номер провадження справи 6/22/25
12.06.2025 Справа № 908/350/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А., за участю секретаря судового засідання Краснікової С.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМАТО» про ухвалення додаткового рішення у справі №908/350/25 (вх. №11560/08-08/25 від 06.06.2025)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМАТО» (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16)
до відповідача: Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)
про стягнення грошових коштів,
за участю представників сторін:
від позивача - Сільченко Т.І. (в режимі відеоконференції), адвокат, ордер серія АХ №1238985 від 09.02.2025,
від відповідача - Левченко О.О. (в режимі відеоконференції) - самопредставництво, витяг ЄДР.
Процесуальні дії по справі.
06.06.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява вх. №11560/08-08/25 (документ сформований в системі «Електронний суд» 05.06.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМАТО» (позивач у справі) про ухвалення додаткового рішення у справі №908/350/25.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.06.2025 заяву ТОВ «АРМАТО» про ухвалення додаткового рішення у справі №908/350/25 передано на розгляд судді Федько О.А.
Ухвалою суду від 09.06.2025 заяву прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 12.06.2025 о 14 год. 00 хв.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.(ч. 7 ст. 6 ГПК України).
Згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвала суду про прийняття до розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №908/350/25 від 09.06.2025 була направлена учасникам справи до їхніх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд та отримана ними 09.06.2025 о 14 год. 55 хв., про що свідчать довідки про доставку електронних листів.
У судове засідання 12.06.2025 з'явились представники заявника (позивач у справі) та відповідача в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 12.06.2025 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткове рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту додаткового рішення, роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В якості підстави для звернення з заявою про ухвалення додаткового рішення позивач зазначив, що рішенням господарського суду Запорізької області від 03.06.2025 р. у справі №908/350/25 позовні вимоги задоволенні частково. Вступну та резолютивну частини рішення було проголошено у судовому засіданні 03.06.2025.
Зауважує, що під час подання позовної заяви Позивачем на виконання вимог ч. 1 ст. 124 ГПК України наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи Господарським судом Запорізької області. Також у позові представник Позивача заявила клопотання про надання Позивачу строк у 5 (п'ять) днів після винесення рішення відповідно до статті 129 ГПК України для надання доказів понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката. Аналогічне клопотання було заявлено і у відповіді на відзив від 05.03.2025 року та у судовому засіданні 03.06.2025 року.
Обґрунтовуючи суму заявлених витрат на професійну правничу допомогу посилається на умови Договору №2024/12/02 від 17.12.2024, Акт про надання правничої допомоги №63 від 03.06.2025 за Договором №2024/12/02 від 17.12.2024, рахунок на оплату №18 від 13.02.2025, платіжну інструкцію №2604 від 14.02.2025.
Як зазначає заявник, фактичний розмір винагороди (гонорару) на професійну правничу допомогу у справі №908/350/25 в суді першої інстанції склав 20000,00 грн, які просить стягнути з АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь ТОВ «АРМАТО».
10.06.2025 до суду надійшли заперечення АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. №11804/08-08/25, документ сформований в підсистемі Електронний суд 09.06.2025), за текстом яких відповідач просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «АРМАТО» у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у повному обсязі, а у разі задоволення заяви про розподіл судових витрат - зменшити розмір правничої допомоги до мінімально можливого розміру.
Заперечуючи проти задоволення заяви зазначає, що заявлена позивачем сума гонорару в розмірі 20 000,00 грн не відповідає вимогам ч. 4 ст 126 ГПК України, оскільки справа №908/350/25 є простою з процесуальної точки зору, сума гонорару неспівмірна зі складністю справи та обсягом матеріалів справи; договір поставки товару №53-121-01-21-10830 від 04.11.2021 не містить у собі складних юридичних консультацій, його умови є доволі простими, чіткими та зрозумілими; спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку з неналежним виконанням договору, даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності; у спорах такого характеру судова практика є сталою; застосування великої кількості законів та підзаконних актів спірні правовідносини не передбачають; матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив значний час; наданий у складі позову розрахунок інфляційних витрат та 3% річних здійснені адвокатом за допомогою онлайн-калькулятора, використання яких є в загальному доступі та не потребує будь-яких додаткових витрат адвоката.
Окремо акцентує увагу суду, що в умовах триваючої широкомасштабної російської збройної агресії проти України внаслідок зменшення виробництва електричної енергії, окупації Запорізької АЕС - найпотужнішої атомної електростанції Європи, систематичного пошкодження російськими військами мережевої енергетичної інфраструктури, виконання спеціальних обов'язків із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів значно скоротились обсяги реалізації АТ «НАЕК «Енергоатом» електроенергії, відповідно, скоротилися фінансові находження, що негативно впливає на усі складові діяльності Компанії.
В судовому засіданні 12.06.2025 представник позивача підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення з підстав, зазначених у ній. Просив суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення, що викладені у заяві від вх. №11804/08-08/25 від 10.06.2025.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи.
За змістом частин 1, 3 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.
Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
У силу дії пункту 12 частини 3 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частинами першою та другою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
З матеріалів справи № 908/350/25 вбачається, що позивачем дотримано процесуального порядку та строку подання до суду доказів на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Так, позивач у позовній заяві (вх. №385/08-07/25 від 11.02.2025) навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, зокрема, 20000,00 грн - витрати на правничу допомогу.
Інтереси позивача під час розгляду справи представляла адвокат Сільченко Тетяна Іванівна. Позов та інші заяви по суті справи, додаткові пояснення тощо були підписані вказаним представником позивача. Рішення у справі ухвалено 03.06.2025. В судовому засіданні 03.06.2025 представник позивача до закінчення судових дебатів зробив заяву про подання ним доказів щодо розміру судових витрат згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України (стор. 3 рішення, том 2, арк. спр. 185).
Заяву про ухвалення додаткового рішення сформовано позивачем в системі «Електронний суд» 05.06.2025, тобто в установлений законом строк.
До заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем додані копія Договору про надання правничої допомоги №2024/12/02 від 17.12.2024 року, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Роланд», в особі керуючого партнера Сільченко С.О. та ТОВ «АРМАТО»; копію Акту №63 від 03.06.2025 про надання правничої допомоги за Договором №2024/12/02 від 17.12.2024. В якості доказів оплати наданої професійної правничої допомоги заявником надано до суду копії рахунку на оплату №18 від 13.02.2025 та платіжної інструкції №2604 від 14.02.2025 на суму 20000,00 грн, призначення платежу «оплата за надання правничої допомоги зг рах №18 від 13.02.2025 без ПДВ».
Позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача 20 000,00 грн витрат на професійну (правничу) допомогу.
Суд, розглянувши заяву позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч.1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна за змістом позиція викладена Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, у постанові від 19.01.2022 у справі № 910/1344/19).
Матеріали справи № 908/350/25 свідчать, що представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМАТО» здійснювалось адвокатом Сільченко Тетяною Іванівною, яка діяла на підставі ордеру серія АХ № 1238985, виданого 09.02.2025 на підставі Договору про надання правничої допомоги №2024/12/02 від 17.12.2024, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Роланд», в особі керуючого партнера Сільченко С.О. та ТОВ «АРМАТО».
Відповідно до п. 1.1 Договору Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу у формах, в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, в порядку, встановленому чинним законодавством, а Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Пунктом 1.2 договору встановлено, що Адвокатське об'єднання надає правничу допомогу і здійснює захист інтересів Клієнта у відносинах із контрагентом за Договором поставки №53-121-01-21-10830 від 01.11.2021 року, а саме із Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє філія «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (до реорганізації Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція») у тому числі в Господарському суді Запорізької області, Центральному апеляційного господарському суді та в органах примусового виконання судових рішень.
Факт надання правничої допомоги за цим Договором підтверджується наданням Адвокатським об'єднанням звіту або підписанням уповноваженими представниками Сторін Акту на підтвердження факту надання правничої допомоги (п. 1.7 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору винагорода (гонорар) Адвокатського об'єднання згідно з цим Договором складає 52000,00 грн, ПДВ не передбачено.
У пункті 3.2 Договору сторонами узгоджений порядок оплати гонорару.
03.06.2025 між Адвокатським об'єднанням та Клієнтом підписано Акт №63 про надання правничої допомоги за Договором №2024/12/02 від 17.12.2024.
Відповідно до вказаного Акту Адвокатське об'єднання в особі керуючого партнера Сільченко С.О. за дорученням Клієнта надало наступні види правничої допомоги (послуги):
- опрацювання документації, наявної у Клієнта, щодо взаємовідносин із контрагентом за Договором поставки №53-121-01-21-10830 від 01.11.2021, а саме із АТ «НАЕК «Енергоатом», від імені якої діє відокремлений підрозділ «Запорізька АЕС» для формування стратегії та дій щодо забезпечення виконання договірних зобов'язань з боку АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії ВП «Запорізька АЕС» в тому числі формування підстав позову, а також вчинення дій щодо примусового виконання відповідного рішення; підготовка та подання до Господарського суду Запорізької області позовної заяви про стягнення за Договором поставки №53-121-01-21-10830 від 01.11.2021 - вартість наданих послуг складає 8000,00 грн;
- ознайомлення з відзивом на позовну заяву; підготовка відповіді на відзив та подання її 05.03.2025 до Господарського суду Запорізької області через підсистему Електронний суд ЄСІТС - вартість наданих послуг складає 2500,00 грн;
- підготовка та подання до Господарського суду Запорізької області інших процесуальних документів, зокрема: клопотань від 14.02.2025 та від 12.03.2025 про проведення судових засідань у справі №908/350/25 в режимі відеоконференції; заяви від 25.02.2025 на виконання вимог ухвали господарського суду Запорізької області від 13.02.2025; заперечень від 06.03.2025 на заяву Відповідача про зупинення провадження у справі №908/350/25; додаткових пояснень від 25.03.2025 у справі №908/350/25; клопотання від 24.03.2025 про витребування доказів у справі №908/350/25; додаткових пояснень від 28.04.2025 на ухвалу суду від 10.04.2025 у справі 908/350/25 - вартість наданих послуг складає 2000,00 грн;
- представництво та захист інтересів Клієнта у судових засіданнях в режимі відеоконференцзв'язку поза межами приміщення Господарського суду Запорізької області у справі №908/350/25, які відбулися 12.03.2025, 26.03.2025, 10.04.2025, 29.04.2025, 13.05.2025, 22.05.2025, 03.06.2025 - вартість наданих послуг складає 7500,00 грн.
У пункті 3 вказаного Акту зазначено, що загальна вартість послуг з надання правової допомоги за цим Актом складає 20000,00 грн, ПДВ не передбачено.
У пункті 4 Акту зазначено, що Клієнт сплатив надані послуги шляхом перерахування суми, вказаної у п. 3 Акту, на поточний рахунок Адвокатського об'єднання.
Надані Адвокатським об'єднанням послуги сплачені Клієнтом в повному обсязі, про що свідчить платіжна інструкція №2604 від 14.02.2025 на суму 20000,00 грн.
Дослідивши зміст та обсяг наданої професійної правничої допомоги, про яку зазначено в акті №63 про надання правничої допомоги від 03.06.2025, суд вважає, що надання Адвокатським об'єднанням правничої допомоги позивачеві відповідає умовам Договору про надання правничої допомоги №2024/12/02 від 17.12.2024.
Відповідно до частин 4 - 6 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).
Зважаючи на наведені вище положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (аналогічні висновки викладені у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).
У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно зі статтею 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Суд бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).
Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Правова позиція, наведена вище, викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18.
Отже, співставляючи вартість наданих юридичних послуг адвокатом в межах даної справі, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до відшкодування судові витрати на правову допомогу в загальному розмірі 20000,00 грн не відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору та складності справи, зокрема, в частині опрацювання документації, наявної у Клієнта та підготовки і подання позовної заяви про стягнення грошових коштів (пункт 1 Акта №63 від 03.06.2025).
При цьому, на переконання суду, опрацювання документації (договору поставки товару №53-121-01-21-10830 від 04.11.2021, видаткових накладних у кількості 5 штук, квитанцій про реєстрацію ПН в ЄРПН у кількості 5 штук) та підготовка і подання позову через систему Електронний суд, не вимагали від адвоката істотних витрат часу, відтак з урахуванням зазначених критеріїв суд визнає обґрунтованим розмір витрат на правничу допомогу в частині надання послуг, передбачених пунктом 1 Акта №63 від 03.06.2025, у сумі 4000,00 грн. В іншій частині заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу відповідають критерію розумності та співмірності.
Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих позивачу послуг та подані документи, ураховуючи наявність обґрунтованого клопотання відповідача про неспівмірність заявленого до стягнення розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги, виходячи із загальних засад справедливості, розумності, принципу співмірності судових витрат, суд ухвалив зменшити заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, визнав обґрунтованим їх розмір в загальній сумі 16000,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За результатами вирішення спору в даній справі позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений товар у розмірі 1385710,00 грн, три відсотки річних в розмірі 25919,11 грн та інфляційні втрати в розмірі 617137,24 грн. В іншій частині позову відмовлено. Судом здійснено розподіл сплаченого позивачем судового збору, стягнуто з відповідача на користь позивача 25589,31 грн, що становить 98,38 % від суми судового збору, який підлягав до сплаті позивачем при зверненні до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн, які визнані судом обґрунтованими, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно вимогам, які були задоволенні судом, виходячи з такого розрахунку: 16000,00 грн *98,38% / 100% = 15740,80 грн. В іншій частині заява позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №908/350/25 залишена судом без задоволення.
Таким чином, заява відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволена судом частково.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМАТО» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМАТО» (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16, ідентифікаційний код 41799955) суму 15 740,80 грн (п'ятнадцять тисяч сімсот сорок гривен 80 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині заяви відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складений згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписаний 18.06.2025.
Додаткове рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.А. Федько