17 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4768/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» до Координаційно-моніторингової митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» (далі - ТзОВ ««777 Трейдінг Груп») звернулося з адміністративним позовом до Координаційно-моніторингової митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA126000/2024/000013/2 від 10.12.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.12.2024 Координаційно-моніторинговою митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA126000/2024/000013/2 та визначено вартість товарів за резервним методом.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням, оскільки надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару; в рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не було наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності.
Так, продавець товару згідно контракту від 21.11.2024 №2011/24BE (далі - Контракт) фірма A.M.BUSES N.V, зареєстрована в Бельгії, поставка товару здійснюється з Бельгії відповідно до товаросупровідних документів. При цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 03.12.2024 № НОМЕР_1 видане в Австрії.
Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 09.12.2024 б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.
Пунктом 5 Контракту передбачено передоплату за товар. Для підтвердження здійснення передоплати за оцінюваний товар декларантом надано копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 27.11.2024 № 49, яка містить розбіжності зазначені в адресі отримувача, та адресі згідно зовнішньоекономічного контракту.
З урахуванням викладеного, надана копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 27.11.2024 №49 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою №216, та містить розбіжності в адресі отримувача в вищезазначеній платіжній інструкції та адресі згідно зовнішньоекономічного контракту.
У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано згідно статті 53 та статті 54 МК України в 10-ти денний термін надати:
1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару;
5) якщо здійснювалося страхування,- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається;
7) виписку з бухгалтерської документації;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Витребувані документи декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 10.12.2024 б/н.
Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МК України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Разом з тим, ТОВ «777 Трейдінг Груп» листом від 13.02.2025 б/н надано копію договору про надання послуг від 02.12.2024 №02/12 та копію акту прийому-передачі від 09.12.2024 (далі - Акт) по договору про надання послуг №02/12 від 02.12.2024 між ТОВ «777 Трейдінг Груп» та ОСОБА_1 .
Проте, зазначені документи суперечать відомостям, поданим до митного оформлення, а саме: до ЕМД від 09.12.2024 №24UA205050043907U1 подано калькуляцію витрат по доставці товару від 09.12.2024 від ТОВ «777 Трейдінг Груп», згідно з наявною в АСМО «Інспектор» інформацією, перевізником товару зазначено ТОВ «777 Трейдінг Груп», хоча виконавцем послуги з транспортування товару згідно з Актом є ОСОБА_1 .
Також, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 03.12.2024 № НОМЕР_1 видане в Австрії і виписане Allianz Dani-Kla Gnbh Vosendorf. В свою чергу, згідно інформації з мережі Інтернет, вищевказана фірма - страхове бюро в Австрії.
В калькуляції витрат по доставці товару від 09.12.2024 вказано, що страхування за рахунок ТОВ «777 Трейдінг Груп» не здійснювалось. Проте, умова поставки EXW, вказана в ЕМД від 09.12.2024 № 24UA205050043907U1 передбачає, що замовник бере на себе всі витрати, ризики на транспортування товару від точки зберігання до місця призначення.
Документів, які б спростовували чи пояснювали наявні розбіжності, декларантом не надано.
Крім того, представником відповідача було подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.
Щодо клопотання про здійснення розгляду справи у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.
Відповідно до приписів частин п'ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.
Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачав підстав для розгляду справи у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. У вказаному переліку відсутній документ «свідоцтво про допуск транспортного засобу до експлуатації».
Свідоцтво про допуск транспортного засобу до експлуатації А56454543 від 03.12.2024
з короткочасними номерними знаками виданий на термін з 03.12.2024 по 23.12.2024 та є дозволом для руху транспортного засобу по дорогах Європейського Союзу з метою його вивезення за межі Європейського Союзу.
Свідоцтво про допуск транспортного засобу до експлуатації №A56454543 від 03.12.2024 видане на ім'я ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» та передано Продавцем A.M.BUSES N.V. при передачі транспортного засобу.
Митний орган не пояснив яким чином видача Свідоцтва про допуск транспортного засобу до експлуатації №56454543 від 03.12.2024 в Австрії впливає на формування складових митної вартості.
Умови поставки EXW B Pelt митним органом визнані.
Свідоцтво про допуск транспортного засобу до експлуатації №А56454543 від 03.12.2024 митним органом визнано дійсним, без ознак підробки, товар випущено у вільний обіг за ВМД 24UA205050044110U8 від 10.12.2024.
До митного оформлення надано калькуляцію транспортних витрат, так як перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу та на вимогу митного органу копію Договору про надання послуг від 02.12.2024 №02/12 та Акт прийому-передачі №02/12 від 09.12.2024 від виконавця договору.
Розподіл витрат проведено відповідно до інформації наданої виконавцем договору на транспортування. Вартість транспортування до кордону включена у ціну товару та відповідно сплачено всі податки.
В Платіжній інструкції в іноземній валюті №49 від 27.11.2024 в гр. 55 зазначено адресу Отримувача в якій зроблено механічну описку, а саме в назві міста замість букви-«I» зазначено букву «t».
Представник позивача вказує, що зазначена описка жодним чином не повпливала на отримання коштів Продавцем позивача, що підтверджено листом Продавця від 10.02.2024 та копією валютного сфіффта наданого до позовної заяви.
ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» заявою від 13.02.2025 в порядку ст.55 Митного Кодексу України, направила митному органу додаткові документи та пояснення. Отримання додаткових документів підтверджено листом митного органу від 21.02.2025 №7.9-2/27-2/13/585.
Крім того, представник позивача зазначає, що юридична особа ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» не може бути перевізником, її інтереси має представляти фізична особа наділена повноваженнями це робити. В даному випадку такою особою є ОСОБА_1 , який відповідно до Договору про надання послуг від 02.12.2024 №02/12 є виконавцем з транспортування автобусу та якому доручено представляти інтереси ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП». Вважає, що надані документи підтверджують понесені підприємством витрати на транспортування.
Вказує, що митниця не підтвердила належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Просив адміністративний позов задовольнити.
У запереченні на відповідь на відзив представник відповідача окрім зазначеного у відзиві зауважив, що позивач надав додаткові документи 13.12.2025, коли рішення про коригування митної вартості товарів №UA126000/2024/000013/2 було винесено Митницею 10.12.2024.
Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МК України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Враховуючи, що на пропозицію Митниці додаткових документів позивач не надав, а надані документи не давали можливості для застосування першого методу, відповідно до приписів МК України була проведена процедура консультацій, під час якої встановлена неможливість застосування другорядних 2а, 2б, 2в, 2г методів визначення митної вартості з наведенням належного обґрунтування неможливості їх застосування. Відповідно, Митниця правомірно застосувала резервний метод 2ґ. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
У додаткових поясненнях на заперечення представник позивача зазначає, що Координаційно-моніторинговою митницею не надано до суду документального підтвердження джерела визначення митної вартості - МД від 28.02.2024 №UA400040/2024/006028, що унеможливлює підтвердити наведене митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA126000/2024/000014/2 від 10.12.2024 та з'ясувати чи відповідає коригування митної вартості вимогам частини 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
У відповідності до ч. 8 ст. 55 МК України ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» заявою від 13.02.2025 направлено митному органу додаткові документи та пояснення.
Отримання документів підтверджено митним органом у листі від 21.02.2025 №7.9-2/27-2/13/585. В той же час митниця не підтвердила належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UAI26000/2024/000013/2 від 10.12.2024 є необґрунтованим та такими, що суперечать вимогам Митного Кодексу України і підлягають скасуванню.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 21.11.2024 між ТзОВ ««777 Трейдінг Груп» та A.M.BUSES N.V. (Бельгія) укладено зовнішньоекономічний контракт 2011/24BE відповідно до якого, A.M.BUSES N.V. (далі - Продавець) зобов'язується поставити товар - автобус Van Hool vin - НОМЕР_2 , а Покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті. Товар, що поставляється, має бути поставлений в повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в інвойсах, що є невід'ємною частиною контракту.
Валютою платежу за цим контрактом є ЕВРО. Загальна сума контракту становить 40 000 (сорок тисяч) ЕВРО. Ціна транспортного засобу становить 40 000 (сорок тисяч) ЕВРО.
Умови поставки EX Works, 3900 Pett Бельгія відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2020 року. Форма оплати - 100 % передоплата.
Відповідно до інвойса 240402 від 02.12.2024 A.M.BUSES N.V. поставлено автобус Van Hool vin - НОМЕР_2 .
З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 09.12.2024 декларантом ТзОВ ««777 Трейдінг Груп» в порядку електронного декларування подано до Координаційно-моніторингової митниці митну декларацію 24UA205050043907U1 з описом товару «Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником - VAN HOOL, модель згідно з довідником - T916 ACRON, - (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_2 - кількість сидячих місць, враховуючи місце водія - 59, - призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, - тип двигуна - дизель. Фактурна вартість імпортованого товару становить 40 000,00 євро.
Для підтвердження митної вартості разом із МД 24UA205050043907U1 від 09.12.2024 декларантом надано: рахунок-фактура (інвойс) від 02.12.2024 №240402; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) E 5.997.707 від 05.12.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 03.12.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 13.01.2010; банківський платіжний документ, що стосується товару платіжна інструкція №49 від 27.11.2024; калькуляція транспортних витрат від 09.12.2024; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №1934 від 09.12.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2011/24ВЕ від 21.11.2024; договір про надання послуг митного брокера №24/01 від 24.01.2022, інші некласифіковані документи довідка №091224107 від 09.12.2024; інші некласифіковані документи фото від 09.12.2024; копія митної декларації країни відправлення MRN24BE000000537298B4 від 03.12.2024.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею надіслано декларанту електронне повідомлення, в якому запропоновано надати: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
ТзОВ ««777 Трейдінг Груп» заявою від 13.02.2025 в порядку ст. 55 Митного кодексу України направлено відповідачу додаткові документи та пояснення, а саме: копія договору про надання послуг від 02.12.2024 №02/12 та акт прийому-передачі №02/12 від 09.12.2024; копія заявки на купівлю валюти №38 від 27.11.2024; копія платіжної інструкції в іноземній валюті №49 від 27.11.2024; лист продавця від 10.02.2024 з відповідним перекладом на українську мову.
10.12.2024 Координаційно-моніторингова митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA126000/2024/000013/2. Як зазначено у графі 33 рішення під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме: товар був проданий продавцем A.M.BUSES N.V.(Бельгія) покупцю ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» згідно інвойсу №240402 - 02.12.2024, тоді як свідоцтво про реєстлацію транспортного засобу № НОМЕР_5 виписане 03.12.2004 на Aliart Dani Kia Gmbх Vosendor (Австрія). П .5 Контракту від 21.11.2024 №2011/24BE передбачена передоплата за товар. Для підтвердження здійснення передоплати за оцінюваний товар декларантом надано копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 27.11.2024 №49. Надана копія платіжної інструкцій в іноземній валюті від 27.11.2024 №49, не може бути взята до уваги як документи, що підтверджують факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою №216 та має розбіжності в адресі отримувача.
Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 09.12.2024 б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.
Декларантом не забезпечено надання відповідно до п. 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України та становить: 67926 євро (МД від 28.02.2024 №UA400040/2024/006028).
Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Як визначено пунктом 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як передбачено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України обумовлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 21.10.2021 року у справі №420/4820/19.
Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами (вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 300/784/24).
Як слідує з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: контракт від 21.11.2024 №2011/24ВЕ, рахунок-фактуру (інвойс) від 02.12.2024 №240402; калькуляцію транспортних витрат від 09.12.2024.
Разом із цими документами декларантом було надано сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 05.12.2024 №E 5.997.707; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 03.12.2024 №A56454543 та від 13.01.2010 №23 093276; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 09.12.2024 №1934; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2011/24ВЕ від 21.11.2024; договір про надання послуг митного брокера №24/01 від 24.01.2022; інші некласифіковані документи довідка №091224107 від 09.12.2024; інші некласифіковані документи фото від 09.12.2024; копія митної декларації країни відправлення MRN24BE000000537298B4 від 03.12.2024.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так контрактом від 21.11.2024 №2011/24ВЕ, укладеним між ТзОВ ««777 Трейдінг Груп» (Покупець) та A.M.BUSES N.V. (Бельгія) (Продавець), визначено предмет та умови поставки товару, основні зобов'язання продавця та покупця (а.с.14-17).
Згідно з пунктом1 контракту предметом поставки є транспортний засіб: автобус Van Hool vin - НОМЕР_2 , ціною 40 000,00 євро.
Ідентифікаційні ознаки товару, вартість в рахунку-фактурі (інвойсі) від 02.12.2024 №240402 автобуса Van Hool vin - YE2916SS339D53192 - 40 000,00 євро відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205050043907U1 від 09.12.2024.
Надана на вимогу митного органу платіжна інструкція в іноземній валюті від 27.11.2024 №49, що підтверджує повну оплату товару згідно з пунктом 2 контракту, тобто 40 000,00 євро.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що ця платіжна інструкція в іноземній валюті не може бути підтвердженням оплати за товар, який зазначений в контракті від 21.11.2024 №2011/24ВЕ та інвойсі від 02.12.2024 №240402.
Так у платіжній інструкції вказано призначення платежу «Рrерауment for the vehicle to the contract 21.11.2024 №2011/24ВЕ». Платіж здійснено на рахунок продавця - компанії A.M.BUSES N.V., платіжні реквізити якого відповідають тим, що зазначені в контракті.
Така платіжна інструкція оформлена з використанням системи Інтернет-банкінг з накладенням електронного підпису та містить відмітку банку про проведення оплати, є дійсною.
В порядку частини восьмої статті 55 МК України позивач надав також копію заяви про купівлю іноземної валюти від 27.11.2024 №38, лист продавця про підтвердження надходження коштів за транспортний засіб від 10.02.2025.
Відтак, платіжна інструкція в іноземній валюті є належним доказом та підтверджує факт перерахування коштів позивачем на рахунок продавця у вказаному розмірі.
Аналіз наведених документів дає підстави для висновку, що заявлена декларантом фактурна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами.
За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5).
Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов'язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.
Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати на транспортування товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 70 300,00 грн.
Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов'язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.
ТзОВ ««777 Трейдінг Груп» для підтвердження понесення витрат на транспортування відповідачу було надано до митного оформлення калькуляцію транспортних витрат від 09.12.2024. Також на вимогу митного органу надано копію договору про надання послуг від 02.12.2024 №02/12 та акта прийому-передачі від 09.12.2024 №02/12.
Судом встановлено, що вказані у договорі від 02.12.2024 №02/12 та в акті прийому-передачі послуг від 09.12.2024 №02/12 відомості щодо вартості та маршруту транспортування автобуса автобуса Van Hool vin - НОМЕР_2 узгоджуються з відомостями поданої до митного оформлення калькуляції від 09.12.2024.
Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296) затверджені Правила заповнення декларації митної вартості. Ці Правила в частині заповнення графи 20 роз'яснюють, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Складена з урахуванням зазначених рекомендацій калькуляція транспортних витрат містить відомості про маршрут перевезення Бельгія - Ягодин Україна та Ягодин - Ковель, його протяжність у кілометрах (3900 км), розмір тарифної ставки за 1 кілометр маршруту (38,00 грн). Калькуляцією також підтверджено, що страхування за рахунок ТзОВ ««777 Трейдінг Груп» не здійснювалося, розвантажувальні та навантажувальні роботи не проводилися.
Як виснував Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
З умов контракту та рахунка-фактури не випливає, що позивачем понесено інші витрати, ніж на оплату товару та транспортних витрат.
Крім того суд зауважує, що видача свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 03.12.2024 в Австрії не впливає на формування складових митної вартості товару, тож не може бути підставою для витребовування додаткових документів чи невизнання митної вартості.
Отже, надані документи підтверджують як вартість самого товару, так і витрати, пов'язані із транспортуванням товару, й вони були враховані у митну вартість, що не заперечує відповідач.
Суд наголошує, що за приписами частини третьої статті 53 МК України вимога про надання документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.
Суд повторює, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Документом, що містить вартість та ідентифікаційні ознаки імпортованого товару є зовнішньоекономічний контракт від 21.11.2024 №2011/24ВЕ, рахунок-фактура (інвойс) від 02.12.2024 №240402. Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він може підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Водночас декларантом було надано висновок експерта від 09.12.2024 №1934, яким підтверджено ідентифікаційні ознаки та зафіксовано технічний стан транспортного засобу.
В калькуляції від 09.12.2024 ТзОВ ««777 Трейдінг Груп» повідомляло, що страхування за його рахунок не здійснювалося.
З приводу ненадання до митного оформлення банківських платіжних документів, інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, виписки з бухгалтерської документації, то це не може бути підставою для коригування митної вартості оцінюваного товару, адже оплата проведена позивачем платіжною інструкцією від 27.11.2024 №49, яку було надано.
На переконання суду, відповідач не довів, що ТзОВ ««777 Трейдінг Груп» не включено до розрахунку митної вартості усіх витрат.
При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.
Між тим принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 у справі №300/784/24).
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача №UA126000/2024/000013/2 від 10.12.2024 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 3 469,81 грн, сплачений платіжною інструкцією від 01.04.2025.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Координаційно-моніторингової митниці про коригування митної вартості товарів №UA126000/2024/000013/2 від 10.12.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««777 Трейдінг Груп» за рахунок бюджетних асигнувань Координаційно-моніторингової митниці судові витрати у сумі 3 469 (три тисячі чотириста шістдесят дев'ять) гривень 81 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» (43016, вулиця Ковельська, 124, місто Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 44356571)
Відповідач: Координаційно-моніторингова митниця (04119, вулиця Дегтярівська, 11г, місто Київ, код ЄДРПОУ 43958390)
Суддя В.В. Дмитрук