16 червня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 465/5080/24
Провадження № 22-ц/820/1178/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Ковальова А.І.,
з участю стягувача ОСОБА_1 ,
представниці стягувача ОСОБА_2 ,
боржниці ОСОБА_3 ,
представниці боржниці ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 2 квітня 2025 року про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У лютому 2025 року ОСОБА_3 звернулася до суду з уточненою у подальшому заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
ОСОБА_3 зазначила, що 25 вересня 2024 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області видав судовий наказ у справі №465/5080/24 про стягнення з неї на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 червня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття. Станом на час розгляду цієї справи місце проживання дітей з батьком не визначалося, діти проживали з батьками почергово за домовленістю і бажанням самих дітей. З грудня 2024 року у суді розглядається справа за позовами сторін про визначення місця проживання дітей з кожним із них. Оскільки діти не проживали постійно з ОСОБА_7 , то у нього не було правових підстав для звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів. У зв'язку з цим судовий наказ у справі №465/5080/24 як виконавчий документ не підлягає виконанню. Згідно з відомостями по виконавчому провадженню №76240201 станом на 12 березня 2025 року із заявниці на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнуто 59 255 грн 08 коп. аліментів на дітей, а тому зазначена сума коштів повинна бути повернута їй.
За таких обставин ОСОБА_3 просила суд визнати судовий наказ Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 вересня 2024 року у справі №465/5080/24 таким, що не підлягає виконанню, і стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 59 255 грн 08 коп. отриманих грошових коштів.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 2 квітня 2025 року заяву задоволено.
Визнано таким, що не підлягає примусовому виконанню судовий наказ від 25 вересня 2024 року, виданий Кам'янець-Подільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей, доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 червня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) безпідставно одержані грошові кошти за судовим наказом від 25 вересня 2024 року, виданим Кам'янець-Подільським міськрайонним судом у справі №465/5080/24 в сумі 59 255 грн 08 коп.
Суд керувався тим, що неповнолітні діти сторін не проживали постійно разом із батьком і не знаходилися на його повному утриманні, внаслідок чого у матері дітей був відсутній обов'язок сплачувати аліменти на їх утримання. Відтак судовий наказ Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 вересня 2024 року у справі №465/5080/24 є таким, що не підлягає виконанню, а з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 слід стягнути безпідставно одержані кошти за цим судовим наказом.
Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 ухилялася від надання матеріальної допомоги дітям, які постійно проживали разом із батьком, а тому суд обґрунтовано видав судовий наказ про стягнення з неї на користь ОСОБА_1 аліментів на дітей. Чинність судового наказу підтверджена судовими рішеннями про відмову у його перегляді за нововиявленими обставинами. Оскільки судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на дітей правомірно виданий компетентним судом, то він не може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Судовий наказ є чинним (не скасованим), у зв'язку з чим підстави для повороту його виконання відсутні. До того ж у справах про стягнення аліментів поворот виконання рішення не допускається. Суд першої інстанції не застосував правильно норми чинного законодавства, не врахував правові позиції Верховного Суду, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість заяви. Також суд допустив поворот виконання грошової суми, що перевищує фактичну сплачену заявницею суму аліментів.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вказавши на законність та обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
ОСОБА_1 і ОСОБА_3 є батьками малолітніх дітей - дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З 25 липня 2022 року малолітні ОСОБА_5 і ОСОБА_6 зареєстровані разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з актами обстеження умов проживання від 22 жовтня 2024 року та 1 листопада 2024 року (т. 1 а.с. 236) малолітні ОСОБА_5 і ОСОБА_6 проживають без реєстрації як з матір'ю ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_3 , так і з батьком ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_4 .
17 вересня 2024 року Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області за заявою ОСОБА_3 видав судовий наказ у справі №683/2802/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на дітей: дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини із всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 3 вересня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2024 року за заявою ОСОБА_1 скасовано судовий наказ Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області №683/2802/24 від 17 вересня 2024 року за нововиявленими обставинами та ухвалено нове рішення про відмову у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на дітей. Скасовуючи судовий наказ і відмовляючи у його видачі, суд послався на існування істотної для справи обставини, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома заявниці, - подання 15 червня 2024 року ОСОБА_1 до Франківського районного суду міста Львова заяви про видачу судового наказу. Крім того, суд дійшов висновку про наявність спору між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 щодо права на отримання аліментів на дітей.
25 вересня 2024 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області за заявою ОСОБА_1 видав судовий наказ у справі №465/5080/24 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 червня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
На підставі цього судового наказу постановою державного виконавця Старокостянтинівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області від 9 жовтня 2024 року було відкрито виконавче провадження №76240201.
За період з грудня 2024 року до березня 2025 року на виконання судового наказу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області №465/5080/24 від 25 вересня 2024 року ОСОБА_3 сплатила ОСОБА_6 аліменти на дітей у сумі 59 255 грн 08 коп.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 січня 2025 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 6 березня 2025 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд судового наказу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області №465/5080/24 від 25 вересня 2024 року за нововиявленими обставинами.
На розгляді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа №683/3856/24 за зустрічними позовами ОСОБА_1 і ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Відповідно до статі 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
За змістом пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
В силу статті 173 ЦПК України, суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі статтею 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Із положень частини першої статті 183 СК України слідує, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що судовий наказ як особлива форма судового рішення видається судом на підставі документів, які підтверджують безспірність матеріально-правових вимог особи, що звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу. Таке судове рішення може бути прийняте за вимогою про стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Судовий наказ є виконавчим документом.
Суд може визнати виконавчий документ, у тому числі судовий наказ, таким, що не підлягає виконанню лише у випадку, якщо його було видано помилково або якщо у боржника повністю або частково відсутній обов'язок у зв'язку з його припиненням.
Наведені підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа (зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили; коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання), та матеріально-правові, до яких відносяться визначені матеріальним законом обставини, що вказують на припинення зобов'язання (зокрема: зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання).
У разі визнання виконавчого документа, таким, що не піддягає виконанню, суд зобов'язаний на вимогу боржника стягнути на його користь безпідставно одержані стягувачем кошти.
Батьки повинні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. За судовим рішенням, у тому числі за судовим наказом, кошти на утримання дітей (аліменти) можуть бути стягнуті з батька або матері у частці від їх доходу або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом із яким проживає дитина. При цьому вимогу про стягнення аліментів може заявити лише той із батьків, з яким постійно проживають діти, а відповідати за цими вимогами має той із батьків, який не проживає з дітьми та не надає їм матеріальної допомоги.
Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 мають двох малолітніх дітей - дочку ОСОБА_5 і сина ОСОБА_6 , які періодично та почергово проживають як з матір'ю, так і з батьком. При цьому на час такого проживання діти перебувають на утриманні того з батьків, із яким проживають. Водночас діти не проживають постійно з батьком ОСОБА_1 , а між сторонами існує невирішений спір щодо місця проживання дітей.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність обов'язку ОСОБА_3 сплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей за судовим рішенням, у зв'язку з чим виданий 25 вересня 2024 року Кам'янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області судовий наказ у справі №465/5080/24 підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Оскільки у справі відсутні докази про витрачання ОСОБА_1 стягнутих з ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей, то суд правомірно керувався тим, що з ОСОБА_1 на користь останньої слід стягнути безпідставно одержані кошти.
Суд першої інстанції правильно визначив розмір утриманих з ОСОБА_3 аліментів на дітей відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 12 березня 2025 року №16527 (т. 2 а.с. 70).
Твердження ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 ухилялася від надання матеріальної допомоги дітям, які постійно проживали разом із ним, що обумовило його звернення до суду з заявою про видачу судового наказу, не доведені належними та допустимими доказами.
Отже посилання ОСОБА_1 на відсутність підстав для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягнення утриманих аліментів не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.
Висновки судів щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд судового наказу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області №465/5080/24 від 25 вересня 2024 року за нововиявленими обставинами не мають преюдиційного значення при вирішенні питання визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню.
Водночас норми статей 444-445 ЦПК України (щодо повороту виконання рішення, постанови та особливості цього повороту виконання), на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, не регулюють вирішення питання щодо стягнення на користь боржника одержаних стягувачем грошових коштів за виконавчим документом, який визнаний судом таким, що не підлягає виконанню.
Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи ОСОБА_1 про порушення судом норм процесуального та матеріального права є безпідставними.
При цьому наведені в апеляційній скарзі правові позиції Верховного Суду щодо підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконання, а також особливостей повороту виконання в окремих категоріях справ не є релевантними до правовідносин у справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції.
3. Висновки суду апеляційної інстанції
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, внаслідок чого підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 2 квітня 2025 року про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повне судове рішення складено 17 червня 2025 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Бондар О.О.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 48