17 червня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/6973/25
Провадження № 22-ц/820/1319/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В., Талалай О.І.,
секретар судового засідання Дубова М.В.,
з участю заявника та його представника,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 квітня 2025 року, суддя Чевилюк З.А., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - орган опіки і піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,
встановив:
В березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, в якій просив призначити його опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказав, що його рідний брат ОСОБА_2 страждає на стійке хронічне психічне захворювання, є особою з інвалідністю І групи та потребує постійного стороннього догляду. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.06.2024 року у справі №686/3753/24 ОСОБА_2 було визнано недієздатним.
Відповідно до подання виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14.02.2025 року було визначено за доцільне опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити ОСОБА_1 .
Станом на сьогодні над ОСОБА_2 не було встановлено опіки та не призначено опікуна, що грубо порушує права останнього.
Батьки заявника та ОСОБА_2 не мають можливості забезпечити належний догляд останньому, оскільки мати, ОСОБА_3 , є особою з інвалідністю ІІІ групи, батько, ОСОБА_4 , не зареєстрований і не проживає разом з ОСОБА_2 , фактично проживає у м. Львові, тому батьки ОСОБА_2 не мають об'єктивної можливості належним чином здійснювати догляд за хворим сином.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.04.2025 року в задоволенні заяви відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що органом опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради у поданні не наведено підстав для призначення опікуном саме ОСОБА_1 . Подання не містить аналізу відносин з підопічним, відсутнє обґрунтування відповідності призначення опікуном ОСОБА_1 інтересам ОСОБА_2 , не проаналізована фізична можливість ОСОБА_1 виконувати опікунські обов'язки з урахуванням його працевлаштованості в органах поліції. При цьому, не надано доказів неможливості матір'ю ОСОБА_3 , як особою з інвалідністю ІІІ групи, здійснювати виконання опікунських обов'язків щодо свого недієздатного сина. Реєстрація батька ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в м. Львів об'єктивно не підтверджує неможливість останнього фактично проживати в м. Хмельницькому та виконувати опікунські обов'язки.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення поданої ним заяви.
В обґрунтування скарги, зокрема, зауважив неврахування судом тієї обставини, що інших осіб, які б виявили намір стати опікуном ОСОБА_2 , немає.
Мати ОСОБА_2 є особою з інвалідності, відтак за визначенням не може бути опікуном сина.
Батько ОСОБА_2 не проживає з сином, проживає в іншому місті, тому не має можливості забезпечити належної опіки.
Відмова у призначенні опікуна недієздатній особі грубо порушує права останньої.
В судовому засіданні заявник та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.
Інші учасники в суд не з'явилися.
Заслухавши пояснення заявника та його представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.06.2024 року у справі №686/3753/24 було визнано недієздатним.
Згідно з даними, які містяться у витягу з реєстру територіальної громади №2023/001264317 від 10.02.2023 року, №2024/014944084 від 11.12.2024 року та довідки КП Хмельницької міської ради, Управляючої муніципальної компанії «Південно-Західна» від 01.11.2024 року №709, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 15.02.2012 року, виданого на ім'я ОСОБА_3 , яка є матір'ю ОСОБА_2 , їй встановлено пенсію по інвалідності ІІІ групи, загальне захворювання. Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії ХМ 237953, ОСОБА_3 протипоказана важка фізична праця.
Як вбачається зі змісту витягу Львівської територіальної громади №2024/014944084 від 11.12.2024 року, ОСОБА_4 , який є батьком ОСОБА_2 , зареєстрований з 16.08.1990 року у АДРЕСА_2 .
За даними інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Хмельницький, Україна, на території України станом на 02.07.2024 року, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
Згідно з висновком про стан здоров'я від 26.01.2025 року, ОСОБА_1 є практично здоровим, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває.
У службовій характеристиці від 29.07.2024 року на лейтенанта поліції ОСОБА_1., оперуповноваженого відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУНП в Хмельницькій області, зазначено, що він зарекомендував себе як фахівець справи, проявив дисциплінованість та принциповість у вирішенні службових питань. Під час виконання посадових інструкцій будує свої стосунки з колегами по службі на засадах службової субординації. При спілкуванні з громадянами ввічливий, тактовний, завжди може надати відповідь по проблемах, з якими звертаються громадяни.
У поданні органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради зазначено про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , які спільно проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Згідно з частиною 1 статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 року №34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 року за №387/3680 (далі - Правила).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки.
Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п'ятнадцяти років і залишилися без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.
Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
Відповідно до пункту 3.1. Правил при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Також пунктом 3.3 Правил визначено перелік документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, а саме: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органу опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.
У постанові Верховного Суду від 08.01.2024 року у справі №753/1905/22 (провадження №61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 року в справі №736/1508/17 (провадження №61-39361св18), від 28.02.2024 року в справі №372/3474/21 (провадження №61-16349св23).
У частинах 2-5 статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Тлумачення зазначених норм права дає підстави для висновку, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.
Хоча за станом здоров'я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов'язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації (постанова Верховного Суду від 08.01.2024 року у справі №753/1905/22).
Згідно з частиною 1 статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна (постанова Верховного Суду від 24.07.2024 року у справі №727/597/24).
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (частина друга статті 3 СК України).
Сімейний кодекс України регулює зокрема сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому (стаття 2 СК України).
Згідно з абзацом 5 пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).
У частині 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає із заявником за однією адресою.
Доказів щодо неможливості виконувати обов'язки опікуна одним з батьків ОСОБА_2 , зокрема його матір'ю, ОСОБА_3 , яка не потребує стороннього догляду, матеріали справи не містять.
Також, у матеріалах справи, як і у поданні органу опіки та піклування, відсутні докази перевірки умов життя майбутнього опікуна, відсутності в нього чи то членів його сім'ї захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, яка потребує опіки, у зв'язку з чим відповідне подання не можна визнати обґрунтованим.
Суд першої інстанції надав об'єктивну оцінку вищевказаним обставинам та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність обставин, на підставі яких було б можливо задовольнити заяву та призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Слід також зауважити, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.06.2024 року у справі №686/3753/24, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 вже було відмовлено у призначенні його опікуном брата ОСОБА_2 за обставин, які є аналогічними в даній справі (а.с. 15-16).
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18 червня 2025 року.
Судді: Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова
О.І. Талалай