1Справа № 335/5823/25 2-а/335/113/2025
16 червня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Новасардової І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Управління державної міграційної служби у Запорізькій області № 231130100018373 від 09.05.2025 про примусове повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства.
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Новасардовій І.В.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі не встановлено. Перешкод для відкриття провадження в адміністративній справі немає.
За змістом пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Отож, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України такими винятками є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Дана категорія справ не належить до категорії справ, які не можуть розглядатися за правилами спрощеного провадження у значенні згаданих статей.
В свою чергу, за змістом пункту 11 частини шостої статті 12 КАС України, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
З огляду на те, що предметом оскарження в цій справі є рішення про примусове повернення до країни походження, спірні правовідносини, що склались, відносяться до справ незначної складності, тому можуть бути вирішені у порядку спрощеного позовного провадження.
Вищенаведені правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 320/8499/20 (пункти 73-81).
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що дану позовну заяву необхідно прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд проводити в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, з особливостями, визначеними ст. ст. 268, 269, 288 КАС України, а тому в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в загальному провадженні відмовлено.
Також, в позовній заяві позивач просить суд витребувати з Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 90 особову справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно ч.ч.1-2, 4-5 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно ч.3 ст.84 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
У ч.ч.7-9 ст.84 КАС України вказано, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Тому, з метою всебічного, повного встановлення усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Крім того, позивач в позові просив у судовому засіданні допитати у якості свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Судом дане клопотання буде вирішено в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 80, 159, 160, 161, 171, 172, 257, 288 КАС України,
Прийняти позовну заяву та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Призначити судове засідання на 23.06.2025 року о 14 год. 00 хв. в приміщенні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя (м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-б).
Клопотання про витребування доказів задовольнити.
Витребувати з Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (м.Запоріжжя, вул. Незалежної України, 90), належним чином засвідчену копію особової справи (матеріалів) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стали підставою для прийняття рішення № 231130100018373 від 09.05.2025 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства.
Копію ухвали направити до виконання до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області.
Встановити відповідачу строк, протягом якого він має право подати суду відзив на позовну заяву: до 23.06.2025 (включно), роз'яснивши, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, із одночасним надісланням копії відзиву та доданих до нього документів позивачеві. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України). Неподання відповідачами відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч. 4 ст.159 КАС України).
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив п'ять днів з дня отримання копії відзиву, відповідачу строк для подання заперечень п'ять днів з дня отримання копії відповіді на відзив, які повинні відповідати вимогам, встановленим ст.ст.163 та 164 КАС України.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до ч. ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Новасардова