадженні наведені у ст. 75 КПК України і до них віднесено випадки, коли такий суддя є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; коли він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; ситуація особистої заінтересованості судді, його близьких родичів чи членів сім'ї в результатах провадження; наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, а також випадки порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Крім того процесуальним законодавством, зокрема ст. 76 КПК України обмежено допуск судді до повторної участі у кримінальному провадженні та передбачено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті (ч. 1 ст. 76 КПК України). Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції (ч. 2 ст. 76 КПК України).
Згідно з вимогами ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
З аналізу процесуального законодавства слідує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Заслухавши захисника, обвинувачену, представників потерпілих, ґрунтовно проаналізувавши мотиви відводу, суд оцінює проголошені в обґрунтування заяви доводи як власну суб'єктивну негативну оцінку заявника відводу - захисника обвинуваченої ОСОБА_3 судового рішення судді ОСОБА_7 про відмову у задоволенні клопотання про призначення повторної комісійної транспортно-трасологічної експертизи (ухвала від 07.05.2025), а також небажанні зважити на доводи захисту, проголошені при дослідженні доказів, небажанні врахувати докази захисту.
Розглядаючи заяву про відвід, суд зазначає, що мотиви постановлення судового рішення і саме рішення не повинне бути предметом аналізу при вирішенні заяви про відвід іншим суддею суду першої інстанції, адже незгода з судовим рішенням та процесуальними діями має свій законодавчо закріплений механізм реагування - як-то оскарження судового рішення, у разі законодавчого закріплення такої можливості. Законодавчої можливості окремого оскарження ухвали від 07.05.2025 не передбачено, проте законодавцем закріплено інший механізм реагування - оскарження остаточного судового рішення, зокрема, з підстав порушення норм матеріального чи процесуального права.
Позиція Верхового суду, на яку посилається Захисник ОСОБА_4 як раз і стосується оцінки судового рішення, постановленого за наслідками розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а не питання вирішення відводів.
У кримінальному провадженні № 12023100000001306 остаточне судове рішення ще не постановлено.
У той же час, у будь-якій справі, де сторони не приходять до згоди між собою, завжди залишається невдоволена сторона, а тому незгода з позицією суду не може слугувати підставою для відводу складу суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
За приписами ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 5 ст. 364 КПК України учасники судового провадження мають право в судових дебатах посилатися лише на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо під час судових дебатів виникне потреба подати нові докази, суд відновлює з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, після закінчення якого знову відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи № 752/2950/24 сторонам забезпечується право брати участь в дослідженні доказів, заявляти заяви, клопотання, ставити запитання свідкам, експертам тощо.
Судове рішення від 07.05.2025 містить як описову, так і мотивувальну частини.
У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав про те, що правосуддя має не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
У той же час сторонита учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами і зловживання процесуальними правами не допускається.
Заслухана мотивація заяви про відвід не свідчить про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді ОСОБА_7 , у зв'язку з чим заявлений відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 75, 80, 81, 372 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_7 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1