Справа № 210/3972/25
Провадження № 3/210/1218/25
іменем України
16 червня 2025 року
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Чайкіна О.В. розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.173-8 КУпАП, -
До Металургійного районного суду міста Кривого Рогунадійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Відповідно до обставин, встановлених в судовому засіданні, 26.05.2025 року близько 15:30 год. гр. ОСОБА_1 перебував за адресою АДРЕСА_1 та не виконав умови термінового заборонного припису серії АА №576704 від 20.05.2025 року, а саме п.3: заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою та п.1: зобов'язання залишити місце проживання постраждалої особи, чим порушив ЗУ №3733 від 24.05.2024 року.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 20 травня 2025 року на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП та видано терміновий заборонний припис терміном на 10 днів. Після сварки з дружиною вони примирилися та продовжують проживати разом. Поліцію не викликали, чому склали протокол не знає.
Дослідивши адміністративний матеріал суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 статті 173-8 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 278, 280 КУпАП, суд при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребовувані додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом пункту 16 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Відповідно до статті 25 цього ж закону терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов'язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 20.05.2025 року на підставі подій, які стались о 18:00 год. 20.05.2025 року працівниками поліції було виписано терміновий заборонний припис на період з 19:00 год. 20.05.2025 року по 19:00 год. 30.05.2025 року, умовами якого були зобов'язання залишити місце проживання постраждалої особи, заборона на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи, заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Проте, 26.05.2025 року близько 15:30 год. гр. ОСОБА_1 перебував за адресою АДРЕСА_1 та не виконав умови термінового заборонного припису серії АА №576704 від 20.05.2025 року.
Вказані обставини підтверджуються сукупністю матеріалів справи, а саме протоколом серії ВАД №449980 від 26.05.2025 року, рапортом від 26.05.2025 року, відповідно до якого 26.05.2025 року о 15:45 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що ОСОБА_1 порушив терміновий заборонний припис відносно дружини ОСОБА_2 , копією термінового заборонного припису серії АА №576704 від 20.05.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 . Докази є належними та допустимими, та у своєму взаємозв'язку підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП України.
Отже, з огляду на викладене, матеріалами справами підтверджено поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому правопорушенні за ч.2 ст. 173-8 КУпАП, тому ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 173-8 КУпАП за ознаками: невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-8 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь її вини та протиправну поведінку, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до нього адміністративне стягнення, в межах санкції, у вигляді штрафу, що буде достатнім для виховання особи та запобіганню новим правопорушенням.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП з порушника підлягає стягненню судовий збір.
На підставі ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, керуючись ст.ст.8,33,40-1,280,282,283 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, та покласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок ).
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Платіжні реквізити для добровільної сплати боржниками судового збору за рішенням про стягнення судового збору на користь держави в гривнях:
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Платіжні реквізити для добровільної сплати адміністративного штрафу:
Отримувач коштів ГУК у Днiпр-кiй обл/Дн-ка об/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA188999980313020106000004646; Код класифікації доходів бюджету 21081100.
Відповідно до ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а вразі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя: О. В. Чайкіна