Справа № 545/4277/23 Номер провадження 22-ц/814/522/25Головуючий у 1-й інстанції Путря О. Г. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
16 червня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А. І.
Суддів: Одринської Т. В., Пікуля В. П.
при секретарі: Коротун І. В.
переглянув у судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04 вересня 2024 року, ухвалене суддею Путря О. Г., повний текст рішення складено - дата не вказана
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
10.11.2023 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суми заборгованості:
- за кредитним договором №01364-07/2022 у розмірі 18 750 грн, з яких: 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 750 грн - сума заборгованості за відсотками;
- за кредитним договором №2991576 у розмірі 47 530 грн, з яких: 6 958 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 40 571,71 грн - сума заборгованості за процентами;
- за договором позики №74117793 у розмірі 12 748 грн, з яких: 4 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 748 грн - сума заборгованості за відсотками;
- за кредитним договором №5812809 у розмірі 13 955 грн, з яких: 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 955 грн - сума заборгованості за відсотками, а всього стягнути заборгованість за договорами у загальному розмірі 92 983 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати.
Позовна заява мотивована тим, що 04.07.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм»» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі кредитний договір №01364-07/2022, за яким надано позичальнику ОСОБА_1 кредит. На підставі договору факторингу №31052023 від 31.05.2023, укладеного між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №01364-07/2022 в сумі 18 750 грн.
01.06.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі кредитний договір №2991576, за яким остання отримала кредит. Відповідно до договору факторингу №11082023 від 11.08.2023 позивач набув грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2991576 у розмірі 47 530 грн.
12.07.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі договір позики №74117793, за яким остання отримала кредит. На підставі договору факторингу №14/06/21, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитом в сумі 12 748 грн.
01.08.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі кредитний договір №5812809, за яким остання отримала кредит. На підставі договору факторингу №19062023, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитом в сумі 13 955 грн.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 04 вересня 2024 року - позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у загальному розмірі 74 452 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у розмірі 2 147,20 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що останньою додатковою угодою №3 від 29.07.2022 до договору про надання фінансового кредиту №01364-07/2022 від 04.07.2022, сторони погодили, що розмір заборгованості за кредитом становить: 7 375 грн, і складається з: 5 000 грн - сума кредиту, 2 375 грн - сума відсотків за користування кредитом. Таким чином, сторони додатковою угодою визначили розмір заборгованості за кредитним договором №01364-07/2022 від 04.07.2022 в сумі 7 375 грн. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що кредитним договором №01364-07/2022 від 04.07.2022 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі встановленому договором, а саме в сумі 7 375 грн, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Позивач свої зобов'язання за договором №2991576 від 01.06.2022 виконав, надавши відповідачу кредит. У порушення умов договору позичальник свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 11.08.2023 складає 47 530 грн та підлягає стягненню з відповідача.
Оскільки відповідач належним чином не виконала зобов'язання за договором позики №74117793 від 12.07.2022, вона не повернула ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», а в подальшому - позивачу 4 000 грн, то з неї на користь позивача необхідно стягнути 4 000 грн заборгованості за основною сумою боргу. Так, розмір одержання процентів встановлений договором 1,99%, строк позики 20 днів, дата повернення позики 01.08.2022. Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості за відсотками в межах строку позики, які відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки, складають 1592 грн. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 5 592 грн, тому вказана вимога судом задовольняється частково.
Позивач свої зобов'язання за договором №5812809 від 01.08.2022 виконав, надавши відповідачу кредит. У порушення умов договору позичальник свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 18.06.2023 складає 13 955 грн.
З огляду на вказане вище, позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають частковому задоволенню. Так, за кредитним договором №01364-07/2022 від 04.07.2022 підлягає стягненню 7 375 грн, за кредитним договором №2991576 від 01.06.2022 - 47 530 грн., за кредитним договором №5812809 від 01.08.2022 - 13 955 грн, за кредитним договором №74117793 від 12.07.2022 - 5 592 грн, а всього 74 452 грн.
Доводи відповідача про те, що вона не підписувала кредитний договір, є безпідставними, оскільки законом передбачено можливість підписання електронного договору одноразовим ідентифікатором. Законом не визначено обов'язковість підписання електронного правочину електронним цифровим підписом.
Щодо доводів відповідача про неповідомлення про перехід до нового кредитора прав у зобов'язанні, то позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаними договорами, презумпція правомірності яких не спростована.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що зміст позовної заяви від 17.10.2023 з доданими до неї додатками, вбачається, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, зокрема, первинних документів (касово-бухгалтерських документів) на підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів за кредитними договорами №01364-07/2022 від 04.07.2022, №2991576 від 01.06.2022, №5812809 від 01.08.2022, №74117793 від 12.07.2022. Позивачем не надано належних, допустимих і достовірних доказів того, що відповідачу було надано кредити, а саме в сумах в яких стверджує позивач, оскільки визначення даних сум в кредитних договорах не свідчить про отримання саме у цьому розмірі кредитів відповідачем і виконання кредитодавцем своїх зобов'язань. Також, крім відсутності належних первинних документів у змісті позовної заяви та додатків до неї відсутні деталізовані розрахунки заборгованості за договорами, що не дає можливості об'єктивно перевірити правильність нарахування відсотків позивачем, а також за відсутності належних та допустимих доказів зробити висновок, що ця заборгованість взагалі існує, чи виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов відповідного кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірних договорів порушені відповідачем та які суми були ним сплачені за договорами. Звертає увагу, що заявку від 22.07.2022 на відстрочення виконання зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту №01364-07/2022 від 04.07.2022 та додаткової угоди №3 до договору про надання фінансового кредиту №01364-07/2022 від 04.07.2022 вона не укладала та на них не має її підпису, а також не підписувала та не укладала додаткової угоди №74117793. Ні від первісних кредиторів, ні від ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» жодних повідомлень про перехід права грошової вимоги відповідачем не отримувалось. Окрім цього, позивачем не надано жодного доказу, щодо повідомлення відповідача про перехід до нового кредитора прав у зобов'язанні. Будь-яких правовідносин з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у відповідача не виникало, жодних договорів з такою метою останньою не укладалося. Не повідомлення відповідача та відсутність доказів повідомлення відповідача щодо наявності у позивача відповідного права вимоги та будь-якого звернення позивача до відповідача з метою здійснення останнім відповідних розрахунків вказує, що позивачем не доведено обов'язок сплачувати грошові кошти на виконання будь-яких кредитних договорів саме позивачу ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024, визначено склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя ОСОБА_2 , судді Одринська Т.В., Пікуль В.П. (т.3 а.с. 40).
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04.10.2024 витребувано з Полтавського районного суду Полтавської області матеріали цивільної справи №545/4277/23 за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (т.3 а.с. 41-42).
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11.10.2024 відкрите апеляційне провадження у даній справі (т.3 а.с. 44).
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04.11.2024 справа призначена до апеляційного розгляду на 28.01.2025 на 10.20 год, з повідомленням учасників справи (т.3 а.с. 68).
У зв'язку з тим, що суддя ОСОБА_2 звільнена з посади судді Полтавського апеляційного суду рішенням Вищої ради правосуддя №611/0/15-25 від 25.03.2025 та відрахована зі штату суддів, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025 визначено склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя Дорош А.І., судді Одринська Т.В., Пікуль В.П. (т.3 а.с. 81-82).
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 03.04.2024 справу №545/4277/23 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.06.2025 на 10.00 год, з повідомленням учасників справи (т.3 а.с. 83).
У судове засідання апеляційного суду 16.06.2025 не з'явилися учасники справи, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 08.04.2025 судових повісток про виклик до суду у цивільній справі на електронні адреси у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України та засобами поштового зв'язку (т.3 а.с. 85-860), яка була доставлена до електронного кабінету позивача та поштовим зв"язком відповідачу. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 03.04.2025 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 16.06.2025 о 10-00 год) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. Згідно рекомендованого повідомлення судова повістка на ім'я позивача ОСОБА_1 повернулася до апеляційного суду без вручення з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням про дату, час і місце судового засідання. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається: щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №01364-07/2022.
04.07.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі кредитний договір №01364-07/2022. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.7. кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. Згідно з умовами договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених договором (т.1 а.с. 11-12).
Так, договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором W574.
Згідно з п.1.1. договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 5 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 1.2. передбачено, що кредит надається строком на 20 днів, тобто до 23.07.2022.
Згідно з п.п. 3.3.3. договору, клієнт має право відстрочити виконання зобов'язання на строк 7/14/30 днів, сплативши для цього проценти відповідно до наведеного розрахунку: 7 днів - 3% на добу від тіла кредиту; 14 днів - 2,5% на добу від тіла кредиту.
Відповідно до додаткової угоди №3 від 22.07.2022 відстрочено виконання зобов'язання за договором на 7 днів, тобто до 28.07.2022, додаткової угоди №3 від 23.07.2022 відстрочено виконання зобов'язання за договором на 7 днів, тобто до 29.07.2022, додаткової угоди №3 від 29.07.2022 відстрочено виконання зобов'язання за договором на 14 днів, тобто до 11.08.2022. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості клієнта становить 7 375,00 грн (т.2 а.с. 25-27).
Відповідно до п.1.3. договору, за користування кредитом клієнт сплачує Товариству 912,5% річних від суми кредиту з розрахунку 2,50% на добу.
Згідно п.1.5. договору, для клієнта, якому Товариство вперше надає кредит, діє акційний період і нарахування процентів в цей час здійснюється за ставкою встановленою в пункті 1.3. цього договору, яка залежить від оцінки кредитоспроможності (платоспроможності) клієнта та, відповідно, скорингового балу клієнта.
Згідно повідомлення АТ КБ «Приватбанк» за вих. №20.1.0.0.0/7-240515/73148 від 19.05.2024 вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 IBAN НОМЕР_3 (т.2 а.с. 211).
Як вбачається із повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 24.11.2023, між останнім та ТОВ «ФК «Інвеструм» укладено договір на переказ коштів, відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта, а саме 04.07.2022 на суму 5 000,00 грн., на карту НОМЕР_4 (т.1 а.с. 111), що також підтверджується випискою по рахунку (т.2 а.с. 211 зворот).
Згідно п.6.7. договору, підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту товариства.
Згідно з додатком №1 до договору, клієнт зобов'язується здійснити повернення кредиту відповідно до умов графіка розрахунків, а саме: строк, на який надано кредит, кількість днів 20 днів, сума кредиту 5 000 грн, проценти за користування кредитом 2 500 грн, до оплати (загальна вартість кредиту) - 7 500 грн (т.1 а.с. 13 зворот).
31.05.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №31052023, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (т.1 а.с. 17-19).
Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №31052023 від 31.05.2023 підтверджується передача позивачу реєстру боржників (т.1 а.с. 20).
Відповідно до витягу реєстру боржників до договору факторингу №31052023 від 31.05.2023, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача на підставі кредитного договору №01364-07/2022 у розмірі 18 750 грн, з яких: 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13 750 грн - сума заборгованості за відсотками (т.1 а.с. 21).
Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №2991576.
01.06.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №2991576 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, згідно якого позичальник отримав кредит на споживчі потреби у розмірі 7 000 грн, строком на 360 днів, та зобов'язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором (т.1 а.с. 27-35).
Відповідно до п.п.1.1. кредитного договору, укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Відповідно до п.п.9.7. кредитного договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС товариства. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
Згідно п.1.4.1. договору, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах всього строку кредиту.
Згідно повідомлення АТ КБ «Приватбанк» за вих. №20.1.0.0.0/7-240515/73148 від 19.05.2024 вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 IBAN НОМЕР_3 (т.2 а.с. 211).
Як вбачається із повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 24.11.2023, між останнім та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір на переказ коштів, відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта, а саме 01.06.2022 на суму 7 000,00 грн, на карту НОМЕР_4 (т.1 а.с. 118), що також підтверджується випискою по рахунку (т.2 а.с. 213 зворот).
11.08.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №11082023 (т.1 а.с. 39-41).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №11082023 від 11.08.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 47 530 грн, з яких: 6 958,29 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 40 571,71 грн - сума заборгованості за процентами (т.1 а.с. 43).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №2991576 від 01.06.2022 за період з 01.06.2023 по 27.05.2023 вбачається, що кредитором нарахована заборгованість у сумі 55 767,17 грн, відповідачем сплачено - 8 237,17 грн, тобто до сплати підлягає 47 530 грн (т.1 а.с. 119-125).
З наведеного розрахунку вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховані в межах строку кредитування, за період з 01.06.2023 по 27.05.2023.
Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №74117793.
12.07.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики №74117793 (т.1 а.с. 50-52).
Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.28. договору позики, реквізити та підпис сторін.
Згідно п.1. договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Згідно п.п.2.1-2.3. договору, сума позики - 1950 грн, строк позики (строк договору) - 20 днів, процентна ставка (базова)/день - 1,99% (фіксована). Знижена процентна ставка/день, % (застосовується у відповідності до умов програми лояльності) - 1,99%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % (не застосовується в період карантину) - 1,99%, пеня %/день (не застосовується в період карантину) - 2,70%. Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до договору.
Згідно п.6. договору, позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди.
Проте, як вбачається із матеріалів справи така пролонгація здійснена не була.
Окрім того, 12.07.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №74117793 до договору позики, з умов якої вбачається, що на підставі звернення позичальника позикодавець збільшує суму наданої позичальнику позики 1950,00 грн на 2 050 грн. Таким чином, загальний розмір наданої позики становить 4 000,00 грн (т.1 а.с. 54).
Відповідно до п.2.1. додаткової угоди, орієнтовна загальна вартість позики у грн - 5 592,00 грн (4 000 грн - за тілом кредиту, 1592 грн - відсотки) (т.1 а.с. 55).
Згідно повідомлення АТ КБ «Приватбанк» за вих. №20.1.0.0.0/7-240515/73148 від 19.05.2024 вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 IBAN НОМЕР_3 (т.2 а.с. 211).
Як вбачається із відповіді АТ КБ «Приватбанк» за вих. №20.1.0.0.0/7-240802/48830 від 12.08.2024, надано інформацію щодо надходження коштів на карту № НОМЕР_2 за 12.07.2022 у розмірі 1950 грн та 2 050 грн (т.2 а.с. 243).
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (т.1 а.с. 56-59).
Відповідно до реєстру боржників №7 від 21.04.2023 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12 748 грн, з яких: 4 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 748 грн - сума заборгованості за відсотками (т.1 а.с. 61).
Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №5812809.
01.08.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №5812809 про надання споживчого кредиту, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (С833595) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, згідно якого позичальник отримав кредит на споживчі потреби у розмірі 5 000,00 грн, строком на 360 днів, та зобов'язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором (т.1 а.с. 68-73).
Згідно п.1.5.1. договору, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах всього строку кредиту.
Згідно повідомлення АТ КБ «Приватбанк» за вих. №20.1.0.0.0/7-240515/73148 від 19.05.2024 вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 IBAN НОМЕР_3 (т.2 а.с. 211).
Як вбачається із повідомлення ТОВ «Пейтек Україна», 01.08.2022 на карту НОМЕР_4 , номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна» - 29702095, було перераховано кошти в сумі 5 000,00 грн (т.1 а.с. 127), що також підтверджується випискою по рахунку (т.2 а.с. 213).
19.06.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №19062023 (т.1 а.с. 76-78).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №19062023 від 19.06.2023, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13 955 грн, з яких: 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8 955 грн -сума заборгованості за відсотками (т.1 а.с. 80).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №5812809 від 01.08.2022 за період з 01.08.2022 по 18.06.2023, після набуття права грошової вимоги за вказаним кредитним договором відповідачем не було сплачено жодних платежів на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованість становить 13 955 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 5 000 грн, заборгованість за відсотками - 8 955 грн (т.1 а.с. 129-137).
З наведеного розрахунку вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховані в межах строку кредитування за період з 01.08.2022 по 18.06.2023.
Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.
Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому, окрім листів та телеграм, можуть використовуватися й інші засоби зв'язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 1046, ч.ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 656 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 частини 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, провадження №14-10цс18, постанова Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №359/2703/15ц).
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові і відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.
Крім того, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Предметом даного спору є стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суми заборгованості: - за кредитним договором №01364-07/2022 у розмірі 18 750 грн, з яких: 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 750 грн - сума заборгованості за відсотками; - за кредитним договором №2991576 у розмірі 47 530 грн, з яких: 6 958 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 40 571,71 грн - сума заборгованості за процентами; - за договором позики №74117793 у розмірі 12 748 грн, з яких: 4 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 748 грн - сума заборгованості за відсотками; - за кредитним договором №5812809 у розмірі 13 955 грн, з яких: 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 955 грн - сума заборгованості за відсотками, а всього стягнення заборгованості за договорами у загальному розмірі 92 983 грн.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, щодо дійсності якого заперечує відповідач, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було укладено: - договір про надання фінансового кредиту №01364-07/2022 від 04.07.2022 (т.1 а.с. 11-12); - договір №2991576 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01.06.2022 (т.1 а.с. 27-35); - договір позики №74117793 від 12.07.2022 (т.1 а.с. 50-52); - договір №5812809 про надання споживчного кредиту від 01.08.2022 (т.1 а.с. 68-73), за умовами яких відповідач отримала грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, зареєстрований для цієї мети в особистому кабінеті.
Вказані договори було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, які були надіслані на мобільний номер телефону ОСОБА_1 .
Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані договори прирівнюються до укладених в письмовій формі.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає доведеним, що договір про надання фінансового кредиту №01364-07/2022 від 04.07.2022; договір №2991576 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01.06.2022; договір позики №74117793 від 12.07.2022; договір №5812809 про надання споживчного кредиту від 01.08.2022 були підписані позичальником ОСОБА_1 в електронному вигляді.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження факту перерахування кредитних коштів, що надані розрахунки заборгованості не можуть бути первинними документами, які можуть підтверджувати наявність заборгованості відповідача, то такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки відповідач як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів. Однак, відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на її картковий рахунок, вказаний у договорах, або доказів того, що вказані карткові рахунки їй не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не позбавлена можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов'язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст.77-ст.80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, факт отримання грошових коштів ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №01364-07/2022 від 04.07.2022 підтверджується повідомленням АТ КБ «Приватбанк» за вих. №20.1.0.0.0/7-240515/73148 від 19.05.2024, з якого вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в банку емітовано карту № НОМЕР_2 IBAN НОМЕР_3 , та випискою по рахунку (т.2 а.с. 211), а також повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 24.11.2023, що між останнім та ТОВ «ФК «Інвеструм» укладено договір на переказ коштів, відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну карту ОСОБА_1 , а саме 04.07.2022 на суму 5 000 грн, на карту НОМЕР_4 (т.1 а.с. 111).
Крім того, факт отримання ОСОБА_1 коштів згідно договору №2991576 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01.06.2022 підтверджується повідомленням АТ КБ «Приватбанк» за вих. №20.1.0.0.0/7-240515/73148 від 19.05.2024, з якого вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в банку емітовано карту № НОМЕР_2 IBAN НОМЕР_3 (т.2 а.с. 211); випискою по рахунку (т.2 а.с. 213 зворот), а також повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 24.11.2023 про те, що між останнім та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір на переказ коштів, відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну карту ОСОБА_1 , а саме 01.06.2022 на суму 7 000 грн на карту НОМЕР_4 (т.1 а.с. 118).
Також, факт отримання ОСОБА_1 коштів згідно договору позики №74117793 від 12.07.2022 підтверджується повідомленням АТ КБ «Приватбанк» за вих. №20.1.0.0.0/7-240515/73148 від 19.05.2024, з якого вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в банку емітовано карту № НОМЕР_2 IBAN НОМЕР_3 (т.2 а.с. 211) та відповіддю АТ КБ «Приватбанк» за вих. №20.1.0.0.0/7-240802/48830 від 12.08.2024 про надходження коштів на карту № НОМЕР_2 за 12.07.2022 у розмірі 1950 грн та 2050 грн (т.2 а.с. 243).
Факт отримання ОСОБА_1 коштів згідно договору №5812809 про надання споживчного кредиту від 01.08.2022 підтверджується повідомленням АТ КБ «Приватбанк» за вих. №20.1.0.0.0/7-240515/73148 від 19.05.2024 про те, що на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в банку емітовано карту № НОМЕР_2 IBAN НОМЕР_3 (т.2 а.с. 211) та повідомленням ТОВ «Пейтек Україна», що 01.08.2022 на карту НОМЕР_4 , номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна» - 2970209, було перераховано кошти в сумі 5 000 грн (т.1 а.с. 127), що також підтверджується випискою по рахунку (т.2 а.с. 213).
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що у матеріалах справи наявні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту укладання кредитних договорів між ОСОБА_1 та первісними кредиторами ТОВ «ФК «Інвеструм», ТОВ «Лінеура Україна», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Авентус Україна», а також підтвердження факту перерахування коштів на рахунок відповідача, вказаний при укладенні договорів, а також для обґрунтування розміру заборгованості за договорами.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Доказів повернення кредитів та сплати процентів за користування кредитними грошима відповідачем матеріали справи не містять.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник (клієнт) ОСОБА_1 взяті не себе зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту №01364-07/2022 від 04.07.2022, договором №2991576 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01.06.2022, договором позики №74117793 від 12.07.2022, договором №5812809 про надання споживчного кредиту від 01.08.2022 не виконала, у передбачений в договорах строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування позикою не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку в частині стягнення з відповідача у примусовому порядку суми заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №01364-07/2022 від 04.07.2022, договором №2991576 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01.06.2022, договором позики №74117793 від 12.07.2022, договором №5812809 про надання споживчного кредиту від 01.08.2022.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Так, згідно умов договору про надання фінансового кредиту №01364-07/2022 від 04.07.2022 Товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 5 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 20 днів, тобто до 23.07.2022. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5% річних від суми кредиту в розрахунку 2,50% на добу. Товариство має право відстрочити виконання зобов'язання на строк 7/14/30 днів, сплативши для цього проценти відповідно до наведеного розрахунку: 7 днів - 3% на добу від тіла кредиту; 14 днів - 2,5% на добу від тіла кредиту.
Також встановлено, що згідно умов договору №2991576 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01.06.2022 сума кредиту (загальний розмір) складає 7 000,00 грн (п.1.2. договору); строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п.1.3. договору); стандартна процентна ставка 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту вказаного в п. 1.3. цього договору (п.1.4.1. договору); знижена процентна ставка становить 1,99% в день. (п.1.4.2 договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 29 653,85% річних; за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної стаки 29 653,85% річних (п.1.5. договору). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 57 148 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 57 148 грн (п.1.6. договору).
Крім того, згідно умов договору позики №74117793 від 12.07.2022 встановлено, що п.п.2.1-2.3. договору, сума позики - 1950 грн., строк позики (строк договору) - 20 днів, процентна ставка (базова)/день - 1,99% (фіксована). Знижена процентна ставка/день, % (застосовується у відповідності до умов програми лояльності) - 1,99%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % (не застосовується в період карантину) - 1,99%, пеня %/день (не застосовується в період карантину) - 2,70%. Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до договору. Згідно п.6 договору, позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди.
Згідно умов договору №5812809 про надання споживчного кредиту від 01.08.2022 сторони погодили наступні умови: сума кредиту (загальний розмір) складає: 5 000 грн. Тип кредиту - кредит (п.1.3. договору). Строк кредиту 360 днів (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п.1.4. договору). Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. Знижена процентна ставка 1,89% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 31.08.2022 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Споживач як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом на отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для споживача у випадку та на умовах визначених в п.п.1.5.2 договору, зокрема, у випадку отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку (п.1.5. договору). Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.1.6. договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 29 653,85% річних. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 27 238,98% річних (п.1.7. договору). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 40 820 грн. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 40 670,75 грн (п.1.8. договору).
Згідно матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 допустила неналежне виконання умов договорів, допустила прострочення виконання зобов'язань за договорами.
Разом з цим, згідно вимог позовної заяви ТОВ «ФК «ЄАПБ» з моменту отримання права вимоги за договорами, а саме з 31.05.2023, 11.08.2023, 14.06.2021 та 19.06.2023 не здійснювалося нарахування заборгованості, що підтверджується детальними розрахунками заборгованості (т.2 а.с. 100-102, 108-123).
Водночас, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010, згідно яких зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
У справі, що переглядається, позичальник ОСОБА_1 не довела належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених укладеними кредитними договорами, презумпція правомірності яких не спростована. Відповідач жодним чином не оспорювала укладання кредитних договорів. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження вказаного.
Доводи апеляційної скарги щодо факту наявності у позивача прав вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами та щодо наявності у відповідача заборгованості перед попередніми кредиторами у розмірах, які позивач вказав у своїй позовній заяві, то такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи та наявними у матеріалах доказами. У матеріалах справи є належні та допустимі докази на підтвердження переходу прав вимоги від первісних кредиторів до ТОВ «ФК «ЄАПБ», зокрема, копії договорів факторингу №31052023 від 31.05.2023, №11082023 від 11.08.2023, №14/06/21 від 14.06.2021, №19062023 від 19.06.2023, витяги з реєстрів боржників до вказаних договорів щодо заборгованості ОСОБА_1 , копії платіжних інструкції щодо оплати договорів факторингу (т.2 а.с. 45-79). Отже, позивач надав докази, які підтверджують факт передачі права вимоги заборгованості ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за кредитними договорами, а договори факторингу відповідачем не оспорювалися, то у даному випадку необхідно виходити із презумпції правомірності правочину вищезазначених договорів у даній справі (стаття 204 ЦК України), а також презумпції обов'язковості виконання договору (стаття 629 ЦК України).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не виконала зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту №01364-07/2022 від 04.07.2022, договором №2991576 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01.06.2022, договором позики №74117793 від 12.07.2022, договором №5812809 про надання споживчного кредиту від 01.08.2022, а тому з неї на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 74 452 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що заявку від 22.07.2022 на відстрочення виконання зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту №01364-07/2022 від 04.07.2022 та додаткової угоди №3 до договору про надання фінансового кредиту №01364-07/2022 від 04.07.2022 ОСОБА_1 не укладала та на них не має її підпису, а також не підписувала та не укладала додаткової угоди №74117793, не заслуговують на увагу, оскільки заявка від 22.07.2022 на відстрочення виконання зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту, додаткова угода №3 від 22.07.2022 до договору про надання фінансового кредиту №01364-07/2022 від 04.07.2022 підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W0143; заявка від 29.07.2022 на відстрочення виконання зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту, додаткова угода №3 від 29.07.2022 до договору про надання фінансового кредиту №01364-07/2022 від 04.07.2022 підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W2574; додаткова угода №74117793 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №74117793 від 12.07.2022 підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором yB05BNxzas. Отже, доводи відповідача про відсутність її підпису на вищевказаних документах є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги про те, що договір було укладено на вкрай невигідних умовах, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Отже, доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Враховуючи те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд у складі колегії суддів не вбачає.
Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381, 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Якщо розгляд справи здійснювався у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, то касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 16 червня 2025 року.
СУДДІ: А. І. Дорош Т. В. Одринська В. П. Пікуль