Справа № 490/4782/25
нп 2/490/3234/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
18 червня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суд м. Миколаєва Саламатін О.В. розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
17 червня 2025 року до Центрального районного суду міста Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2025 року дану справу передано на розгляд судді Саламатіну О.В.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
В силу ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) суддею може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Вивчивши матеріали справи вважаю за необхідне заявити самовідвід виходячи з наступного.
З 2006 по 2012 рік проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , в якій також проходив службу і батько відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , з яким склалися приятельські відносини, які тривають і дотепер, крім того проживаємо в сусідніх квартирах в одному під'їзді багатоквартирного будинку та періодично спілкуємося з різних питань.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі "Білуга проти України" від 28.10.1998 року у справі "Ветштан проти Швейцарії") важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для довіри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне заявити самовідвід, щоб у сторін справи не виникло сумнівів у необ'єктивності та неупередженості судді при винесені рішення у справі, звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігань конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів неупередженість головуючого судді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40-41, 260 ЦПК України, суддя,-
Відвести суддю Саламатіна О.В. від розгляду цивільної справи №490/4782/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Передати до канцелярії Центрального районного суду м. Миколаєва матеріали справи №490/4782/25 для здійснення повторного автоматичного розподілу справи відповідно до ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Саламатін