18 червня 2025 року м. Житомир
справа № 240/9176/24
категорія 111060000
Житомирський окружний адміністративний суд
у складі судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №000/6866/24-07 від 19.07.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується із винесеним рішенням про застосування санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску у розмірі 44215,04 грн, оскільки 27 лютого 2021 року нею повністю сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відтак, усі зобов'язання щодо сплати ЄСВ нею виконані, підстави для нарахування заборгованості зі сплати ЄСВ відсутні. Крім того, зазначає, що нарахуванням штрафних санкцій здійснено в період карантинних обмежень.
Вважаючи, що відповідачем протиправно винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Відповідно до ухвали суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем.
Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№36246/24), у якому проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі.
В обґрунтування зазначає, що сума заборгованості виникла в період з грудня 2012 року по березень 2015 року, як самостійно визначена та нарахована.
Нарахований єдиний внесок частково сплачено самостійно, на підставі платiжного доручення N@2PL819030 вiд 26.02.2021 на суму 4874,68 грн.
Проте решту боргу було стягнуто в межах виконавчого провадження та зараховано у порядку календарної черговості його виникнення відповідно до частини 6 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), на підставі платіжних доручень.
Окремо наголошує, що згідно з приписами абзацу 6 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
Ухвалою суду від 27.06.2024 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін, відмовлено.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідн. номер НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець з 09.02.2009 на загальній системі оподаткування. В період з 01.07.2012 по 31.03.2015 ОСОБА_1 перебувала на обліку, як фізична особа підприємець на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок - друга група)
Відповідно до відомостей, одержаних від державного реєстратора в електронному вигляді, 30.12.2016 до Єдиного державного реєстру внесено запис про Державну реєстрацiю припинення пiдприємницької дiяльностi фiзичної особи-пiдприємця за її рішенням.
Станом на 01.10.2013 (момент переходу на облік позивача з Пенсійного фонду до органів доходів та зборів) по інтегрованій картці платника за кодом бюджетної класифікації 71040000 «Для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» за ФОП ОСОБА_1 передано заборгованість з Пенсійного фонду України на загальну суму 7296,20 грн.
Відповідно до інтегрованої картки платника за кодом бюджетної класифікації 71040000 «Для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» позивачу проведено щоквартальні нарахування, зокрема:
- за липень-вересень 2013 рік на суму 1194,03 грн, по терміну сплати 21.10.2013;
- за жовтень-грудень 2013 року на суму 1218,67 грн, по терміну сплати 20.01.2014;
- за січень-березень 2014 року на суму 1267,95 грн, по терміну сплати 22.04.2014;
- за квітень-червень 2014 року на суму 1267,95 грн, по терміну сплати 21.07.2014;
- за липень-вересень 2014 року на суму 1267,95 грн, по терміну сплати 20.10.2014;
- за жовтень-грудень 2014 року на суму 1267,95 грн, по терміну сплати 20.01.2015;
- за січень-березень 2015 року на суму 1267,95 грн, по терміну сплати 20.04.2015.
Отже, відповідно до витягу з інтегрованої картки платника податків заборгованість станом на 20.04.2016 та на 31.01.2021 склала 16048,65 грн.
Нарахований єдиний внесок частково сплачено позивачем самостійно, на підставі:
- платiжного доручення N@2PL819030 вiд 26.02.2021 на суму 4874,68 грн.
Решту боргу, як вказує відповідач стягнуто в межах виконавчого провадження та зараховано у порядку календарної черговості його виникнення відповідно до частини 6 ст.25 Закону №2464, на підставі платіжних доручень, а саме:
- вiд 25.02.2021 №1623 на суму 1194,03 грн;
- вiд 25.02.2021 №1624 на суму 1267,95 грн;
- вiд 25.02.2021 №1626 на суму 1267,95 грн;
- вiд 25.02.2021 №1625 на суму 2535,90 грн;
- вiд 05.03.2021 №22 на суму 5834,74 грн.
На несвоєчасно сплачені суми єдиного внеску, на підставі даних автоматизованої інформаційної системи податкового органу, ГУ ДПС у Житомирській області сформовано та винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.07.2021 №000/6866/24-07 на загальну суму 44215,04 грн, за період 01.12.2012 по 05.03.2021.
Зазначене рішення надіслано на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення №1110200855330 та отримано 24.07.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Не погоджуючись із вказаним рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Перевіряючи оскаржувану вимогу відповідача на його відповідність нормам податкового законодавства та вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон України №2464-VI) недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця) У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Отже, умовою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені є несвоєчасна сплата останнім єдиного внеску.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449) Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, якщо порушення допущене у період до 01 січня 2015 року. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону №2464-VI). Розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. Про нарахування пені та застосування штрафів приймається рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (частина 8 статті 9).
Днем сплати єдиного внеску згідно з частиною 10 статті 9 Закону №2464-VI вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9).
Згідно з частиною 12 статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (частина 1 статті 2).
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 статті 25).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 Закону №2464-VI).
Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до податкового органу або позову до суду (частина 13 статті 25).
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення (частина 14 статті 25).
З аналізу вказаних правових норм слідує, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. На суму недоїмки (сума єдиного внеску своєчасно не сплачена у визначені строки) нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до Інтегрованої картки платника за кодом бюджетної класифікації 71040000 для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, за позивачем станом на 20.04.2016 та на 31.01.2021 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальну суму 16048,65 грн. Водночас, суд зауважує, що вказана сума боргу виникла в період з 01.12.2013 (сформована до момент переходу на облік з Пенсійного фонду України до органів доходів та зборів) по березень 2015 року.
На момент формування заборгованості позивач мала статус фізичної особи-підприємця.
Суд зауважує, що подана позивачем до суду копія квитанцій N@2PL819030 вiд 26.02.2021 про сплату ЄСВ на суму 4874,68 грн та зазначені відповідачем у відзиві на позовну заяву відомості про сплату у лютому та березні 2021 року коштів в рахунок погашення ЄСВ, повністю відповідають інформації про сплачені суми ЄСВ, яка відображена в Інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 , що подана відповідачем до суду та долучена до матеріалів справи.
Однак суд зауважує, що вищевказані суми сплати ЄСВ, відповідно до вимог чинного податкового законодавства, зараховувались в рахунок сплати боргу за попередні роки.
У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464-VI, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону №2464-VI).
Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону №2464-VI суми ЄВ, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом №2464-VI, є недоїмкою.
Суд наголошує, що відповідно до частини 6 ст.25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
При цьому строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина шістнадцята ст. 25 Закону №2464-VI).
Безпідставними є доводи позивача про протиправність прийнятого рішення щодо нарахування штрафних санкцій після припинення позивачем підприємницької діяльності, з огляду на наступне.
Відповідно до частини четвертої ст.6 Закону №2464-VI у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.
Згідно з підпункту 65.10.8 пункту 65.10 статті 65 ПК України державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Щодо посилання позивача, що відповідач нарахував штрафні санкції та пеню у період дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), суд зазначає наступне.
Законом України від 17 березня 2020 року №533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" було доповнено, зокрема, пунктом 9-11.2.
Відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Отже, пеня у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не нараховується.
Посилання відповідача на те, що порушення позивачем законодавства в частині термінів сплати єдиного внеску (несвоєчасної сплати) відбулось позивачем до 01 березня 2020 року, тобто до початку дії мораторію, а отже до спірних правовідносин не застосовуються положення, зокрема, пункту 9-11.2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI суд не приймає до уваги, зважаючи на наступне.
Правове значення у контексті застосування пункту 9-11.2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строків сплати єдиного внеску (несвоєчасна сплата).
При цьому податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати є триваючим порушенням, початком якого є перший календарний день, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, а закінчується таке правопорушення в день фактичної сплати (перерахування) єдиного внеску. Пеня нараховується за кожний день прострочення платежу.
Суд зазначає, що обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахування пені, а не у цілях встановлення застосовності пункту 9-11.2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI до спірних правовідносин у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.
Пункт 9-11.2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Відтак, в незалежності від того, що початок вчинення триваючих правопорушень у спірних правовідносинах припадав на періоди 2012-2015 роки, тобто до початку дії мораторію, враховуючи вимоги пункту 9-11.2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI, у контролюючого органу були відсутні підстави для нарахування позивачу пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску починаючи з 01.03.2020, проте за період до 01.03.2020 пеня підлягає нарахуванню.
Таким чином суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №000/6866/24-07 від 19.07.2021 в частині нарахованої суми за період з 01.03.2020 по 05.03.2021 (включно).
Водночас, за спірний період з 01.12.2012 до 01.03.2020 штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску нарахована позивачу правомірно.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення частково.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №000/6866/24-07 від 19.07.2021 в частині нарахованої суми за період з 01.03.2020 по 05.03.2021 (включно).
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 605 (шістсот п"ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко
Повний текст складено: 18 червня 2025 р.
18.06.25