Справа № 490/4697/25
нп 2/490/3191/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
17 червня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка звернулася до Центрального районного суду м.Миколаєва з даним позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
У відповідності до ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатись за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, від шлюбу сторони мають малолітню дитину, яка проживає та зареєстрована з позивачкою.
Згідно витягів з реєстру територіальної громади м. Миколаєва про зареєстрованих осіб, позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що, згідно адміністративної карти міста Миколаєва, є територією Інгульського району м. Миколаєва, а відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що, згідно адміністративної карти міста Миколаєва, є територією Заводського району м. Миколаєва
За такого, даних щодо реєстрації чи проживання сторін в Центральному районі м.Миколаєва немає, а тому дана справа не відноситься до територіальної підсудності Центрального районного суду м. Миколаєва.
У відповідності до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розгляд і вирішення справи неповноважним судом, зокрема внаслідок порушення правил визначення підвідомчості та підсудності, є підставою для скасування навіть правильного за суттю рішення суду.
Згідно Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень», застосування практики Європейського суду з прав людини, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається належний суд, тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.379 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції /підсудності/.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно з частиною 3 статті 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Враховуючи, що сторони не зареєстровані в Центральному районі міста Миколаєва, а позивачка, яка зареєстрована в Інгульському районі м.Миколаєва, звертаючись до суду обрала підсудність на підставі ч.2 ст. 28 ЦПК України, матеріали позовної заяви слід передати за підсудністю до Інгульського районного суду м.Миколаєва.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 27, 28, 31 ЦПК України, суддя, -
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати за підсудністю до Інгульського районного суду м.Миколаєва.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Н.П. Черенкова