Номер провадження: 22-ц/813/1088/25
Справа № 509/6243/23
Головуючий у першій інстанції Панасенко Є.М.
Доповідач Вадовська Л. М.
03.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Комлевої О.С., Сегеди С.М.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:
представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
від відповідача приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» - не з'явились,
від відповідача ОСОБА_3 - не з'явились,
переглянувши справу №509/6243/23 за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 лютого 2024 року у складі судді Панасенка Є.М., -
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 07 жовтня 2023 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що 23 жовтня 2020 року в с. Сухий Лиман Одеської області мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Range Rover Sport», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та транспортного засобу «Daf XF 106.460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 лютого 2021 року у справі №946/816/21 ОСОБА_3 визнано винним у вчинення правопорушення, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Daf XF 106.460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» згідно Полісу ЕР 200383837; ліміт відповідальності страховика за шкоду майну 130000,00 грн.
23 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування.
27 жовтня 2020 року судовий експерт ОСОБА_4 оглянув пошкоджений автомобіль «Range Rover Sport», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у присутності власника автомобіля та представника страховика. 31 жовтня 2020 року судовий експерт ОСОБА_4 склав Висновок №6888, відповідно до якого вартість матеріального збитку визначена рівною 134197,00 грн.
15 грудня 2020 року страховиком здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 84844,26 грн.
Вважає розмір виплаченого страхового відшкодування необґрунтованим, зі страхової компанії підлягає стягненню різниця між страховою сумою та сплаченою сумою страхового відшкодування, що рівно 45156,00 грн. (130000,00 грн. - 84844,00 грн. = 45156,00 грн.). Зі ОСОБА_3 підлягає стягненню різниця між матеріальною шкодою та сумою страхового відшкодування, що рівно 4197,00 грн. (134197,00 грн. - 130000,00 грн. = 4197,00 грн.).
Позивач ОСОБА_1 просив:
стягнути з відповідача ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 невиплачену частину страхового відшкодування у розмірі 45156,00 грн.,
стягнути з відповідача ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати, пеню та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання від 15 грудня 2020 року;
стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 різницю між матеріальним збитком та страховою сумою в розмірі 4197,00 грн.;
розподілити судові витрати (а.с.1-2).
Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі (а.с.35-36).
Відповідач ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» позов не визнав, зазначивши у відзиві, що з метою визначення розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу транспортного засобу «Range Rover Sport», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням зносу страховою компанією замовлено проведення відповідних оцінювань у ТОВ «ЕАК «Фаворит». Відповідно до складеного ТОВ «ЕАК «Фаворит» Звіту про визначення вартості матеріального збитку №23014 від 03 грудня 2020 року, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку визначена рівною 101813,11 грн. з урахуванням ПДВ на запасні частини. Сума страхового відшкодування у розмірі 84844,26 грн. (за вирахуванням ПДВ на запчастини) була виплачена на користь позивача, що останнім не заперечується. Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову у здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України. У ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» відсутній обов'язок приймати до уваги наданий позивачем Висновок №6698, так як Законом визначений вичерпний перелік випадків, коли потерпілий має право самостійно обирати експерта для визначення розміру збитку. Відповідачем у передбачений Законом строк було організовано огляд транспортного засобу, про що складено відповідний акт огляду та здійснено страхове відшкодування. Позивач помилково визначив страхову компанію у статусі відповідача. Позовні вимоги щодо сплати різниці між фактичним розміром шкоди і сумою страхового відшкодування позивач повинен був направити виключно до особи, яка винна у пошкодженні транспортного засобу. У відзиві надано обґрунтування щодо доведення неспівмірності витрат на правничу допомогу (а.с.46-52).
Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 надав відповідь на відзив (а.с.81-84).
Відповідач ОСОБА_3 відзив не подав.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовлено (а.с.99-104).
Висновок суду мотивовано безпідставністю вимог. Сума страхового відшкодування потерпілій стороні виплачена з урахуванням ПДВ на запчастини, тому підстави для стягнення зі страхової компанії різниці між вже сплаченим страховим відшкодуванням та страховою сумою та, відповідно, про стягнення неустойки, відсутні. Щодо ОСОБА_3 , то наданий позивачем розрахунок стягнення 4197,00 грн. ґрунтується на наданому позивачем висновку експерта, що визнаний неналежним доказом.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення суду.
Ухвалою Одеського апеляційного суду справу прийнято до провадження іншого складу суду з підстав звільнення з посади судді-доповідача ОСОБА_5 .
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову (а.с.110-112).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. Виходячи з висновку суду про те, що страховою компанією було своєчасно та у відповідності до Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснено огляд пошкодженого автомобіля, то потерпілий не наділений правом самостійно обирати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. Таке твердження є хибним, так як при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясовувати, серед іншого його узгодженість з іншими матеріалами. Виготовлений страховою компанією документ по виготовленню матеріального збитку не відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», а також суперечить положенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Висновок №6888 від 31 жовтня 2020 року судового експерта ОСОБА_4 складено з урахуванням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, Методики визначення обсягу ремонтних впливів при визначенні розміру матеріальної шкоди, заподіяної власнику колісного транспортного засобу. При розгляді справи не було встановлено об'єктивних обставин недотримання вимог Закону судовим експертом Федоровим Ф.В. при складенні висновку, або обставин, які виключають його участь у проведенні дослідження. Незаконність дій страховика щодо оцінки вартості матеріального збитку підтверджується діями самого страховика, оскільки після отримання висновку судового експерта Федорова Ф.В. страховиком було направлено на огляд автомобіля оцінювача ОСОБА_6 , який під час огляду автомобіля встановив, що автомобіль відновлений, внаслідок чого у проведенні оцінки завданого збитку було відмовлено. Визначений страховиком розмір страхового відшкодування нічим не підтверджений та необґрунтований. З урахуванням висновку судового експерта ОСОБА_4 та вже раніше сплаченого страхового відшкодування стягненню зі страхової компанії підлягає різниця між страховою сумою та сплаченою частиною страхового відшкодування, що рівно 45156,00 грн. Виплату страхового відшкодування здійснено 15 грудня 2020 року, тому прострочення грошового зобов'язання виникає з 15 грудня 2020 року і рахується до дати ухвалення судового рішення (інфляційні втрати 21530,89 грн., пеня 45424,48 грн., 3% річних 4261.00 грн.). Різниця між матеріальною шкодою та сумою страхового відшкодування в розмірі 4197,00 грн. покладається на ОСОБА_3 .
В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.
У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тими ж доводами, що й відзив на позов (а.с.126-130).
Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3 не поданий.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-ІУ (зі змінами та доповненнями) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 28 вказаного Закону №1961-ІУ шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до статті 29 вказаного Закону №1961-ІУ у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї із сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у разі, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Майнова шкода підлягає відшкодуванню особою, яка завдала шкоди та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-ІУ (зі змінами та доповненнями) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (п.34.2 ст.34 Закону). Якщо представник страховика (у випадах, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явиться у визначений строк, потерпілий має право самостійно обирати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження) (п.34.3 ст.34 Закону).
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 лютого 2021 року у справі №946/816/21 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, за обставинами дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 23 жовтня 2020 року за участю транспортного засобу «Range Rover Sport», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та транспортного засобу «Daf XF 106.460», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Daf XF 106.460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп». Поліс №ЕР-200383837 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії з 26 червня 2020 року по 25 червня 2021 року включно; ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану майну, 130000,00 грн.
ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» для визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу «Range Rover Sport», 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , замовила проведення відповідних оцінювань у ТОВ «ЕАК «Фаворит». Огляд пошкодженого транспортного засобу проведено 27 жовтня 2020 року. Згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку №23014 від 03 грудня 2020 року, завданого власнику колісного транспортного засобу «Range Rover Sport», 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного ТОВ «ЕАК «Фаворит», вартість відновлювального ремонту визначена рівною 166049,49 грн.; вартість матеріального збитку, завданого власнику після аварійного пошкодження автомобіля станом на 27 жовтня 2020 року з урахуванням ПДВ на запасні частини та без врахування ВТВ (втрати товарної вартості) визначена рівною 101813,11 грн.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-ІУ (зі змінами та доповненнями) страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядається в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-ІУ (зі змінами та доповненнями) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Згідно пункту 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-ІУ (зі змінами та доповненнями) виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
Згідно пункту 36.5 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-ІУ (зі змінами та доповненнями) за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» страхове відшкодування в сумі 84844,00 грн. (за вирахуванням ПДВ на запчастини) потерпілому ОСОБА_1 виплачене 15 грудня 2020 року. Страхове відшкодування розраховано та здійснено у відповідності до спеціальних норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-ІУ з дотримання встановлених порядку та строків (виплату здійснено без прострочення, обов'язок сплатити пеню відсутній).
Обставин, з якими вказаний Закон №1961-ІУ надає потерпілому право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди та, відповідно, покладає на страховика обов'язок відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження), не встановлено.
Відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу здійснено безпосередньо на рахунок потерпілої особи, тому сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшена на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
Документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту страховику надано не було. Тому, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не міг оцінити її загальний розмір та, відповідно, здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі шкоди, оціненої страховиком.
Із пояснень сторін вбачається, що транспортний засіб «Range Rover Sport», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відремонтований, проте до суду також не надано доказів на підтвердження витрат на проведення відновлювального ремонту, тобто фактичного розміру шкоди.
Підстави для прийняття наданого ОСОБА_1 . Висновку експерта №6888 від 31 жовтня 2020 року відсутні, з чим суд першої інстанції визначився правильно, відмовляючи у позові до відповідачів за вимогами позивача, що обґрунтовані розрахунком вартості відновлювального ремонту та матеріальних збитків, визначеним у вказаному Висновку.
В силу визначеного статтею 81 ЦПК України обов'язку доказування і подання доказів кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності достатніми для висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 як винної у дорожньо-транспортній пригоді особи була застрахована; страховиком виплату страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_1 здійснено у відповідності до спеціальних норм Закону №1961-ІУ; документального підтвердження реально понесених ОСОБА_1 витрат на здійснення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу не надано ні страховику, ні суду. За таких обставин, слід виходити з розміру вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку встановлених у страховій справі.
Правові підстави для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову відсутні.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 лютого 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 18 червня 2025 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді О.С.Комлева
С.М.Сегеда