16 травня 2025 р. № 400/706/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаЦентрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Артилерійська, 18,м. Миколаїв,54006, вул. Артилерійська, 18,м. Миколаїв,54006
третя особаГоловне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, просп. Центральний, 141В,м. Миколаїв,54055,
проскасування постанов від 20.03.2024, від 16.05.2024, від 17.06.2024 ВП № 74507143,
Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Центрального відділу ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, в якій просить:
- скасувати постанову про накладення штрафу від 16.05.2024 у ВП № 74507143 у розмірі 5100 грн;
- скасувати постанову про накладення штрафу від 17.06.2024 у ВП № 74507143 у розмірі 10200 грн
- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 20.03.2024 у ВП № 74507143 у розмірі 28400 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі № 120/12247/23 було задоволено позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) та зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць березень 2008 року, з урахуванням виплаченої суми. З урахуванням попереднього судового рішення та практики щодо нарахування індексації у спірний період, відповідачем добровільно було здійснено нарахуваня та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 в розмірі 4503,21 грн. Однак, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з виконавчим листом про примусове його виконання і на підставі ого заяви було відкрито виконавче провадження постановою від 20.03.2024. Позивач надіслав лист відповідачу з роз'ясненням, що 06.07.2023 заборгованість перед ОСОБА_1 відсутня із застосуванням січня 2008. Також, зазначив, щ в рішенні і відповідно у виконавчому листі наявна описка, а саме замість базового місяця - січень 2008, вказано березень 2008. Ухвалами Вінницьким ОАС у справі №120/12247/23 виправлено описку 17.07.24 у рішенні суду та 13.09.2024 у виконавчому листі. Також, позивач звертає увагу, що заяви про виправлення описки розглядалась понад 2 місяці, з відповідною заявою позивач звертався до закінчення виконавчого провадження. Відповідач не звернув увагу на те, що у суді перебувають на розгляді заяви про виправлення описки і закінчив провадження, попередньо застосувавши штрафні санкції і направив матеріали до поліції.
Позовна заява залишалась без руху ухвалою від 29.01.2025.
Ухвалою від 06.03.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача до суду відзив на позовну заяву не надходив, ухвала доставлена до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» 11.03.2025.
Від третьої особи надійшли пояснення, в яких зазначає, що Головне управління не є стороною виконавчого провадження по ВП № 74507143 і тому підстав для звернення до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо вжиття заходів по ухвалам Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2024 та від 13.08.2024 по справі № 120/12247/23 про виправлення описки у Головного управління немає. Оригінали постанови про стягнення виконавчого збору від 20.03.2024, постанов про накладення штрафу від 16.05.2024, від 17.06.2024 ВП № 74507143 знаходяться на виконанні у Головному управлінні та відсутні підстави для повернення до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Оскільки, Військова частина НОМЕР_1 є стороною виконавчого провадження по ВП № 74507143, тому на неї покладається обов'язок письмово повідомити про обставини, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій до органу Державної виконавчої служби. Наділення органів Казначейства повноваженнями щодо виконання судових рішень про стягнення коштів з Державного бюджету України та місцевих бюджетів, державних органів, не вказує на безумовний обов'язок останніх нести юридичну відповідальність за діяння держави та створених нею органів.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив матеріали справи, встановив наступне.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі № 120/12247/23 було задоволено позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) та зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць березень 2008 року, з урахуванням виплаченої суми.
На виконання рішення суду було видано виконавчий лист № 120/12247/23 від 18.01.2024.
Позивач на виконання рішення суду провів нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 в сумі 4435,66 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 526 від 05.07.2023.
Відповідачем постановою від 20.03.2024 відкрито виконавче провадження №74507143 за заявою ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа № 120/12247/23 від 18.01.2024 про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць березень 2008 року, з урахуванням виплаченої суми.
Також, 20.03.2024 відповідач виніс постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 28400 грн.
Листом від 10.04.2024 № 98/240 позивач повідомив відповідача, що ним 06.07.2023 на банківський рахунок стягувача була перерахована індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року та 02.04.2024 на рахунок відповідача перерахована сума мінімальних витрат в розмірі 300 грн. Також, позивач просив позивача провести перевірку виконання рішення суду ще 06.07.2023, з урахуванням наданих документів.
15.04.2024 відповідачем направлено вимогу про виконання рішення у строк до 29.04.2024, враховуючи базовий місяць березень 2008 року.
29.04.2024 позивач направив відповідачу повідомлення, в якому зазначив, що 06.07.2023 на банківський рахунок стягувача була перерахована індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року та 02.04.2024 на рахунок відповідача перерахована сума мінімальних витрат в розмірі 300 грн. Та, звернув увагу відповідача, що по суті рішення розрахунок індексації грошового забезпечення у спірний період має проводитись з базовим місяцем січень 2008 року.
16.05.2024 відповідач виніс постанову про стягнення штрафу в розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду.
17.06.2024 відповідач виніс постанову про стягнення штрафу в розмірі 10200 грн.
18.06.2024 відповідач закінчив виконавче провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «про виконавче провадження».
При цьому, ухвалою від 17.07.2024 Вінницький ОАС за заявою військової частини НОМЕР_1 постановив ухвалу про виправлення описки в рішенні від 06.11.2023 у справі № 120/12247/23, якою вніс виправлення в рішення, а саме зазначив «базовий місяць січень 2008 року» замість невірно зазначеного «березень 2008».
13.08.2024 суд постановив ухвалу, якою вніс виправлення у виконавчий лист по справі № 120/12247/23, а саме зазначив «базовий місяць січень 2008 року» замість невірно зазначеного «березень 2008».
Позивач просить суд скасувати постанову про накладення штрафу від 16.05.2024 у ВП № 74507143 у розмірі 5100 грн, постанову про накладення штрафу від 17.06.2024 у ВП № 74507143 у розмірі 10200 грн, а також постанову про стягнення виконавчого збору від 20.03.2024 у ВП № 74507143 у розмірі 28400 грн., оскільки ним до відкриття виконавчого провадження добровільно виконано рішення Вінницького ОАС від 06.11.2023 у справі № 120/12247/23.
Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.
Відповідно до с.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Частинами 5, 6 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
Згідно з частиною 3, 4 статті 27 Закону №1404-VIII за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Випадки, коли виконавчий збір не стягується визначені ч.5 ст. 27 Закону №1404-VIII.
Згідно з частиною 9 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
З наведеного слідує, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця від 20.03.2024 року відкрито виконавче провадження. Державним виконавцем одночасно з відкриттям виконавчого провадження прийнято постанову про стягнення виконавчого збору.
Однак, військовою частиною на виконання рішення суду проведено нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 в сумі 4435,66 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 526 від 05.07.2023.
Таким чином, сума коштів, яка підлягала стягненню, не була стягнута з боржника безпосередньо державним виконавцем у виконавчому провадженні, кошти не були зараховані на рахунок органу державної виконавчої служби та в подальшому перераховані ним у встановленому порядку на визначений стягувачем рахунок, як це передбачено частинами 1 та 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби та перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28.10.2020 у справі 640/13697/19.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.07.2023 позивачем було добровільно виконано рішення суду, шляхом переведення коштів через Державну казначейську службу України та перераховано на рахунок ОСОБА_1 .
Щодо розбіжностей в розрахунку базового місяця, а саме березень 2008, який відповідач вважав згідно виконавчого листа правильним та січня 2008, за яким позивач розрахував та виплатив заборгованість стягувачу, як встановлено судом в ході розгляду даної справи, виникла через описку суду у резолютивній частині рішення і відповідно у виконавчому листі.
Суд звертає увагу, що позивач повідомляв про зазначену описку державного виконавця та надавав докази, що в рішенні суду було допущено описку щодо базового місяця для розрахунку суми заборгованості, що також випливало зі змісту рішення Вінницького ОАС від 06.11.2023 у справі № 120/12247/23. Однак, відповідач безпідставно проігнорував та не виконав свій обов'язок щодо перевірки виконання рішення суду. Тобто, після повідомлення позивача про описку в рішенні суду відповідач мав перевірити і встановити, що судом було допущено описку і рішення суду та виконавчому листі, та встановити виконання позивачем рішення суду до відкриття виконавчого провадження.
Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про скасування постанов про накладення штрафу від 16.05.2024 у ВП № 74507143 у розмірі 5100 грн та від 17.06.2024 у ВП № 74507143 у розмірі 10200 грн, а також постанови про стягнення виконавчого збору від 20.03.2024 у ВП № 74507143 у розмірі 28400 грн. Адже, матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав рішення суду до відкриття виконавчого провадження, а відповідач не виконав свій обов'язок з належної перевірки виконання рішення боржником.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Тому позов належить задовольнити.
Щодо розподілу судових витрат, то оскільки військова частина НОМЕР_1 в даному випадку діє не як суб'єкт владних повноважень, а як позивач (боржник) до суб'єкта владних повноважень - відповідача (Центрального відділу ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)), щодо оскарження постанов про накладення штрафу та постанови про стягнення виконавчого бору, при цьому будучи стороною виконавчого провадження, в межах наданих пунктом 1 частиною 1 статті 19 КАС України. З посиланням на аналогічну правову позицію викладену в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 травня 2023 року та додатковій постанові від 30.10.2023 (справа №815/4246/17).
З урахуванням цієї позиції ВС судовий збір підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Артилерійська, 18,м. Миколаїв,54006 35065742) задовольнити.
2. Скасувати постанову про накладення штрафу від 16.05.2024 у ВП № 74507143 у розмірі 5100 грн.
3. Скасувати постанову про накладення штрафу від 17.06.2024 у ВП № 74507143 у розмірі 10200 грн.
4. Скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 20.03.2024 у ВП № 74507143 у розмірі 28400 грн.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Артилерійська, 18,м. Миколаїв,54006 35065742) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов