Справа №295/7958/25
1-кс/295/3418/25
14.06.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
представника потерпілих ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту,
подане слідчим відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Житомирського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 ,
погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
у кримінальному провадженні за №12025060480000586 від 12.06.2025,
стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коломия Івано-Франківської області, громадянина України, з вищою освітою, є фізичною особою- підприємцем, одруженого, на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей не має, зі слів, має третю групу інвалідності, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням, в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 діб та заборонити підозрюваному цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не залишати житло в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утриматись від спілкування з свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання обґрунтоване тим, що 12.06.2025, близько 21 години 10 хвилин, водій ОСОБА_6 , в задовільних умовах дорожнього руху, керував технічно справним автомобілем марки «Lexus LX450», р/н НОМЕР_1 , та рухався ним по вул. Житомирській у м. Бердичів зі сторони вул. Святої Покрови в напрямку до вул. Паризької Комуни.
Рухаючись у вказаний день, час та місці вказаним транспортним засобом, водій ОСОБА_6 , в порушення вимог пунктів 8.7.3 ґ), 8.7.3 е) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України), проїжджаючи регульоване перехрестя вулиць Житомирська та Святослава Хороброго, проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не зупинив транспортний засіб, перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) та світлофором, здійснив в'їзд на жовтий та червоний сигнал світлофора, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів, в межі регульованого перехрестя вул. Житомирська та Святослава Хороброго в м. Бердичів, наближаючись до регульованого пішохідного переходу, що розташовується поблизу будинку №78а вул. Житомирська та позначений горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України, внаслідок чого передньою частиною автомобіля «Lexus LX450» р/н НОМЕР_1 , допустив наїзд на ОСОБА_8 , яка, рухаючись на електросамокаті, перетинала проїзну частину вулиці Житомирська в межах регульованого пішохідного переходу справа на ліво відносно напрямку руху транспортного засобу.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: забій м'яких тканин, садна та рани на обличчі зліва, садна на лівій вушній раковині, синець на верхній повіці лівого ока, перелом лускової та орбітальної частини лобної кістки зліва; тупої травми живота: заочеревинна гематома зліва (гематома в проекції лівої нирки), садна в проекції лівого плечового суглобу, садна в проекції правого ліктьового суглобу, та садна в проекцїї передньої поверхні обох колінних суглобів, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.
Внаслідок своїх необережних дій, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій ОСОБА_8 тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 286 КК України.
13.06.2025 о 01 год 16 хв водія ОСОБА_6 було затримано в порядку ст.208 КПК України.
Цього ж дня, а саме 13.06.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 . 286 КК України.
Обґрунтованість підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.06.2025, протоколом огляду предметів (відеозапису із місця ДТП), висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_8 , іншими матеріалами кримінального провадження.
Мотивуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України. Слідчий вказує, що враховуючи особу підозрюваного, зважаючи на характер та тяжкість кримінального правопорушення та можливе покарання у разі доведення винуватості в суді, ОСОБА_6 може вчиняти спроби переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.Також сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню всебічного, повного та неупередженого встановлення обставин вчиненого злочину, може вчиняти спроби протиправного впливу на учасників кримінального провадження будь-яким шляхом для зміни (відмови) від показів останніх. Також, на думку слідчого, з метою уникнення відповідальності, ОСОБА_6 може безпідставно не з'являтися за викликом до слідчого та суду, чим перешкоджати кримінальному провадженню.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Представник потерпілих у судовому засіданні клопотання підтримав.
Підозрюваний у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав, вказав, що дійсно виїхав на червоний сигнал світлофора, а дівчинка виїхала прямо йому під колеса. Просив не позбавляти можливості вільного пересування по місту для можливості відвідувати лікаря та застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечила. Вказала, що заявлені слідчим ризики вважає необґрунтованими. Вважає неможливим застосування цілодобового домашнього арешту, оскільки підозрюваний має проблеми із здоров'ям та повинен відвідувати лікарів. Підозрюваний погоджується відшкодувати витрати на лікування потерпілої. Просила застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Встановлено, що в рамках кримінального провадження №12025060480000586 від 12.06.2025, 13.06.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series А, № 182).
У свою чергу обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
На переконання слідчого судді, надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують наведені у клопотанні ризики, які є підставою для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Звертаючись з клопотанням про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, слідчий та прокурор вказували на наявність, у даному випадку, ризиків, передбачених п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.
Надаючи оцінку можливості вчинення підозрюваною дій, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Щодо наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя зважає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, тобто існує ймовірність притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування.
Із урахуванням процедури, яка передбачена КПК України щодо отримання показань від свідків у кримінальному провадженні, ОСОБА_6 , не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з особами, які можуть бути свідками у кримінальному провадженні, а також з потерпілою та її представниками, може здійснювати на них вплив із метою спонукання до ненадання показань на стадії судового розгляду, перекручування або спотворення обставин, які їм можуть бути відомі щодо кримінального правопорушення для уникнення кримінальної відповідальності. Ризик здійснення тиску на свідків може бути визнано належною підставою на початкових стадіях провадження («Яжинський проти Польщі» (Jarzynski v. Poland) § 43).
Разом з тим, наявність ризику перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, слідчим у клопотанні не обґрунтовано та жодними доказами не доведено.
Щодо клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя зазначає, що враховуючи характер та обставини вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, зважаючи на те, що ОСОБА_6 здійснив рух автомобілем на забороняючий сигнал світлофора, з чого вбачається, що підозрюваний допускає порушення встановлених норм та правил, тому слідчий суддя не вбачає можливості для застосування найбільш м'якого запобіжного заходу, оскільки запобіжний захід у вигляд особистого зобов'язання не зможе у повні мірі запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З огляду на викладене, враховуючи положення ст.178 КПК України стосовно обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу, та положення ст.194 КПК України, а також, зважаючи на встановлені обставини, зокрема те, що підозрюваний єфізичною особою-підприємцем, одружений, має ряд захворювань та потребує лікування, слідчий суддя дійшов висновку, що для запобігання існуючим ризикам та для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, достатнім, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, є застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний час доби із покладанням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України.
Керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 205, 309, 369-372, 376, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 18-00 год до 07-00 год, щоденно, до 08.08.2025 включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утриматись від спілкування зі свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу та покладення на підозрюваного обов'язків до 08.08.2025 включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі невиконання обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту направити для виконання до відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Житомирського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів, з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали о 16-50 год 18.06.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1