Рішення від 17.06.2025 по справі 260/4761/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 рокум. Ужгород№ 260/4761/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , яким просить суд:

- визнати протиправну відмову Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди із розрахунку 100 000 грн щомісячно, що встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у період з 31.10.2023 по 25.01.2024;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати наказ командира військової частини НОМЕР_1 на виплату грошового забезпечення, додаткової винагороди за період з 31.10.2023 по 25.01.2024;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 грн. щомісячно за період з 31.10.2023 по 25.01.2024 року;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 грошове забезпечення (оклад за військовим званням, посадовий оклад, надб. за особливі умови прох.служби, премію, індексацію), яке передбачене законодавством України, за період 31.10.2023 по 25.01.2024.

Позовна заява мотивована тим, що згідно з військовим квитком серії НОМЕР_2 виданий 3 відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.09.2023, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частина НОМЕР_1 .

31 жовтня 2023 року ОСОБА_1 в результаті мінометного та артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Роботино Запорізької області отримав поранення - вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин правого стегна, лівої гомілки з наявністю сторонніх тіл. Вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин лівої кісті. Посттравматичний тендініт правої кисті. Нейропатія п. Radialis зліва компресійно-ішемічного генеза. Вогнепальне осколкове наскрізне поранення правої поперекової ділянки.

Поранення отримано за обставин при захисті Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузій, каліцтва) від 18.11.2023 №816.

Відповідно до первинної медичної картки № 75 (форма 100), 01.11.2023 о 1 год. 11 хв. ОСОБА_1 евакуйовано.

Згідно з виписного епікризу до медичної картки стаціонарного хворого №18709 ОСОБА_1 проходив лікування після отримання поранення у КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради у період з 01.11.2023 по 07.11.2023.

Відповідно до виписки-епікриз із медичної картки стаціонарного хворого № 11267, ОСОБА_1 проходив лікування у КНП «МЛШМД» КМР, ХВ №1 у період з 07.11.2023 по 14.11.2023.

За результатами лікування видано Довідку ВЛК від 14.11.2023 № 297, якою встановлено, що поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, у зв'язку з відсутністю довідки про обставини травми.

Надано відпустку для лікування після поранення на 30 календарних днів. Згідно з довідки ЛКК № 565 від 25.12.2023, ОСОБА_1 проходив амбулаторне лікування в КНП «Малинська міська лікарня» ММР з 30.11.2023 по 25.12.2023 та встановлено, що пацієнт потребує продовження лікування та реабілітації після поранення на 30 календарних днів.

В подальшому за результатами військовослужбовця ОСОБА_1 госпітальною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_3 видано свідоцтво про хворобу № 396 від 09.03.2024.

Свідоцтвом про хворобу №396 встановлено діагноз: наслідки мінно-вибухової травми (31.10.2023) вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої кисті у вигляді зміцнілих рубців, вторинного остеопорозу дистальної третини обох кісток лівого передпліччя та кісток лівої кисті з формуванням посттравматичної лівобічної невропатії серединного, променевого та ліктьового нервів у вигляді виражених рухових, трофічних та чутливих розладів та тамчасовим порушенням функції правої кисті; вогнепальне осколкове сліпе поранення обох стегон та лівої гомілки з наявністю сторонніх тіл (металеві уламки); вогнепальне осколкове дотичне поранення поперекової ділянки справа у вигляді зміцнілих рубців; акубаротравма без порушення функції слуху.

Згідно класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, дана травма відноситься до тяжких (Наказ МОЗ України № 370 від 04.07.2007). Поранення пов'язані з проходженням військової служби (що не відповідає дійсності з огляду на довідку про обставини травми від 18.11.2023 № 816).

Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної 20 регіональної військоволікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 2569 від 02.07.2024 - постанову про причинний зв'язок травми, поранення у свідоцтві про хворобу № 396 ВЛК в/ч НОМЕР_3 від 09.03.2024 - ВІДМІНИТИ. Встановлено що травма, поранення ТЯЖКОГО СТУПЕНЮ; ТРАВМА, ПОРАНЕННЯ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

З метою досудового врегулювання спору, адвокатом Кукенко К.С. подано заяву до військової частини НОМЕР_1 з метою здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 ОСОБА_1 . Відповіддю № 3-19/2/7609 від 28.06.2024 військова частина НОМЕР_1 відмовила у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди, що на переконання позивача є неправомірним, з огляду на наступне.

Позивач вважає, що він має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 100000,00 грн., а тому дії відповідача щодо зменшення такої винагороди до 30000,00 грн. у відповідний період є протиправними.

Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву , відповідно до якого заперечує щодо позовних вимог та зокрема зазначає, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейських та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та наказу Міністерства Оборони України від 07 червня 2018 року №260 «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 грн. в місяць за період перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

Солдат ОСОБА_1 права на додаткову винагороду за період перебування у відпустці для лікування після поранення згідно довідки ВЛК №297 від 14 листопада 2023 року не набув. Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії №1968 від 25 грудня 2023 року солдат ОСОБА_2 потребує відпустки на лікування після поранення на 30 календарних днів, ступінь тяжкості поранення згідно наказу №370 від 04 липня 2007 року, що є підставою для нарахування додаткової винагороди в даній довідці не зазначена.

Згідно зі ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що солдат ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у Військовій частина НОМЕР_1 .

Згідно Довідки Військової частини НОМЕР_1 від 18 листопада 2023 року про обставини травми (поранення, контузій, каліцтва) №816 ОСОБА_1 в результаті мінометного та артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Роботино Запорізької області отримав поранення - вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин правого стегна, лівої гомілки з наявністю сторонніх тіл. Вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин лівої кісті. Посттравматичний тендініт правої кисті. Нейропатія п. Radialis зліва компресійно-ішемічного генеза. Вогнепальне осколкове наскрізне поранення правої поперекової ділянки. Поранення отримано за обставин при захисті Батьківщини.

Згідно з виписного епікризу до медичної картки стаціонарного хворого №18709 ОСОБА_1 проходив лікування після отримання поранення у КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради у період з 01.11.2023 по 07.11.2023.

Відповідно до виписки-епікриз із медичної картки стаціонарного хворого № 11267, ОСОБА_1 проходив лікування у КНП «МЛШМД» КМР, ХВ №1 у період з 07.11.2023 по 14.11.2023.

За результатами лікування видано Довідку ВЛК від 14.11.2023 № 297, якою встановлено, що поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, у зв'язку з відсутністю довідки про обставини травми.

Надано відпустку для лікування після поранення на 30 календарних днів. Згідно з довідки ЛКК № 565 від 25.12.2023, ОСОБА_1 проходив амбулаторне лікування в КНП «Малинська міська лікарня» ММР з 30.11.2023 по 25.12.2023 та встановлено, що пацієнт потребує продовження лікування та реабілітації після поранення на 30 календарних днів.

Свідоцтвом про хворобу Військової частини НОМЕР_3 №396 від 09.03.2024 року встановлено діагноз: наслідки мінно-вибухової травми (31.10.2023) вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої кисті у вигляді зміцнілих рубців, вторинного остеопорозу дистальної третини обох кісток лівого передпліччя та кісток лівої кисті з формуванням посттравматичної лівобічної невропатії серединного, променевого та ліктьового нервів у вигляді виражених рухових, трофічних та чутливих розладів та тамчасовим порушенням функції правої кисті; вогнепальне осколкове сліпе поранення обох стегон та лівої гомілки з наявністю сторонніх тіл (металеві уламки); вогнепальне осколкове дотичне поранення поперекової ділянки справа у вигляді зміцнілих рубців; акубаротравма без порушення функції слуху.

Згідно класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, дана травма відноситься до тяжких (Наказ МОЗ України № 370 від 04.07.2007). Поранення пов'язані з проходженням військової служби.

Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної 20 регіональної військоволікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 2569 від 02.07.2024 - постанову про причинний зв'язок травми, поранення у свідоцтві про хворобу № 396 ВЛК в/ч НОМЕР_3 від 09.03.2024 - ВІДМІНИТИ.

Встановлено що травма, поранення ТЯЖКОГО СТУПЕНЮ; ТРАВМА, ПОРАНЕННЯ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

07 червня 2024 року представник звернувся до відповідача щодо виплати грошового забезпечення, додаткової винагороди за період з 31.10.2023 по 25.01.2024 року.

28 червня 224 року Військова частина НОМЕР_1 листом 3-19/2/7609 відмовили у виплаті та повідомили, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії №297 від 14.11.2023 року стан солдата ОСОБА_1 після вибухового поранення легкого ступеню (згідно наказу №370 від 04.07.2007 р.), потребує відпустки для лікування після поранення на 30 (тридцять) календарних днів.

Згідно постанови Кабінету Міністрів від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям збройних Сил України та деяким іншим особам» виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 грн. в місяць за період перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, відтак позивач права на додаткову винагороду за період перебування у відпустці для лікування після поранення згідно довідки ВЛК №297 від 14.11.2023 року не набув.

Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії №1968 від 25.12.2023 року солдат ОСОБА_1 потребує відпустки на лікування після поранення на 30 календарних днів. Ступінь тяжкості поранення згідно наказу №370 від 04.07.2007 р., що є підставою для нарахування додаткової винагороди в даній довідці не зазначена.

Відповідно, права на додаткову винагороду за період перебування у відпустці після поранення згідно довідки військово-лікарської комісії №1968 від 25.12.2023 року солдат ОСОБА_1 не набув.

Позивач вважає, що відповідно до п.1 Постанови КМУ №168 Військова частина НОМЕР_4 повинна була виплачувати додаткову винагороду збільшеної до 100000,00 грн. пропорційно часу лікування в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацем 4 п.1 Постанови №168 (в редакції до 19.07.2022 року) встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Відповідно до абзацу 4 п.1 Постанови №168 (в редакції після 19.07.2022 року) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

За ч.1, 2 статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.03.2018 року.

Згідно п. 2 постанови КМУ № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

За п. 3 постанови КМУ № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Згідно п. 8 постанови КМУ № 704 встановлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

На виконання постанови КМУ № 704 наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за № 745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (надалі - Порядок № 260), який застосовується з дня набрання чинності постановою КМУ № 704.

За п. 2 розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно абз. 2 п. 9 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

За абз. 4 п. 10 розділу XXXIV Порядку № 260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

За п.11 Порядку 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Згідно довідки про обставини травми за формою 5 від 18.11.2023 року №816 позивач 31.10.2023 року отримав бойове поранення під час захисту Батьківщини. (а.с.26)

Що також підтверджується, що витягом з протоколу засідання штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №2569 від 02.07.2024 року, якою встановлено що травма, поранення ТЯЖКОГО СТУПЕНЮ; ТРАВМА, ПОРАНЕННЯ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. (а.с.14)

Згідно з довідки ЛКК № 565 від 25.12.2023 року, ОСОБА_1 проходив лікування в КНП «Малинська міська лікарня» ММР з 30.11.2023 року по 25.12.2023 року та встановлено, що пацієнт потребує продовження лікування та реабілітації після поранення на 30 календарних днів.

Отже, позивач мав право на отримання грошового забезпечення протягом часу перебування на лікуванні.

Таким чином, відповідач безпідставно не нарахував та не виплатив додаткову винагороду, передбачену абз. 4 п. 10 розділу XXXIV Порядку № 260 за період лікування позивача з 30.11.2023 року по 25.12.2023 року.

Посилання відповідача на довідки ВЛК №297 від 14.11.2023 року та №1968 від 25.12.2023 року, згідно яких позивач не набув права на виплату суд не приймає, оскільки такі довідки не відповідають довідці про обставини травми за формою 5 від 18.11.2023 року №816 та містять невірну інформацію.

Крім того, згідно витягу з протоколу засідання штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №2569 від 02.07.2024 року було остаточно встановлено якою встановлено що травма позивача отримана 31.10.2023 року є тяжкого ступеню та пов'язана із захистом Батьківщини. (а.с.14)

Отже, позивач мав право на отримання грошового забезпечення протягом часу перебуванні на лікуванні, відтак суд вважа, що позовні вимог слід задовільнити шляхом визнання протиправної відмови Військової частини НОМЕР_1 , щодо непроведення виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди за період перебування на лікуванні після тяжкого поранення за період з 30.11.2023 року по 25.12.2023 року та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду із розрахунку 100 000 грн щомісячно, що встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'за період перебування на лікуванні після тяжкого поранення за період з 30.11.2023 року по 25.12.2023 року, із врахуванням виплачених сум.

Щодо зобов'язання видати наказ командира військової частини НОМЕР_1 на виплату грошового забезпечення суд констатує, що відсутні підстави для задоволення такої, оскільки задоволення вимоги про видачу наказу не призведе до більш ефективного способу захисту порушеного права позивача. Крім того, такі вимоги є тотожними із зобов'язанням здійснити виплату грошового забезпечення, відтак вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст.90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Враховуючи, що позивач, звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди за період перебування на лікуванні після тяжкого поранення за період з 30.11.2023 року по 25.12.2023 року

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду із розрахунку 100 000 грн щомісячно, що встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період перебування на лікуванні після тяжкого поранення за період з 30.11.2023 року по 25.12.2023 року, із врахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П.Микуляк

Попередній документ
128218899
Наступний документ
128218901
Інформація про рішення:
№ рішення: 128218900
№ справи: 260/4761/24
Дата рішення: 17.06.2025
Дата публікації: 20.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (21.08.2025)
Дата надходження: 22.07.2024