Постанова від 17.06.2025 по справі 489/2647/25

Справа № 489/2647/25

Номер провадження 2-а/489/99/25

Рішення

Іменем України

17 червня 2025 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі судді Кокорєва Вячеслава Валентиновича, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі

встановив

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закрити провадження у справі. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що прилад TruCAM, який використовується для фіксації швидкості т/з повинен бути стаціонарно встановлений, а не триматись в руках інспектора, як було в його випадку. Ручне використання суперечить чинному законодавству. Окрім того, інформація про розміщену автоматичну фото і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці, чого не було дотримано .

З цих підстав позивач просив суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4425483 від 04.04.2025 і закрити справу.

Представник відповідача у відзиві вказав, що під час несення служби 01.04.2025 року інспекторами управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam серійний номер ТС 008424 було виявлено порушення Правил дорожнього руху. А саме, водій транспортного засобу HYUNDAI SONATA з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався в м. Миколаєві, Одеське шосе, 93 км, зі швидкістю 81 км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 31 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України. Відповідно до листа ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» від 01.10.2019 року № 22-38/49 лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів (ТЗ), тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі.

Позивач надав додаткові пояснення у справі, в яких вказав, що у відзиві на позовну заяву Відповідач надав фото дорожнього знаку 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху». Проте в тексті відзиву не зазначено жодного посилання на те, де саме встановлено цей знак і чи слід брати його до уваги. Без прив'язки до місцевості неможливо з'ясувати, чи розповсюджується дія знаку на ділянку, де поліцейські здійснювали вимірювання швидкості. Власним дослідженням прилеглої території мною особисто встановлено, що вказаний дорожній знак розміщено на Одеському шосе між вулицями Очаківська та Ламбертівська. Проте, як зазначено у позовній заяві, до повороту на Одеське шосе я рухався по вулиці Якова Бутовича. Вулиця Якова Бутовича перетинає Одеське шосе після відтинку, де встановлено знак 5.76. Відтак я не міг бачити цей знак під час свого руху. Окремо слід наголосити, що під час спілкування на місці зупинки позивача не було повідомлено про те, що ведеться відеофіксація (вимога ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію»). Враховуючи це, вважає неприпустимим приймати в якості доказу запис відеореєстратора №0197547, зроблений ОСОБА_2 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4425483 від 04.04.2025, 01.04.2025 о 16:04:56 в м. Миколаєві на вул. Одеське шосе, 93 , водій ОСОБА_1 , керуючи т/з Хюндай соната з д.н.з. НОМЕР_1 (TIMVAR) рухався зі швидкістю 81 км/год. в населеному пункті перевищив обмежену швидкість руху на 31 км/год (трукам ТС008424 Бк474071), чим порушив п.12.4 ПДР порушення швид. режиму в населеному пунктах, чим порушив ч.1 ст.122 КУпАП.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.3 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Пунктом 12.4. Правил зазначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ч. 1 статті 122 КУпАП за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідач, скоєне позивачем правопорушення, доводить показами лазерного вимірювача швидкості руху приладу TruCam, серійний номер TC008424, а також відеофіксацією з зображенням транспортного засобу, яким керував позивач, з вказівкою на координати (геолокацію), а також із зазначенням швидкості. Також в матеріалах справи наявні відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції.

В позовній заяві позивач вказував, що докази одержані за допомогою пристрою TruCam, є неналежними та недопустимими, з мотивів незаконності використання цього засобу вимірювальної техніки, а саме триманням в руках.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.

Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.

При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону.

Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред'явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.

Правомірність використання приладу TruCam саме в ручному режимі підтверджується листом Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» Міністерства економічного розвитку та торгівлі (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ») від 01.10. 2019 №№ 22-38/49, відповідно до якого лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювання.

Можливість використання приладу TruCam LTI 20/20 у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання) та не суперечить вимогам законодавства

Як вказав у своїй постанові П'ятий апеляційний адміністративний суд від 11.06.2024 у справі №489/2084/24 (номер провадження 854/20746/24) за технічними характеристиками, лазерний вимірювач швидкості TruCam здійснює вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному режимі, а тому його дані можливо розцінювати як беззаперечний доказ у справі. Окрім того, у спірній постанові в п. 5 вказано у якості доказу вказано Трукам ТС008424. Тому посилання позивача на відсутність в матеріалах справи зафіксованого порушення саме на бодікамеру патрульного не має в даному випадку значення, оскільки в якості доказу зазначено Трукам ТС008424.

Щодо доводів позивача про відсутність відповідного знаку 5.76 ПДР на місці заміру швидкості.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому перемитру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Проте дана стаття відноситься до технічних приладів, які працюють в автоматичному режимі, в даному випадку технічний прилад TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів.

Порушення позивачем ПДР зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCam в ручному режимі, а не в автоматичному, тому вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» не розповсюджуються на спірні відносини.

При цьому, приписи ч. 2 ст. 40 вказаного Закону щодо розміщення інформації на видному місці стосується лише розміщеної автоматичної фототехніки і відеотехніки.

Щодо місця розташування дорожніх знаків, суд зазначає наступне.

Дорожні знаки встановлюються відповідно до приписів ПДР та повинні відповідати вимогам національного стандарту - ДСТУ 4100:2014.

Згідно п.п. «ґ» п. 8.4 ПДР, інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.

Дорожній знак 5.76 «Автоматична відео фіксація порушення Правил дорожнього руху» інформує про можливість здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Дорожній знак 5.76 застосовується у випадку автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху, а прилад TruCam не відноситься до автоматичних.

Разом з тим, жодними положеннями КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію», в тому числі, ч. 1 ст. 40 вказаного Закону, не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах дії будь-яких дорожніх знаків.

Дорожній знак 5.76 «Автоматична відео фіксація порушення Правил дорожнього руху» ПДР України лише інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями ПДР за допомогою спеціальних технічних та (або) електронних засобів. Він відноситься до категорії інформаційно-вказівних знаків.

В той же час, Закон України «Про Національну поліцію» не зобов'язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото- відео фіксації порушень дорожнього руху.

Таким чином, обставини наявності чи відсутності вказаного дорожнього знаку жодним чином не свідчать про відсутність у позивача обов'язку дотримання запровадженого ПДР швидкісного режиму. Навіть за відсутності такого знаку в населеному пункті водій зобов'язаний у будь-якому випадку стежити за безпекою та дорожньою обстановкою, особливо в межах населеного пункту.

Що стосується посилання позивача на той факт, що приладом Трукам не зафіксовано особу правопорушника, а лише транспортний засіб, то суд зазначає, що під час фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад Трукам здійснює фотографування транспортного засобу порушника, а не самого водія. При цьому, позивач, звертаючись до суду з позовом в позовній заяві не вказує таких доводів, а саме того, що він не керував транспортним засобом в момент зупинки, а лише не погоджується з діями поліцейських в частині застосування лазерного вимірювача LTI 20/20 TruCam, а саме тримання його в руках та відсутність на відео його обличчя.

Таким чином суд вважає, що матеріалами справи доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме перевищення швидкості руху в населеному пункті на 31 км/год.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Статтею 75 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи обставини справи та досліджені матеріали, суд приходить до висновку про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними і необґрунтованими, в їх задоволенні необхідно відмовити.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України, оскільки в задоволенні позову відмовлено - судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.241-246,286 КАС України, суд

вирішив

В задоволенні позову відмовити.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, адреса: 54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1б/1.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя В. В. Кокорєв

Попередній документ
128226972
Наступний документ
128226974
Інформація про рішення:
№ рішення: 128226973
№ справи: 489/2647/25
Дата рішення: 17.06.2025
Дата публікації: 20.06.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (30.09.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 14.04.2025
Предмет позову: скасування постанови
Розклад засідань:
30.09.2025 10:30 П'ятий апеляційний адміністративний суд