Справа № 296/6550/25
1-кс/296/3092/25
Іменем України
17 червня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , представника власника майна -адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира клопотання прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні №42025060000000001 від 02.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України,-
16.06.2025 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло прокурора в Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні №42025060000000001 від 02.01.2025 року, за ч.2 ст. 364 КК України, а саме:
- мобільного телефону One Plus 6T номер телефону НОМЕР_1 , IMEI1 НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3 .
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування №42025060000000001 від 02.01.2025 року, за ч.2 ст. 364 КК України за фактом того, що посадові особи Комунального закладу Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради (далі КЗ «ЖОІППО» ЖОР) визначаючи штатний розпис та кількість працівників комунального закладу, вчинили дії, спрямовані на організацію робочого дня розділеного на частини, з метою подальшого укладення цивільно-правових угод з працівниками комунального закладу, як фізичними особами на надання останніми послуг, які передбачені їхніми посадовими обов'язками, тобто фактично не розриваючи робочий час.
Разом із тим. встановлено, що оплата за цивільно-правовими договорами перевищує вартість робочих годин, в якості працівників комунального закладу. Відповідно до наявної інформації протягом 2022 по грудень 2024 серед працівників КЗ «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради понад 40 чоловік паралельно виконують свої посадові обов'язки згідно з цивільно-правовими договорами, що призвело до завдання тяжких наслідків.
Окрім того, 14.09.2017 між КП «Агенція з питань регіонального розвитку» ЖОР (ЄДРПОУ 32744337) в особі ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 (і.п.н. НОМЕР_4 ) укладено договір оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Житомир, вул. Михайлівська,15, що знаходиться на балансі КЗ «ЖОІППО» ЖОР, загальною площею 106 кв.м.
Встановлено, що для розрахунку вартості оренди використовувалась та використовується ставка 15% від вартості експертної оцінки приміщення, яка згідно з договором оренди становить - 851 569 грн. за приміщення площею 106 м.кв., тобто 12 773, 54 грн орендна плата за місяць., станом на 14.06.2017.
В подальшому ФОП ОСОБА_6 , маючи на меті отримати у власність вказане приміщення, отримав дозвіл від Житомирської обласної ради на проведення робіт по невід'ємних поліпшеннях № 913 від 21.12.2017 в супереч інтересам КЗ «ЖОІППО» ЖОР, на балансі якого перебуває вказане приміщення та орендодавця КП «Агенція з питань регіонального розвитку» ЖОР, який отримує кошти, за фактом оренди вказаного приміщення.
Після цього ФОП ОСОБА_6 виконавши невід'ємні поліпшення на суму 820 846, 00 гривень, замовив проведення незалежної оцінки приміщення ПП «Бюро незалежних оцінок», яке на 31.07.2021 встановлює суму вартості приміщення 947 380 гривень (разом з проведеними роботами ОСОБА_6 по поліпшенням).
Отримавши відповідний пакет документів, будучи обізнаним про можливість приватизації приміщення відповідно до ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» ФОП ОСОБА_6 неодноразово у період 2022 року звертався до Житомирської міської ради, з метою отримання вказаного дозволу, проте, у зв'язку з порушенням процедури та не складання відповідного акту прийому-передачі проведених невід'ємних поліпшень ФОП ОСОБА_6 , було відмовлено.
Окрім цього, відповідно до відповіді № 29/04/2025 експерта інженера з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_7 - мінімальна ринкова сума вартості приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31.07.2021 становить 1 510 282 гривень 64 копійки.
Надалі 21.06.2023, на підставі наказів № 257-ОД від 03.08.2022 та № 243 від 16.06.2023 директора КЗ «ЖОІППО» у складі комісії прийнято невід'ємні поліпшення від ФОП ОСОБА_6 , використовуючи оцінку 2017 року 851 569 гривень, що свідчить вчинення службовими особами КЗ «ЖОІППО» ЖОР дій, в супереч інтересам служби, направлених на відчуження об'єкту нерухомості на користь ФОП ОСОБА_6 , що фактично спричинить завдання збитків КЗ «ЖОІППО» ЖОР на суму не менше 1 510 282 гривень 64 копійок, що станом на 2025 рік є тяжкими наслідками.
Разом із тим про існування вказаного звіту було відомо посадовим особам Агенції з питань регіонального розвитку та службовим особам КЗ «ЖОІППО» у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 звертався до Житомирської обласної ради зі зверненням про надання дозволу на приватизацію шляхом викупу орендованого нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 106, кв.м., в якому незважаючи на наявність оцінки майна проведеної ПП «Бюро незалежних оцінок» 31.07.2021 на загальну вартість приміщення у розмірі 948 700 грн, останній вказує вартість об'єкту оренди 851 569 грн, без ПДВ, а вказані документи передаються на розгляд балансоутримувачу майна та фактичному його розпоряднику, були залишені без будь якого реагування.
Враховуючи вказаний факт, та мінімальну ринкову ціну встановлену під час досудового розслідування 1 510 282 гривень 64 з 31.07.2021, мінімальна рентна плата за місяць, становила 22 654 гривень 23 копійки на місяць, тобто в період з серпня 2021 року по січень 2025 року становить: 41 місяць * на 22 654 23 = 928823 гривень 43 копійки, а фактично КП «Агенція з питань регіонального розвитку» ЖОР (ЄДРПОУ 32744337) отримала 523715 гривень 14 копійок, по факту діючого договору оренди та оцінки 14.06.2017.
Враховуючи вище викладене, сума спричиненого збитку станом на 01.01.2025 становить 405 108 гривень 29 копійок, що є тяжким наслідком.
У ході проведення обшуку 13.06.2025 в приміщенні ВАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» за адресою м. Житомир, вул. Параджанова, 89 у ОСОБА_6 виявлено та вилучено, зокрема:
- мобільний телефон One Plus 6T номер телефону НОМЕР_1 , IMEI1 НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3 .
13.06.2025 постановою прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42025060000000001 від 02.01.2025, за ч.2 ст. 364 КК України.
Прокурор вважає, що зазначений речовий доказ, може містити відомості, які мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, та будуть використані в подальшому для доказування фактів та обставин, що встановлюються в ході досудового розслідування, а тому з метою збереження речового доказу просить накласти на нього арешт, як те передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Прокурор в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду клопотання
Представник власника майна- адвокат ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання вказуючи, що телефон не відповідає критерію речового доказу, оскільки ОСОБА_6 уклав договір оренди 14.09.2017 року тобто понад 8 років тому, отже жодної інформації в телефоні не має.
Неявка належним чином повідомлених осіб (прокурора) не перешкоджає розгляду клопотання.
Розглянувши клопотання про арешт майна слідчий суддя прийшов наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Під час судового розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що у провадженні СУ ГУ НП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування №42025060000000001 від 02.01.2025 року, за ч.2 ст. 364 КК України
У ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді від 28.05.2025 в приміщенні ВАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» за адресою м. Житомир, вул. Параджанова, 89 13.06.2025 у ОСОБА_6 виявлено та вилучено, зокрема:
- мобільний телефон One Plus 6T номер телефону НОМЕР_1 , IMEI1 НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3 .
13.06.2025 постановою прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42025060000000001 від 02.01.2025, за ч.2 ст. 364 КК України.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так за приписами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно вказане в клопотанні, оскільки воно відповідає критерію речового доказу у кримінальному провадженні за ч.2 ст. 364 КК України
Так посилання представника власника майно, що договір оренди між КП «Агенція з питань регіонального розвитку» ЖОР (ЄДРПОУ 32744337) в особі ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 (і.п.н. НОМЕР_4 ) укладено 14.09.2017 тобто майже 8 років тому , а тому в телефоні відсутні будь-які відомості є неспроможними, оскільки телефон може зберігати приховані файли та переписку необмежену строком, він має бути оглянутий слідчим, та з нього має бути знята інформація, яка має значення для кримінального провадження після чого він має бути повернутий власник, оскільки втратить ознаку речового доказу .
Оскільки обшук проведено, 13.06.2025 (п'ятниця) та цього ж дня клопотання направлено до суду то цілком логічно, що станом на 17.06.2025 телефон відповідає критерію речового доказу оскільки він ще не оглянутий слідчим.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт речового доказу, з метою його збереження слідчий суддя не вбачає, адже під час судового розгляду докази оцінюються безпосередньо судом.
Таким чином, вважаю за необхідне клопотання слідчого задовільнити в повному обсязі та накласти арешт з забороною відчуження, користування чи розпорядження майном.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовільнити.
Накласти арешт на майно вилучене під час обшуку 13.06.2025 у ОСОБА_6 та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42025060000000001 від 02.01.2025, за ч.2 ст. 364 КК України а саме:
- мобільний телефон One Plus 6T номер телефону НОМЕР_1 , IMEI1 НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3 .
заборонивши відчуження, користування чи розпорядження вказаним майном.
Ухвала набирає законної сили негайно проте може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 18.06.2025
Слідчий суддя ОСОБА_1