Провадження № 22-ц/803/6103/25 Справа № 183/978/25 Головуючий у першій інстанції: Дубовенко І. Г. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
11 червня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря Сахарова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі судді Дубовенка І.Г. від 08 квітня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ Дар Всесвятське» про стягнення боргу за договором позики,-
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ Дар Всесвятське» про стягнення боргу за договором позики - залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, місцевий суд виходив з того, що належним чином повідомлені позивач та/або представник позивача не з'явились у підготовчі судові засідання, що були призначені на 11 березня 2025 року та 08 квітня 2025 року.
Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п'ята статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, за змістом положень частини п'ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанова Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі №369/3184/19).
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі №128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі №693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі №686/15042/20.
Верховний Суд виходить із того, що 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв'язку.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Абзацом п'ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистеми ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Згідно з частинами 4 - 7 статті 14 ЦПК України ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно з частиною восьмою статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ №1355871 від 29 січня 2025 року, ОСОБА_2 є представником ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги №б/н від 14.01.2025 (а.с. 4).
Згідно довідки про доставку електронного документа, документ в електронному вигляді “Судова повістка-повідомлення про судове засідання в справі цивільній (адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій)» від 24.02.25 по справі №183/978/25 (суддя Дубовенко І.Г.) було надіслано одержувачу ОСОБА_2 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 24.02.2025 о 23:25:25 (а.с. 19).
Згідно протоколу судового засідання місцевого суду від 11.03.2025, учасники справи не з'явились в судове засідання; належним чином повідомлені про дату та час судового засідання. Справу відкладено для повторного виклику учасників процесу у зв'язку з поданням відповідачем заяви про відкладення розгляду справи (а.с. 23).
Заяв про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача чи відкладення розгляду справи ОСОБА_1 чи його представник ОСОБА_2 не подавали, що підтверджується матеріалами справи.
В подальшому, згідно довідки про доставку електронного документа, документ в електронному вигляді “Судова повістка-повідомлення про судове засідання в справі цивільній (адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій)» від 14.03.25 по справі №183/978/25 (суддя Дубовенко І.Г.) було надіслано одержувачу ОСОБА_2 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 15.03.2025 о 01:00:54 (а.с. 26).
Відповідно до протоколу судового засідання суду першої інстанції від 08.04.2025, позивач та/або представник позивача належним чином повідомлені про дату та час судового засідання у судове засідання повторно не з'явились, причин неявки суду не повідомили.
Будь-яких заяв чи клопотань від них на адресу суду не надходило, що підтверджується матеріалами справи.
Апеляційний суд наголошує, що матеріали справи не містять повідомлення про припинення або обмеження представництва ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 , станом на час винесення ухвали про залишення первісного позову без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Згідно з частиною 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Отже, суд зобов'язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду в разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, встановивши, що позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у підготовчі судові засідання, які були призначені на 11 березня 2025 року та 08 квітня 2025 року, не з'явились, не надали заяв та доказів на підтвердження обставин, які перешкоджали явці в підготовчі судові засідання, не надали заяви про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, - суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частин першої статті 257 ЦПК України.
Колегія звертає увагу, апеляційна скарга не містить доводів щодо неналежного повідомлення позивача та його представника про розгляд справи на 11.03.2025 та 08.04.2025.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції жодним чином не зафіксував неявку позивача в судові засідання на 11.03.2025 та 08.04.2025 є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи протоколами судових засідань місцевого суду від 11 березня 2025 року та 08 квітня 2025 року (а.с. 23, 31).
Доводи апеляційної скарги про те, що представник позивача ОСОБА_2 був зайнятий у іншій справі №181/510/25, як захисник, а тому був позбавлений можливості з'явитись в судове засідання у даній справі, яке призначене на 08.04.2025 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки згідно матеріалів справи, представник позивача клопотань про відкладення розгляду справи з посиланням на зазначені обставини та наданням відповідних доказів на підтвердження зайнятості в іншому судовому засіданні до місцевого суду не подавав, що також підтверджується інформацією з Електронного Суду. Докази зайнятості в іншій справі апелянт надав лише до апеляційної скарги, при цьому в апеляційній скарзі жодним чином не обґрунтував неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції разом з відповідним клопотанням.
Отже, доводи апелянта не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів.
Колегія звертає увагу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України), про що судом було роз'яснено позивачеві в оскаржуваній ухвалі.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 18 червня 2025 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова