Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/319/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 405/4442/22 Доповідач в колегії апеляційного суду
Категорія 263 П ОСОБА_1
11.06.2025 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 12022121010002157 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 263 КК України, заапеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та йогозахисника - адвоката ОСОБА_7 , на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.02.2025, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тбілісі Грузія, армянина, громадянина Грузії, з професійною - технічної освітою, одруженого, маючого на утримані двох малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.11.2021 за ч. 1 ст. 286 КК України до 1 року обмеження волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 рік,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину основного покарання і додаткове покарання за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.11.2021 та остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень в сумі 755 (сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 12 копійок.
Вирішено долю речових доказів по справі.
За участі учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_10 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6
Згідно вироку суду ОСОБА_6 вчинив незаконне придбання, зберігання та носіння боєприпасів, без передбаченого законом дозволу, за таких обставин.
Так, ОСОБА_6 достовірно знаючи вимоги законодавства України про те, що зброя, боєприпаси, вибухові речовини та вибухові пристрої відносяться до предметів обмежених в обігу та не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, на початку серпня 2022 року, в обідній час, точного часу судом не встановлено, перебував на зупинці громадського транспорту по вул. Генерада Родимцева в місті Кропивницькому, де на лавочці побачив паперовий згорток, в середині якого знаходилися предмети зовні схожі на патрони в кількості 30 шт. За зовнішніми ознаками предметів ОСОБА_6 зрозумів, що вони є боєприпасами та в цей момент у нього виник умисел на незаконне придбання, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_6 , в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, підняв вказані предмети зовні схожі на патрони в кількості 30 шт. та залишив зберігати при собі.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_6 переніс вищевказані предмети зовні схожі на патрони в кількості 30 шт. та поклав їх до салону автомобіля марки «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 , зокрема під переднє пасажирське сидіння, де залишив їх зберігати до 11.08.2022.
У подальшому, 11.08.2022 на блок посту по вул. Генерала Родимцева в м. Кропивницькому, працівниками поліції зупинено автомобіль марки «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , в якому виявлено та під час огляду місця події вилучено предмети зовні схожі на патрони в кількості 30 шт., які являються боєприпасами - 5,45-мм (5,45x39 мм) проміжними патронами з кулями з бронебійним сердечником, промислового виготовлення, які можуть використовуватись при стрільбі з автоматів системи Калашникова («АК-74», «АКС-74У»), кулемету «РПК-74».
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , просить вирок районного суду скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції в іншому складі суду.
Отже, захисник зазначає, що ч. 1 ст. 68 КПК України передбачено, що в разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача. Водночас, у чинному КПК України не регламентовано самого порядку залучення перекладача, зокрема не встановлено й безумовного обов'язку слідчого судді, суду, прокурора, слідчого самостійно залучати перекладача, але всупереч ч. 6 ст. 22, ч. 3 ст. 26 КПК України суд, не зберігаючи об'єктивність та неупередженість, не створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.12.2022 у клопотанні захисника про призначення перекладача обвинуваченому ОСОБА_6 відмовлено, що є безумовним порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також, захисник вказує і на те, що згідно до вимог ч. 3 ст. 263 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності за вчинення дій, передбачених частиною першою або другою цієї статті, особа, яка добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.
Суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_6 був зупинений на блокпосту, після чого було перевірено його документи та встановлено порушення правил перебування в Україні. Потім обвинуваченому було поставлено питання про наявність заборонених предметів, однак він не повідомив, що такі у нього є. У зв'язку з чим, проведено поверхневу перевірку автомобіля і тільки після того як працівниками правоохоронних органів поставлено повторно питання про наявність у обвинуваченого заборонених предметів, ОСОБА_6 повідомив, що має патрони.
Волевиявлення добровільно видати патрони органам влади відбулося після поверхневої перевірки транспортного засобу, яка нічого не виявила, а тому підстав для проведення обшуку транспортного засобу у працівників поліції також не було, оскільки відбулася добровільна видача патронів.
У своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 ,також просить вирок районного суду скасувати та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції в іншому складі суду.
Вказує, що ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.12.2022 у клопотанні захисника про призначення йому перекладача відмовлено, що є безумовним порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та призвело до порушення його права на захист, що є безумовною підставою для скасування вироку суду першої інстанції та призначення нового судового розгляду.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали свої апеляційні скарги, думку прокурора, який заперечив їх задоволення, дослідивши згідно з вимогами ст. 404 КПК України в апеляційному порядку обставини, встановлені судом першої інстанції, дослідивши матеріали кримінального провадження, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія судів дійшла до таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що дослідивши в судовому засіданні зібрані докази, які були оцінені судом у сукупності і взаємозв'язку, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні незаконного придбання, зберігання та носіння боєприпасів, без передбаченого законом дозволу та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 263 КК України.
Так, допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_6 вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнав в повному обсязі та показав, що дійсно ним на початку серпня 2022 року було знайдено на лавці на зупинці громадського транспорту за адресою: м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, паперовий згорток, в середині якого знаходились патрони. Він забрав згорток та поклав його у свій автомобіль під переднє пасажирське сидіння. Після чого, через добу, 11.08.2022 на блокпосту по вул. Генерала Родимцева у м. Кропивницький його автомобіль було зупинено з метою перевірки. Оскільки в нього була протермінована посвідка на перебування в Україні, то викликали працівників міграційної служби. Під час перевірки документів його запитали чи є у нього заборонені предмети, на що він відповів, що є і віддав патрони.
Вказав, що розумів, що предмети заборонені, однак не знав, що їх потрібно відразу здати до поліції після знахідки. Їхав на блокпост, щоб там здати патрони.
Незважаючи на невизнання своєї провини, винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, доводиться зібраними в кримінальному провадженні та перевіреними у судовому засіданні належними та допустимими доказами, обсяг дослідження яких визначений судом з урахуванням думки учасників судового провадження, а саме:
- показаннями свідка ОСОБА_11 , згідно яких, останній повідомив, що 11.08.2022 надійшло повідомлення про те, що на блокпосту по вул. Генерала Родимцева в м. Кропивницькому працівниками поліції зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_6 у якого виявлено порушення правил перебування в Україні, а саме не було дійсної довідки на проживання в країні. Прибувши на місце з'ясувалось, що у ОСОБА_6 довідка на перебування в країні протермінована. Перед тим, як посадити ОСОБА_6 в автомобіль, у нього запитали щодо наявності заборонених предметів, але він сказав, що немає. Потім попросили людей вийти з автомобіля та провели його поверхневий огляд, після того як ОСОБА_6 сам відкрив дверцята та багажник. З урахуванням поведінки обвинуваченого, його вдруге запитали про заборонені предмети і тоді він сказав, що є патрони, і дістав їх з - під переднього пасажирського сидіння та поклав на переднє водійське сидіння;
- показаннями свідка ОСОБА_12 , згідно яких в середині серпня 2022 року він працював у групі швидкого реагування. Надійшло повідомлення з блокпосту про необхідність прибуття, оскільки було затримано особу з протермінованою посвідкою на перебування в країні. На той час про заборонені предмети відомо не було. На блокпосту їм повідомили, що перевірку автомобіля та особи не проводили. Міграційну службу про дану ситуацію повідомили. Ними було повідомлено ОСОБА_6 про проведення поверхневої перевірки автомобіля та запропоновано повідомити про наявність заборонених предметів. ОСОБА_6 повідомив, що в нього в автомобілі є набої. Після чого, добровільно дістав їх, показав та поклав на водійське сидіння;
- протоколом огляду місця події від 11.08.2022, з фототаблицею до нього, згідно якого слідчим СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області оглянуто прилеглу територію до блокпосту, що розміщений по вул. Генерала Родімцева в м. Кропивницький, на якій розміщено транспортний засіб марки «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_1 , коричневого кольору, під керуванням ОСОБА_6 . При огляді салону вказаного автомобіля на передньому водійському сидінні виявлено паперовий згорток, в середині якого знаходились металеві предмети ззовні схожі на патрони, в кількості 30 штук, які вилучено та упаковано до спецпакету «№ KIV2111029 (а.к.п.10-16);
- висновком судової експертизи зброї № СЕ-19/112-22/6131-БЛ від 15.08.2022, згідно якого тридцять предметів, схожих на патрони, вилучені 11.08.2022 в ході огляду місця події на прилеглій території до блокпосту по вул. Г. Родимцева в м. Кропивницький, в салоні автомобіля «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_1 , являються боєприпасами - 5,45 мм (5,45х39 мм) проміжними патронами з кулями з бронебійним сердечником, промислового виготовлення, які можуть використовуватись при стрільбі з автоматів системи Калашникова («АК-74», «АКС-74У»), кулемету «РПК-74». Надані тридцять патронів калібру 5,45х39 мм придатні для стрільби (а.к.п.24-27);
- протоколом огляду предмету від 23.08.2022, з додатком до нього у вигляді DVD-R диску, який оглянутий судовому засіданні, та на якому міститься запис з нагрудної камери «Body Cam» працівника поліції від 11.08.2022 (а.к.п.47-48).
Вказані вище докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, оцінені судом першої інстанції відповідно до вимог ст. 94 КПК України на предмет належності, допустимості та не викликають у колегії суддів сумнівів у їх правдивості.
Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії тяжкого злочину, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має на утримані двох малолітніх дітей, не працює, раніше судимий, злочин вчинив в період іспитового строку.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлено.
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, суд першої інстанції обґрунтовано обрав ОСОБА_6 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі ближче до мінімального строку, що на думку колегії суддів є необхідним та достатнім для попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення та його перевиховання.
Що стосується апеляційних доводів обвинуваченого та його захисника з приводу того, що ОСОБА_6 підібрав згорток з патронами на зупинці і через добу їхав на блок пост з метою здачі патронів, де їх добровільно передав органам національної поліції, а тому до нього слід застосувати вимоги ч. 3 ст. 263 КК України, на думку колегії суддів є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно постанови Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/15397/19 Верховний Суд дійшов висновку, що якщо засуджений повідомив орган досудового розслідування про факт зберігання зброї і боєприпасів тоді, коли усвідомив неможливість і надалі безперешкодно їх зберігати, оскільки вони неминуче будуть виявлені під час слідчої дії, то в такому разі він має нести кримінальну відповідальність за придбання та зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу (ч. 1 ст. 263 КК України). Видача зброї та боєприпасів за таких умов не містить підстав для застосування ч. 3 ст. 263 КК України, яка передбачає, що особа, яка добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої, не підлягає кримінальній відповідальності за вчинення дій, передбачених ч. 1 або ч. 2 ст. 263 КК України.
Як зазначив Верховний Суд, добровільна здача означає, що особа має реальну можливість та усвідомлює, що й надалі безперешкодно може зберігати предмети цього злочину, проте за власним бажанням (незалежно від причин та мотивів) здає їх органу влади.
Також, з показань свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вбачається, що у ОСОБА_6 після його зупинки на блок посту запитали про наявність заборонених предметів, на що він відповів, що таких не має, а потім надав згоду на проведення огляду його автомобіля. Після проведення поверхневої перевірки транспортного засобу у працівників поліції існувало достатньо підстав вважати, що в автомобілі знаходяться речі, обіг яких заборонено. Не побачивши в автомобілі заборонених предметів ОСОБА_6 повторно запропоновано видати їх. Після чого, ОСОБА_6 дістав з - під водійського сидіння паперовий згорток з бойовими припасами та поклав його на переднє водійське сидіння. Протоколом огляду місця події зафіксовано, що на передньому водійському сидінні виявлено паперовий згорток, в середині якого знаходились металеві предмети ззовні схожі на патрони, в кількості 30 штук, які було вилучено.
Отже, ОСОБА_6 повідомив працівників поліції про факт зберігання ним боєприпасів лише за умов, коли усвідомив неможливість і надалі безперешкодно зберігати предмети злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки розумів, що вони будуть неминуче виявлені під час проведення слідчої дії.
Окрім того, в судовому засіданні районного суду дослідженими доказами спростовано показання ОСОБА_6 про те, що він їхав на блок пост саме з метою передачі патронів, оскільки з них слідує, що ОСОБА_6 не сам зупинився на блок посту, а його зупинили працівники поліції, після чого він одразу добровільно не повідомив про наявність у нього заборонених предметів, а лише після повторної пропозиції, усвідомлюючи неможливість і надалі безперешкодно їх зберігати. У зв'язку з чим, позиція ОСОБА_6 та його захисника про добровільну видачу боєприпасів розцінюється як така, що надана з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо апеляційних доводів захисника та обвинуваченого про порушення права на захист ОСОБА_6 у зв'язку з відмовою призначення йому перекладача колегія суддів зазначає таке.
У ч. 1 ст. 68 КПК України зазначено, що в разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів, сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження у судовому засіданні районного суду 26.11.2022 захисником ОСОБА_7 заявлено клопотання про призначення обвинуваченому ОСОБА_6 перекладача, оскільки він не достатньо розуміє українську мову.
У задоволенні вказаного клопотання судом першої інстанції було відмовлено з тих підстав, що, як під час досудового розслідування за даним кримінальним правопорушенням, так і під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_6 достатньо добре розумів українську мову на якій здійснювалося досудове розслідування, не заявляв клопотання про залучення перекладача, вільно відповідав на запитання суду та суд ніяким чином не позбавляв його права давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною мовою.
Також, колегія суддів враховує і те, що ОСОБА_6 з 2012 року постійно проживає на території України, одружений на ОСОБА_13 , яка є громадянкою України, у 2014 році навчався на денній формі у Піщанобрідському професійному аграрному ліцеї, де здобув професію «Перукар (перукар-модельєр)» та професійно-технічну освіту, окрім того, у 2012 році в ТСОУ «Добровеличківська спортивно-технічна організація Кіровоградської області» обвинувачений навчався за програмою підготовки водіїв категорії «В», про що отримав свідоцтво. Також, ОСОБА_6 був засуджений вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.11.2021 за ч. 1 ст. 286 КК України, де по справі перекладач також не залучався.
Вказане свідчить про те, що обвинувачений не потребує послуг перекладача, а тому колегія суддів вважає, що право на захист ОСОБА_6 під час досудового розслідування та розгляду даного кримінального провадження в суді не було порушено.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника задоволенню не підлягають, а тому вирок суду першої інстанції слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та йогозахисника - адвоката ОСОБА_7 -залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.02.2025 стосовно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 263 КК України- залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою у той же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2