ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
18 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5536/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
розглянувши в порядку письмового позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради
на рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2025 (суддя Н.В. Рога, м.Одеса, повне рішення складено 18.03.2025)
у справі №916/5536/24
за позовом Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИРМА ХОРОШАЯ»
про стягнення,
Коротка історія справи
Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИРМА ХОРОШАЯ» про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, у розмірі 27251,65 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди №108/О від 01.06.2021 в частині повної та своєчасної оплати за період з 01.01.2022 до 23.02.2022 та з 01.01.2023 до 31.12.2023.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.03.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» у редакції до 07.05.2024 (тобто у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), беручи до уваги місцезнаходження орендованого нерухомого майна у місті Херсоні, а також те, що законодавець не пов'язує звільнення від орендної плати з окремим рішенням орендодавця, дійшов висновку, що відповідач у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 був звільнений від орендної плати за орендоване нерухоме майно, оскільки в цей період тривав воєнний стан в Україні.
Крім того, відмовляючи у задоволенні позову, суд врахував, що відповідач, починаючи з 09.12.2022 не міг використовувати об'єкт з незалежних від нього причин, а саме, внаслідок пошкодження лікарні ім. Лучанського, приміщень дитячого відділення, акушерського пологового будинку та приміщення дитячої поліклініки, в якому розташований об'єкт оренди за договором №108/0 від 01.06.2021.
При цьому судом встановлено, що згідно наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку орендної плати станом на 22.02.2022 у орендаря рахується переплата у розмірі 317,30 грн, а станом на 14.04.2022 - переплата у розмірі 1945,10 грн.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2025 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Мотивуючи апеляційну скаргу, апелянт послався на те, що після 18.11.2022 території населених пунктів Херсонської міської територіальної громади більше не було включено до територій, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, у зв'язку з чим орендарі комунального майна, розташованого на території населених пунктів Херсонської міської територіальної громади, та зокрема міста Херсона, не можуть бути звільнені від орендної плати за період з 01.01.2023 до 31.12.2023 на підставі норм підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» від 27.05.2022 №634.
Крім того, за доводами скаржника, відповідач не підлягав звільненню від сплати орендної плати також на підставі розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації від 16.11.2023 №682р «Про звільнення від сплати орендної плати за договорами оренди комунального майна», яким врегульовано порядок та підстави для звільнення орендарів комунального майна Херсонської міської територіальної громади у 2023 році, оскільки відповідач не надав доказів відсутності заборгованості станом на 24.02.2022, а також доказів звернення до орендодавця із заявою про звільнення від орендної плати за 2023 рік.
Також апелянт зауважив на тому, що наявні в матеріалах справи докази не свідчать про пошкодження саме орендованого відповідачем приміщення, а також не встановлюють ступінь таких пошкоджень та можливість їх подальшого використання.
Позиція відповідача щодо апеляційної скарги
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «ФИРМА ХОРОШАЯ» просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач зазначив, що лише після 08.05.2024 було виключено положення щодо звільнення від орендної плати орендарів комунального майна, яке розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану із визначеним переліком таких адміністративно-територіальних одиниць, у зв'язку з чим суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, яким у задоволені позовних вимог Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради відмовив у повному обсязі.
Крім того, відповідач зазначив, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку наявним у справі доказам, які підтверджують, що орендоване приміщення згідно договору №108/0 від 01.06.2021 не використовувалось Товариством з обмеженою відповідальністю «ФИРМА ХОРОШАЯ», починаючи з 09.12.2022 року внаслідок обстрілу.
Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
Апеляційна скарга зареєстрована судом 07.04.2025 за вх.№1449/25.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2025 у справі №916/5536/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/5536/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
17.04.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2025 у справі №916/5536/24.
Згідно із частинами першою, другою та десятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі; розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи; апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на ціну позову у даній справі, що становить 27251,65 грн і є меншим ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, перегляд оскаржуваного рішення за апеляційною скаргою вказаною ухвалою від 22.04.2025 постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Також вказаною ухвалою суду від 22.04.2025 встановлено відповідачу строк до 07.05.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.
05.05.2025 до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1449/25/Д1 від 05.05.2025).
В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Фактичні обставини справи
01.06.2021 між Комунальним некомерційним підприємством «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» Херсонської міської ради, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФИРМА ХОРОШАЯ», як орендарем, укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади №108/О нежитлового приміщення, загальною площею 18,2 кв.м, розташованогоза адресою: м.Херсон, вул.Кримська, 138.
Згідно з пунктом 6.1. договору №108/О від 01.06.2021 ринкова (оціночна) вартість, визначена на підставі звіту про оцінку майна, становить 115794,00 грн (гривень), без податку на додану вартість.
Цільове призначення майна- аптечний пункт (пункт 7 договору №108/О від 01.06.2021).
Пунктом 8.1. договору №108/О від 01.06.2021 передбачено, що місячна орендна плата визначена результатами проведення аукціону та складає 1500,00 грн, без податку на додану вартість.
Витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю компенсуються орендарем в порядку, передбаченому пунктом 6.5. договору (пункт 8.2. договору №108/О від 01.06.2021).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України застосовується до правовідносин сторін, які виникли між ними до укладання цього договору, а саме: цей договір діє з 01.02.2021 по 31.01.2026 включно (пункт 11.1. договору №108/О від 01.06.2021) .
Згідно з пунктом 2.1. (незмінювані умови) договору №108/О від 01.06.2021 орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна.
Відповідно до пункту 3.3. (незмінювані умови) договору №108/О від 01.06.2021 орендар сплачує орендну плату до Управління комунальної власності міської ради не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 3.6. (незмінювані умови) договору №108/О від 01.06.2021 визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у орендаря є заборгованість.
За умовами пункту 3.9. (незмінювані умови) договору №108/О від 01.06.2021 припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплати заборгованості за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).
У пункті 4.3. (незмінювані умови) договору №108/О від 01.06.2021 сторони дійшли згоди, що майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання орендодавцем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.
Згідно акту приймання - передачі нерухомого майна в оренду від 01.02.2021 до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади №108/О, Комунальне некомерційне підприємство «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» Херсонської міської ради (орендодавець) передало Товариству з обмеженою відповідальністю «ФИРМА ХОРОШАЯ» (орендар), а останнє прийняло у строкове платне користування (оренду) вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 18,2 кв.м, яке розташоване на першому поверсі будівлі дитячої поліклініки Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» Херсонської міської ради за адресою: м.Херсон, вул. Кримська, 138. Майно передано в оренду з метою розміщення аптечного пункту.
Херсонською міською радою прийнято рішення від 18.06.2021 №346 «Про внесення змін до рішень міської ради від 26.02.2021 №73, від 16.03.2021 №144 та визнання такими, що втратили чинність, рішень міської ради», яким вирішено припинити юридичну особу, виконавчий орган Херсонської міської ради - Управління комунальної власності Херсонської міської ради, реорганізувавши шляхом приєднання до Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 44279728), який є правонаступником його прав та обов'язків.
01.01.2024 договір №108/0 від 01.06.2021 був розірваний за згодою сторін з ініціативи відповідача, що підтверджується заявою відповідача від 28.12.2023 вих. №60 та листом т.в.о. генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С. Лучанського» Херсонської міської ради Бохіна Ю.С від 03.01.2024 за вих. № 01-09/14.
26.08.2024 за №01-20-1167-вих Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИРМА ХОРОШАЯ» з претензією щодо сплати заборгованості у розмірі 27351,98 грн.
Вимоги даної претензії відповідачем визнано не було та заборгованість не сплачено, що зумовило звернення позивача з даним позовом до господарського суду.
Позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із частиною першою статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом пункту 3 частини першої статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 509, частини першої статті 627 Цивільного кодексу України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов'язує сторони виконувати зобов'язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526, частина перша статті 628, стаття 629 Цивільного кодексу України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що за договором №108/О від 01.06.2021 між сторонами виникли орендні правовідносини.
Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями глави 58 «Найм (оренда)» розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань» книги п'ятої «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України та статей 283- 291 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Аналогічні положення містяться у частині першій статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У частині першій статті 284 Господарського кодексу України законодавець як істотні умови договору оренди визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.
Приписами частин першої, третьої і п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України унормовано, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно із частиною третьою статті 285 Господарського процесуального кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
З огляду на те, що спірні правовідносини стосуються оренди комунального майна, то до них підлягають застосуванню положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Отже, за своєю правовою природою відносини найму (оренди) носять оплатний характер.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 3.3. договору №108/О від 01.06.2021 орендар сплачує орендну плату до Управління комунальної власності міської ради не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.
Матеріали справи свідчать, що 01.01.2024 договір №108/0 від 01.06.2021 був розірваний за згодою сторін з ініціативи відповідача, що підтверджується заявою відповідача від 28.12.2023 вих. №60 та листом т.в.о. генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С. Лучанського» Херсонської міської ради Бохіна Ю.С від 03.01.2024р. за вих. № 01-09/14. Вказана обставина також підтверджується сторонами у заявах по суті спору.
Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2022 до 23.02.2022 та з 01.01.2023 до 31.12.2023 у розмірі 27251,65 грн.
Дослідивши розрахунок орендної плати, колегією суддів встановлено, що станом на 01.01.2022 заборгованість у відповідача була відсутня. В подальшому за січень 2022 року було нараховано 1889,90 грн орендної плати, яку платежем від 22.02.2022 було погашено, та ще й залишилась переплата в розмірі 317,30 грн; за лютий 2022 року позивачем було нараховано до сплати 1572,60 грн орендної плати. Відповідачем були здійснені такі платежі: 15.03.2022 на суму 1889,90 грн, від 20.03.2022 на суму 24,57 грн та від 14.04.2022 на суму 1945,10 грн. Відтак, станом на 22.02.2022 у орендаря рахується переплата у розмірі 317,30 грн, а станом на 14.04.2022 - переплата у розмірі 1945,10 грн. За період з березня по грудень 2022 року (включно) орендна плата не нараховувалась. За період з січня 2023 року по грудень 2023 року було нараховано орендну плату в розмірі 29538,62 грн. З урахуванням наявної переплати, заборгованість по орендній платі, розрахована позивачем, складає 27251,65 грн.
Таким чином, з матеріалів справи та розрахунку заборгованості, зокрема, вбачається, що заборгованість, про стягнення якої просить позивач, утворилась за період з січня 2023 року по грудень 2023 року.
Вирішуючи питання стосовно наявності підстав для стягнення з відповідача орендної плати за період з січня 2023 року по грудень 2023, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27.05.2022 у редакції до 07.05.2024 (тобто у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна:
-фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану;
-які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м.Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп'янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь) (далі - визначені території).
Згідно із підпунктом 5 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.
Виходячи з вищезазначених положень Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 в редакції до 07.05.2024 (тобто в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), приймаючи до уваги місцезнаходження орендованого нерухомого майна у місті Херсоні, з огляду на те, що законодавець не пов'язує звільнення від орендної плати з окремим рішенням орендодавця, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач у період з січня 2023 року по грудень 2023 року був звільнений від орендної плати за спірне нерухоме майно, оскільки в цей період тривав воєнний стан в Україні.
З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта в цій частині, оскільки положення Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 не містять обмеження щодо кінцевої дати звільнення від сплати орендної дати 31.12.2022, наявність правової конструкції «але у будь-якому разі до 31.12.2022» свідчить, що така дата вказана як кінцева лише у разі припинення воєнного стану раніше 31.12.2022.
Колегія суддів також звертає увагу, що на момент прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №634 від 27.05.2022 діяв Наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5 «Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану», згідно з яким (в редакції станом на дату винесення Постанови Кабінету Міністрів України від №634 від 27.05.2022) до переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, включено Херсонську область.
Наказом Міністерства юстиції України від 17.11.2022 №5152/5 внесено зміни до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5, та до вказаного переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану включено Херсонський район (крім смт Білозерка, сіл Дар'ївка, Музиківка, Станіслав, міста Херсон, села Чорнобаївка).
Наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5 «Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану» втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції №5840/5 від 27.12.2022, який набрав чинності 13.01.2023.
Нового нормативно-правового акту, який визначає перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, не прийнято.
Крім того, до Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 неодноразово вносились зміни, зокрема згідно з Постановами Кабінету Міністрів України №1026 від 13.09.2022, №1236 від 18.10.2022, №280 від 24.03.2023 та №35 від 16.01.2024, і в жодній із зазначених редакцій не було змінено положення підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022.
Вказаний підпункт Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 було змінено лише на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №512, тобто лише після 08.05.2024 було виключено положення щодо звільнення від орендної плати орендарів комунального майна, яке розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану із визначеним переліком таких адміністративно-територіальних одиниць.
Приймаючи до уваги, що законодавець після втрати чинності Наказу Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5 «Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану», тобто після 13.01.2023, неодноразово вносив зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022, а саме на підставі Постанов Кабінету Міністрів України №280 від 24.03.2023 та №35 від 16.01.2024, та залишав редакцію підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022: на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна:
-фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану;
-які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м.Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп'янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь) (далі - визначені території), -
колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що такий перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану визначений в самому підпункті 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022.
Таким чином, доводи апелянта про необхідність нарахування орендної плати за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 ґрунтується на помилковому (несистемному) тлумаченні нормативних актів, що регулюють вказані правовідносини.
Також колегія суддів критично ставиться до тверджень скаржника про те, що відповідач повинен був звернутися до орендодавця із заявою про звільнення від сплати орендної плати за 2023 рік.
Так, відповідно до пункту 129 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), далі - Порядок, для внесення змін до договору оренди орендар звертається до орендодавця із заявою, де зазначаються положення договору, які він пропонує змінити, та пояснення необхідності внесення таких змін.
Пунктом 129-1 Порядку передбачено, що якщо у зв'язку із змінами у соціально-економічному становищі в країні або в окремих її регіонах внаслідок економічної кризи, стихійного лиха, запровадження карантинних обмежень або інших подій, які можуть негативно вплинути на здатність орендарів продовжувати сплачувати орендну плату за укладеними договорами оренди, Кабінет Міністрів України або представницький орган місцевого самоврядування ухвалили рішення про надання орендних знижок, звільнень від сплати орендної плати за договорами оренди певного майна або за договорами оренди майна, яке використовується за певними цільовими призначеннями, визначеними у такому рішенні, то підставою для застосування таких звільнень або знижок є наказ орендодавця, прийнятий на підставі звернення орендаря, на якого вони поширюються, крім випадків, коли у рішенні Кабінету Міністрів України або представницького органу місцевого самоврядування зазначається про те, що знижки або звільнення застосовуються без окремого рішення орендодавця.
Отже, законодавцем у пункті 129-1 Порядку встановлено, що підставою для звільнення від сплати орендної плати за договорами оренди майна є наказ орендодавця, прийнятий на підставі звернення орендаря, крім випадків, коли у рішенні Кабінету Міністрів України або представницького органу місцевого самоврядування зазначається про те, що знижки або звільнення застосовуються без окремого рішення орендодавця. У даному випадку, враховуючи положення підпункту 5 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022, за яким звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця, звернення відповідача до орендодавця із заявою про звільнення від сплати орендної плати за 2023 рік не вимагається.
Крім того, з урахуванням наявних у справі доказів, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФИРМА ХОРОШАЯ», починаючи з 09.12.2022 не могло використовувати об'єкт оренди з незалежних від нього причин, а саме внаслідок пошкодження лікарні ім. Лучанського, приміщень дитячого відділення, акушерського пологового будинку та приміщення дитячої поліклініки, в якому розташований об'єкт оренди за договором № 108/0 від 01.06.2021.
Висновки суду апеляційної інстанції
В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи скаржника не спростовують висновків Господарського суду Одеської області про відмову у задоволенні позову, а тому підстав для зміни чи скасування рішення суду колегія суддів не вбачає, а в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281, 282, 284
Господарського процесуального кодексу України,
Південно-західний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2025 у справі №916/5536/24 залишити без змін.
3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повну постанову складено 18.06.2025.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран