Справа № 297/862/24
18 червня 2025 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Фазекаш Н.В., представника позивача за ордером - адвоката Мензак Ю.Ю., представника відповідача ОСОБА_1 за ордером - адвоката Новікової І.С., представника відповідача Берегівської міської ради як органу опіки та піклування за дорученням - Садварі О.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до органу опіки та піклування Берегівської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Берегівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства,
встановив:
ОСОБА_2 , мешканець АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , інтереси якого представляє адвокат Мензак Ю.Ю., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Берегівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яка розташована за адресою м. Берегове, вул. Мукачівська, 3, Закарпатської області, ЄДРПОУ 25999111, звернувся до суду із позовною заявою до органу опіки та піклування Берегівської міської ради, яка розташована за адресою м. Берегове, вул. Б. Хмельницького, 7, Закарпатської області, ЄДРПОУ 04053683, про визнання батьківства, а саме просить визнати його, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і внести відповідні зміни в актовий запис № 66 від 20.03.2019 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зроблений Берегівським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області наступним чином: в графі «Відомості про батька» змінити з ОСОБА_5 на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України.
Позов ОСОБА_2 мотивований тим, що у 2015 році він почав спільно проживати однією сім'єю з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою АДРЕСА_2 . За час спільного проживання у позивача і ОСОБА_6 народилася дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 померла.
ОСОБА_6 та ОСОБА_2 проживали разом в добрих відносинах, фактично в цивільному шлюбі, вели спільне господарство і разом виховували спільну дитину та не вбачали необхідності в укладенні шлюбу, а також в тому, щоб вказати позивача як батька ОСОБА_4 . Відомості про батька вказані відповідно до ст. 135 СК України зі слів матері, і як ім'я батька вона вказала ім'я свого батька. Після смерті ОСОБА_6 неповнолітній ОСОБА_4 та ОСОБА_2 проживали разом за адресою останнього в АДРЕСА_1 . В той час ОСОБА_2 його повністю утримував і виховував. 6 жовтня 2021 року було проведено таїнство хрещення та миропомазання ОСОБА_4 і у виданому свідоцтві про хрещення ОСОБА_2 вказаний батьком ОСОБА_4 , навіть вписане подвійне прізвище ОСОБА_9 , тобто перед Богом і людьми ОСОБА_2 заявив, що ОСОБА_4 є його сином.
Орієнтовно в листопаді 2023 року ОСОБА_4 органом опіки та піклування Берегівської міської ради був вилучений, два місяці тому позивач відвідував його в Батівському притулку для дітей служби у справах дітей Закарпатської обласної державної адміністрації. На даний час, зі слів працівників притулку, він там відсутній. Після цього працівники служби припинили надавати йому інформацію про місцезнаходження ОСОБА_4 , посилаючись на конфіденційність даних.
ОСОБА_4 вилучений органом опіки та піклування через те, що ОСОБА_2 не має жодного юридичного зв'язку із дитиною, так як з матір'ю неповнолітнього ОСОБА_6 він проживав в цивільному шлюбі та при її житті не було проведено встановлення батьківства, так як не вбачав у цьому необхідності.
Після смерті ОСОБА_6 не звертався з позовом про визнання батьківства, адже дитина проживала разом з ним за його адресою в АДРЕСА_1 . Дитину повністю утримував і виховував, ОСОБА_4 вважав і називав позивача своїм батьком.
03.01.2025 року представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Мензак Ю.Ю. подано клопотання про зміну предмета позову. Клопотання мотивовано тим, що в ході розгляду справи встановлено, що анкетні дані дитини частково змінені, у зв'язку з цим просив визнати ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_12 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , внести відповідні зміни в актовий запис № 66 від 20.03.2019 року про народження ОСОБА_12 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , зроблений Берегівським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області наступним чином: У графі «Відомості про батька» змінити з ОСОБА_1 на ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_3 , громадянин України (а.с. 126-127).
Ухвалою судді Берегівського районного суду від 11.03.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання за правилами загального позовного провадження (а.с. 25-26).
Іншою ухвалою від 11.03.2024 року витребувано від Берегівської міської ради, як органу опіки та піклування інформацію про те, де на даний час знаходиться дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чи перебуває він під опікою (у якому закладі), чи був він усиновлений; витребувано з Берегівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином завірену копію витягу з актового запису № 66 від 20.03.2019 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 27-28).
Ухвалою суду від 10.04.2024 року витребувано від Свалявського районного суду Закарпатської області копію рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 14.02.2024 року у цивільній справі № 306/134/24 про усиновлення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 63-64, 68-69).
26.03.2024 року від представника відповідача Берегівської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що мати малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Зі слів батька позивача - ОСОБА_14 , службі у справах дітей стало відомо, що мати малолітнього проживала разом зі співмешканцем ОСОБА_2 .. Після встановлення адреси проживання зазначених громадян (зі слів батька позивача) службою у справах дітей було проведено обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_4 , та виявлено, що після смерті матері малолітній тривалий час залишався проживати без достатніх правових підстав в сім'ї співмешканця померлої - ОСОБА_2 ..
Згідно рішення виконавчого комітету Берегівської міської №285 від 23.11.2022 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було надано статус дитини-сироти. Батько позивача - ОСОБА_14 виявив бажання взяти під опіку/піклування дитину-сироту - ОСОБА_4 , та пройшов навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Водночас сам позивач, ОСОБА_2 , не вчиняв жодних дій спрямованих на визнання свого батьківства відносно дитини-сироти ОСОБА_4 .. Рішенням виконавчого комітету Берегівської міської ради №15 від 25.01.2023 року ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , було призначено опікуном ОСОБА_4 ..
ІНФОРМАЦІЯ_8 помер опікун ОСОБА_4 - ОСОБА_14 .. Повідомлення про смерть опікуна ОСОБА_14 надійшло від ОСОБА_2 11.09.2023 року. Службою у справах дітей 12.09.2023 року малолітнього ОСОБА_4 поміщено до Притулку для дітей служби у справах дітей Закарпатської обласної державної адміністрації.
У зв'язку зі смертю опікуна, виконавчий комітет Берегівської міської ради прийняв рішення № 203 від 27.09.2023 року про припинення опіки над малолітнім ОСОБА_4 та доручив службі у справах дітей вжити заходів щодо подальшого влаштування дитини.
05.10.2023 року до служби у справах дітей Берегівської міської ради звернулась мати позивача - ОСОБА_15 зі звернення щодо призначення її опікуном над малолітнім ОСОБА_4 , який в цей час вже перебував у притулку. Розглянувши наданий пакет документів та провівши обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 службою у справах дітей спільно з поліцейським офіцером громади було встановлено, що для малолітнього не створено належних умов для повноцінного розвитку та виховання. У дитини була відсутня дитяча кімната, відсутнє окреме ліжко, відсутнє місце для проведення дитячих розваг та розвиваючих занять. Також за цією адресою проживали двоє непрацюючих синів ОСОБА_15 , а саме позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_16 .. З метою захисту прав дитини служба у справах дітей вирішила не направляти ОСОБА_15 для проходження навчання кандидатів в опікуни. Про своє рішення служба у справах дітей повідомила ОСОБА_15 листом.
Крім того, позивача неодноразово повідомляли про необхідність звернення до суду з позовом про визнання батьківства над малолітнім. Зокрема, про це наголошувалось і в листі органу опіки та піклування до ОСОБА_15 № Т-2104 від 30.10.2023 року.
Після поміщення малолітнього до обласного притулку для дітей Служба у справах дітей Берегівської міської ради в межах своєї компетенції в процесі проведення роботи по влаштуванню дитини до сімейних форм виховання звернулась до служби у справах дітей Закарпатської ОВА з клопотанням про влаштування малолітнього ОСОБА_4 на проходження курсу реабілітації до Закарпатського центру соціально-психологічної реабілітації дітей. З 07.12.2023 року малолітній ОСОБА_4 був прийнятий до Закарпатського центру соціально-психологічної реабілітації дітей.
Після цього малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно рішення Свалявського районного суду Закарпатської області № 306/134/24 від 14.02.2024 року був усиновлений громадянами України.
Крім того, згідно повідомлення заступника начальника Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_2 перебуває на обліку в Берегівському РВП ГУНП як «Кривдник», та за 2023 рік 6 разів притягався до адміністративної відповідальної за ст. 173-2 КУПАП.
З повідомлення завідувача притулком для дітей служби у справах дітей Закарпатської обласної державної адміністрації № 01-12/1177 від 27.12.2023 року вбачається, що позивач та його мати навідувалися до неповнолітнього у стані з видимими ознаками похмілля.
Позивачем ОСОБА_2 з часу смерті опікуна не вчинялись жодні юридично значущі дії спрямовані на визнання батьківства відносно дитини-сироти ОСОБА_4 , окрім повідомлення про смерть свого батька та опікуна малолітнього ОСОБА_4 та відвідування дитини у притулку в стані похмілля.
Така чисельність випадків притягнення до відповідальності та факт відвідування дитини у стані похмілля свідчить не тільки про схильність позивача до протиправної поведінки і нехтування ним до усталених моральних принципів суспільства та до чинного законодавства, а й про небажання ставати на шлях виправлення, відсутність щирої зацікавленості у дитині, і неможливість виконання ним батьківських обов'язків в тій мірі, що необхідна для забезпечення неповнолітньої дитини мінімальними благами, що потрібні для її життя, виховання та належного розвитку (а.с. 38-41).
Ухвалою Берегівського районного суду від 28.05.2024 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які визнані батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 77-78).
02.07.2024 року представник третьої особи ОСОБА_1 - адвокат Демчик А.І. подала письмові пояснення щодо позовної заяви ОСОБА_2 , згідно яких зазначає, що позивач жодного відношення до дитини не має, окрім слів самого позивача. Малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно рішення виконкому Берегівської міської ради №285 від 23.11.2022 року отримує статус дитини-сироти.
Опікунство за малолітнім ОСОБА_4 після смерті матері оформив не пов'язаний з ним жодним родинними зв'язками, батько співмешканця матері, ОСОБА_14 .. На той момент дитині вже було майже чотири роки від народження, а позивач не вчиняв жодних дій щодо визнання його батьківства в суді.
Після смерті опікуна ОСОБА_4 поміщено до притулку для дітей служби у справах дітей Закарпатської ОДА. За опікою звертається і мати позивача 05.10.2023 року, однак за результатами обстеження побутових умов виявлено невідповідність їх тим, що вважаються належними для дитини відповідного віку.
На цей момент позивач так само як і після смерті матері дитини ( ОСОБА_6 ) та попереднього опікуна ( ОСОБА_14 ) не заявляв жодних прав на дитину.
Малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , усиновлений згідно рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 14.02.2024 року справа № 306/134/24.
Більше 3 місяців ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вже проживає разом із своїми батьками в с. Бадів. За цей період психологічний стан хлопчика значно покращився, в новій сім'ї почуває себе комфортно та захищено. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стали для нього справжніми батьками, опорою та підтримкою, створили для нього атмосферу любові та сімейного затишку, якого дитині не вистачало протягом усього життя (а.с. 95-98).
Ухвалою Берегівського районного суду від 02.07.2024 року задоволено письмове клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Мензак Ю.Ю. про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи та призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено Комунальній установі «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», а відібрання біологічного матеріалу доручено Закарпатському обласному бюро судово-медичної експертизи та зупинено провадження у справі (а.с. 105-108).
19.12.2024 року надійшов лист з Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи згідно якого повідомляють, що на призначені дати 06.11.2024 року та 19.11.1024 року позивач ОСОБА_2 з'являвся для забору крові, а відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з дитиною ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не з'являлися, у зв'язку з чим забір крові не був проведений. Також на призначену дату 11.12.2024 року позивач ОСОБА_2 не з'явився, та відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з дитиною ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , також не з'явилися, у зв'язку з чим забір крові не був проведений (а.с. 116).
До того ж, 08.01.2025 року отримано лист від Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», згідно якого станом на 07.01.2025 року біологічні зразки від осіб, що проходять у справі на адресу КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» не надходили, у зв'язку з чим експертиза не може бути розпочата (а.с. 137).
У зв'язку з неможливістю проведення призначеної судової молекулярно-генетичної експертизи, 15.01.2025 року справу було відновлено та продовжено розгляд справи у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження 03 березня 2025 року (а.с. 138-140).
Ухвалою Берегівського районного суду від 15.01.2025 року клопотання представника відповідача органу опіки та піклування Берегівської міської ради про витребування доказів було задоволено та з Берегівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Берегове, вул. Мукачівська, 3, код ЄДРПОУ 25999111), витребувано належним чином завірену копію актового запису № 66 від 20.03.2019 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з усіма змінами на даний час (а.с. 141-142).
Ухвалою Берегівського районного суду від 03.03.2025 року залучено до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 175-177 ).
Ухвалою Берегівського районного суду від 28.04.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Берегівської міської ради про закриття провадження у справі.
Крім того, ухвалою від 28.04.2025 року закрито підготовче засідання та призначено справа до розгляду по суті (а.с. 194-198).
Представник позивача - адвокат Мензак Ю.Ю. у вступному слові підтримав змінені позовні вимоги.
Представник відповідача Берегівської міської ради як органу опіки та піклування - Садварі О.В. в судовому засіданні у вступному слові заперечила щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та підтримала поданий відзив на позовну заяву.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Новікова І.С. у вступному слові позовні вимоги ОСОБА_2 не визнали. Вказала, що згідно до ст.129 СК України до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік. У даної ситуації фактично поновлення батьківських прав неможливо без скасування усиновлення. Однак позивач таких вимог не ставив. Крім того, позивачем недоведена кровне спорідненість між ним та дитиною.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , їх представник - адвокат Демчик А.І., та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Берегівський відділ ДРАЦС в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду належно були повідомлені.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи сторін, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Так, згідно актового запису про народження №66 від 20 березня 2019 року дитина ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 у м.Берегове. Мати дитини є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Відомості про батька дитини внесені за вказівкою заявника на підставі заяви про державну реєстрацію народження відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Відомості про батька вказані як ОСОБА_5 (а.с. 37, 8).
Реєстрація місця проживання дитини ОСОБА_4 у 2019 році проведена за місцем реєстрації проживання її матері ОСОБА_6 в АДРЕСА_2 (а.с. 9, 11).
Відповідно до свідоцтва про смерть, мати дитини - ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 10).
У відзиві орган опіки і піклування Берегівської міської ради не заперечує ствердження позивача, що він проживав у сімейних стосунках з померлою ОСОБА_6 та після її смерті дитина ОСОБА_4 тривалий час проживав у сім'ї відповідача ОСОБА_2 ..
Судом встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Берегівської міськради №285 від 23.11.2022 року ОСОБА_4 було надано статус дитини-сироту (а.с. 42), а потім 25.01.2023 рішенням міськради №15 призначено батька позивача - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканця АДРЕСА_1 , опікуном над дитиною-сиротою ОСОБА_4 (а.с. 43).
ІНФОРМАЦІЯ_8 помер опікун ОСОБА_14 , у зв'язку з чим рішенням виконкому Берегівської міськради № 203 від 27.09.2023 року було припинено опіка над дитиною-сиротою, а дитина 12 вересня 2023 року була тимчасово влаштована до притулку для дітей сел. Батьово (а.с. 44, 47, 45, 46).
До вказано притулку, як вказує в листі від 27.12.2023 року завідувач, навідувались до дитини біологічний батько та його мати (а.с. 52). Сторони підтвердили суду, що це був позивач ОСОБА_2 та його мати ОСОБА_15 ..
Берегівська міська рада листом від 30.10.2023 року повідомляє мати позивача - ОСОБА_15 , мешканку АДРЕСА_1 (вказана адреса є тотожною із адресою позивача ОСОБА_2 ), що для оформлення опіки над дитиною-сиротою ОСОБА_4 нею не подані декілька документів, передбачені відповідним порядком. Одночасно рекомендує сину - позивачу ОСОБА_2 , оскільки він стверджує, що є біологічним батьком дитини, звернутись до Берегівського районного суду із заявою про визнання батьківства над малолітнім згідно чинного законодавства. (а.с. 55). Правда, вказаний лист, надісланий поштою, з невідомих причин адресат не отримав (а.с. 56).
При цьому, за клопотанням служби у справах дітей Берегівської міськради 07.12.2023 року дитину ОСОБА_4 приймають до Закарпатського центру соціально-психологічної реабілітації дітей м.Свалява (а.с. 48-49, 50).
Рішенням Свалявського районного суду від 14.02.2024 року у справі №306/134/24, яке набуло законної сили 18.03.2024 року, заява ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усиновлення задоволено, вони визнані усиновлювачами дитини ОСОБА_4 .. Внесені зміни до актового запису про народження дитини, а саме змінено прізвище, ім'я та по батькові на ОСОБА_12 , а заявники записані батьками дитини. Виключено з актового запису про народження дитини відомості про батьків дитини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 68-69).
На підставі вказано рішення були внесені відповідні зміни в актовий запис про народження дитини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 171).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.
Визнання батьківства за рішенням суду передбачено статтею 128 СК України.
За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Суд зауважує, що при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, спір про визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов'язків, зокрема обов'язку з утримання дитини.
Відповідно до частини другої, пункту 2 частини третьої статі 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Крім вказаних норм права суд вважає необхідним застосувати практику ЄСПЛ по рішенням у справі «Узбяков проти Росії» (заява № 71160/13), у справі «Койчев проти Болгарії» (№ 32495/15), не остаточне рішення від 23.10.2023 року у справі «I.В. проти Естонії» у схожих правовідносинах.
Так, згідно наведеної практики спочатку Суд нагадав, що у контексті як негативних, так і позитивних зобов'язань він мав розглянути, чи були, з огляду на обставини справи в цілому, причини, наведені компетентними національними органами для обґрунтування своїх рішень, «відповідними та достатніми» для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції.
ЄСПЛ вказав, що він має розглянути питання про те, чи забезпечили органи влади справедливий баланс між різними державними і приватними інтересами, про які йде мова, та якість процесу прийняття рішень, що призвів до прийняття цих самих рішень. Стосовно наведених органами влади підстав Суд підкреслив, що обґрунтування Верховного касаційного суду та департаменту соціального захисту в цій справі (а саме ризик порушення емоційного та сімейного балансу і відсутність старанності заявника у визнанні свого батьківства) та мета, покладена в основу національного законодавства (зокрема, надання пріоритету правовідносинам «батьки - дитина», які відповідають соціальній та сімейній реальності), в принципі, могли б виправдати обмеження можливості встановлення біологічного батьківства.
Так, позивачем ОСОБА_2 не наведені докази тривалих стосунків з дитиною ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Від народження дитини до 12.09.2023 року, поки орган опіки і піклування не вилучила дитину та влаштувала для притулки для дітей, він не вчиняє жодних дій для визнання батьківства. Після смерті матері дитини він не встановлює опіку над нею. Це робить чомусь його батько, а потім звертається із проханням стати опікуном його мати. Тобто, більше чотирьох років ОСОБА_2 не звертався з позовом про визнання батьківства, не звертався з проханням до органу опіки стати опікуном над дитиною, не дивлячись, що таке пропонується органом опіки та піклування. Позивач сам створив ситуацію, на яку скаржиться, той факт, що він юридично не визнавав дитини протягом декількох років, а визнання батьківства щодо дитини не була обмежена строками позовної давності та могла бути реалізована в будь-який момент. Таким чином, судом встановлено, що з боку позивача була відсутня старанність у визнанні свого батьківства.
Суд вважає, що орган опіки та піклування Берегівської міської ради надав можливість позивачу встановити правовідносини з дитиною «батьки - дитина». Однак, позивач таким правом вирішив скористатись лише 23.02.2024 року, коли подав даний позов. На той час, рішенням Свалявського районного суду від 14.02.2024 дитина була усиновлена відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Рішення про усиновлення відповідає закону, вимог скасування усиновлення та визнання його недійсним позивач не ставив.
Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. 2. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Отже, розглядаючи вказаний спір, суд приходить до висновку, що з метою захисту найкращих інтересів дитини та балансу інтересів як дитини, так і батьків усиновителів - відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , як такий який відповідає гарантіям, які містяться у статті 8 Конвенції, у задоволені зміненого позову ОСОБА_2 слід відмовити.
У зв'язку з цим, підстав для застосування наслідків ухилення відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 від участі в судової молекулярно-генетичної експертизи немає, оскільки дослідженими доказами у справі суд вважає виправданим обмежити можливість встановлення біологічного батьківства позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України,
рішив:
В задоволенні зміненого позову ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до органу опіки та піклування Берегівської міської ради, адреса м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, 7, Закарпатської області, ЄДРПОУ 04053683, ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , мешканки АДРЕСА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Берегівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса м. Берегове, вул. Мукачівська, 3, Закарпатської області, ЄДРПОУ 25999111, про визнання батьківства - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Лайош ГАЛ