19.06.25
Справа №635/1723/25
Провадження №2-а/635/79/2025
19 червня 2025 року смт. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Назаренко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Устіч О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить скасувати постанову № 465 від 25 лютого 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він 25 лютого 2025 року з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв'язку з необхідністю оформити відстрочку від мобілізації під час воєнного стану через навчання у вищому навчальному закладі. В той же день начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 465 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3ст.210-1 КУпАП. На нього накладено штраф в розмірі 17 000 грн. Разом до Постанови № 465 йому було видано протокол № 465 від 25.02.2025р. про адміністративне правопорушення за ч.3ст.210-1 КУпАП. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 було сформовано та направлено повістку через АТ «УКРПОШТА» для уточнення даних, та з'явитися до 14.10.2024 о 11:00 годин, але він не прибув. Згідно постанови позивач порушив вимоги ст. 2101, ч 3, Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, викладених у Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів ПКМУ від 30.12.2022 № 1487, абз.8 ч.3, абз.3,5 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що жодних поштових відправлень з викликом до відповідача, в якому б йшлося про необхідність такого прибуття, позивач не отримував. Також зазначає, що його не було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Обов'язок відповідача повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягається до відповідальності, знає про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Отже не дотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, на думку позивача, тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови № 465 від 25 лютого 2025 року та є підставою для її скасування та такою, що підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
08 травня 2025 року надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_3 на позов, відповідно до якого вказаний адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_4 не визнає, а позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і незаконними та такими, які не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до повістки № 288860 від 04.10.2024 року, військовозобов'язаному
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 було необхідно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 14.10.2024 о 11:00 годині для уточнення даних. З огляду на те, що ані 14.10.2024, ані 21.10.2024 (сплив тижневого строку для прибуття останнього) Позивач не з'явився та не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно бази даних на підставі електронного подання з 26.11.2024 року перебуває у розшуку в органах Національної поліції - відділення поліції №2 (м. Люботин) ХРУП №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області за номером звернення, Е154972, неприбуття за викликом у строк та місце зазначеної у повістці. 25 лютого 2025 року на останнього було складено протокол № 465 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та винесено відповідну постанову. Відповідачем були здійсненні всі заходи для належного оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Як вбачається із повістки, метою виклику Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 є уточнення даних останнього.
Відповідно до постанови № 135 від 28 січня 2025 року, 25.02.2025 під час перевірки документів в ІНФОРМАЦІЯ_4 відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізації громадянином ОСОБА_1 . У ІНФОРМАЦІЯ_4 були всі підстави притягнути Позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки останній, незважаючи на заходи Відповідача оповістити Позивача про таку необхідність уточнення даних (направлення повістки останньому), намагався проігнорувати свій обов'язок, передбачений чинним законодавством.
У судове засідання позивач та його представник адвокат Юрченко В.В. не з'явились, представником позивача подано заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позов просить задовольнити з підстав в ньому викладених.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Будь-яких клопотань або заяв до суду не надав.
Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_3 у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Будь-яких клопотань або заяв до суду не надав.
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалася сторона, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення обґрунтованого адміністративного позову з таких підстав.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований ст. 286 КУпАП про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що постановою № 465 від 25 лютого 2025 року на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У постанові зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 було сформовано та направлено повістку через АТ «УКРПОШТА» для уточнення даних, та з'явитися до 14.10.2024 о 11:00 годин, але він не прибув. Громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 2101, ч 3, Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, викладених у Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів ПКМУ від 30.12.2022 № 1487, абз.8 ч.3, абз.3,5 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу. Зазначене правопорушення вчинене під час дії особливого періоду та враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 17 000 гривень.
Фактичною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало те, що він 14.10.2024 о 11:00 годині у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-ІХ не з'явився за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (тут і далі в редакції Закону станом на 21 січня 2025 року) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово- облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, підготовки громадян України до військової служби, взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом (ч.1 ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно- правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, передбачена адміністративна відповідальність відповідно до частини 3 статті 210-1 КУпАП.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 1 Закону України № 389-УІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час вчинення розгляду справи.
Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
Виходячи із вищевикладеного вбачається, що починаючи з 24 лютого 2022 року і до теперішнього часу в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 в умовах особливого періоду 14.10.2024 о 11:00 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк та місце, зазначені в повістці, чим порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Недоведена вина прирівнюється до невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові, а саме, що ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 14 жовтня 2024 року о 11:00.
Крім того, оскаржувана постанова взагалі не містить посилання на докази вчинення відповідачем адміністративного правопорушення (пояснення свідків, акт, фото- чи відеозапис тощо відповідно до ст. 251 КУпАП), на підставі яких суб'єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказані обставини свідчать про те, що відповідачем взагалі не було зібрано доказів вчинення адміністративного правопорушення, що суперечить як положенням КУпАП, так і Конституції України. Позивачу не було пред'явлено підтверджень направлення повістки на його адресу.
При цьому, суд наголошує, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності належних доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Всупереч вимогам КУпАП ОСОБА_1 не було надано можливості реалізувати свої права, передбачені ст.ст.268,278-279 КУпАП.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 31.03.2021 у справі № 676/752/17 «Колегія суддів зауважує, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21 березня 2019 року у справі №489/1004/17, від 30 січня 2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 6 лютого 2020 року у справі №205/7145/16-а».
Протокол № 465 від 25.02.2025р. було видано разом із видачою на руки оскаржуваної Постанови № 465.
Уповноважена особа ІНФОРМАЦІЯ_4 не виконала вимогу ст. 277-2 КУпАП: повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Таким чином відповідач не дотримався процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч.1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Більш того, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 1 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем шляхом надання належних та допустимих доказів не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за обставин, викладених у постанові від 25 лютого 2025 року № 465, а відтак притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням викладених обставин, враховуючи відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова № 465 від 25 лютого 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на положення ст. 132, 139 КАС України, з урахуванням сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду та задоволення позовних вимог позивача, на користь останнього підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору, а саме 605,60 грн.
Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, ст. 7, 247, 251, 280 КУпАП суд
позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №465 від 25.02.2025р. по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - задовольнити.
Скасувати постанову № 465 від 25 лютого 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ;
представник позивача: Юрченко Віктор Володимирович, РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ;
третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , прю АДРЕСА_4 .
Суддя О.В.Назаренко