18 червня 2025 року справа №320/60062/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом КП ''Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород''
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про визнання протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
I. Зміст позовних вимог.
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород" з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в частині обмежень дії тарифів для населення, встановлених для КП “Водоканал м. Ужгорода» тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2024 рік згідно постанови НКРЕКП від 28.05.2024 № 1006 “Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємству “Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород»;
- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг внести зміни до постанови НКРЕКП від 28.05.2024 № 1006 “Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємству “Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород», виключивши пункт 2 з даної постанови.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем 28.05.24 було прийнято постанову №1006 “Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода», та пунктом 2 цієї постанови обмежено дію встановлених тарифів з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в частині категорії споживачів - населення. На думку позивача пункт 2 вищезазначеної Постанови № 1006 є незаконним та необґрунтованим, оскільки діючим законодавством не передбачено можливість встановлення НКРЕКП тарифів з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з обмеженнями їх дії для якоїсь частини споживачів, в даному випадку для населення.
Відповідачем надано до суду відзив, у якому він щодо викладених у позовній заяві вимог заперечував, посилаючись на те, що НКРЕКП діяло в межах своїх повноважень, та тарифи для населення були затверджені на рівні відповідної постанови НКРЕКП, відповідно до чинного законодавства України.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 20.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку до судового розгляду, призначено підготовче засідання. Зобов'язано відповідача згідно з ст. 264 КАС України опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження п. 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.05.2024 № 1006 “Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємству “Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород».
Підготовче судове засідання, призначене на 28.01.2025 о 14:00 було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючого судді Леонтовича А.М. у відпустці. Наступне судове засідання призначене на 03.03.2025.
07.01.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він щодо викладених позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.
У підготовче судове засідання, призначене на 03.03.25 з'явився представник відповідача. Явка представника позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи була визнана без поважних причин, а розгляд справи відкладено на 03.04.25.
Підготовче судове засідання, призначене на 03.04.25 було знято з розгляду, у зв'язку з оголошеною у м. Києві повітряною тривогою. Наступне судове засідання призначене на 12.05.25.
12.05.25 у підготовче судове засідання з'явився представник відповідача. Явка представника позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи була визнана без поважних причин, а розгляд справи відкладено на 12.06.25.
04.06.2025 представником позивача було подано клопотання про розгляд справи без участі позивача.
12.06.25 у підготовче судове засідання з'явився представник відповідача. Суд, вислухавши думку представника відповідача, на місці ухвалив, закрити підготовче судове засідання та призначити розгляд справи по суті, та здійснювати подальший розгляд в порядку письмового провадження.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Відповідач, НКРЕКП, Регулятор) №932 від 25.12.2014 року комунальне підприємство (далі - Позивач) має ліцензію на право провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (безстроково) та є суб'єктом природних монополій з надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на території України.
27 грудня 2022 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) було проведено засідання у результаті якого було прийнято рішення щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2023 рік для ряду водоканалів утому числі і для КП “Водоканал м. Ужгорода. Позивач здійснив відповідні дії, отримав рішення Виконавчого комітету з погодженням на подання заяви і розрахункових документів для встановлення тарифів на 2024 рік до НКРЕКП.
Однак, не зважаючи на подані документи Позивачем для розгляду Відповідачем та встановлення обґрунтованого тарифу на 2024 рік, Відповідачем 28 травня 2024 року було прийнято Постанову № 1006, де затверджені тарифи, зі структурою, що вводяться в дію з 01.06.2024 року, при цьому тарифи, які введені в дію застосовуються для споживачів,які є суб'єктами господарювання, та які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Водночас, п. 2 зазначеної Постанови установлено, що тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.
Так, Постановою НКРЕКП від 28.05.2024 №1006 “Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» установлено:
а) на централізоване водопостачання:
-споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 11,88 грн. за 1 куб. м (без податку на додану вартість);
-споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 30,36 грн. за 1 куб. м (без податку на додану вартість);
б) на централізоване водовідведення:
-споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 13,25 грн. за 1 куб. м (без податку на додану вартість);
-споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 18,27 грн. за 1 куб. м (без податку на додану вартість).
2. Установити, що тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року, а саме:
-на централізоване водопостачання - 22,10 грн. за 1 куб. м (без податку на додану вартість);
-на централізоване водовідведення - 13,62 грн. за 1 куб. м (без податку на додану вартість).
Не погоджуючись з пунктом 2 вищезазначеної Постанови № 1006, позивач звернувся з даним позовом до суду.
V. Норми права
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначено Законом України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1540-VIII, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до ст. 2 Закону № 1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: 1) у сфері енергетики; 2) у сфері комунальних послуг та 3) діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
Державне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також Законів України “Про природні монополії», “;Про ринок електричної енергії», “;Про ринок природного газу», “;Про трубопровідний транспорт», “;Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», “;Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», “;Про теплопостачання», “;Про питну воду й питне водопостачання», “;Про енергетичну ефективність», інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах.
Відповідно до ст. 3 Закону № 1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює регулювання шляхом: ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, державного контролю та застосування заходів впливу.
Також, основними завданнями Регулятора є: забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; забезпечення захисту прав споживачів регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, шляхом забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах, енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
Частиною 1 ст. 6 Закону України “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» (далі - Закон України № 2479-VІ) передбачено, що НКРЕКП здійснює: встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.
Відповідно до абз. 3 ст. 32 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання», тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об'єктів централізованого питного водопостачання.
VI. Оцінка суду
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України № 2479-VI тарифи на комунальні послуги формуються суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках відповідно до порядків (методик), встановлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до цього Закону. Поряд з цим, при встановленні або перегляді тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення НКРЕКП застосовує Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затверджений постановою НКРЕКП від 10.03.2016 №302, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.04.2016 за № 593/28723 (далі - Порядок №302), та Процедуру встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затверджену постановою НКРЕКП від 24.03.2016 №364, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 27.04.2016 за № 643/28613 (далі - Процедура № 364).
З наведеного слідує, що встановлення ліцензіатам НКРЕКП тарифів, зокрема, як у даному випадку, на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення та їх зміна належить до виключних повноважень Регулятора, що не заперечується позивачем.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород" на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №932 від 25.12.2014 року, має ліцензію на право провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення (безстроково) та є суб'єктом природних монополій з надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на території м. Києва.
Позивач звернувся до НКРЕКП із заявою для встановлення тарифів на 2024 рік із листом від 28.09.2023. Вказані розрахунки планових витрат на виробництво послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на 2024 рік були виконані товариством відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.03.2016 № 302.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 2 частини першої статті 6 Закону України “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», абзацу п'ятого підпункту 5 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняла постанову від 10.03.2016 № 302 “Про затвердження Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення», який визначає механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для суб'єктів природних монополій, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, ліцензування якої здійснюється НКРЕКП. Цей Порядок застосовується під час установлення НКРЕКП тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для суб'єктів природних монополій, зазначених у пункті 1.1 цієї глави, та поширюється на цих суб'єктів під час розрахунку таких тарифів.
За визначеннями, наданими у вказаній постанові, споживачі, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - ліцензіати, які придбавають в іншого ліцензіата питну воду з метою її подальшої реалізації споживачам та/або подають стічні води для централізованого водовідведення іншому ліцензіату за тарифами, розрахованими відповідно до глав 4 та 5 цього Порядку; споживачі, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - фізичні чи юридичні особи, які отримують або мають намір отримувати централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення; тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення - вартість одиниці (1 куб. м) централізованого водопостачання чи централізованого водовідведення відповідної якості як грошовий вираз суми планованих економічно обґрунтованих витрат, планованого прибутку, коригування витрат (компенсація або зменшення витрат) та зменшення складових тарифу, що передбачалися для здійснення заходів інвестиційної програми (інвестиційного проекту).
Заява про встановлення тарифів шляхом коригування окремих їх складових, відповідні розрахунки та підтверджуючі документи подаються до НКРЕКП відповідно до Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24 березня 2016 року № 364, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2016 року за № 643/28773.
Так, постановою НКРЕКП від 28.05.2024 № 1006 “Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємству “Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород», позивачу установлено тарифи зі структурою, наведеною в додатку до цієї постанови: а) на централізоване водопостачання: споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 11,88 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість); споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 30,36 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість);
б) на централізоване водовідведення:
споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 13,25 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість);
споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 18,27 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість).
Також, п. 2 постанови, установлено, що тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року, а саме: на централізоване водопостачання - 22,10 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість); на централізоване водовідведення - 13,62 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість) (оскаржуваний позивачем пункт).
Відповідно до Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженої постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 364 (далі - Процедура № 364), та постанови НКРЕКП від 25.04.2023 № 730, до якої були внесені зміни постановою НКРЕКП від 29.08.2023 №1581, “Про врегулювання окремих питань щодо подання заяв для встановлення тарифів, схвалення інвестиційних програм (інвестиційних проектів) та планів розвитку у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення на 2024 рік» до НКРЕКП від Підприємства надійшла заява про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2024 рік разом з розрахунками та підтвердними матеріалами.
У зв'язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Слід звернути увагу на те, що 29.04.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 502 “Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану», яким визначено, що протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, не підвищувати тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.
Водночас, як убачається з матеріалів справи, при встановленні товариству тарифів Регулятором було ураховано вказану постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502 “Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану» та установлено, що тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24.02.2022. Положеннями ст. 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр міністр України.
Згідно приписів ст. 49 Закону України “Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.
При цьому, постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502 не була предметом оскарження в суді, є чинною та підлягає застосуванню. Протилежного сторонами суду не доведено. У цьому контексті, суд погоджується з доводами сторони відповідача про те, що відповідач не має повноважень надавати оцінку законності рішень Кабінету Міністрів України, або до повноважень якого віднесено вирішення того, які з постанов Кабінету Міністрів України підлягають виконанню, а які ні, через рекомендаційний характер.
Суд враховує доводи відповідача, що приймаючи постанову в оскаржуваній частині, Регулятор (НКРЕКП), виходив з необхідності досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, в умовах правового режиму воєнного стану. Протилежного судом не встановлено.
Таким чином, НКРЕКП, при прийнятті постанови № 1006 в оскаржуваному пункті, діяла в межах повноважень, визначених законодавством і керувалася принципами доступності тарифів. Слід також прийняти до уваги й те, що пункт 2 постанови НКРЕКП № 1006 від 28.05.2023 про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення позивачу прийнято в умовах воєнного стану та не суперечить Порядку та Процедурі формування тарифів, адже у постанові від 10.03.2016 № 302 “Про затвердження Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення», наведено визначення категорій: споживачі, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та споживачі, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, проте, не міститься заборони встановлювати тариф для населення, який виокремлено з категорії споживачів, які не є суб'єктами господарювання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуваний пункт постанови відповідає законодавчим принципам державного регулювання, а як вже зазначалось судом вище, встановлення тарифів належить до компетенції НКРЕКП і здійснюється на основі аналізу економічних та інших факторів у кожному конкретному випадку.
Поряд з цим, відповідно до пункту 1.12 глави 1 Порядку №302 за результатами здійснення заходів контролю НКРЕКП може прийняти рішення щодо включення до структури тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення компенсації витрат або зменшення складових тарифів у разі використання коштів не за цільовим призначенням, економії або перевитрат коштів за статтями витрат, що призводить до невідповідності фактичних складових затвердженій структурі тарифів.
Отже, позовні вимоги є необгрунтовані.
VIІ. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
VIІI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.