про повернення позовної заяви
18 червня 2025 року № 320/29673/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Представник позивача Грегуль Сергія Васильовича звернулась у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
-Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
-Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
-Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви на відстрочку ОСОБА_1 від 21.05.2025;
-Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути з дотриманням порядку, меж, строку та способу дій, визначених законом, заяву ОСОБА_1 від 21.05.2025 про надання відстрочки;
-Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 подати звіт про виконання судового рішення у справі;
-Судові витрати стягнути з Відповідачів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи 12.06.2025 визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Окремо суд вважає необхідним зазначити, що дану позовну заяву фактично передано судді для розгляду 16.06.2025 року.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання, викладені у статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що поданий позов підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Частиною першою ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Водночас, аналіз заявлених позивачем вимог свідчить про їх непов'язаність між собою.
У поданій позовній заяві позивач ОСОБА_1 висунув кілька вимог до різних суб'єктів владних повноважень, зокрема:
-Визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку;
-Зобов'язання виключити відповідну інформацію з Реєстру;
-Визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо нерозгляду заяви від 21.05.2025 про надання відстрочки;
-Зобов'язання розглянути цю заяву по суті;
-Зобов'язання надати звіт про виконання рішення суду.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві можуть бути об'єднані основна вимога та похідні від неї, якщо вони випливають із одного правовідношення, ґрунтуються на спільній фактичній та/або правовій підставі.
Суд зауважує, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлення позивачем пов'язаних між собою вимог в одному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те, що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов'язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє уніфікованості національної судової практики.
Однак, проаналізувавши зміст зазначених позовних вимог, суд дійшов висновку, що вони не пов'язані між собою єдиною підставою виникнення; не є похідними одна від одної; спрямовані на оскарження як дій, так і бездіяльності, що виникли у різних юридичних контекстах - зокрема, з одного боку, це внесення даних до Реєстру, а з іншого - нерозгляд заяви на відстрочку та вимагають доведення різних обставин та фактів, з різним переліком доказів.
Таким чином, позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, встановлені статтею 172 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такі вимоги не можуть бути розглянуті в одному адміністративному провадженні.
Згідно із приписами ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. При цьому підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача.
Суд звертає увагу, що правовідносини між позивачем та відповідачами не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб'єкта владних повноважень.
Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачами, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов'язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог значно ускладнить розгляд справи.
Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов'язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 172 цього Кодексу).
Окрім цього, суд вважає за доцільне звернути увагу, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
У справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.
Отже, передбачене ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.
Правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог викладено Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі № 917/1377/18, від 27.02.2019 у справі № 922/2225/18, від 14.08.2018 у справі № 910/3569/188.
Враховуючи вищевказане, на підставі пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду по суті.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі наведеного та керуючись 2, 21, 44-45, 160, 169, 171-172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію позовної заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати (видати) позивачу невідкладно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Суддя Вісьтак М.Я.