18 червня 2025 рокусправа № 380/18910/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в місті Львові в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), від імені якого діє представниця Дащишак О.С., звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області) про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до вчинення дій.
Суд залишив цю позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення виявлених недоліків. Представниця позивача на усунення недоліків позову долучила нову редакцію позовної заяви, відповідачем визначено ГУ ПФУ у м. Києві, а позовні вимоги сформульовано таким чином:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.04.2024 року № 133650008523 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » ГУ ПФУ в м. Києві про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу;
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до його страхового стажу періодів роботи з 01.01.1992 року по 12.01.1996 року у Акціонерному товаристві закритого типу «Компанія Уксібнафтогазгеологія» та з 17.01.1996 року по 26.06.1997 року у Буровому підприємстві «Тюменбургаз» Автотранспортне підприємство, застосувавши пільгове обчислення страхового стажу відповідно до частини 5 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ, згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 та архівної довідки від 23.03.2011 № 522.
В обґрунтування позовних вимогнаведено такі обставини та аргументи: 29.03.2024 позивач звернувся до територіального органу ПФУ в Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком. У відповідь отримав рішення № 133650008523 від 05.04.2024 ГУ ПФУ в м. Києві про відмову у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. У свою чергу не було зараховано такі періоди робити позивача: - з 01.01.1992 по 12.01.1996 та з 17.01.1996 по 26.06.1997, оскільки з 01.01.2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року. Вважає відмову у призначенні йому пенсії незаконною та необґрунтованою, прийнятою всупереч положенням чинного законодавства. Крім того, позивач вважає, що відповідач протиправно не здійснив пільгове обчислення страхового стажу з розрахунку одного року роботи в районах Крайньої Півночі (5 років 8 місяців в АТЗТ «Компанія Укрсібнафтогазгеологія» Тюменська область, Ямало-Ненецький автономний округ, місто Новий Уренгой) за один рік і шість місяців роботи при визначенні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком.
В ухвалі про відкриття провадження суд допустив описку та вказав відповідачем ГУ ПФУ у Львівській області замість визначеного позивачем в уточненій позовній заяві нового відповідача (ГУ ПФУ в м. Києві). ГУ ПФУ у Львівській області подало відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечило. На обґрунтування своєї позиції зазначило, що відповідно до наданих документів, вік позивача на час звернення із заявою про призначення пенсії становить 60 років, загальний страховий стаж роботи складає 28 років 10 місяців 11 днів, що недостатньо для призначення пенсії відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058. До стажу позивача не зараховані періоди з 01.01.1992 по 12.01.1996 та з 17.01.1996 по 26.06.1997, оскільки з 01.01.2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року. Щодо кратного (пільгового) обчислення періоду роботи позивача в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі із 06.05.1985 по 01.01.1991, то відсутні відомості про поширення на ОСОБА_1 пільг, передбачених для працюючих в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, тому до загального стразового стажу ці періоди враховані в календарному обчисленні.
Ухвалою від 03.06.2025 суд виправив описку щодо найменування відповідача; суд також скерував ГУ ПФУ у м. Києві процесуальні документи щодо руху цієї справи для забезпечення можливості відреагувати на позовну заяву шляхом подання відзиву. ГУ ПФУ м. Києві надіслало суду відзив на позовну заяву, проти позову заперечило. На обґрунтування своєї позиції зазначило, що територіальне управління пенсійного органу правомірно відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки на момент звернення у позивача відсутній необхідний страховий стаж, а саме не менше 31 року. Не було зараховано до стажу періоди роботи згідно трудової книжки з 01.01.1992 по 12.01.1996 та з 17.01.1996 по 26.06.1997 (з 01 січня 2023 року російська федерація припиняє участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року).
Суд з'ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до підрозділу ГУ ПФУ у Львівській області із заявою від 29.03.2024 про призначення пенсії за віком (а.с. 68), до заяви додав такі документи: - трудову книжку серії НОМЕР_1 ; - паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ; - картку платника податків НОМЕР_3 ; - архівну довідку № 522 від 23.03.2011, видану відділом у справах архівів адміністрації міста Новий Уренгой.
Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 щодо спірного періоду (а.с.15-19):
- з 01.05.1987 по 12.01.1996 працював в Українській нафтогазорозвідній експедиції глибокого буріння об'єднання «ЗапУкргеологія» (наказ № 6-к від 05.05.1987 та наказ № 10-к від 12.01.1996);
- з 17.01.1996 по 26.06.1997 працював на Буровому підприємстві «Тюменбургаз» (наказ №7-к від 19.01.1996 та наказ № 2644 від 24.06.1997).
ГУ ПФУ в місті Києві за результатами розгляду заяви прийняло рішення від 05.04.2024 року № 133650008523 (а.с. 29) про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (не менше 31 рік страхового стажу); страховий стаж обчислено в розмірі 28 років 10 місяців 11 днів. До страхового стажу орган ПФУ не зарахував такі періоди: з 01.01.1992 по 12.01.1996 та з 17.01.1996 по 26.06.1997, оскільки з 01.01.2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:
Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058-IV).
Частиною 1 статті 24 Закону України № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальним органом Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.01.2004 року, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим законом.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058-ІV починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року не менше 31 року.
Згідно статті 45 Закону № 1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, окрім того пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Вирішуючи спір по суті, суд окреслює предмет доказування таким чином:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ПФУ із заявою від 29.03.2024 про призначення пенсії за віком, за результатами вирішення якої ГУ ПФУ в місті Києві прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії з мотивів відсутності необхідного страхового стажу (не менше 31 року). У рішенні про відмову від 05.04.2024 № 133650008523 пенсійний орган:
- обчислив страховий стаж заявника у розмірі 28 років 10 місяців 11 днів;
- не зарахував період з 01.01.1992 по 12.01.1996 та з 17.01.1996 по 26.06.1997, оскільки з 01.01.2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року.
Отже, в предмет доказування у цій справі входить питання щодо зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу описаного періоду.
Оцінюючи дії відповідача щодо відмови зарахувати спірний період до страхового стажу позивача суд керується такими мотивами:
1) щодо неврахування періоду роботи ОСОБА_1 на території російської федерації з 01.01.1992 по 12.01.1996 та з 17.01.1996 по 26.06.1997, суд звертає увагу на таке.
Згідно з статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасників цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється по законодавству держави, на території якої вони проживають. За змістом статті 5 Угоди визначено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Відповідно до частини 2-3 статті 6 Угоди для встановлення права на пенсію на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Таким чином, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при встановленні права на пенсію. При цьому, обчислення стажу здійснюється відповідно до законодавства сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться згідно законодавства держави, на території якої вони проживають.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 року «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві. Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022 року.
При цьому, в силу пункту 2 статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 року Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, а тому припинення Російською Федерацією з 01.01.2023 року участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, не стосуються періодів трудової діяльності осіб, що мали місце в період дії вказаної Угоди, тобто до 01.01.2023 року.
Таким чином, припинення участі російської федерації в Угоді, так само, як і прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», не є підставою для відмови в зарахуванні стажу роботи позивача, оскільки такий стаж набутий ним до ухвалення відповідних рішень.
Отже, відмова ГУ ПФУ в місті Києві у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи із 01.01.1992 по 12.01.1996 та з 17.01.1996 по 26.06.1997 згідно трудової книжки НОМЕР_1 з викладених підстав є необґрунтованою. Тому такі періоди слід зарахувати до страхового стажу позивача.
2) щодо вимог позивача про кратне обчислення страхового стажу за період роботи у місцевостях, які відносяться до районів Крайньої Півночі (за період із 01.01.1992 по 12.01.1996 та з 17.01.1996 по 26.06.1997) на підставі пункту 5 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону №1058, то суд зазначає таке:
Відповідно до записів трудової книжки (запис № 5-16) ОСОБА_1 з 01.05.1987 по 12.01.1996 працював в Українській нафтогазорозвідній експедиції глибокого буріння об'єднання «ЗапУкргеологія» (наказ № 6-к від 05.05.1987 та наказ № 10-к від 12.01.1996), що знаходилося біля Ямало-Ненецького автономного округу, місто Новий Уренгой на посаді машиніста автокрана. У період із 17.01.1996 по 26.06.1997 працював на буровому підприємстві «Тюменбургаз» (наказ № 7-к від 19.01.1996 та наказ № 2644 від 24.06.1997).
Відповідно до пункту 5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Пунктом «д» статті 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (зі змінами, внесеними Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року) постановлено робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк трьох років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються на цей час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Відповідно до пункту 110 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 03.08.1972 року № 590, робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 1 березня 1960 року зараховується в стаж в полуторному розмірі за умови, якщо працівник мав право на пільги, встановлені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, визначений постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 року № 1029.
Аналіз наведених положень дає підстави дійти висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність таких обставин: 1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях, у період з 1 березня 1960 року до 1 січня 1991 року; 2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року та від 29.09.1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року №148.
При цьому основним документом, що підтверджує факт роботи в районах Крайньої Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, є трудова книжка. Для пільгового обчислення страхового стажу може бути надана або трудова книжка, або письмовий трудовий договір, або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупності.
Водночас, чинним пенсійним законодавством в Україні, зокрема міжнародними договорами з пенсійного забезпечення, не передбачено пільгового обчислення стажу за період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01.01.1991 року.
Отже, підстав для зарахування у пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі відсутні. Такі періоди роботи, підтверджені записами у трудовій книжці, повинні бути враховані до страхового стажу в одинарному розмірі. Тому, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підсумовуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що позивач на момент звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідав умовам, визначеним частини 1 статті 26 Закону № 1058-ІV (досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року не менше 31 року), оскільки:
- станом на дату звернення із заявою від 29.03.2024 до ГУ ПФУ досяг віку 60 років;
- з урахуванням необхідності зарахування спірного періоду (з 01.01.1992 по 12.01.1996 - 4 роки 00 місяців 12 днів та з 17.01.1996 по 26.06.1997 - 1 рік 05 місяців 10 днів) до страхового стажу, визначеного пенсійним органом в розмірі 28 років 10 місяців 11 днів, страховий стаж позивача становитиме 34 роки 04 місяці 03 дні, тобто є достатнім для призначення пенсії за віком на підставі частини 1 статті 26 Закону № 1058-ІV.
Тому суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в місті Києві від 05.04.2024 року № 133650008523 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на підставі частини 1 статті 26 Закону № 1058-ІV, оскільки відповідач безпідставно не зарахував спірний період до страхового стажу позивача, що дає підстави для призначення такої пенсії.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд проаналізував наведені вище обставини звернення позивача до органів ПФУ та дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в місті Києві зарахувати позивачу певні періоди до стажу та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.03.2024 про призначення пенсії за віком не є ефективним способом захисту прав позивача. Тому суд, користуючись наданими статті 9 КАС України повноваженнями вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки ефективним способом захисту прав позивача буде зобов'язання/спонукання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV.
Відповідно до статті 45 Закону № 1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, окрім того пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Позивач досяг 60-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому відповідно до статті 45 Закону №1058 пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, тобто у цьому випадку з 21.03.2024 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, згідно із яким, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. У справі, яка розглядається, для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в місті Києві, яке прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії. Тому дії щодо призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058 та зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що прийняв оскаржуване рішення, у цій справі - ГУ ПФУ в місті Києві.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності в резолютивній частині рішення вказується про порядок його виконання. Для забезпечення ефективного відновлення прав позивачката з метою виконання цього рішення суду ГУ ПФУ у м.Києві зобов'язане зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи із 01.01.1992 по 12.01.1996 та із 17.01.1996 по 26.06.1997.
З огляду на встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.19-26,90,139,229,241-246,251,255,257-258,295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про відмову у призначенні пенсії за віком № 133650008523 від 05.04.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; ідентифікаційний код 42098368) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) з 21.03.2024 пенсію за віком на підставі Закону № 1058.
З метою виконання цього рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повинно зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу: - період роботи на АТЗТ «Компанія Укрсібнафтогазгеологія» з 01.01.1992 по 12.01.1996; - період роботи в Буровому підприємстві «Тюменбургаз» з 17.01.1996 по 26.06.1997.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; ідентифікаційний код 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович