Єдиний унікальний №317/723/25 Головуючий в 1 інст. Ткаченко М.О.
Провадження №33/807/557/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
9 травня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Бахмута М.С. на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 17 березня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості суду не відомі,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, що 23 січня 2025 року о 00 год. 20 хв. в Запорізькій області, Запорізькому районі, с. Новоолександрівка, вул. Центральна, буд. 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою технічного приладу алкотест Драгер та у лікаря-нарколога водій відмовився. Своїми діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Бахмут М.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки жодних доказів скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять.
В обґрунтування своїх доводів зазначив, що протокол складений з порушенням вимог КУпАП, відомості, вказані в ньому, не відповідають обставинам справи. Так, відеозаписом події не підтверджується факт керування ОСОБА_1 автомобілем, саме о 00-20 годині та до оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Не містить відеозапис події і факту складання направлення на огляд водія до закладу охорони здоров'я з 00-20 години до 01-09 години 23 січня 2025 року. Крім того, взагалі вказаний акт викликає обґрунтовані сумніви щодо його складання у зв'язку із тим, що його складено саме в момент фіксації правопорушення. Вважає, що оскільки направлення співробітником поліції на огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 не складалося, а тому і відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, яке є похідною від направлення не має сенсу.
Просить скасувати постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 17 березня 2025 року відносно ОСОБА_1 , якою на останнього накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження в справі закрити.
9 травня 2025 року, адвокат Бахмут М.С. звернувся до апеляційного суду з клопотанням про зупинення провадження в справі у зв'язку із проходженням ОСОБА_2 військової служби за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 .
Розглядаючи клопотання захисника про зупинення провадження в справі до моменту звільнення ОСОБА_2 з військової служби, суддя апеляційного суду приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката Бахмута М.С., який в його інтересах має право подати суду пояснення, клопотання та докази в даній справі та висловити позицію щодо складеного відносно ОСОБА_1 протоколу.
Отже, з урахуванням того факту, що ОСОБА_1 скористався правовою допомогою захисника - адвоката Бахмута М.С., який в його інтересах має право подати суду пояснення, клопотання та докази в даній справі під час апеляційного перегляду справи, має можливість висловити позицію сторони захисту щодо суті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу, а також має інші права, передбачені законами України, суддя апеляційного суду вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження в даній справі та відкладення його розгляду на іншу дату.
Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), його захисника - адвоката Бахмута М.С. через електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю останніх, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 227941 від 23 січня 2025 року підтверджується:
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння до закладу охорони здоров'я від 23 січня 2025 р, в якому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд не проводився у зв'язку з відмовою (а.с. 3);
- відеозаписом події (а.с. 5).
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.
Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).
Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, суддя апеляційного суду, проаналізувавши зібрані по справі докази, вважає непереконливими.
Так, доданим до протоколу відеозаписом зафіксовані обставини, з яких прослідковуєтся, що ОСОБА_1 був зупинений на блокпосту. Під час спілкування із водієм ОСОБА_1 поліцейський виявив у нього ознаки алкогольного сп'яніння, оголосив їх. Слідує пропозиція пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я. Попередження поліцейським про складання протоколу відносно ОСОБА_1 за керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Жодних заперечень щодо керування транспортним засобом, ОСОБА_1 , який перебуває за кермом автомобіля не висловлює, будь яких інших сторонніх осіб в салоні автомобілю або поруч з ним не зафіксовано.
Відомості з оглянутого відеозапису переконують суддю апеляційного суду в тому, що керував транспортним засобом ОСОБА_1 у вказаний в протоколі час та у зазначеному місці, а позиція сторони захисту спрямована на уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за допущене ним правопорушення.
Таким чином, за обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зафіксована поведінка останнього працівником поліції вірно розцінена як відмова водія від проходження огляду у встановленому законодавством порядку.
На посилання сторони захисту про те, що письмове направлення до закладу охорони здоров'я не складалося, оскільки така дія не зафіксована відеозаписом події слід зазначити, що в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія ОСОБА_1 , яке складено о 00 год. 20 хв. відповідно до вимог додатку 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015№ 1452/73, що спростовує вказане посилання захисника.
Отже, доводи викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на матеріалах провадження, спростовуються наявними в справі належними та допустимими доказами, і не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, слід звернути увагу, що в рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу адвоката Бахмута Михайла Сергійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 17 березня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 317/723/25