Справа № 489/393/25
Номер провадження 2-а/489/48/25
Рішення
Іменем України
17 червня 2025 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Кокорєва В.В.,
за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 або відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
встановив
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15.12.2024 року ОСОБА_1 було протиправно, із порушенням належної процедури, визначеної Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 560, затримано працівниками поліції «КОРВЕТ-251» та доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час проведення перевірки, встановлено, що ОСОБА_1 станом на 15.12.2024 року не уточнив свої облікові дані протягом 60 днів, починаючи з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно. 15.12.2024 року черговим ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_2 складено протокол № 861 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яким начебто зафіксовано факт правопорушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Також, 15.12.2024 року ОСОБА_1 вручено повістку № 6409, з вимогою з'явитися за адресою: АДРЕСА_1 16.12.2024 року о 13:00. 16.12.2024 року позивач повідомив відповідача про неможливість прибути на розгляд адміністративної справи та для проходження військово-лікарської комісії до ІНФОРМАЦІЯ_4 через перебування на лікарняному внаслідок «Covid-19». Розгляд справи перенесено на 26.12.2024 року, згідно усного повідомлення працівника ТЦК та СП. 26.12.2024 року та 09.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся з аналогічними повідомленнями, оскільки продовжував лікування до 08.01.2025 року включно. 09.01.2024 року т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , підполковник ОСОБА_3 , належним чином повідомлений про причини неможливості прибуття позивача на розгляд справи про адміністративне правопорушення, виніс постанову № 16 від 09.01.2025. З вказаною постановою не згоден. Зазначає, що у період з 18.05.2024 по день складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо позивача, Президент України лише приймав укази про продовження строку загальної мобілізації № 470/2024від 23.07.2024 та № 741/2024 від 28.10.2024, які не є тотожними указу про загальну мобілізацію, який, наприклад, був прийнятий 24.02.2022 за № 65/2022. Відповідач не забезпечив належного повідомлення Позивача про дату та час розгляду адміністративної справи у встановленому законом порядку. Згідно з текстом вищезазначеної постанови, розгляд справи було призначено на 08.01.2024 року о 16:00, проте Позивач не був про це поінформований належним чином (завчасно рекомендованим листом). Крім того, постанова датована 09.01.2025 року, що створює суперечності щодо фактичного часу розгляду адміністративної справи. Позивач уточнив дані. Так, 16.12.2024 року, тобто, одразу на наступний день після складення протоколу працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 , оновив данні через застосунок «Резерв+». На момент складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (09.01.2025 року) склад адміністративного правопорушення був відсутній, оскільки правопорушення у вигляді не оновлення персональних даних не існувало. Навіть якщо уявити, що порушення відбулося внаслідок неоновлення персональних даних Позивачем 17.07.2024 року, все одно Відповідачем пропущено строк на притягнення до адміністративної відповідальності.
Окрім того, 15.12.2024 року ОСОБА_1 було протиправно, із порушенням належної процедури доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Закон не наділяє працівників поліції повноваженнями на перевірку військово-облікового документу та встановлення факту порушення правил військового обліку. Не є зрозумілим яким чином працівники поліції встановили факт порушення правил військового обліку не маючи відповідних повноважень на таку дію.
З цих підстав просив суд визнати протиправною та скасувати постанову № 16 від 09.01.2025 за справою про адміністративне правопорушення року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесеної т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 .
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні (16.04.2025) проти задоволення позову заперечував, подав до суду відзив, в якому вказав, що позивач та його представник вказують, що відповідачем пропущено строк притягнення позивача до відповідальності на підставі ч.7 ст.38 КУпАП, аргументуючи тим, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст.ст.210, 210-1 КУпАП може бути накладено протягом трьох місяців з дня його вчинення. Однак дане твердження є невірним та не відповідає дійсним вимогам ч.7 ст.38 КУпАП. Дійсні вимоги ч.7 ст.38 КУпАП є такими: «Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення». Правопорушення вчинене Позивачем було виявлено 15.01.2024 року та в цей же-ж день відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення. Позивач та його представник вказують також на недотримання Відповідачем процедури розгляду адміністративної справи відносно Позивача в частині не повідомлення про час, дату та місце розгляду справи, що також не відповідає дійсності. Позивач був поінформований про час, місце та дату розгляду адміністративної справи відносно нього через свого представника, адвоката Тарасову Наталю Олександрівну, яка в подальшому відмовилась від надання позивачу правничої допомоги в зв'язку з невиконанням позивачем своїх зобов'язань.
В даному випадку позивач свої облікові дані протягом встановлених законом 60 днів, та в подальшому станом до 16.01.2025 року жодним із передбачених законом трьох способів не уточнив, що підтверджується витягом із ЄДРПВР «Оберіг» та змістом самої позовної заяви, де позивач та його представник зазначають, що позивач уточнив свої облікові дані через мобільний додаток «Резерв+» лише 16.12.2024 року.
Представником позивача надано відповідь на відзив, де вказав, що позивач не стверджував, що притягнення до адміністративної відповідальності повинно відбутися на протязі трьох місяців. Відповідно до змісту позовної заяви та об'єктивних обставин справи, начебто правопорушення відбулося внаслідок неоновлення персональних даних позивачем 17.07.2024 року, однак, відповідачем все одно пропущено строк на притягнення до адміністративної відповідальності. Це пояснюється тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 користується реєстром, наповнює його та має постійний доступ до інформації стосовно військовозобов'язаного через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створений у 2017 р. згідно Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів». Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_6 було достеменно відомо про факт «неоновлення персональних даних» Позивачем ще 17.07.2024 року, а також 24.02.2022 року. Відповідач зазначає, що через представника Данченка Д.О., на момент розгляду оскаржуваної постанови, ОСОБА_5 , Позивача належним чином повідомлено про розгляд адміністративної справи. Звернув увагу, що жодної інформації щодо дати та часу розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 не надходило.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
15.12.2024 черговим ІНФОРМАЦІЯ_4 капітаном ОСОБА_2 було складено протокол №861 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Встановлено, що 15.12.2024 ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 нарядом поліції "КОРБЕТ-251". Під час проведення перевірки щодо правильності військового обліку та звірки з даними в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг", приблизно о 15:10 год. було встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та станом на 15.12.2024 не уточнив свої облікові дані протягом 60 днів, починаючи з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно, жодним із передбачених законом трьох способів уточнення облікових даних. Його повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення на 16.12.2024 о 12:00 год. В поясненнях до протоколу позивач вказав, що у зв'язку з хворобою бабусі, і мами, і його.
На ім'я позивача було виписано повістку №6409 про необхідність з'явитись до ТЦК та СП 16.12.2024 о 13:00год.
Як слідує з матеріалів справи, старший лейтенант ОСОБА_6 уповноважений наказом №16 від 22.02.2024 на складання протоколу за вчинення адміністративних правопорушень громадянам та керівникам підприємств, установ, організацій в межах компетенції ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з повідомленням від 16.12.2024 ОСОБА_1 повідомив, що не може прибути до ТЦК з поважних причин, а саме перебування на лікарняному.
Згідно з довідкою №62/3 ОСОБА_1 має позитивний тест на Covid-19.
Відповідно до повідомлення від 26.12.2024 позивач повідомив начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 про неможливість прибути з поважних причин на звірку даних 16.12.2024, у зв'язку з необхідністю проходження лікування в умовах стаціонару.
Виписка із медичної карти стаціонарного хворого №12425/72 підтверджує перебування ОСОБА_1 на лікуванні в стаціонарі з 26.12.2024 по 08.01.2025.
09.01.2025 ОСОБА_1 повідомив начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 про неможливість прибути з поважних причин, а саме у зв'язку з необхідністю продовження лікування у сімейного лікаря та хірурга за місцем проживання.
09.01.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_7 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення та винесено постанову №16, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн. Встановлено, що розгляд справи було призначено на 16.12.2024, але представник ОСОБА_1 в зв'язку з чим розгляд справи було перенесено на 26.12.2024. 26.12.2024 представник ОСОБА_1 знову надав до ІНФОРМАЦІЯ_4 документи підтверджуючі перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні з 26.12.2024. Під час проведення перевірки факту перебування на стаціонарному лікуванні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на лікуванні до 08.01.2025 тож розгляд справи про адміністративне правопорушення було повторно перенесено на 08.01.2025 о 16:00год. 08.01.2025 ОСОБА_1 та його представник на розгляд справи про адміністративне правопорушення не прибули та від них жодних документів про неможливість прибути на розгляд справи не надходило та станом на 10:00год. 09.01.2025 не надійшло, тож розгляд справи проведено без їхньої участі.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводить загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували 09.01.2025, тобто станом на дату винесення оскаржуваної постанови).
Правовою основою введення воєнного стану в Україні є Конституція України, Закон України «Про правовий режим воєнного стану» (від 12.05.2015 № 389-VIII) та Указ Президента України про введення воєнного стану. За своєю юридичною силою та характером укази Президента України про продовження воєнного стану в Україні є актами прямої дії та мають однакову юридичну силу на всій території України. Акти Президента можуть бути визнані недійсними за рішенням Конституційного Суду України. Станом на час виникнення спірних правовідносин та винесення постанови №16 від 09.01.2025 укази Президента України про продовження строку дії воєнного стану в Україні не були визнані недійсними, а відтак є чинними.
Тому суд критично оцінює посилання представника позивача про те, що Президент України приймав лише укази про продовження строку загальної мобілізації і не приймав указу про оголошення мобілізації, щоб виключало його обов'язок оновити дані в 60-денний строк. Це також спростовується наступними нормами законодавства.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч.2 ст. 235 КУпАП).
Згідно з ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу,стосовно якої розглядається справа(прізвище,ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Приписами статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024.
Абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Позивачем не заперечувався факт неуточнення ним даних за період, починаючи з 18.05.2024 по 16.07.2024. Також позивач вказує, що він оновив свої дані 16.12.2024 через застосунок "Резерв+", а тому на момент винесення спірної постанови порушення вже не існувало.
Суд не погоджується з такими доводами позивача та зазначає, що встановлений Законом 60-денний строк на оновлення свої облікових даних позивачем не виконаний у строк з 18.05.2024 по 16.07.2024 будь-яким з трьох можливих запропонованих законодавцем варіантів. Оновлення таких даних пізніше свідчить про порушення такого обов'язку та не означає про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Також представник позивача вказує на те, що його не було повідомлено про час та місце розгляду справи.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. Протокол складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з роз'ясненням їй прав та обов'язків, а також врученням їй копії протоколу.
В протоколі №861 від 15.12.2024 позивача було повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення (16.12.2024 о 12:00год), проте такий розгляд було неодноразово відкладено у зв'язку з заявами позивача (поважність причини неявки - хвороба та перебування у стаціонарі).
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 в оскаржуваній постанові посилається на те, що інформація про лікування позивача перевірялась та отримано дані про перебування позивача на лікарняному до 08.01.2025. В той же час розгляд справи про адміністративне правопорушення було спочатку призначено на 08.01.2025, а потім на 09.01.2025, коли і винесено спірну постанову.
Як слідує з матеріалів справи, позивач 09.01.2025 написав заяву про неможливість прибуття для розгляду адміністративної справи з поважних причин, що підтверджує його обізнаність про дату розгляду відносно нього справи. Окрім того, як встановлено в судовому засіданні, про час розгляду справи повідомлявся також представник позивача - адвокат Тарасова Н.О. Тому суд відхиляє твердження позивача про неповідомлення його про час та місце розгляду адміністративної справи.
Окрім того, посилання позивача на його амбулаторне лікування як на підставу неможливості прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду відносно нього справи суд сприймає критично, оскільки це не виключало можливості прибути до ТЦК, як, наприклад, виключало б перебування особи на стаціонарному лікуванні. Доказів, які б свідчили про перебування позивача 09.01.2025 саме о 10:00 год. у лікаря і необхідність перебування у лікаря саме в цей час суду не надано.
Що стосується про неправомірність затримання позивача працівниками поліції, то суд зазначає таке.
Адміністративне затримання провадиться органами внутрішніх справ (Національною поліцією) - при порушенні призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Статтею 262 КУпАП визначено органи (посадові особи), які правомочні здійснювати адміністративне затримання, серед них - органами внутрішніх справ (Національною поліцією).
Стаття 259 КУпАП регламентує, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено до, зокрема, територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Тобто, аналізуючи викладене та враховуючи, що позивач перебував в розшуку відповідно до наданих суду матеріалів, співробітники у передбаченому законом порядку затримали та доставили ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання протоколу, що і було зроблено відповідачем.
Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Шістдесятиденний строк на уточнення даних, відповідно до абз. 4, п. 1, ч. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3633-ІХ, сплив 16.07.2024. Протокол про адміністративне правопорушення складений 15.12.2024, що і є днем виявлення адміністративного правопорушення. Доказів, що факт правопорушення було виявлено раніше суду не надано.
Таким чином, спірна постанова прийнята в межах строків визначених ч. 7 ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, закон покладає на відповідача обов'язок довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, направленого на переслідування особи позивача в порядку КУпАП.
З урахуванням вказаного суд вважає встановленим факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та правомірність винесення оскаржуваної постанови, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. ст.241-246 КАС України, суд
вирішив
В задоволенні позову відмовити.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя В. В. Кокорєв