Єдиний унікальний №322/253/25 Головуючий в 1 інст. Губанов Р.О.
Провадження №33/807/579/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
9 травня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Писаренка С.Ю., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Писаренка С.Ю. на постанову судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 19 березня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, що 25 лютого 2025 року об 11 год. 29 хв. на 59 км автодороги Запоріжжя - Донецьк в Запорізькому районі Запорізької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Subaru Legacy н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці не реагують на світло, порушена координація рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Писаренко С.Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що під час винесення оскаржуваної постанови, суд неправильно застосував норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, внаслідок чого постанова підлягає скасуванню, із закриттям провадження в справі.
В обґрунтування своїх доводів посилається на порушення процедури огляду ОСОБА_1 , оскільки останній є військовослужбовцем, а отже з урахування положень ст.266-1 КУпАП та порядку № 32, його огляд мав бути проведений не поліцією, а посадовою особою уповноваженою на те, начальником органу управління військової служби правопорядку (ВСП) ЗСУ або командиром військової частини.
Наголошує, що ОСОБА_1 повідомляв співробітникам поліції про те, що він є діючим військовослужбовцем за мобілізацію та на дату подій, викладених в протоколі проходив службу, має статус учасника бойових дій. Однак, заходів направлення ОСОБА_1 на огляд на визначення стану сп'яніння, передбаченим Порядком № 32 та вимогами ст. 266-1 КУпАП, співробітники поліції не вжили.
Отже вважає, що додані до протоколу докази, слід визнати недопустимими, як такі, що отриманні з порушенням встановленого законом порядку.
Звертає увагу суду, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, оскільки повертався з похорон матері, був дуже стомленим, знаходився в стресі, а вранці вже мав приступати до своїх військових обов'язків. Від керування ОСОБА_1 не відсторонявся, що підтверджує факт відсутності у нього будь-яких ознак.
Просить скасувати постанову судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 19 березня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження в справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Окрім вимог щодо скасування даної постанови, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Клопотання обґрунтовує тим, що 20 березня 2025 року, ОСОБА_1 звернувся до центру з надання безоплатної правничої допомоги та 31 березня 2025 року Наказом Південно-східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, йому було призначено захисника. Після узгодження правової позиції з клієнтом та ознайомлення з наявними матеріалами справи, захисником була складена та подана апеляційна скарга.
Отже вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, ним пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи, доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, суддя апеляційного суду приходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 294 КУпАП апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.
Враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, суддя апеляційного суду вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити апелянту строк апеляційного оскарження постанови судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 19 березня 2025 року.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши адвоката Писаренка С.В., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 255943 від 25 лютого 2025 року підтверджується:
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 лютого 2025 року, в яких зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння: зіниці очей, які не реагують на світло, порушення координації рухів. Огляд у лікаря - нарколога не проводився у зв'язку з відмовою (а.с. 3);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння: зіниці очей, які не реагують на світло, порушення координації рухів. Від вказаного огляду ОСОБА_1 відмовився (а.с. 4)
- відеозаписом події (а.с. 8).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, наркотичного сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння-порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови.
Із положень ст. 266 КУпАП вбачається, що водій транспортного засобу має право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, про що складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Слід зауважити на вимогах п. 2.5 ПДР України, згідно яких на водія покладається обов'язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану, зокрема наркотичного сп'яніння.
Відеозаписом події, який міститься в матеріалах справи, зафіксована зупинка транспортного засобу під керування ОСОБА_2 на блокіпосту. Перевірка документів та поверхневий огляд автомобіля. Виявлення у ОСОБА_2 ознаки наркотичного сп'яніння, їх оголошення. Зазначення ОСОБА_1 про вживання ним наркотичних засобів (марихуани). Відмова ОСОБА_1 від проходження запропонованого огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Відповідна відмова водія є порушенням вимог п.2.5 ПДР та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, суд зауважує, що відеоінформація наявна у достатньому об'ємі задля з'ясування обставин, які є предметом розгляду в даній справі.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення процедури огляду ОСОБА_2 , оскільки він є військовослужбовцем, а отже з урахуванням положень ст. 266-1 КУпАП, його огляд мав бути проведений не співробітником поліції, а посадовою особою уповноваженою на те, начальником органу управління військової служби правопорядку (ВСП) ЗСУ або командиром військової частини, є безпідставними.
Так, аналіз положень ст. 266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб'єкту - водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень. Отже, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, які проводять працівники Національної поліції.
Крім того, слід зазначити про відповідно до вимог частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Отже, на переконання судді апеляційного суду, працівниками поліції було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, ЗУ «Про національну поліцію».
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом не спростовує факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, що є самостійною підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, слід звернути увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Поновити адвокату Писаренку Сергію Юрійовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 19 березня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Писаренка Сергія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 19 березня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 322/253/25