вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
17 червня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/460/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,
за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.,
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОУД ЛЬВІВ» м. Львів, Львівської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП», с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області
про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ НП» заборгованості в розмірі 351 527, 00 грн за договором поставки № СК3-00106 від 19 жовтня 2023 року на підставі ст. 193 Господарського кодексу Українист. 612, 693 Цивільного кодексу України
представники:
Позивача - Думич А.М., адвокат, ордер серії ВС №1338498 від 01.04.2025
Відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариства з обмеженою відповідальністю «РОУД ЛЬВІВ» звернулось з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП», с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ НП» заборгованості в розмірі 351 527, 00 грн за договором поставки № СК3-00106 від 19 жовтня 2023 року на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 612, 693 Цивільного кодексу України.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою від 22.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 26 травня 2025 року.
Відповідач уповноважених представників в підготовче засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.
У ході підготовчого провадження Відповідач не скористався наданим процесуальним правом та не подав суду відзив на позовну заяву.
У підготовчому засіданні 26.05.2024 представник позивача вказав, що представник відповідача не забезпечив явку свого представника в підготовче засідання, та оскільки заяв про відкладення підготовчого засідання від відповідача не надходило просив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на.
Ухвалою суду від 26 травня 2025 призначено судовий розгляд у справі на 17.06.2025
17.06.2025 після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до “Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Отже, судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача.
Позиція позивача у справі.
19 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ НП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОУД ЛЬВІВ» укладено Договір поставки № СК3-00106.
Згідно п.1.1. Договору Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Товари, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар.
Відповідно до умов Договору найменування Товару - згідно накладних на товар, одиниця виміру - літр, кількість - згідно накладних на товар (п.1.1.-1.4. Договору).
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що ціна 1 літра Товару - згідно накладних на Товар.
У відповідності до п.4.1. Договору, умови оплати: оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку на Товар. Ціна одного літра товару вказується у рахунку -фактурі та дійсна протягом дня його виписки.
На виконання п.4.1. Договору Постачальником виписано Покупцю наступні рахунки на оплату:
· Рахунок-фактура № 0003/0001701 від 14.11.2024;
· Рахунок-фактура № 0003/0001714 від 19.11.2024;
· Рахунок-фактура № 0003/0001747 від 29.11.2024.
На підставі виписаних рахунків Постачальника, Покупцем здійснено перерахування коштів на рахунок Постачальника на загальну суму 351 527, 00 грн,
в тому числі:
· 95 980, 00 грн - згідно платіжної інструкції № 710 від 14.11.2024 року;
· 106 378, 00 грн - згідно платіжної інструкції № 728 від 19.11.2024 року;
· 149 169, 00 грн - згідно платіжної інструкції № 767 від 29.11.2024 року.
Пунктом 4.5.1. Договору встановлено, що після отримання оплати Товару, Постачальник зобов'язаний на протязі 5-ти робочих днів передати Покупцю, а Покупець зобов'язаний отримати від Постачальника довірчі документи (скретчкартки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати Товару.
Після отримання Постачальником вищевказаних платежів, Постачальник передав Покупцю довірчі документи (скретч-картки) на 7 000, 00 л дизпалива та 300, 00 л бензину А-95 (надалі - Товар, ПММ).
Працівники Покупця після отримання скретч-карток за вищевказаними накладними, починаючи із грудня 2024 року неодноразово, прибуваючи на АЗС Постачальника з метою здійснити заправку автомобілів Покупця, виявляли відсутність на АЗС будь яких ПММ (в т.ч. дизпалива або бензину А-95) доступних до продажу, АЗС не працювали або були закритими постійно. Працівники АЗС повідомляли, що ПММ немає і не відомо чи буде. Таким чином, передані Постачальником, скретч-карток на 7 000, 00 л дизпалива та 300, 00 л бензину А-95 не можливо було використати позивачем та отримати оплачений товар. Отже, Покупцю, який пред'являв наявні у нього діючі скретч-картки, на АЗС Постачальника не було передано ПММ. 12.03.2025 на адресу відповідача було направлено Вимогу про поставку товару від 30.01.2025 № 30/01-25. Згідно вищевказаної Вимоги Покупець вимагав у Постачальника передати йому 7 000, 00 л дизпалива та 300, 00 л бензину А-95, згідно скретч-карток переданих згідно вищезгаданих видаткових накладних, у семиденний строк з моменту отримання даної вимоги. А також відповідно до ч.1. ст. 664 Цивільного кодексу України вимагав завчасно повідомити Покупця про місце (місця) передачі 7 000, 00 л дизпалива та 300, 00 л бензину А-95 Покупцю, які готові до відвантаження.
Вимогу про поставку товару від 30.01.2025 № 30/01-25 вручено Відповідачу 14.03.2025 року відповідно до руху відправлення відправлення АТ «Укрпошта» № 7903515270731 . Однак, згадана Вимога залишена відповідачем без будь-якого реагування.
Таким чином, передача Постачальником Покупцю оплаченого ним Товару не відбулась з вини постачальника, відтак зобов'язання Постачальника з поставки оплаченого Товару не виконано. У зв'язку з відсутністю передачі оплаченого Товару, позивач змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права та вимагати повернення сплаченої суми попередньої оплати за Договором.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до правової доктрини та ст. 2 та ст. 14 ГПК України суд керується засадами диспозитивності при здійсненні господарського судочинства.
Учасникам справи процесуальний закон покладає тягар доказування на сторони, надаючи їм право виявляти процесуальну активність та ініціативу у розвитку процесу для досягнення мети правосуддя.
Кожна сторона справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, яких суд вважає достатніми для ухвалення судового рішення.
Суд виходить з презумпції правомірності підстав виникнення правовідносини та правильності наведених позивачем обставин, оскільки відповідач, не зважаючи на вимоги господарського суду, без поважних причин відзиву не подав та не заперечив обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідач згідно правил ст. 165 ГПК України позбавляється права заперечувати проти таких обставини під час розгляду справи по суті.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи та надавши їм правову оцінку, судом встановлено таке.
19 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ НП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОУД ЛЬВІВ» укладено Договір поставки № СК3-00106.
Згідно п.1.1. Договору Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Товари, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар.
Відповідно до умов Договору найменування Товару - згідно накладних на товар, одиниця виміру - літр, кількість - згідно накладних на товар (п.1.1.-1.4. Договору).
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що ціна 1 літра Товару - згідно накладних на Товар.
У відповідності до п.4.1. Договору умови оплати: оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку на Товар. Ціна одного літра товару вказується у рахунку-фактурі та дійсна протягом дня його виписки.
На виконання п.4.1. Договору Постачальником виписано Покупцю наступні рахунки на оплату:
· Рахунок-фактура № 0003/0001701 від 14.11.2024;
· Рахунок-фактура № 0003/0001714 від 19.11.2024;
· Рахунок-фактура № 0003/0001747 від 29.11.2024.
На підставі виписаних рахунків Постачальника Покупцем здійснено перерахування коштів на рахунок Постачальника на загальну суму 351 527, 00 грн,
в тому числі:
· 95 980, 00 грн - згідно платіжної інструкції № 710 від 14.11.2024 року;
· 106 378, 00 грн - згідно платіжної інструкції № 728 від 19.11.2024 року;
· 149 169, 00 грн - згідно платіжної інструкції № 767 від 29.11.2024 року.
Пунктом 4.5.1. Договору встановлено, що після отримання оплати Товару, Постачальник зобов'язаний на протязі 5-ти робочих днів передати Покупцю, а Покупець зобов'язаний отримати від Постачальника довірчі документи (скретчкартки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати Товару.
Після отримання Постачальником вищевказаних платежів, Постачальник передав Покупцю довірчі документи (скретч-картки) на 7 000, 00 л дизпалива та 300, 00 л бензину А-95 (надалі - Товар, ПММ).
На підтвердження факту передачі скретч-карток між Сторонами укладено наступні видаткові накладні:
1) Видаткова накладна № 0003/0001583 від 15.11.2024 на суму 95 980, 00 грн, згідно якої Постачальник передав Покупцю скретч-картки на 2000,00 л дизпалива.
2) Видаткова накладна № 0003/0001609 від 27.11.2024 на суму 106 378, 00 грн, згідно якої Постачальник передав Покупцю скретч-картки на 2000,00 л дизпалива та 200,00 л бензину А-95;
3) Видаткова накладна № 0003/0001628 від 02.12.2024 на суму 149 169, 00 грн, згідно якої Постачальник передав Покупцю скретч-картки на 3000,00 л дизпалива та 100,00 л бензину А-95.
Згідно п.1.5. Договору відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою КМУ № 1442 від 20 грудня 1997 р. Передача Покупцю Товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч - картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в іншій кількості меншій, ніж зазначено у скретч-картці (п.5.2.1.-5.2.2. Договору).
У відповідності до п.5.1. Договору строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документа (скретч-картки). Передача Покупцю Товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки. (п.5.2.1. Договору). Як вбачається, із отриманих Покупцем скретч-карток такі не мають строку дії. Отже, Постачальник зобов'язаний передати ПММ згідно виданих скретч-карток та підписаних видаткових накладних на АЗС Постачальника на вимогу Покупця протягом усього терміну дії скретч-карток. Таким чином, строк поставки Товару визначений моментом пред'явлення вимоги Покупця, яку Постачальник зобов'язаний виконати негайно, але не пізніше ніж у семиденний строк. Відтак, Покупець має право на отримання ПММ згідно отриманих скретч-карток на його вимогу на АЗС Постачальника, а Постачальник обов'язок щодо передачі таких ПММ. При цьому, як зазначалось вище у зв'язку із відсутністю ПММ на АЗС Постачальника, відсутністю роботи АЗС Постачальника, Покупець не зміг отримати Товар за скретч-картками, а Постачальник не передав його Покупцю в інший спосіб. 12.03.2025 на адресу відповідача було направлено Вимогу про поставку товару від 30.01.2025 № 30/01-25 (надалі - Вимога). Згідно вищевказаної Вимоги, Покупець вимагав у Постачальника передати йому 7 000, 00 л дизпалива та 300, 00 л бензину А-95, згідно скретч-карток переданих згідно вищезгаданих видаткових накладних, у семиденний строк з моменту отримання даної вимоги. А також відповідно до ч.1. ст. 664 Цивільного кодексу України, вимагав завчасно повідомити Покупця про місце (місця) передачі 7 000, 00 л дизпалива та 300, 00 л бензину А-95 Покупцю, які готові до відвантаження. Вимогу про поставку товару від 30.01.2025 № 30/01-25 вручено Відповідачу 14.03.2025. Таким чином, семиденний строк виконання Вимоги сплив 20.03.2025. Однак, згадана Вимога залишена відповідачем без будь-якого реагування. Таким чином, передача Постачальником Покупцю оплаченого ним Товару не здійснена Постачальником, відтак зобов'язання Постачальника з поставки оплаченого Товару не виконано.
Норми права, які підлягають застосуванню.
Положеннями ст. 11 ЦКУ передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.202 ЦКУ).
Згідно положень ст. 509 ЦКУ зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦКУ).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦКУ).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦКУ).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦКУ).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 626 ЦКУ договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦКУ).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ). Згідно ст. 631 ЦКУ строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Нормою ст. 638 ЦКУ передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦКУ).
Приписами ст. 662 ЦКУ передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦКУ).
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 ЦКУ).
У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу (ст. 665 ЦКУ).
Відповідно до положень ст. 689 ЦКУ покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Згідно ст. 691 ЦКУ покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Відповідно до положень ст. 692 ЦКУ, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 693 ЦКУ, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦКУ).
Приписами ст. 712 ЦКУ передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Судом встановлено, що між сторонами спору був укладений договір поставки. Предметом цього договору є продаж (поставка) постачальником (відповідачем) покупцеві (позивачу) товару, а саме: ПММ шляхом передачі талонів/паливних карток, а покупець зобов'язується - прийняти й оплатити такий товар відповідно до визначених цим договором умов.
Товар відпускається Покупцеві на підставі наданих постачальнику талонів/паливних карток на АЗС.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦКУ).
Таким чином, оскільки відповідач (постачальник по договору) не виконав покладені на нього обов'язки згідно з договором, не поставив позивачеві (покупцю) вже оплачений товар, то позивач (покупець) має право вимагати повернення суми попередньої оплати згідно ч. 2 ст. 693 ЦКУ.
Відповідно до вищевикладеного, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 351 527,00 грн - повністю.
Щодо обґрунтованості рішення.
Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому
У зв'язку із задоволенням позову судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі суму 5429,52 грн (П'ять тисяч чотириста двадцять дев'ять гривень 52 копійки) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
На підставі ч. 7 ст. 145 ГПК України у зв'язку із ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову у вказаній справі відповідно до ухвали від 22 квітня 2025 року продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
На підставі ч. 8 ст. 145 ГПК України, якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» (89421, с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області, вул. Молодіжна, буд. 9, код ЄДРПОУ 44858321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОУД ЛЬВІВ» (79035, Україна, Львівська обл., місто Львів, вулиця Зелена, будинок, 204, код ЄДРПОУ 42909274) заборгованість в розмірі 351 527, 00 (триста п'ятдесят одна тисяча п'ятсот двадцять сім гривень 00 копійок) та суму 5429,52 грн (П'ять тисяч чотириста двадцять дев'ять гривень 52 копійок) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ч. 7 ст. 145 ГПК України у зв'язку із ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову у вказаній справі відповідно до ухвали від 22 квітня 2025 року продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
На підставі ч. 8 ст. 145 ГПК України, якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - ://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2025
Суддя А.А. Худенко