18.06.2025
Справа № 744/370/25
Провадження № 3/744/332/2025
18 червня 2025 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Гнипа О. І.,
при секретарі: Кекух А. А.,
за участі:
захисника Голика Є. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Новгород-Сіверського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за даними протоколу про адміністративне правопорушення за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
05 травня 2025 року о 19 годині 28 хвилин водій ОСОБА_1 на автодорозі по вулиці Широкий План, біля будинку № 80, в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області, керував транспортним засобом АЗЛК 21412, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі КНП «Семенівська міська лікарня» ОСОБА_1 відмовився. Від подальшого керування відсторонений. Тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, був повідомлений про розгляд справи судом, в ході якого його інтереси представляв захисник - адвокат Голик Євген Валерійович.
Поряд з цим, ОСОБА_1 через свого захисника Голика Є. В. подав до суду письмове пояснення, згідно із яким зазначено, що він є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, проходить службу на території Семенівської громади. 05 травня 2025 року вранці він змінився з прикордонного наряду. Близько 10:00 години він вжив біля 200 грамів горілки, після чого ліг спати у будинку, котрий він винаймає по вулиці Козацькій, 32, в місті Семенівка Чернігівської області. Прокинувся ближче до вечора, після чого на своєму автомобілі АЗЛК 21412, реєстраційний номер НОМЕР_1 , поїхав у власних справах в кінець вулиці Широкий План міста Семенівка. Алкогольних напоїв він більше не вживав, почував себе тверезим. Вважає, що той алкоголь, який він вжив вранці, вже вивівся з його організму звичайним шляхом і він не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Коли він вже їхав додому, то близько 19 години 30 хвилин його зупинили працівники поліції. Під час спілкування з поліцейськими останні йому повідомили, що нібито вбачають у нього ознаки алкогольного сп'яніння. Він дуже тривалий час спілкувався з поліцейськими на різні теми, в тому числі і щодо його зупинки та проходження огляду на стан сп'яніння. Йому, як водію, відомо, що поліцейський спочатку має запропонувати водію пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного приладу («Драгер» тощо), але не просто запропонувати, а документально це оформити, скласти відповідний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, роз'яснити принцип роботи приладу і т. д.. Під час спілкування з поліцейськими протягом тривалого часу декілька разів, між іншим, піднімалося питання проходження ним огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, при цьому він то відмовлявся, то погоджувався пройти такий огляд, проте остаточно визначитись з цим питанням він хотів під час офіційного документування поліцейськими даного факту (проходження огляду або відмови від такого огляду, під час якого йому було б роз'яснено принцип роботи приладу, пред'явлені документи на нього за необхідності тощо). Проте поліцейські при ньому такий акт огляду на стан алкогольного сп'яніння так і не склали, для ознайомлення йому його не надали, і, відповідно, не запитали у нього під час складання такого акту чи погоджується він на проходження огляду, чи буде від нього відмовлятися, не роз'яснювали принцип роботи приладу. Далі розпочався процес ознайомлення його поліцейськими з тими процесуальними документами, котрі вони склали. Спочатку поліцейська ОСОБА_2 ознайомила його з постановою в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої вона притягнула його до відповідальності за те, що він не пред'явив та не мав при собі посвідчення водія. Потім поліцейський ОСОБА_3 ознайомив його з протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що він нібито відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі. Оскільки він не відмовлявся проходити огляд на місці зупинки по тій простій причині, що ніхто не пропонував пройти такий огляд зі складанням відповідного акту та роз'ясненням роботи приладу, тому він написав у протоколі, що з протоколом він не згоден. Після ознайомлення з протоколом, поліцейська Бурда Ю. В. повідомила, що відеозйомка завершена у зв'язку із закінченням складання матеріалів. Затим поліцейські поїхали. Він хоче ще раз наголосити, що під час ознайомлення його з документами, які склали поліцейські, йому не пред'являвся для ознайомлення та підписання акт огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, були пред'явлені тільки постанова та протокол. Якщо б в його присутності було б складено вказаний акт, роз'яснено принцип дії приладу, то він, напевно, погодився б пройти огляд на місці, і потім, якщо би був не згоден з результатами, то поїхав на огляд до лікарні. На цей час він через свого захисника уважно ознайомився з усіма документами його справи, котрі знаходяться в розпорядженні суду, а також з відеозаписом. В матеріалах справи є акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що він від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, також що він начебто відмовився від підпису. Також є запис про те, що проводилась безперервна відеофіксація. Він хоче ще раз зауважити, що вказаний акт є, на його погляд, неправдивим, він не пред'являвся йому для ознайомлення та для підпису, що підтверджується переглянутим ним відеозаписом. Зокрема, у 5-му відеофайлі на 10 хвилині 30 секунд поліцейська Бурда Ю. В. розпочала його знайомити з постановою за відсутність посвідчення водія, потім з 13 хвилини 31 секунди поліцейський ОСОБА_3 розпочав ознайомлювати його з протоколом за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і знайомив його до кінця цього відеофайлу. 6-й відеофайл розпочався з продовження його ознайомлення з протоколом за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і ознайомлення з протоколом тривало до кінця відеозапису (6-й відеофайл довжиною усього 01 хвилина 07 секунд). Після цього, в кінці 6-го відеофайлу, поліцейська Бурда Ю. В. повідомила, що відеозйомка завершена через закінчення складання матеріалів. Попередні чотири відеофайли також не містять процесу складання чи ознайомлення його з актом огляду. Отже, відеозапис, на думку ОСОБА_1 , не містить пред'явлення йому для ознайомлення чи складання в його присутності акту огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу, що підтверджує його пояснення щодо того, що вказаний акт йому для ознайомлення та підпису не пред'являвся. До того ж у протоколі за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення згаданий акт зазначений як додаток до протоколу, отже на момент ознайомлення його з протоколом він мав вже існувати, проте йому його так і не показали і при ньому його не складали. Згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд на місці зупинки має відбуватися або в присутності двох свідків, або на безперервну відеозйомку. Таким чином, за відсутності свідків, на відеозйомку має фіксуватися сама подія огляду та результати такого огляду (пропозиція огляду, проходження огляду/відмова від огляду, результати процесуальної дії у вигляді складення акту та ознайомлення з ним, підписання/відмова від підпису). Проте, на відеозапису відсутній факт складення такого акту в його присутності, факт пред'явлення йому його для ознайомлення, факт його підписання або відмови від підпису. Через це ОСОБА_1 вважає, що у справі відсутні належні докази вжиття поліцейськими заходів стосовно належного фіксування обставин його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до закону. Нібито його відмова від підписання акту, який мається в матеріалах справи, не підтверджена відеозйомкою, а тому цей акт не може бути законним доказом у справі. Свою вину він не визнає повністю і тому просить справу закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Не зважаючи на повне не визнання своєї вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, вина ОСОБА_1 доводиться відомостями наявних у матеріалах справи про адміністративне правопорушення документів:
даними протоколу про адміністративне правопорушення, форма і зміст якого відповідають закону (а.с. 1);
даними відтворених у судовому засіданні файлів відеозапису згідно із якими у ОСОБА_1 спостерігається млява мова, легкі похитування, до того ж він визнає на місці події в ході бесіди з поліцейською ОСОБА_2 факт вживання ним алкоголю, зокрема, що він вжив у підсумку 300 грамів горілки, але акцентує увагу поліцейської, що для протоколу - 100 (момент відео, починаючи з 02 хвилини 01 секунди по 02 хвилину 38 секунд, що міститься у файлі 20250505194334_000274.MP4), при цьому на відео відсутні дані про застосування щодо ОСОБА_1 психологічного чи, тим більш, фізичного тиску з боку поліцейських (конверт з DVD-R диском для лазерних систем зчитування під час дослідження судом відеозаписів на цьому фізичному носії знаходився на а. с. 5).
Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у справі доведена і його діяння правильно кваліфіковане при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, котра передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особою в стані алкогольного сп'яніння.
Убачаючи вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у справі доведеною повністю, суд не бере до уваги та відкидає зазначені вище твердження ОСОБА_1 , наведені в його письмовому поясненні (а.с. 21 - 22) із приводу не визнання ним своєї вини, оскільки такі доводи прямо суперечать даним перелічених вище доказів і вказують на його безсумнівні наміри ухилитися від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Натомість, суд переконаний, ключовим доказом вини ОСОБА_1 виступає відеозапис з бодікамери поліцейської ОСОБА_2 , на якому зафіксовано не лише зовнішні ознаки сп'яніння водія ОСОБА_1 , але і його власне зізнання у вживанні значної дози алкоголю, як це слідує із досліджених у судовому засіданні зазначених вище даних відеозапису.
Аргументи сторони захисту щодо процедурних порушень, зокрема щодо непред'явлення акту огляду, спростовуються сукупністю відомостей перелічених вище доказів (протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису), згідно із якими сама поведінка ОСОБА_4 вказує на ознаки перебування ним у стані алкогольного сп'яніння та свідчить про його явну відмову від проходження огляду.
Особливо вагомим є епізод, зафіксований у файлі 20250505194334_000274.MP4 (з 02:01 по 02:38), де ОСОБА_1 в розмові з поліцейською ОСОБА_2 добровільно, без будь-якого психологічного чи фізичного тиску, зізнається у вживанні алкоголю. Він прямо заявляє, що вжив загалом 300 грамів горілки, при цьому просить вказати у протоколі лише 100 грамів.
Це зізнання повністю спростовує його твердження у письмових поясненнях про те, що він почувався тверезим.
Суд, як вже зазначалося, відхиляє дані письмових пояснень ОСОБА_1 , надані через захисника, а також вважає їх надуманими, виходячи з наступних більш вичерпних значень.
Щодо твердження, наведеного у поясненні, про нібито неправомірну процедуру огляду.
Доводи ОСОБА_1 про те, що поліцейські не запропонували йому пройти огляд належним чином, не склали при ньому акт огляду та не роз'яснили порядок його проходження, є безпідставними.
Зокрема, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення в контексті обставин справи настає за сам факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння. Закон не вимагає, щоб відмова була висловлена у якійсь конкретній формі чи зафіксована виключно власноручним підписом. Ухилення від огляду, затягування часу, висування зустрічних умов чи, як у даному випадку, невизначена поведінка (як зазначено в поясненні «то відмовлявся, то погоджувався») після законної вимоги поліцейської є по суті відмовою.
У своїх же поясненнях ОСОБА_1 підтверджує, що питання проходження огляду піднімалося «декілька разів». Це свідчить про те, що пропозиція зі сторони поліцейських була, однак він ухилився від надання чіткої відповіді та виконання законної вимоги.
Його власне зізнання на камеру поліцейської у вживанні 300 грамів горілки пояснює справжню причину такої поведінки і подальшого небажання проходити тестування.
Щодо відсутності на відеозаписі моменту складання та пред'явлення акту.
Доводи про те, що відеозапис не фіксує момент складання акту огляду та пред'явлення його для підпису, не спростовують факту вчинення правопорушення.
За змістом ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення застосування відеозапису є альтернативою залученню двох свідків та має на меті зафіксувати сам процес пропозиції пройти огляд та відмову від нього. Відеозапис, долучений до справи, повністю виконує цю функцію: на ньому зафіксоване спілкування поліцейських з водієм ОСОБА_1 , наявність у водія явних ознак алкогольного сп'яніння та обговорення процедури огляду, від якої ОСОБА_1 фактично ухилився.
Твердження ОСОБА_1 , що акт огляду, зазначений як додаток до протоколу, не був йому пред'явлений, є спробою перекласти відповідальність за власну відмову на нібито процедурні недоліки з боку поліції. Воднораз сукупність доказів - протокол та відеозапис, на одному з файлів якого зафіксоване зізнання у вживанні алкоголю, - не залишає сумнівів у тому, що ОСОБА_1 саме усвідомлено відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Призначаючи адміністративне стягнення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , котрий, поряд з іншим, є військовослужбовцем, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не присутність пом'якшуючих відповідальність обставин.
За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 має бути призначене стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, чинної на час вчинення адміністративного правопорушення, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк, установлений законом.
Вирішуючи питання про необхідність позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, суд зазначає, що для позбавлення такого права є всі підстави, адже згідно довідки інспектора з РПП СПД №1 Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області Фуштей Ю. К. має посвідчення водія (а. с. 7).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 221, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та номер паспорта не відомі, військовий квиток НОМЕР_2 , виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 25.10.1993), визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначити стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в доход держави, що становить 1000 (одну тисячу) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
У разі несплати штрафу добровільно у п'ятнадцятиденний строк, обчислюваний за правилами ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання постанови на підставі ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та номер паспорта не відомі, військовий квиток НОМЕР_2 , виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 25.10.1993), в доход держави подвійний розмір штрафу в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та номер паспорта не відомі, військовий квиток НОМЕР_2 , виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 25.10.1993), на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або у передбачених законом випадках прокурором до Чернігівського апеляційного суду через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня винесення постанови апеляційної скарги.
Суддя: О. І. Гнип