Справа № 761/41504/21
Провадження № 2-а/761/68/2025
17 червня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєва Ю.О. розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
У листопаді 2021 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив суд:
-Визнати протиправними та скасувати, винесені стосовно позивача, Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №244311 від 22.06.2021 року у розмірі 17000,00 грн. та Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №244312 від 22.06.2021 року у розмірі 1700.00 грн., видані Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки.
-Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені суми боргу з урахуванням виконавчого збору та витрат па проведення та організацію виконавчих дій, визначені Шевченківським ВДВС у м. Києві ЦМУ MЮ (м. Київ), у сумі 17420,00 гри за виконавчим провадженням, відкритим за виданою 22.06.2021 постановою №244311 та у сумі 3650,00 грн. за виконавчим провадженням, відкритим за виданою 22.06.2021 постановою №244312.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки транспортний засіб Volvo FM4XT д.н.з. НОМЕР_1 , які належать ФОП ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до договору оренди транспортних засобів від 01.02.2019р. були передані в оренду ТОВ «КосмоПакБуд», внаслідок чого застосування штрафів безпосередньо до позивача є протиправним.
18.11.2021 року до суду надійшла зазначена адміністративна справа та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2021 року була передана до провадження судді Макаренко І.О.
Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-1425 від 24.04.2025 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 року в провадження судді Матвєєвої Ю.О. надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 28.04.2025 року вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
15.05.2025 року недоліки усунуто.
Ухвалою суду від 16.05.2025 року справу прийнято до свого провадження та продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву, однак відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву, будь-яких заяв чи клопотань, тому відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачем у встановлений строк відзиву до суду не подано.
Дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановою заступника начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 22.06.2021р. № 244311 про застосування адміністративно-господарського штрафу позивача притягнуто до відповідальності за порушення абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 % та накладено штраф у розмірі 17 000, 00 грн.
Постановою заступника начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 22.06.2021р. № 244312 про застосування адміністративно-господарського штрафу позивача притягнуто до відповідальності за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за не оформлення індивідуально-контрольної книжки та накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.
Позивач вважаючи вищезазначені постанови протиправними звернувся до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Так, засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються Законом України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Водночас, процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до п. 2, 3 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Згідно з п. 20, 21 Порядку № 1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Відповідно до абз. 1 п. 25 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Згідно з п. 26-29 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Приписами п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою КМУ за №103 від 11.02.2015р. (надалі - Положення №103) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Положеннями п.п. 1 п. 4 Положення №103 встановлено, що основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
У відповідності до п.п. 15, 27 п. 5 Положення №103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Таким чином, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
При цьому, відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є:
для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;
для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
При цьому, статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено поняття як автомобільного перевізника так і водія.
Так, «автомобільний перевізник» - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
«Водій» - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Одночасно, згідно з абз 15, 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, з аналізу вищевикладених норм вбачається, що суб'єктами відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт є саме автомобільні перевізники.
З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2019р. між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «КосмоПакБуд» (орендар) укладено договір оренди транспортних засобів № 2019-1 за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння та користування транспортний засіб: сідельний тягач VOLVO FM4XT НОМЕР_1 .
При цьому, відповідно до п. 11.1 Договору № 2019-1, даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2020р.
Відповідно до акта приймання- передачі № 13 до Договору № 2019-41від 03.07.2019р., орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до вказаного договору, в тимчасове володіння та користування транспортний засіб: сідельний тягач VOLVO FM4XT НОМЕР_1 .
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що накладення на позивача штрафів оскаржуваними постановами є протиправним, оскільки виходячи з вимог законодавства та встановлених обставин справи, а саме передачі позивачем в оренду належному йому на праві власності транспортного засобу іншому підприємству, ТОВ «КосмоПакБуд» не може вважатись суб'єктом вказаних у постановах правопорушень, оскільки не є автомобільним перевізником в розумінні вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» станом на момент виникнення спірних правовідносин, а посадовими особами відповідача при здійсненні перевірки та винесенні спірних постанов не було з'ясовано на замовлення якого перевізника здійснюється надання послуг з перевезення вантажів.
Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
З огляду на вищевикладене, оскаржувані постанови підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Щодо повернення позивачу сплачений штраф у розмірі 17420,00 грн. та виконавчих витрат у сумі 3650,00, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.
Відповідно до положень ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Повернення коштів сплачених позивачем на виконання штрафу має здійснюватися на підставі Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» .
Відповідно до вимог п. 3 згаданого Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до п. 5 цього ж Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Відповідач є контролюючим органом у розумінні положень п. 5 Порядку, оскільки саме на виконання його рішення (постанови) було сплачено штраф позивачем.
Сплачений адміністративний штраф може бути повернуто управлінням держказначейства у визначеному порядку лише на підставі висновку органу, який застосував адміністративне стягнення (штраф). Тобто фізичній особі необхідно звернутися до відповідного органу з письмовою заявою про надання висновку про повернення помилково сплаченого адміністративного штрафу.
Враховуючи викладене, а також враховуючи той факт, що повернення таких коштів здійснюється управлінням держказначейства на підставі висновку органу, який застосував адміністративне стягнення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
При цьому, суд зазначає, що в разі невиконання відповідачем обов'язку по вчиненню дій, спрямованих на повернення коштів, то, в даному випадку, місцевий суд в порядку цивільного судочинства, може стягнути на користь платника сплачені на підставі вказаної постанови кошти згідно зі ст. 1212 ЦК України як безпідставно утримувану суму, та саме до цього зводяться висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 року в справі № 910/5880/21.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки, позов задоволено, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений нею судовий збір за подання позовної заяви до суду в сумі 1816,00 грн.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати, винесені стосовно ОСОБА_1 , Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №244311 від 22.06.2021 року у розмірі 17000,00 грн. та Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №244312 від 22.06.2021 року у розмірі 1700,00 грн., видані Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1816,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя Ю.О. Матвєєва
17 червня 2025 року