Справа № 296/1608/13-ц
6/296/105/25
про повернення заяви
"18" червня 2025 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Адамович О.Й. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі №296/1608/13-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Через підсистему "Електронний суд" до Корольовського районного суду м.Житомира надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі №296/1608/13-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від головуючим суддею визначено Адамовича О.Й., справа передана на розгляд судді 16.06.2025.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.3 ст.58 ЦПК України).
Процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії як «представництво» і «самопредставництво».
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).
Також, необхідність підтвердження повноважень діяти від імені позивача/заявника за правилами самопредставництва наведеними документами підтверджена сталою практикою Верховного Суду (ухвала від 23.05.2024 в справі № 205/12147/23, ухвала від 17.12.2024 в справі № 2-2819/10, ухвала від 31.03.2025 в справі №727/4375/24 тощо).
Подану заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання в інтересах заявника Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» підписано Убран Юлією Миколаївною та на підтвердження наявності у останньої повноважень, до заяви додано довіреність №б/н від 11.10.2024, сформовану в електронному суді, в порядку передоручення, довіреність № б/н від 11.10.2024.
Разом з тим, визначені відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України документи, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені заявника за правилами самопредставництва, підписант не надав. Входження до кола власне трудових обов'язків підписанта здійснення самопредставництва заявника не підтвердив. Додані до заяви довіреності від 11.10.2024 та 11.10.2024 не засвідчують наявність у підписанта трудових відносин з заявником, як і входження до кола саме трудових обов'язків підписанта здійснення самопредставництва заявника.
Частиною другою статті 183 ЦПК України передбачено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Крім того, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Встановлено, що у всупереч пункту 1 частини 1 статті 183 ЦПК України заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі №296/1608/13-ц не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч.4 ст.183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи факт відсутності документального підтвердження повноважень Убран Юлії Миколаївни діяти в інтересах заявника Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів», та відсутність відомостей передбачених ч. 1 ст. 183 ЦПК України, подана заява підлягає поверненню особі, яка її подала, на підставі ч.4 ст.183 ЦПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Суд роз'яснює, що після усунення умов, які були підставою для залишення заяви без розгляду, заявник має право звернутись до суду повторно.
Керуючись ст. ст. 183, 260, 442 ЦПК України, суддя,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі №296/1608/13-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Корольовський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. Й. Адамович