65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1310/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання: Задорожному А.О.;
за участі представників:
від позивача: Беженару О.С.;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАДАМ-ЮГ» (90332, Закарпатська обл., Берегівський р-н, селище Королево, вул. Вокзальна, буд. 7; код ЄДРПОУ 24790656);
до відповідача: Фермерського Господарства «АГРОЛЮКС-2019» (75630, Херсонська обл., Голопристанський р-н, село Гладківка, вул. Миру, буд. 207; код ЄДРПОУ 42806879);
про стягнення 1 279 606,71 грн.
1.Суть спору.
01.04.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№1344/25) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАДАМ-ЮГ» до відповідача - Фермерського Господарства «АГРОЛЮКС-2019» в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 1 279 606,71 грн., з яких: основний борг в розмірі 800 000,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 402 606,58 грн. та 3 % річних в розмірі 77 000,13 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ТОВ «ВЛАДАМ-ЮГ» здійснило поставку товару ФГ «АГРОЛЮКС-2019» на загальну суму 1 250 534,26 грн., що підтверджується видатковою накладною №1496 від 26.11.2020, натомість відповідачем здійснено сплату лише частково, а саме в розмірі 450 534,26 грн. Відтак позивач вважає, що з відповідача необхідно стягнути 800 000,00 грн., а також нараховані на дану суму інфляційні втрати та 3 % річних.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2025 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін та призначено судове засідання на 12.05.2025 о 11:40.
22.04.2025 до суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№12817/25).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.05.2025 було задоволено клопотання представника позивача про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції.
У судове засідання 12.05.2025 з'явився представник позивача, відповідач в судове засідання - не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив.
У судовому засіданні 12.05.2025 суд без оформлення окремого документа оголосив перерву в розгляді справи по суті до 09.06.2025 о 12:30.
У судовому засіданні 09.06.2025 суд проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду та відклав складення повного рішення до 16.06.2025.
3. Аргументи учасників справи.
3.1.Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАДАМ-ЮГ».
Як зазначає Позивач, між ТОВ «ВЛАДАМ-ЮГ» та ФГ «АГРОЛЮКС-2019» було укладено договір поставки №Вла-000273 від 25.04.2019 про поставку насіння овочевих культур.
Видатковою накладною №1496 від 26.11.2020 ТОВ «ВЛАДАМ-ЮГ» поставив ФГ «АГРОЛЮКС-2019», а останній прийняв насіння овочевих культур (згідно з переліком) на загальну суму 1 250 534,26 грн з ПДВ.
Для здійснення оплати 26.11.2020 ТОВ «ВЛАДАМ-ЮГ» надало ФГ «АГРОЛЮКС-2019» рахунок на оплату №1538 від 26.11.2020 на суму 1 250 534,26 з ПДВ, відповідно до якого в подальшому ФГ «АГРОЛЮКС-2019» на рахунок ТОВ «ВЛАДАМ-ЮГ» було сплачено 450 534,26 грн, а саме: 03.09.2021 - 250 534,26 грн; 10.09.2021 - 200 000 грн.
На теперішній час за відповідачем існує заборгованість перед позивачем за поставлений товар у сумі 800 000 грн.
Як зазначає позивач, оскільки відповідно до п.3.1 договору вартість товару мала бути сплачена відповідачем як передплата, то датою порушення відповідачем зобов'язання з оплати товару є 27.11.2020.
Крім того позивачем на суму вказаної заборгованості, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, було нараховано 3% річних у сумі 77 000,13 грн та інфляційні втрати у сумі 402 606,58 грн, що разом складає 1 279 606,71 грн.
3.2. Аргументи Фермерського Господарства «АГРОЛЮКС-2019».
Відповідно до пункту 21 Перехідних положень ГПК України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».
Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Частиною 3 статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов'язків.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 за №376, територія Голопристанської міської ради з 24.02.2022 відноситься до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України.
У зв'язку з тим, що зареєстрованою юридичною адресою СГ "АГРОЛЮКС-2019" є Херсонська обл., м. Гладківка, вул. Миру, буд. 207, та дана територія відноситься до тимчасово окупованих територій України, відповідача про відкриття провадження у справі та подальший її розгляд було повідомлено через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками.
Відтак, враховуючи зазначені вище положення законодавства, суд доходить висновку, що СГ «АГРОЛЮКС-2019» вважається належним чином повідомленим про призначені судові засідання для розгляду справи по суті.
Відповідач своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористався, жодних доказів у якості спростування наведених позивачем обставин відповідачем до матеріалів справи не додано.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відтак суд вирішує спір, який виник між ТОВ «ВЛАДАМ-ЮГ» та СГ "АГРОЛЮКС-2019", за наявними в матеріалах справи доказами.
4. Фактичні обставини справи встановлені судом.
25.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЛАДАМ-ЮГ" та Фермерським господарством "АГРОЛЮКС-2019" було укладено договір поставки №Вла-000273 про поставку насіння овочевих культур (а.с.6-7), відповідно до п.1.1 якого постачальник поставляє окремими партіями, а покупець приймає та оплачує на умовах, викладених в договорі, наступний товар: насіння овочевих культур. Кількість, ціна конкретної партії та одиниці товару, що постачаються, визначається в накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною договору.
В рахунках на оплату зазначений договір Вла-000273 від 25.04.2019, однак договір був дійсний - до 31.12.2019, на час продажу товару, зазначеного в цій позовній заяві, договір втратив чинність.
Відповідно до тексту рахунку на оплату №1538 від 26.11.2020, зазначено, що: "Товар відпускається за фактом надходження коштів на п/р Постачальника», отже зобов'язання відповідача з оплати вартості товару є порушеним з 27.11.2020.
Згідно виписок по рахункам, ФГ «АГРОЛЮКС-2019» було здійснено оплату 03.09.2021 на суму 250 534,26 грн., а також 10.09.2021 на суму 200 000,00 грн., що підтверджуються доказами наявними в матеріалах справи (а.с.9-10).
На теперешній час, з 11.09.2021 за ФГ «АГРОЛЮКС-2019» існує заборгованість перед ТОВ «ВЛАДАМ-ЮГ» за поставлений товар в сумі 800 000 грн.
На вказану суму боргу 800 000 грн. позивачем, було здійснено нарахування - 3% річних у сумі 77 000,13 грн. та інфляційних витрат у сумі 402 606,58 грн, що вбачається з наведеного в позові розрахунку.
5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.
Положеннями п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено статтею 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Положеннями ст. 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За статтею 206 Цивільного кодексу України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ч.1. ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ч. 1, 3 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Як було встановлено судом, відносини між ТОВ "ВЛАДАМ-ЮГ", як продавцем, та ФГ "АГРОЛЮКС-2019", як покупцем, виникли на підставі укладеної між ними усної домовленості та документів якими вони супроводжували (продаж) поставку товару, а саме рахунку на оплату вартості поставленого товару, видаткових накладних та квитанцій про оплату вартості поставленого товару, на підставі виставлених рахунків.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Судом встановлено, що ТОВ "ВЛАДАМ-ЮГ" здійснено поставку товару на загальну суму 1 250 534,26 грн (в т.ч. ПДВ 208 422,38 грн.), що підтверджується видатковою накладною №1496 від 26.11.2020.
Також позивачем було виставлено рахунок №1538 від 26.11.2020 на оплату вартості поставленого товару на суму 1 250 534,26 грн (в т.ч. ПДВ 208 422,38 грн.).
ФГ "АГРОЛЮКС-2019" зазначений товар був прийнятий, однак оплачений лише частково, а саме на суму 450 534,26 грн., з яких:
250 534,26 грн. сплачено згідно до виписки по рахункам за 03.09.2021.
200 000,00 грн. сплачено згідно до виписки по рахункам за 10.09.2021.
Відтак суд доходить висновку про наявність у відповідача невиконаного обов'язку зі сплати частини вартості поставленого товару в розмірі 800 000,00 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Також, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних витрат в розмірі 402 606,58 грн та 3% річних у розмірі 77 000,13 грн. суд вважає його обґрунтованим та арифметично правильним у зв'язку з чим доходить висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості в розмірі 800 000 грн відповідач, згідно приписів ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та розмір вказаної заборгованості як і розмір інфляційних витрат та 3% річних, підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги ТОВ "ВЛАДАМ-ЮГ" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пп. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Подаючи у даній справі позовну заяву через підсистему "Електронний суд", ТОВ «ВЛАДАМ-ЮГ» сплатило 19194,10 грн судового збору за позовну вимогу про стягнення 1 279 606,71 грн. згідно платіжної інструкції №52 від 17.03.2025.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».
Отже, з урахуванням зазначених положень та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, а також з огляду на обставини подання ТОВ «ВЛАДАМ-ЮГ» позовної заяви через підсистему «Електронний суд», а також враховуючи що позовні вимоги позивача під час розгляду справи знайшли підтвердження в повному обсязі, то з ФГ «АГРОЛЮКС-2019» на користь позивача підлягає стягненню 15355,28 грн. судового збору за розгляд цієї справи в суді першої інстанції.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що він має право звернутися до суду з клопотанням про повернення надлишково сплаченого судового збору в порядку, передбаченому ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 126, 129,130, 231, 232, 233, 236-238,240-241 ГПК України, суд -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Фермерського Господарства «АГРОЛЮКС-2019» (75630, Херсонська обл., Голопристанський р-н, село Гладківка, вул. Миру, буд. 207; код ЄДРПОУ 42806879) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАДАМ-ЮГ» (90332, Закарпатська обл., Берегівський р-н, селище Королево, вул. Вокзальна, буд. 7; код ЄДРПОУ 24790656) основний борг в розмірі 800 000/вісімсот тисяч/грн 00 коп., інфляційні витрати в розмірі 402 606/чотириста дві тисячі шістсот шість/грн 58 коп., 3% річних 77000/сімдесят сім тисяч/грн 13 коп. а також витрати зі сплати судового збору 15355/п'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят п'ять/грн 28 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 16 червня 2025 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська